13 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 754/1282/25
провадження № 61-10224зно25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Грушицького А. І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд ухвали Верховного Суду від 30 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальність «Київські енергетичні послуги» про зобов'язання вчинити дії, стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди,
У січні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Київські енергетичні послуги» та просив стягнути 9 020,28 грн, сплачені ним за незаконні вимоги ТОВ «Київські енергетичні послуги» та моральну шкоду в розмірі 9 020,28 грн, що разом становить 18 040,56 грн.
Деснянський районний суд міста Києва рішенням від 28 березня 2025 року, яке Київський апеляційний суд залишив без змін постановою від 25 червня 2025 року, позов ОСОБА_1 задовольнив частково. Стягнув з ТОВ «Київські енергетичні послуги» на користь ОСОБА_1 грошові кошти за послуги відновлення постачання електроенергії в розмірі 2 917,96 грн та відшкодування моральної шкоди в розмірі 5 000,00 грн. В іншій частині позову відмовив. Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Верховний Суд ухвалою від 03 липня 2025 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 28 березня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 червня 2025 року у справі № 754/1282/25 відмовив.
Верховний Суд ухвалою від 22 липня 2025 року заяву ОСОБА_1 про відвід суддів, які входять до складу колегії: Крата В. І., Дундар І. О., Пархоменка П. І., передав судді, який не входить до складу суду, визначеному у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України.
29 липня 2025 року ОСОБА_1 засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису подав до Верховного Суду заяву про перегляд ухвали Верховного Суду від 22 липня 2025 року.
У заяві про перегляд судового рішення ОСОБА_1 заявляв відвід суддям Верховного Суду: Крату В. І., Дундар І. О., Пархоменку П. І., мотивуючи тим, що він указаним суддям не довіряє і це його право, передбачене статтею 21 Конституції України, з яким зобов'язані рахуватися, бо це право вище за рангом виконання, ніж усі статті ЦПК України і це є конституційним принципом верховенства права. ОСОБА_1 у заяві вказує, що указані судді раніше постановили незаконні ухвали у цій справі і постановлять ухвалу, що свої дії «вигородити», тому ОСОБА_1 заявляє суддям відвід. Указані судді Верховного Суду порушили його права та свій конституційний обов'язок.
Верховний Суд ухвалою від 29 липня 2025 року визнав необґрунтованим заявлений ОСОБА_1 відвід, заяву передав для вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 липня 2025 року вказану заяву передано для вирішення судді Верховного Суду Грушицькому А. І.
Верховний Суд ухвалою від 30 липня 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду: Крата В. І., Дундар І. О., Пархоменка П. І., у цій справі відмовив.
07 серпня 2025 року ОСОБА_1 засобами електронного поштового зв'язку з використанням електронного цифрового підпису подав до Верховного Суду заяву про перегляд ухвали Верховного Суду від 30 липня 2025 року про відмову у задоволенні заяви про відвід суддів Верховного Суду: Крата В. І., Дундар І. О., Пархоменка П. І., у цій справі.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07 серпня 2025 року справу призначено судді-доповідачеві Грушицькому А. І.
У заяві про перегляд судового рішення ОСОБА_1 заявив відвід судді Верховного Суду Грушицькому А. І.
Верховний Суд ухвалою від 08 серпня 2025 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Грушицького А. І. від участі у розгляді заяви про перегляд ухвали Верховного Суду від 30 липня 2025 року визнав необґрунтованою та передав вказану заяву для вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.
Верховний Суд ухвалою від 12 серпня 2025 року відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Грушицького А. І. від участі у розгляді заяви про перегляд ухвали Верховного Суду від 30 липня 2025 року.
13 серпня 2025 року матеріали касаційного провадження повернуто судді Грушицькому А. І.
Щодо процедури перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами
Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до частини другої статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Частинами першою та другою статті 425 ЦПК України встановлено, що заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 3 частини третьої статті 423 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення. Заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанції з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.
Відповідно до зазначених вимог закону переглянуті за нововиявленими обставинами можуть бути лише ті рішення суду касаційної інстанції, якими судове рішення було змінено або ухвалено нове судове рішення.
Верховний Суд не є судом, який у цій справі ухвалював своє судове рішення, а при касаційному перегляді відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду: Крата В. І., Дундар І. О., Пархоменка П. І. від участі у справі № 754/1282/25, не змінюючи та не скасовуючи вказане судове рішення.
Отже, ухвала Верховного Суду від 30 липня 2025 року, відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України, не є рішенням, постановою або ухвалою суду, яким закінчено розгляд справи, що набрала законної сили та може бути переглянута за нововиявленими обставинами.
Щодо неприпустимості зловживання процесуальними правами
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Відповідно до частини другої цієї ж статті суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом і неприпустимість зловживання процесуальними правами є основними засадами (принципами) цивільного судочинства (пункти 2 та 11 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини другої статті 43 ЦПК України).
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПКУкраїни).
За змістом частини другої цієї статті перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.
Відповідно до частини третьої статті 44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Водночас ОСОБА_1 , звертаючись до Верховного Суду із заявами про перегляд ухвал суду касаційної інстанції, зокрема щодо визнання заявлених ним відводів необґрунтованими, відмову в задоволенні його заяв про відвід суддів, перегляд за нововиявленими обставин ухвал Суду щодо перегляду ухвал цього ж суду за нововиявленими обставинами, які (заяви), у переважній більшості, за своїм змістом містять лише формальні доводи про відвід судді, якому передано відповідне провадження, не містять аргументованих міркувань щодо перегляду за нововиявленими обставинами відповідної ухвали Верховного Суду, демонструє неповагу до суду та очевидно зловживає процесуальними правами.
Верховний Суд констатує, що перегляд за нововиявленими обставинами ухвал Верховного Суду, зокрема, щодо визнання заявлених ОСОБА_1 відводів необґрунтованими, щодо відмов в задоволенні його заяв про відвід суддів, очевидно не переслідує легітимну мету здійснення цивільного судочинства та досягнення поновлення порушених.
Верховний Суд наголошує, що здійснює свої повноваження, зокрема, відповідно до статті 389 ЦПК України, при перегляді судових рішень першої та апеляційної інстанцій та відповідно до статті 24 ЦПК України, як суд апеляційної інстанції. У виключних випадках, за наявності обґрунтованих доводів та міркувань учасників справи, Верховний Суд може розглянути заяву про відвід судді та/або колегії, або заявити самовідвід, відповідно до положень статей 36, 37 ЦПК України.
При цьому Верховний Суд вже звертав увагу ОСОБА_1 , що відповідно до частини тринадцятої статті 33 ЦПК України розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється тим самим складом суду, який ухвалив рішення, що переглядається, якщо справа розглядалася суддею одноособово або у складі колегії суддів.
Водночас, в межах однієї судової справи № 754/1282/25 ОСОБА_1 систематично подає заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвал, що не підлягають перегляду в силу імперативних норм ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Таким чином, подання ОСОБА_1 заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду від 30 липня 2025 року, у справі № 754/1282/25, яка не є судовими рішеннями, яким закінчено розгляд справи, про що Верховний Суд неодноразово попереджав, є зловживанням процесуальними правами.
Така свідома процесуальна поведінка ОСОБА_1 є проявом неповаги до суду та зловживанням процесуальними правами, що суперечить основним засадам (принципам) цивільного судочинства та його завданню, у зв'язку з чим заява підлягає поверненню заявнику.
Також, враховуючи наведені обставини, Верховний Суд роз'яснює ОСОБА_1 , що в разі подальших свідомих дій заявника, які матимуть прояв у зловживанні ним процесуальними правами, суд касаційної інстанції може відповідно до пункту 2 частини першої статті 148 ЦПК України застосувати до ОСОБА_1 штраф, стягнувши в дохід державного бюджету суми від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 43, 44, 260, 263 ЦПКУкраїни, Суд,
Визнати зловживанням процесуальними правами подання ОСОБА_1 заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду від 30 липня 2025 року у справі № 754/1282/25.
Заяву ОСОБА_1 про перегляд ухвали Верховного Суду від 30 липня 2025 року за нововиявленими обставинами у справі № 754/1282/25 повернути заявнику.
Попередити ОСОБА_1 , що продовження зловживання процесуальними правами у справі № 754/1282/25 може призвести до застосування щодо нього заходів процесуального примусу, передбачених ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя А. І. Грушицький