14 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 759/2593/21
провадження № 61-13245св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Акціонерне товариство «Українська залізниця»,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 27 вересня 2023 року в складі судді Твердохліб Ю. О. та постанову Київського апеляційного суду від 03 вересня 2024 року в складі колегії суддів: Голуб С. А., Слюсар Т. А., Таргоній Д. О.,
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - АТ «Укрзалізниця») у якому просила стягнути з АТ «Українська залізниця» починаючи з 27 серпня 2021 року у відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, втрачений заробіток у розмірі 22 971,37 грн щомісячно, а також заборгованість з виплати грошових коштів на відшкодування втраченого заробітку за період з 01 листопада 2017 року до 01 серпня 2021 року в сумі 213 720,55 грн.
На обґрунтування позовних вимог зазначала, що 13 квітня 1975 року на станції Бахчисарай вона отримала тяжкі тілесні ушкодження внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки - тепловозу, який належав ДП «Придніпровська залізниця», у зв'язку з чим була визнана особою з інвалідністю 2 групи та їй встановлено 90% втрати професійної працездатності.
Рішенням Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 15 вересня 2010 року та рішенням Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 15 листопада 2010 року на відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, їй було присуджено з 01 серпня 2010 року щомісячну компенсацію втраченого заробітку в розмірі 3 399,98 грн, а також стягнуто з ДП «Придніпровська залізниця» на її користь 9 074,24 грн заборгованості з 01 січня 2009 року до 01 серпня 2010 року по виплаті коштів на відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'я.
Надалі, у зв'язку зі збільшенням розміру мінімальної заробітної плати, розмір відшкодування шкоди, заподіяної їй ушкодженням здоров'я, збільшувався на підставі рішень судів.
Так, на підставі рішення Печерського районного суду міста Києва від 08 жовтня 2018 року (з урахуванням внесених постановою Київського апеляційного суду від 23 жовтня 2020 року змін), починаючи з 31 жовтня 2017 року з відповідача щомісячно стягується втрачений заробіток у розмірі 12 251,40 грн. Таке стягнення присуджено судом, виходячи з мінімальної заробітної плати в розмірі 3 200,00 грн.
Разом з тим з 01 січня 2021 року розмір мінімальної заробітної плати становить 6 000,00 грн.
Враховуючи те, що розмір мінімальної заробітної плати збільшився у 1,875 рази, сума відшкодування встановлена рішенням суду в розмірі 12 251,40 грн підлягає збільшенню та з 27 серпня 2021 року повинна складати 22 971,37 грн щомісячно.
У зв'язку з тим, що відповідач здійснював виплату втраченого заробітку у відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, з урахуванням мінімальної заробітної плати в розмірі 3 200,00 грн, а її рівень з 01 січня 2018 року законодавством було збільшено, відповідач повинен виплатити їй заборгованість на відшкодування втраченого заробітку з 01 січня 2017 року до 27 серпня 2021 року в сумі 213 720,55 грн.
Короткий зміст рішень суду першої інстанції
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 27 вересня 2023 року позов задоволено.
Стягнуто з АТ «Укрзалізниця» на користь ОСОБА_1 у відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, з 27 серпня 2021 року втрачений заробіток у розмірі 22 971,37 грн щомісячно.
Стягнуто з АТ «Укрзалізниця» на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати грошових коштів на відшкодування втраченого заробітку за період з 01 листопада 2017 року до 01 серпня 2021 року в розмірі 213 720,55 грн.
Додатковим рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 19 жовтня 2023 року стягнуто з АТ «Укрзалізниця» на користь держави Україна судовий збір в розмірі 2 366,92 грн.
Суд першої інстанції виходив з того, що судовими рішеннями, що набрали законної сили, встановлено обов'язок відповідача компенсувати позивачу втрачений середній заробіток на підставі вимог чинного законодавства України, зокрема, статей 1172, 1202, 1208 ЦК України.
Враховуючи законодавче збільшення розміру мінімальної заробітної плати, наявні підстави для збільшення розміру відшкодування шкоди, визначивши його з 27 серпня 2021 року на рівні 22 971,37 грн щомісячно.
Крім того, оскільки рівень мінімальної заробітної плати збільшувався з 01 січня 2018 року, у відповідача утворилась заборгованість з відшкодування втраченого заробітку з 01 листопада 2017 року до 27 серпня 2021 року в сумі 213 720,55 грн, яка підлягає стягненню на користь позивача.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 03 вересня 2024 року рішення Святошинського районного суду міста Києва від 27 вересня 2023 року в частині задоволених позовних вимог про стягнення заборгованості з виплати грошових коштів на відшкодування втраченого заробітку за період з 01 листопада 2017 року до 01 серпня 2021 року в розмірі 213 720,55 грн скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.
В іншій частині рішення Святошинського районного суду міста Києва від 27 вересня 2023 року залишено без змін.
Додаткове рішення Святошинського районного суду міста Києва від 19 жовтня 2023 року скасовано та здійснено новий розподіл судових витрат у справі.
Компенсовано АТ «Укрзалізниця» за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, 2 172,10 грн сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що враховуючи законодавче збільшення розміру мінімальної заробітної плати, суд першої інстанції обґрунтовано збільшив розмір щомісячного відшкодування з серпня 2021 року.
Водночас вимоги про стягнення заборгованості з виплати грошових коштів на відшкодування втраченого заробітку за період з 01 листопада 2017 року до 01 серпня 2021 року задоволенню не підлягають, оскільки фактично позивач просить стягнути втрачений заробіток у більшому розмірі за минулий період без звернення до суду з відповідними позовними вимогами й наявності відповідного судового рішення про встановлення нового розміру відшкодування, що суперечить вимогам статті 1208 ЦК України.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У жовтні 2024 року АТ «Укрзалізниця» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права,просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог й ухвалити нове рішення в цій частині про відмову в позові.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди застосували норми статті 1208 ЦК України без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 07 травня 2018 року в справі № 476/72/17, від 04 листопада 2019 року в справі № 676/1570/17, від 11 листопада 2020 року в справі № 686/7590/18, відповідно до яких перерахунок здійснюється шляхом обчислення судами коефіцієнта кратності збільшення розміру мінімальної заробітної плати шляхом ділення нового її розміру на попередній, а також застосування цього коефіцієнта для перерахунку розміру відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'я.
Суди не врахували, що вперше рішенням суду від 08 грудня 1977 року позивачу було визначено розмір відшкодування шкоди в сумі 27,16 рублів, а не відповідно до розміру мінімальної заробітної плати, тому підстав для збільшення розміру відшкодування на підставі частини другої статті 1208 ЦК України немає.
Постанова суду апеляційної інстанції в частині вирішення позовних вимог про стягнення заборгованості з виплати грошових коштів на відшкодування втраченого заробітку за період з 01 листопада 2017 року до 01 серпня 2021 року в касаційному порядку не оскаржується і відповідно в цій частині Верховний Суд її не переглядає.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 31 жовтня 2024 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
28 листопада 2024 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Позивач через представника ОСОБА_2 подала відзив на касаційну скаргу, у якому просять залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини, встановлені судами
Рішенням Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 15 вересня 2010 року (справа № 2-2458/2010), яке було змінено рішенням Апеляційного суду Автономної республіки Крим від 15 листопада 2010 року, стягнуто з ДП «Придніпровська залізниця» на користь ОСОБА_1 на відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, щомісячно втрачений заробіток з 01 серпня 2010 року в розмірі 3 399,98 грн та 9 074,24 грн заборгованості з 01 січня 2009 року до 01 серпня 2010 року по виплаті коштів на відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, втраченого щомісячного заробітку.
Рішенням Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 26 липня 2012 року (справа № 103/1947/2012) стягнуто з ДП «Придніпровська залізниця» на користь ОСОБА_1 щомісячно з 01 січня 2012 року на відшкодування втраченого заробітку 4 107,93 грн та 4 431,15 грн заборгованості за період з 01 жовтня 2010 року до 01 лютого 2012 року по виплатах грошових коштів на відшкодування втраченого заробітку.
Рішенням Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 29 липня 2013 року (справа № 103/3517/13-ц) стягнуто з ДП «Придніпровська залізниця» на користь ОСОБА_1 щомісячно з 01 січня 2013 року на відшкодування втраченого заробітку 4 391,34 грн та 2 003,08 грн заборгованості за період з 01 квітня 2012 року до 01 квітня 2013 року по виплаті грошових коштів на відшкодування втраченого заробітку.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 23 грудня 2016 року (справа № 755/17173/16-ц) замінено сторону у виконавчому провадженні № 39519710 з ДП «Придніпровська залізниця» на АТ «Українська залізниця».
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 08 жовтня 2018 року (справа № 757/68487/17-ц) стягнуто з АТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» на користь ОСОБА_1 у відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, втрачений заробіток у розмірі 12 251,40 грн та заборгованість з виплати грошових коштів на відшкодування втраченого заробітку за період з 01 грудня 2013 року до 01 жовтня 2017 року в розмірі 93 376,07 грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 23 жовтня 2020 року рішення Печерського районного суду міста Києва від 08 жовтня 2018 року в частині стягнення втраченого заробітку в розмірі 12 251,40 грн у відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я з 01 жовтня 2017 року змінено. Зазначено, що втрачений заробіток у розмірі 12 251,40 грн підлягає стягненню, починаючи з 31 жовтня 2018 року, а в решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 1202 ЦК України відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами.
Частиною другою статті 1208 ЦК України визначено, що за заявою потерпілого у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, підлягає відповідному збільшенню на підставі рішення суду.
Аналіз зазначеної норми закону дає підстави для висновку, що вона спрямована на забезпечення реальності захисту інтересів потерпілого й повноти відшкодування, оскільки відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, є тривалим у часі процесом.
Таким чином, з моменту прийняття судом рішення про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, особа має право на його збільшення у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати.
Перерахунок здійснюється шляхом обчислення судами коефіцієнта кратності збільшення розміру мінімальної заробітної плати шляхом ділення нового її розміру на попередній, а також застосування цього коефіцієнта для перерахунку розміру відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, що узгоджується з положеннями частини другої статті 1208 ЦК України.
Згідно з частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Установлено, що рішенням Печерського районного суду міста Києва від 08 жовтня 2018 року (з урахуванням постанови Київського апеляційного суду від 23 жовтня 2020 року) за попереднім позовом ОСОБА_1 , у зв'язку зі збільшенням розміру мінімальної заробітної плати до 3 200,00 грн, було збільшено розмір відшкодування завданої їй шкоди й визначено його в сумі 12 251,40 грн щомісячно.
Станом на 28 серпня 2021 року мінімальна заробітна плата становила 6 000,00 грн відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік».
Установивши, що з часу ухвалення попереднього рішення суду про визначення розміру відшкодування шкоди, завданої позивачу ушкодженням здоров'я, та до часу подання цього позову до суду розмір мінімальної заробітної плати збільшився у 1,875 рази, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов до обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для збільшення призначеного відповідно до рішення Печерського районного суду міста Києва від 08 жовтня 2018 року розміру шкоди, визначивши його надалі в сумі 22 971,37 грн щомісячно.
Перерахунок розміру відшкодування шкоди здійснений судами правильно з дотриманням вимог частини другої статті 1208 ЦК України та з урахуванням висновків, викладених Верховним Судом у наведених у касаційній скарзі постановах.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки зводяться до неправильного тлумачення відповідачем норм законодавства та необхідності переоцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов'язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.
Висновки за результатом розгляду касаційної скарги
Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для їх скасування.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду в оскаржуваній частині - без змін.
Щодо судових витрат
Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, немає підстав для нового розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» залишити без задоволення.
Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 27 вересня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 вересня 2024 року в частині вимог про відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, з 27 серпня 2021 року в розмірі 22 971,37 грн щомісячнозалишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: М. Ю. Тітов
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко