14 серпня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/6904/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І.М. (головуючий), Булгакової І. В., Власова Ю. Л.,
за участю секретаря судового засідання Бутенка А. О.,
представників учасників справи:
позивача - не з'явилися
відповідача - Франюк А. В. (адвокат)
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець"
на рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2025 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2025
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія ім.О.В.Гіталова"
до Державного підприємства "Гарантований покупець"
про стягнення 3 990 261,97 грн.,
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія ім.О.В.Гіталова" (далі - ТОВ "Агропромислова компанія ім.О.В.Гіталова", позивач) звернулося до суду з позовом до Державного підприємства "Гарантований покупець" (далі - ДП "Гарантований покупець", відповідач) про стягнення 4 315 856, 89 грн.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовуються простроченням заборгованості за поставлену електричну енергію за "зеленим тарифом" за договором від 27.06.2018 №15288/01.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням Господарського міста Києва від 20.02.2025 (суддя Усатенко І. В.), яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2025 (колегія суддів: Яценко О. В., Мальченко А. О., Тищенко О. В.) закрито провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення суми основного боргу у розмірі 682 823,05 грн, в зв'язку з відсутністю предмету спору.
Позов задоволено повністю.
Стягнуто з ДП "Гарантований покупець" на користь ТОВ "Агропромислова компанія ім. О.В. Гіталова" суму основного боргу у розмірі 3 307 438 (три мільйони триста сім тисяч чотириста тридцять вісім) грн 92 коп., судовий збір у розмірі 49 611 (сорок дев'ять тисяч шістсот одинадцять) грн 58 коп.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. У касаційній скарзі ДП "Гарантований покупець", з посиланням на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати рішення Господарського міста Києва від 20.02.2025 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2025 в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення, котрим відмовити в задоволенні позовних вимог до ДП "Гарантований покупець".
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. Касаційна скарга подана на підставі пунктів 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України (з посиланням на пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України).
4.2. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статі 287 ГПК України, скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема:
- щодо застосування положень абзацу 1 пункту 11.4 Глави 11 Порядку 641 в редакції постанови НКРЕКП від 24.01.2024 № 178 щодо обов'язку Гарантованого покупця забезпечити проведення розрахунку та здійснити оплату за відпущену продавцем за "зеленим" тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці у взаємозв'язку з положеннями абзацу 3 підпункту 12 пункту 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" щодо права гарантованого покупця на зменшення рівня розрахунків з позивачем на суму неоплаченої частики відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії та вартості відхилення;
- щодо застосування положень частини другої статті 625 ЦК України у взаємозв'язку з положеннями абзацу 3 підпункту 12 пункту 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану", а саме можливості покладання на Гарантованого покупця відповідальності у вигляді 3% річних та інфляційних втрат у разі наявності у нього права на зменшення рівня розрахунків з позивачем на суму неоплаченої частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії та вартості відхилення.
5. Доводи інших учасників справи
5.1. Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6.1. Між Державним підприємством "Енергоринок" та ТОВ "Агропромислова компанія ім.О.В.Гіталова" 27.06.2018 укладено Договір № 15288/01.
6.2. Додатковою угодою від 30.06.2019 № 163/01 змінено ДП "Енергоринок" на ДП "Гарантований покупець".
6.3. В подальшому між сторонами також укладалися додаткові угоди до договору.
6.4. Згідно з пунктом 1.1 договору в редакції додаткової угоди від 30.06.2019 № 163/01 за цим договором виробник за "зеленим" тарифом зобов'язується продавати, а гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП №641 від 26.04.2019 (далі - Порядок).
6.5. Відповідно до пункту 2.1 договору в редакції додаткової угоди від 30.06.2019 № 163/01 сторони визнають свої зобов'язання згідно з Законом України "Про ринок електричної енергії", Порядком, Правилами ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307 та керуються їх положеннями та положеннями законодавства України при виконанні цього договору.
6.6. У пункті 2.2, 2.3 договору в редакції додаткової угоди від 30.06.2019 № 163/01 визначено, що купівля-продаж електричної енергії за цим договором здійснюється за умови членства виробника за "зеленим" тарифом в балансуючій групі виробників за "зеленим" тарифом. Виробник за "зеленим" тарифом зобов'язується продавати, а гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію виробника в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць виробника за "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.
6.7. Умовами пунктів 2.4 та 2.5 договору в редакції додаткової угоди від 30.06.2019 № 163/01 сторонами погоджено, що виробник за "зеленим" тарифом продає гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом встановлені Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), у національній валюті України. Вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом.
6.8. Обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку (пункт 3.1 договору в редакції додаткової угоди від 30.06.2019 № 163/01).
6.9. Відповідно до пункту 3.2 договору в редакції додаткової угоди від 30.06.2019 № 163/01 розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок виробника за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ.
6.10. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання умов Договору в спірні періоди (жовтень 2021 року, лютий - серпень 2022 року, грудень 2022 року, лютий - липень 2023 року, вересень 2023 року, листопад - грудень 2023 року) позивач поставив відповідачу електричну енергію за "зеленим тарифом" на загальну суму 11 254 182,02 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами купівлі-продажу електроенергії. Акти підписані та скріплені печатками обох контрагентів без зауважень.
6.11. Згідно з пунктом 3.3 договору в редакції додаткової угоди від 11.02.2021 № 407/01/21 оплата електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, оплата продавцем за "зеленим" тарифом частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця, формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця здійснюються згідно з главою 10 Порядку або главою 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.
6.12. Суди попередніх інстанцій зазначили про те, що згідно з пунктом 10.1 Порядку № 641 (в редакції, яка була чинна станом на жовтень 2021 року) до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.
6.13. До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.
6.14. Пунктом 10.4 Порядку № 641 передбачено, що після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів. У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії продавець здійснює таку оплату протягом двох робочих днів з дати отримання від гарантованого покупця підписаного КЕП уповноваженої особи акта купівлі-продажу.
6.15. Отже, суди попередніх інстанцій встановили, що виходячи зі змісту Договору та Порядку №641, відповідач зобов'язаний здійснювати оплату у кожному розрахунковому місяці за куплену електричну енергію у позивача у три етапи: перший - до 15 числа (включно) розрахункового місяця, другий - до 25 числа (включно) розрахункового місяця, третій (остаточний) - протягом трьох робочих днів з дати затвердження Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг розміру вартості послуги.
6.16. З 26.01.2024 Порядок № 641 діє у новій редакції, відповідно до постанови НКРЕКП від 24.01.2024 № 178 та відповідно до пункту 11.4 якого гарантований покупець забезпечує проведення розрахунку та здійснення оплати за відпущену продавцем за "зеленим" тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.
6.17. Рішеннями НКРЕКП затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої Гарантованим покупцем у наступні періоди:
- постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 09.09.2022 №1117 "Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у жовтні 2021 року та у лютому-червні 2022 року";
- постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 20.09.2022 №1190 "Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у липні 2022 року";
- постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2023 №473 "Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець» у серпні 2022 року";
- постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.04.2024 №858 "Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у січні, лютому та липні - вересні 2023 року";
- постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 08.05.2024 №896 "Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" грудні 2022 року, у березні - червні 2023 року та у листопаді та грудні 2023 року".
6.18. Позивач вказує на те, що строки виконання відповідачем зобов'язання зі 100% оплати за поставлену електричну енергію по Договору за визначені вище періоди, є таким, що настали, однак, відповідач взяті на себе за договором зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати поставленої у спірні періоди електричної енергії виконав неналежним чином, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем по Договору з урахуванням часткових оплат, становить 3 990 261,97 грн.
6.19. У розгляді спору судом першої інстанції зазначено, що з огляду на часткову сплату відповідачем суми основного боргу після звернення позивача до суду з цим позовом закрив провадження в частині позовних вимог про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 682 823,05 грн у зв'язку з відсутністю предмета спору; (в цій частині рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржувалося і не переглядалося);
Решту позовних вимог суд задовольнив, присудив до стягнення з відповідача на користь позивача суму основного боргу у розмірі 3 307 438, 92 грн., судовий збір у розмірі 49 611,58 грн.
6.20. Колегія суддів апеляційної інстанції зазначила про те, що з наявних в матеріалах справи доказів підтверджується, що заборгованість відповідача перед позивачем за поставлену в спірні періоди електричну енергію становила 3 307 438,92 грн., а строк виконання обов'язку по сплаті вказаних коштів станом на дату звернення позивача до суду з цим позовом вже настав. За таких обставин, позовні вимоги про стягнення основного боргу підлягають задоволенню в сумі 3 307 438,92 грн. Рішення суду першої інстанції в частині задоволення вказаних позовних вимог залишається без змін.
7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
7.1. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
7.2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
8. Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
8.1. Ураховуючи положення статті 300 ГПК України, касаційний господарський суд переглядає оскаржувані судові рішення в межах вимог касаційної скарги, а саме в частині задоволених позовних вимог.
8.2. Відповідно до положень статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
8.3. За змістом положень статей 626, 627, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
8.4. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
8.5. Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частини третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
8.6. Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.
8.7. Касаційне провадження у цій справі відкрито, зокрема, на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України.
8.8. Відповідно до приписів пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
8.9. Положення пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України спрямовані на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин, та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
8.10. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов'язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.
8.11. Скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду, зокрема, щодо абзацу 3 підпункту 12 пункту 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" (в редакції Постанови від 03.04.2024 № 652).
8.12. НКРЕКП 25.02.2022 прийнято постанову № 332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану". 03.04.2024 НКРЕКП прийнято постанову № 652 "Про внесення зміни до постанови НКРЕКП від 25 лютого 2022 року № 332", якою:
"1. Абзац третій підпункту 13 пункту 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 25 лютого 2022 року № 332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" викласти у такій редакції:
"Гарантований покупець має право зменшити рівень розрахунків із продавцем за "зеленим" тарифом на суму неоплаченої частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії та вартості відхилення.".
8.13. Суди попередніх інстанцій, відхиляючи аргумент відповідача щодо можливості реалізації такого права, зазначили про відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження того, що відповідач звертався до позивача із відповідною заявою про припинення зобов'язання відповідача з оплати боргу за договором у спірні періоди на суму 2 487 238,18 грн., а відтак підстави для зменшення розміру боргу у цій справі на вказану суму відсутні; стягнення заборгованості позивача перед відповідачем не є предметом розгляду у цій справі. Крім того, відповідач зобов'язаний був вчинити дії на реалізацію свого права зменшення розрахунків, зокрема повідомити позивача, відобразити відповідні зменшення в обліку та актах звірки, провести зарахування однорідних вимог. Тобто, відповідач мав чітко визначити, на які саме суми, за які періоди, та згідно яких актів ним реалізовано право на зменшення рівня розрахунків. Отже, суди дійшли висновку про те, що означене є правом відповідача, яким він фактично не скористався.
8.14. Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що права відповідача зменшити рівень розрахунків із продавцем за "зеленим" тарифом на суму неоплаченої частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії та вартості відхилення не звільняють відповідача від обов'язку здійснити повну оплату придбаної електричної енергії за договорам, крім того, матеріали справи не містять доказів реалізації зазначеного відповідачем права. Зміст оскаржуваних судових рішень спростовує довід скаржника про те, що суди попередніх інстанцій не надали мотивовану оцінку аргументам відповідача в цій частині.
8.15. Суди попередніх інстанцій також зазначили про те, що:
- на день розгляду справи строк оплати за отриманий відповідачем товар є таким, що настав,
- сторонами у справі не оспорюються вартість та обсяг придбаної електричної енергії за спірний період, як і суми здійснених відповідачем оплат;
- відповідач не виконав свої грошові зобов'язання за договором від 27.06.2018 №15288/01 та порушив строки оплати електричної енергії за "зеленим тарифом".
8.16. У зв'язку з вищезазначеним, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення суми основного боргу у розмірі 3 307 438,92 грн.
8.17. Звертаючись із касаційною скаргою, скаржник зазначає про відсутність висновку щодо питання застосування норм права у спірних правовідносинах. Втім, аналізуючи зміст касаційної скарги, вбачається, що фактично скаржник звертається не з проханням надати правовий висновок щодо застосування норм права, а з вимогою роз'яснити правову позицію, сформульовану ним у справі, з урахуванням обставин конкретного спору. Однак, такі вимоги не узгоджуються з визначенням підстави касаційного перегляду, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
8.18. Суд також зазначає про те, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов'язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи. Зміст оскаржуваних судових рішень свідчить про відсутність висновків судів попередніх інстанцій щодо покладання на відповідача відповідальності визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а тому підстави для формування Верховним Судом висновку щодо застосування положень частини другої статті 625 ЦК України у взаємозв'язку з положеннями абзацу 3 підпункту 12 пункту 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" - також відсутні.
8.19. Верховний Суд здійснює тлумачення норм права, а не індивідуальних особливостей конкретної справи або фактів, встановлених судами попередніх інстанцій. Водночас поставлені скаржником перед Судом питання лежать виключно у площині суб'єктивної оцінки доказів, а також положень чинного законодавства без урахування фактичних встановлених обставин у цій справі.
8.20. Верховний Суд виходить з того, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник повинен обґрунтувати в чому саме полягає неправильне застосування норми матеріального права чи порушення норми процесуального права, щодо якої відсутній висновок Верховного Суду (у чому саме полягає помилка судів попередніх інстанцій при застосуванні відповідних норм права та як саме ці норми права судами були застосовано неправильно).
8.21. Верховний Суд не вбачає підстав для формування висновку з питань, порушених скаржником, з огляду на те, що останній не довів неправильного застосування судом норм права.
8.22. Як свідчить зміст оскаржуваних судових рішень, суди досліджували та оцінювали доводи учасників справи через призму предмету, підстав позову та кола доказування, що входять до такої категорії справ.
8.23. Отже, зважаючи на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, у Верховного Суду відсутні підстави для надання правового висновку щодо застосування вказаних скаржником норм права у подібних правовідносинах.
8.24. Як вже було зазначено вище, доводи скаржника в цій частині, фактично зводяться до необхідності та наявності правових підстав для формування такого висновку Верховного Суду через призму вільного бачення скаржником змісту спірних правовідносин та заперечення обставин, встановлених судами попередніх інстанцій, і зводяться до їх переоцінки, що, у свою чергу, не може бути предметом розгляду в касаційному порядку в силу приписів частини другої статті 300 ГПК України.
8.25. Враховуючи викладене, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження, що виключає скасування судового рішення в оскаржуваній частині з такої підстави.
8.26. Щодо іншої заявленої підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України (з посиланням на пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України), колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначає таке.
8.27. Верховний Суд виходить з того, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права у вигляді не дослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
8.28. Така правова позиція є послідовною та сталою і викладена у низці постанов Верховного Суду, зокрема, у постановах від 12.10.2021 у справі № 905/1750/19 та від 20.05.2021 у справі № 905/1751/19.
8.29. Проте, як уже зазначалося вище, підстава касаційного оскарження, наведена скаржником у касаційній скарзі, у цьому випадку, не отримала підтвердження, а тому і підстави для скасування оскаржуваних рішення і постанови та направлення цієї справи на новий розгляд з підстави, встановленої пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України, у Суду також відсутні.
8.30. Інші аргументи скаржника щодо порушення норм процесуального права в контексті повноти оцінки доказів та встановлення обставин справи підлягають відхиленню як такі, що зводяться до необхідності переоцінки доказів та обставин, а також є такими, які не узгоджуються з підставою касаційного оскарження, визначеною самим скаржником.
8.31. Суд акцентує, що, переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", а не "факту", отже, відповідно до статті 300 ГПК України перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.
8.32. Зі змісту судових рішень вбачається, що у справі, яка розглядається, суд апеляційної інстанції надав оцінку доказам, наданим сторонами, якими вони обґрунтовують свої вимоги та/або заперечення і які мають значення для розгляду цього господарського спору, до переоцінки яких в силу приписів статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції вдаватись не може, оскільки встановлення обставин справи, дослідження доказів та надання правової оцінки цим доказам є повноваженнями судів першої й апеляційної інстанцій, що передбачено статтями 73-80, 86, 300 ГПК України.
8.33. Верховний Суд у прийнятті цієї постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicata можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у цій справі скаржник не зазначив й не обґрунтував.
8.34. Колегія суддів касаційної інстанції, враховуючи рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" та від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
9.1. Згідно зі статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
9.2. Оскільки за результатами касаційного перегляду Судом не встановлено неправильного застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін через відсутність передбачених процесуальним законом підстав для його скасування.
10. Судові витрати
10.1. Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про залишення оскаржуваних судових рішень без змін, то судовий збір за розгляд касаційної скарги покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2025 у справі № 910/6904/24 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І. Бенедисюк
Суддя І. Булгакова
Суддя Ю. Власов