13 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 758/5829/24
провадження № 61-9917ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Фаловської І. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 15 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1
про визначення розміру аліментів,
У травні 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом
до ОСОБА_1 про визначення розміру аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/10 частки його заробітку (доходу) щомісяця до досягнення сином повноліття.
Подільський районний суд міста Києва рішенням від 04 квітня 2025 року
у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовив.
Київський апеляційний суд постановою від 15 липня 2025 року рішення Подільського районного суду міста Києва від 04 квітня 2025 року скасував та ухвалив нове судове рішення, яким позов ОСОБА_2 задовольнив частково.
Змінив розмір аліментів, визначений рішенням Подільського районного суду міста Києва від 21 липня 2017 року у справі № 758/12272/16-ц, що стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання синів: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки з усіх видів його доходів щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, визначив розмір аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частки усіх видів його заробітку (доходу), щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.
У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
У липні 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 15 липня
2025 року.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження оскільки вона не відповідає вимогам статті 392 ЦПК України.
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною п'ятою статті 392 ЦПК України якщо касаційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 міститься клопотання про звільнення заявниці від сплати судового збору за подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
У частині п'ятій статті 136 ЦПК України визначено, що особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати, зобов'язана одночасно надати докази, які підтверджують наявність обставин, якими обґрунтоване таке клопотання.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Отже, фізичні особи, зокрема у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, звільняються від сплати судового збору, якщо вони є позивачами у справі, тобто звернулися з позовом (заявою, скаргою) до суду за захистом свого порушеного права або інтересу.
Предметом позову в цій справі є визначення (зменшення) розміру аліментів, а не їх стягнення на користь позивача. Крім того, у даній справі ОСОБА_1 є відповідачкою, а тому на неї не поширюються встановлені законодавством пільги щодо сплати судового збору.
При цьому, заявниця, порушуючи питання про звільнення від сплати судового збору, не зазначає, що має скрутне матеріальне становище і розмір судового збору для неї є надмірним. Також до касаційної скарги не додає доказів, що розмір судового збору перевищує 5 % розміру річного доходу за попередній календарний рік.
За таких обставин, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору необхідно відмовити.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
З огляду на зміст рішення суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом у травні 2024 року.
У статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено на 2024 рік прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2024 року - 3 028 грн.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання фізичною особою або фізичною особою - підприємцем до суду позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028 грн х 0,4 = 1 211,20 грн) та не більше
5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028 грн х 5 =
15 140 грн).
Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України
«Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду справляється судовий збір, що становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми (1 211,20 грн х 200 % = 2 422,40 грн).
Отже, ОСОБА_1 необхідно сплатити суму судового збору у розмірі
2 422,40 грн за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, який має бути перераховано або внесено за наступними реквізитами: отримувач коштів ? ГУК у місті Києві/Печерський район/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; призначення платежу - «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України
«Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Варто зазначити, що відмова у звільненні від сплати судового збору за подання касаційної скарги не може вважатися обмеженням доступу до суду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У статті 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
За наявності визначених законом підстав, заявниця не позбавлена права звернутися до суду касаційної інстанції з клопотанням про відстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати, обґрунтованим доказами (такими доказами можуть бути, зокрема довідки про доходи за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та / або іншого цінного майна тощо).
Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання та розгляд її касаційної скарги відмовити.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 15 липня 2025 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявниці.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. М. Фаловська