06 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 405/2617/21
провадження № 61-2867св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Сердюка В. В., Ситнік О. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (надалі назву змінено на Міністерство економіки України), Міністерство юстиції України, Державне підприємство «Кіровоградський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву Міністерства юстиції України про повернення судового збору у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, змінено назву на Міністерство економіки України, Міністерства юстиції України, Державного підприємства «Кіровоградський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку та зобов'язання вилучити відомості з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади»,
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (надалі назву змінено на Міністерство економіки України) (далі - Мінекономіки), Міністерства юстиції України (далі - Мін'юст), Державного підприємства «Кіровоградський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» (далі - ДП «Кіровоградстандартметрологія») про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку та зобов'язання вилучити відомості з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади».
Короткий зміст рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій
Рішенням Ленінського районного суду міста Кіровограда від 04 лютого 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ Мінекономіки від 02 березня 2021 року № 28-п про звільнення ОСОБА_1 з посади директора ДП «Кіровоградстандартметрологія» з підстав, передбачених частиною третьою статті 1 Закону України «Про очищення влади», пунктом 7-2 статті 36 КЗпП України.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді директора ДП «Кіровоградстандартметрологія»з 03 березня 2021 року.
Стягнено з ДП «Кіровоградстандартметрологія» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 322 036,88 грн.
Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць у розмірі 25 679,59 грн допущено до негайного виконання.
Зобов'язано Мін'юст вилучити з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади», відомості про застосування до ОСОБА_1 заборони, передбаченої Законом України «Про очищення влади».
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Ухвалою Ленінського районного суду міста Кіровограда від 15 лютого 2022 року виправлено допущені описки в рішенні Ленінського районного суду міста Кіровограда від 04 лютого 2022 року, зокрема: змінено назву відповідача «Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України» на «Міністерство економіки України»; у абзаці 7 резолютивної частини вказаного рішення виправлено допущену описку щодо зазначення суми судового збору, стягненого на користь держави з Мінекономіки та вказано «1 816,00» замість зазначеної «4 540,00», в абзаці 8 резолютивної частини судового рішення виправлено допущену описку щодо зазначення суми судового збору, стягненого з Мін'юсту на користь держави та зазначено «908,00» замість вказаної «2 270,00».
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 10 травня 2022 року апеляційні скарги Мінекономіки і Мін'юсту залишено без задоволення, рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 04 лютого 2022 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 14 червня 2023 року частково задоволено касаційну скаргу Мінекономіки та Мін'юсту. Постанову Кропивницького апеляційного суду від 10 травня 2022 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 10 січня 2024 року апеляційні скарги Мінекономіки та Мін'юсту залишено без задоволення. Рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 04 лютого 2022 року залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 11 грудня 2024 року касаційне провадження за касаційною скаргою Мін'юстуна рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 04 лютого 2022 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 10 січня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Мінекономіки, Мін'юсту, ДП «Кіровоградстандартметрологія» про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку та зобов'язання вилучити відомості з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади» закрито.
Ухвала суду касаційної інстанції мотивована тим, що Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Мін'юсту на рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 04 лютого 2022 року у складі судді Шевченко І. М.та постанову Кропивницького апеляційного суду від 10 січня 2024 року у малозначній справі, тому є підстави для закриття касаційного провадження.
Надходження заяви про повернення судового збору
30 грудня 2024 року до Верховного Суду від Мін'юсту надійшла заява про повернення судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги, у розмірі 1 816,00 грн.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 12 лютого 2025 року справу № 405/2617/21 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 30 квітня 2025 року справу № 405/2617/21 повернуто на розгляд відповідної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 141 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Підстави повернення судового збору передбачені статтею 7 Закону України «Про судовий збір». Зокрема, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях (пункт 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір»).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України під час вибору і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, що викладені в постановах Верховного Суду.
В ухвалі Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 22 листопада 2019 року у справі № 816/731/16 (адміністративне провадження № К/9901/9639/19) викладено висновок, що «наслідком закриття провадження у справі є відсутність (скасування) рішення, яким закінчено розгляд справи по суті, тоді як закриття касаційного провадження призведе до залишення в силі рішення суду апеляційної інстанції. Зазначене підтверджує різне значення понять «закриття провадження у справі» та «закриття касаційного провадження» та неможливість їх ототожнення. Пункт 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачає можливість повернення судового збору лише у випадку закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. Повернення судового збору у випадку закриття касаційного провадження пункт 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» не передбачає, що унеможливлює задоволення клопотання Товариства про повернення судового збору. Зазначений висновок узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 29 травня 2019 року у справі № 820/4918/16 (провадження №11-42апп19)».
Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 29 травня 2019 року у справі № 820/4918/16 (провадження № 11-42апп19) зробила висновок, що «згідно з пунктом 5 частини першої статті 7 Закону України від 08 липня 2011 року
№ 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. Отже, наведеною нормою Закону № 3674-VI передбачено повернення судового збору в разі закриття (припинення) провадження у справі. Однак, оскільки Велика Палата Верховного Суду закриває касаційне провадження у зв'язку з відмовою ОСОБА_1 від касаційної скарги, то підстав для повернення судового збору немає».
У постанові від 08 червня 2022 року у справі № 357/380/20 (провадження
№ 14-20цс22) Велика Палата Верховного Суду не знайшла підстав для відступу від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в ухвалі від 29 травня 2019 року у справі № 820/4918/16 (провадження №11-42апп19).
Ухвалою Верховного Суду від 12 лютого 2025 року справу № 405/2617/21 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Зміст правової проблеми пов'язаний із застосуванням положень пункту 5 частини першої статті 7 Закону № 3674-VI при розгляді касаційним судом клопотання про повернення особі сплаченого судового збору за подання касаційної скарги. Подання скаржником такого клопотання обумовлено закриттям касаційного провадження, яке було відкрите помилково.
У вказаному пункті Закону № 3674-VI визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду в ухвалі від 12 лютого 2025 року послався на висновки Великої Палати Верховного Суду (ухвала від 29 травня 2019 року у справі № 820/4918/16) та Об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (ухвала від 22 листопада 2019 року у справі № 816/731/16) щодо застосування зазначеної вище норми права, з якими колегія суддів не погоджувалась з огляду на таке.
Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 30 квітня 2025 року в цій справі мотивувала повернення справи на розгляд відповідної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду тим, що тлумачення норм ЦПК України та Закону № 1402-VIII свідчить, що Велика Палата має право переглядати судові рішення у касаційному порядку за касаційною скаргою; не може розглядати окремі процесуальні клопотання, наприклад, про повернення судового збору, якщо справа вже вирішена касаційним судом. Якщо підстав для передачі справи за касаційною скаргою до Великої Палати немає, усі процесуальні питання, включаючи повернення судового збору, вирішує Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду як суд касаційної інстанції.
Велика Палата вже висловила аналогічну правову позицію в ухвалі від 29 травня 2024 року в справі № 727/9565/22 (провадження № 14-64цс24, пункти 37-38). Вона зазначила, що окремі клопотання, не пов'язані з переглядом судового рішення за касаційною скаргою, не підлягають розгляду Великою Палатою. Такі питання вирішує суд, який розглядає справу в касаційному порядку.
Цивільним процесуальним законом визначені процесуальні механізми забезпечення єдності судової практики, що полягають у застосуванні спеціальної процедури відступу від висновків щодо застосування норм права, викладених у раніше постановлених рішеннях Верховного Суду. Логіка побудови й мета існування цих процесуальних механізмів вказує на те, що в цілях застосування норм права в подібних правовідносинах за наявності протилежних правових висновків суду касаційної інстанції слід виходити з того, що висновки, які містяться в судових рішеннях судової палати Касаційного цивільного суду, мають перевагу над висновками колегії суддів, висновки Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду - над висновками палати чи колегії суддів цього суду, а висновки Великої Палати Верховного Суду - над висновками об'єднаної палати, палати й колегії суддів Касаційного цивільного суду (постанови Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 130/1001/17 (провадження № 51-7588км18), від 18 січня 2021 року у справі № Б-23/75-02 (н.р.Б-7346/2-19), від 29 вересня 2021 року у справі № 166/1222/20 (провадження № 61-9003св21).
З урахуванням наведеного, зважаючи на ієрархію висновків Верховного Суду, у разі різного тлумачення норм процесуального права у цій справі підлягає застосовуванню саме висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в ухвалі від 29 травня 2019 року в справі № 820/4918/16 (провадження № 11-42апп19), від якого в постанові від 08 червня 2022 року у справі № 357/380/20 (провадження
№ 14-20цс22) Велика Палата Верховного Судуне відступила, тому відсутні підстави для повернення судового збору.
Керуючись статтею 7 Закону України «Про судовий збір», статтею 260 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
У задоволенні заяви Міністерства юстиції України про повернення судового збору відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню не підлягає.
Головуючий І. М. Фаловська
Судді: В. М. Ігнатенко
С. О. Карпенко
В. В. Сердюк
О. М. Ситнік