13 серпня 2025 року
м. Київ
cправа № 904/1681/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульський Г. М. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.,
секретар судового засідання Зайченко О. Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Комунального підприємства ?Теплоенерго? Дніпровської міської ради
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.04.2025 (колегія суддів у складі: Чередко А. Є. - головуючий, Мороз В. Ф., Верхогляд Т. А.)
за позовом Комунального підприємства ?Теплоенерго? Дніпровської міської ради
до Підприємства об'єднання громадян ?ПРАВДА?
про стягнення суми
за участю:
позивача - Шестіріков А. В. (адвокат)
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1 Комунальне підприємство ?Теплоенерго? Дніпровської міської ради (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Підприємства об'єднання громадян ?ПРАВДА? (далі - відповідач), у якому просило стягнути з відповідача 2 767 988,68 грн основного боргу, 117 279,21 грн три відсотки річних, 437 453,68 грн інфляційних втрат та 1 214 717,06 грн пені за період з листопада 2021 року по березень 2022 року та листопад 2022 року.
1.2 Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором щодо своєчасної та повної оплати за теплову енергію, у зв'язку з чим виникла заборгованість на яку нараховано три відсотки річних, інфляційні втрати та пеню.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1 Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2024 (суддя Бажанова Ю. А.), позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 2 767 988,68 грн заборгованості, 437 453,68 грн інфляційних втрат, 117 279,21 грн три відсотки річних, 214 905,18 грн пені, в іншій частині позову відмовлено.
2.2 Рішення суду мотивовано тим, що вимоги позивача є доведеними та обґрунтованими, але вимога в частині стягнення пені заявлена позивачем частково неправильно, оскільки до 01.07.2023 діяв карантин, під час якого забороняється стягувати пеню за несвоєчасне здійснення платежів за житлово - комунальні послуги.
2.3 Оскарженою постановою Центрального апеляційного господарського суду від 15.04.2025, вказане рішення суду змінено в частині задоволених сум основного боргу, пені, інфляційних втрат, трьох відсотків річних, викладено абзац 2 резолютивної частини рішення в наступній редакції: ?Стягнути з Підприємства об'єднання громадян "ПРАВДА" на користь Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради 470 029,44 грн. заборгованості, 147 626,25 грн. інфляційних втрат, 27 878,71 грн. 3% річних, 146 284,65 грн. пені, 9 501,83 грн. витрат по сплаті судового збору?.
2.4 Свій висновок апеляційний суд мотивував тим, що позивач безпідставно здійснив нарахування відповідачу за лютий - березень 2022 року згідно статті 11 Закону України ?Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання?, оскільки спірні правовідносини врегульовані частиною 3 статті 9 Закону України ?Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання?, яка визначає підстави для нарахування у випадку виходу з ладу вузла комерційного обліку та нарахування має бути здійснено по середньому добовому споживанню теплової енергії за попередній опалювальний сезон за весь період несправності лічильника в опалювальний сезон.
3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи
3.1 У касаційній скарзі позивач просить змінити постанову суду в частині задоволених сум основного боргу, пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних, судових витрат виклавши абзаци п'ятий, шостий та сьомий постанови у наступній редакції: ?Стягнути Підприємства об'єднання громадян ?ПРАВДА? на користь Комунального підприємства ?Теплоенерго? Дніпровської міської ради 2 767 988,68 грн заборгованості, 437 453,68 грн інфляційних втрат, 117 279,21 грн три відсотки річних, 554 007,54 грн пені, 46 520,75 грн витрат по сплаті судового збору, 17 510,61 грн судового збору за подання апеляційної скарги. Витрати зі сплати судового збору понесені відповідачем у суді апеляційної інстанції покласти на відповідача?.
3.2 На обґрунтування касаційної скарги скаржник посилався на те, що оскаржувана постанова суду прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права. Заявник касаційної скарги вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування статті 11 Закону України ?Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання? у подібних правовідносинах.
3.3 Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на те, що апеляційний суд у відповідності до норм матеріального та процесуального права надав належну правову оцінку поданим сторонами доказам, а доводи скаржника висновків суду не спростовують.
4. Мотивувальна частина
4.1 Суди встановили, що правовідносини сторін врегульовані договором про постачання теплової енергії від 02.05.2019 № 010290 (далі - договір), за умовами пункту 1.1 якого позивач зобов'язується постачати відповідачу теплову енергію, а відповідач зобов'язується одержати та сплатити позивачу вартість за встановленими тарифами (цінами) в терміни та на умовах передбаченими цим договором.
4.2 Згідно з пунктом 5.8 договору при виходу з ладу приладів обліку або в разі потреби повірки приладів обліку до поновлення їх працездатності або несвоєчасного надання показників приладів обліку, розрахунок здійснюється відповідно наказів міністерства палива та енергетики України № 71 від 14.02.2007 "Про затвердження Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж". В разі не надання звіту про використання теплової енергії та перевищення термінів застосування розрахункових значень, згідно пункту 7.2.40 "Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж", нарахування здійснюються згідно теплового навантаження визначеного договором, з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.
4.3 Пунктами 7.2, 7.3, 7.4 договору передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць, за результатом якого підписується акт (в 2-х примірниках) прийому-передачі теплової енергії за формою додатка № 4. Відповідач зобов'язаний не пізніше ніж за 5 днів до початку розрахункового періоду сплачувати позивачу вартість теплової енергії згідно з її кількістю, передбаченою у додатку № 1 до цього договору, за власним платіжним дорученням з зазначенням періоду за який він сплачує. Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться відповідачем впродовж п'яти діб після одержання рахунку позивача, який зобов'язаний направити його відповідачу не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим.
4.4 Пунктом 8.4.3 договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію нараховується пеня в розмірі 1 %, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
4.5 За приписами пунктів 11.1, 11.5 договору, він набуває чинності з дня його підписання, діє до 02.05.2022 та вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії, про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.
4.6 Апеляційним судом встановлено, що 16.08.2022 на адресу позивача надійшло звернення відповідача про розпломбування лічильника теплової енергії МВТ-2М.
4.7 29.08.2022 за результатами повірки лічильника, довідкою про непридатність законодавчо врегульованого засобу вимірювання техніки встановлено, що засіб вимірювальної техніки не відповідає вимогам.
4.8 Наполягаючи на задоволенні позову, позивач посилався на несвоєчасну оплату відповідачем теплової енергії у період з листопада 2021 року, грудня 2021 року, січня 2022 року, лютого 2022 року, березня 2022 року, листопада 2022 року, проти чого заперечує відповідач, оскільки не погоджується із нарахованою кількістю спожитої теплової енергії та заявленою до стягнення сумою заборгованості, що стало причиною виникнення спору.
4.9 Відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог, викладених у касаційній скарзі, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
4.10 Предметом касаційного оскарження є незгода позивача з постановою апеляційного суду в частині здійсненого судом перерахунку заборгованості за лютий - березень 2022 року на підставі статті 11 Закону України ?Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання?, а також інфляційних втрат, трьох відсотків річних та пені, які нараховані на цю заборгованість. В іншій частині постанова апеляційного суду не оскаржується жодною із сторін.
4.11 Змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що спірні правовідносини врегульовані частиною 3 статті 9 Закону України ?Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання і за лютий - березень 2022 року розрахунок здійснюється по середньому добовому споживанню теплової енергії за попередній опалювальний сезон та складає 470 029,44 грн заборгованості.
4.12 Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
4.13 Отже, умовами касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень із зазначеної підстави є: (1) відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин, (2) відсутність такого висновку саме у подібних правовідносинах.
4.14 При касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, крім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити, зокрема, зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок про її застосування, із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.
4.15 Колегія суддів зазначає, що правові висновки суду, у тому числі касаційної інстанції, формулюються з огляду на конкретні обставини справи. Тобто на відміну від повноважень законодавчої гілки влади до повноважень суду не належить формулювання абстрактних правил поведінки для всіх життєвих ситуацій, які підпадають під дію певних норм права (постанова Великої Палати Верховного суду від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц).
4.16 Формування Верховним Судом висновку має стосуватися спірних конкретних правовідносин, ураховуючи положення чинного законодавства та встановлені судами під час розгляду справи обставини. При цьому формування правового висновку не може здійснюватися поза визначеними статтею 300 ГПК України межами розгляду справи судом касаційної інстанції.
4.17 У поданій касаційній скарзі позивач зазначає про необхідність формування висновку Верховного Суду щодо застосування статті 11 Закону України ?Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання?.
4.18 Відповідно до преамбули Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" цей Закон визначає засади забезпечення комерційного, у тому числі розподільного, обліку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та забезпечення відповідною обліковою інформацією споживачів таких послуг.
4.19 Згідно з частиною третьою статті 9 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" у разі виходу з ладу або втрати вузла комерційного обліку, зазначеного в частині першій цієї статті, до відновлення його роботи або заміни комерційний облік здійснюється розрахунково відповідно до методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, з урахуванням середнього споживання: теплової енергії - протягом попереднього опалювального періоду; гарячої та питної води -протягом попередніх 12 місяців.
4.20 Частиною четвертою статті 11 наведеного Закону передбачено, що у разі недопущення споживачем (його представником) виконавця або іншої особи, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, до відповідного вузла обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії для зняття показань або в разі ненадання у визначений договором строк споживачем виконавцю показань відповідного вузла обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії, якщо такі показання згідно із законом або договором зобов'язаний знімати споживач, для цілей комерційного або розподільного обліку виконавцем комунальної послуги протягом трьох місяців приймається середньодобове споживання таким споживачем відповідної комунальної послуги за попередні 12 місяців (для послуг з теплопостачання - за середнім споживанням попереднього опалювального періоду). У разі відсутності інформації про показання вузлів обліку та/або недопущення споживачем виконавця або іншої особи, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, до відповідного вузла обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії для зняття показань після закінчення тримісячного строку з дня недопуску виконавець комунальної послуги зобов'язаний здійснювати розрахунки з такими споживачами як із споживачами, приміщення яких не оснащені вузлами розподільного обліку.
4.21 Із встановлених обставин справи вбачається, що апеляційний суд виходив з того, що, суд помилково погодився із розрахунком позивача про нарахування відповідачу заборгованості за теплову енергію за лютий - березень 2022 року на підставі статті 11 Закону України ?Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання?, оскільки спірні правовідносини врегульовані частиною 3 статті 9 цього Закону, згідно з якою питання нарахування у випадку виходу з ладу вузла комерційного обліку та нарахування вартості має бути здійснено по середньому добовому споживанню теплової енергії за попередній опалювальний сезон за весь період несправності лічильника в опалювальний сезон, яка за розрахунком суду апеляційної інстанції становить 470 029,44 грн за спожиту теплову енергію за спірний період, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
4.22 Із наведених положень Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" вбачається, що у разі виходу з ладу вузла комерційного обліку облік здійснюється розрахунково відповідно до методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства згідно статті 9 цього Закону.
4.23 За таких обставин, висновок апеляційного суду є законним та обґрунтованим.
4.24 З огляду на викладене, відсутні підстави для формування Верховним Судом зазначеного скаржником висновку норми права у спірних правовідносинах.
4.25 Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
4.26 Отже, розглянувши доводи та вимоги, викладені у касаційній скарзі, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для скасування оскарженої постанови.
4.27 Відповідно до положень статті 129 ГПК України судові витрати з касаційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 240, 300, 308, 309, 315, 317 ГПК України,
Касаційну скаргу Комунального підприємства ?Теплоенерго? Дніпровської міської ради залишити без задоволення, а постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.04.2025 у справі № 904/1681/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Г. М. Мачульський
Судді Н. О. Волковицька
С. К. Могил