08 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 947/33696/23
провадження № 61-8821ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ситнік О. М. розглянув касаційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» - адвоката Приймачука Сергія Івановича на рішення Київського районного суду м. Одеси від 10 вересня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 18 лютого 2025 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнеспрофібуд», Товариство з обмеженою відповідальністю «Трансбізнессгрупп», приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Дімітрова Тетяна Андріївна, про витребування майна із чужого незаконного володіння та
28 березня 2025 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» (далі - ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп») - адвокат Приймачук С. І. засобами поштового зв'язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Київського районного суду м. Одеси від 10 вересня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 18 лютого 2025 року.
04 квітня 2025 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» на рішення Київського районного суду м. Одеси від 10 вересня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 18 лютого 2025 року залишено без руху з підстав ненадання інформації про ціну позову та несплати судового збору.
17 квітня 2025 року представник ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» - адвокат Приймачук С. І. через підсистему «Електронний суд» надіслав до Верховного Суду клопотання, у якому зазначив інформацію про ціну позову (5 182 726, 00 грн) та просив суд відстрочити заявнику сплату судового збору за подання касаційної скарги в сумі 155 481, 78 грн до ухвалення судом касаційної інстанції судового рішення в справі або у випадку відмови в задоволенні цього клопотання - продовжити строк на усунення недоліків касаційної скарги.
Посилався на те, що розмір судового збору є доволі значною сумою, необхідність сплати якої не могла бути та не була завідомо передбачена заявником, у зв'язку з чим фінансовим планом ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» на 2025 рік не було передбачено такої категорії витрат, як судовий збір у сумі 155 481, 78 грн. Вказував, що станом день подання касаційної скарги на рахунках товариства відсутні вільні обігові кошти для сплати судового збору за подання касаційної скарги протягом 10 днів з дня отримання ухвали про залишення скарги без руху і заявнику потрібен додатковий час для виділення коштів у такому розмірі.
28 квітня 2025 року ухвалою Верховного Суду в задоволенні клопотання представника ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» - адвоката Приймачука С. І. про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги відмовлено. Продовжено ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» строк для усунення недоліків касаційної скарги на рішення Київського районного суду м. Одеси від 10 вересня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 18 лютого 2025 року.
20 червня 2025 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» на рішення Київського районного суду м. Одеси від 10 вересня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 18 лютого 2025 року визнано неподаною та повернуто заявнику, оскільки електронний екземпляр ухвали Верховного Суду від 28 квітня 2025 року про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги представник ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» - адвокат Приймачук С. І. отримав 30 квітня 2025 року 01:19 год., що підтверджується повідомленням про доставлення електронного листа до електронного кабінету адвоката Приймачука С. І., однак станом на 20 червня 2025 року вимоги цієї ухвали не виконав, відомості про те, що заявником вживались заходи щодо усунення недоліків скарги, у Єдиній автоматизованій системі діловодства Верховного Суду відсутні.
Ухвалу від 20 червня 2025 року представник ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» - адвокат Приймачук С. І. отримав 01 липня 2025 року засобами поштового зв'язку, 03 липня 2025 року - в електронному кабінеті Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (далі - ЄСІТС).
У липні 2025 року представник ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» - адвокат Приймачук С. І. звернувся вдруге до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Київського районного суду м. Одеси від 10 вересня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 18 лютого 2025 року, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
Касаційна скарга подана до суду касаційної інстанції з пропуском строку на касаційне оскарження.
Згідно з частиною першою статті 127 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Статтею 390 ЦПК України встановлено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений судом строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження будуть визнані судом неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
У касаційній скарзі заявник просить про поновлення строку на касаційне оскарження.
Заявник зазначає про те, що вперше з касаційною скаргою він звернувся
28 березня 2025 року, однак 04 квітня 2025 року ухвалою Верховного суду касаційну скаргу було залишено без руху та надано десятиденний строк для усунення недоліків.
17 квітня 2025 року заявник подав до Верховного Суду клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги в розмірі 155 481,78 грн до ухвалення судом касаційної інстанції судового рішення в справі.
28 квітня 2025 року ухвалою Верховного Суду в задоволенні його клопотання про відстрочення сплати судового збору було відмовлено та продовжено строк для усунення недоліків касаційної скарги шляхом сплати судового збору.
20 червня 2025 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу заявника було повернуто у зв'язку з неусуненням недоліків та роз'яснено право на повторне звернення до суду касаційної інстанції. Цю ухвалу він отримав 01 липня 2025 року засобами поштового зв'язку, 03 липня 2025 року - в електронному кабінеті ЄСІТС.
Необхідно відмовити у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Київського районного суду м. Одеси від 10 вересня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 18 лютого 2025 року, з огляду на таке.
У висновку Верховного Суду в постанові від 24 липня 2023 року в справі № 200/3692/21 (провадження № К/990/17155/23) зазначено, що процесуальний строк, зокрема строк на апеляційне оскарження, у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:
- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;
- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;
- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08 жовтня 2020 року в справі
№ 9901/32/20 виснувала, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку з пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
У постанові Верховного Суду від 20 березня 2024 року в справі № 560/14349/23 зазначено, що Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася до суду, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
З інформації Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що датою складення повного тексту постанови Одеського апеляційного суду від 18 лютого 2025 року зазначено 24 лютого 2025 року. Забезпечено надання загального доступу 27 лютого 2025 року.
З матеріалів касаційного оскарження вбачається, що ухвалою Верховного Суду від 20 червня 2025 року касаційну скаргу ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» повернуто заявнику, оскільки електронний екземпляр ухвали Верховного Суду від 28 квітня 2025 року про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги представник ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» - адвокат Приймачук С. І. отримав 30 квітня 2025 року 01:19 год., однак станом на 20 червня 2025 року вимоги цієї ухвали не виконав, а саме, не сплатив судовий збір, не надав клопотання про відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору. Відомості про те, що заявником вживались заходи щодо усунення недоліків скарги, у Єдиній автоматизованій системі діловодства Верховного Суду відсутні.
Встановлено, що ухвалу Верховного Суду від 20 червня 2025 року заявник отримав засобами поштового зв'язку 01 липня 2025 року, в електронному кабінеті ЄСІТС - 03 липня 2025 року.
Отже, повернення поданої касаційної скарги, яка не відповідала вимогам процесуального законодавства, не може вважатися поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження, не свідчить про наявність підстав для поновлення пропущеного строку.
Заявник, який був обізнаний з вимогами щодо необхідності надання інформації про ціну позову та сплати судового збору за подання касаційної скарги, звернувся вперше з касаційною скаргою, яка не відповідала таким вимогам.
Крім цього, звертаючись з касаційною скаргою вдруге, заявник не усунув указані в ухвалі Верховного Суду недоліки та подав касаційну скаргу, за яку не сплатив судовий збір.
Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності.
З матеріалів касаційного оскарження вбачається, що оскаржувану постанову апеляційного суду заявником отримано 26 лютого 2025 року.
Повернення поданої 28 березня 2025 року представником ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» - адвокатом Приймачук С. І. касаційної скарги відбулося із причин, які повністю залежали від заявника (незазначення ціни позову та несплати судового збору), що позбавляє суд можливості оцінювати такі причини пропуску строку відповідно до висновків, наведених у постанові Верховного Суду від 24 липня 2023 року в справі № 200/3692/21 (провадження № К/990/17155/23).
Суд не може стимулювати неправомірну поведінку і зловживання процесуальними правами заявника.
У зв'язку з тим, що підстави пропуску строку на касаційне оскарження є неповажними, а безпідставне поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, а особі, яка її подала, надати строк для усунення вказаних недоліків, а саме: направити до суду касаційної інстанції заяву про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень, в якій навести інші підстави для поновлення цього строку та надати відповідні докази.
Відповідно до частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (залишення заяви без руху), про що суддею постановляється відповідна ухвала. Касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
У пункті 3 частини четвертої статті 392 ЦПК Українипередбачено, що до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» (далі - Закон).
Частиною першою статті 3 Закону визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення.
Згідно з частиною першою статті 4 цього Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону ставки судового збору за подання юридичною особою до суду позовної заяви майнового характеру у 2023 році становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з підпунктом 8 пункту 1 частини другої статті 4 Закону судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду справляється у розмірі, що становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
За змістом касаційної скарги встановлено, що заявником, зокрема, оскаржуються судові рішення, якими відмовлено в задоволенні позову про витребування майна із чужого незаконного володіння.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.
У клопотанні від 17 квітня 2025 року заявник зазначив ціну позову 5 182 726,00 грн.
1,5 % ціни позову в справі складає 77 740,89 грн.
Особа, яка подала касаційну скаргу, має сплатити за подання касаційної скарги судовий збір в розмірі 155 481,78 грн (77 740,89 грн х 200%).
Судовий збір підлягає перерахуванню або внесенню за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача
(за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку
і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення цих недоліків.
За таких обставин заявнику необхідно: 1) направити до суду касаційної інстанції заяву про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень, у якій навести інші підстави для поновлення цього строку та надати відповідні докази; 2) сплатити судовий збір за подання касаційної скарги. На підтвердження сплати судового збору надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Суд роз'яснює, якщо у зазначений строк заявник не звернеться до суду касаційної інстанції із клопотанням (заявою) про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень із наведенням інших підстав для його поновлення, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
У разі невиконання у встановлений строк інших вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
Керуючись статтями 390, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
Визнати наведені в клопотанні представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» - адвоката Приймачука Сергія Івановича причини пропуску строку на касаційне оскарження рішення Київського районного суду м. Одеси від 10 вересня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 18 лютого 2025 року неповажними.
Відмовити в задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» - адвоката Приймачука Сергія Івановича про поновлення строку на касаційне оскарження.
Касаційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» - адвоката Приймачука Сергія Івановича на рішення Київського районного суду м. Одеси від 10 вересня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 18 лютого 2025 року залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. М. Ситнік