13 серпня 2025 року
м. Київ
cправа № 922/980/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С.К. - головуючий, Волковицька Н.О., Міщенко І.С.,
за касаційною скаргою Заступника керівника Харківської обласної прокуратури
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.12.2024
та рішення Господарського суду Харківської області від 13.07.2021
у справі №922/980/21
за позовом Керівника Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області
до:
1) Харківської міської ради;
2) Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради;
3) Приватного підприємства "Кант",
про скасування рішення в частині, визнання договору купівлі-продажу недійсним та повернення майна,
Керівник Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області 25.03.2021 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та Приватного підприємства «Кант», у якому просив:
- визнати незаконним та скасувати п. 31 додатку до рішення 7 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова» від 06.07.2016 №283/16;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 21.12.2016 №5425-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та приватним підприємством «Кант», посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Саутенко Н.В. і зареєстрований в реєстрі за №2984, скасувавши запис про його державну реєстрацію;
- витребувати у приватного підприємства «Кант», на користь територіальної громади міста Харкова нежитлові приміщення 1-го поверху №VIIIа, загальною площею 12,4 кв.м, розташовані в житловому будинку за адресою: м. Харків, вул. Благовіщенська, 2/15, літ. А-3.
В обґрунтування позову прокурор зазначав, що Харківська міська рада незаконно обрала спосіб приватизації оспорюваного майна шляхом викупу орендарем, оскільки ПП «Кант» жодних поліпшень орендованого майна за період перебування об'єкта нерухомого майна в оренді не здійснено.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 13.07.2021 (суддя Шатерніков М.І.), залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.12.2024 (колегія суддів у складі: Гетьман Р.А. - головуючий, Склярук О.І., Хачатрян В.С.), у задоволенні позову відмовлено повністю.
Відмовляючи у задоволенні позову місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що матеріали справи не містять, та відповідачами не надано будь-яких доказів стосовно того, що Приватне підприємство «КАНТ», отримавши в оренду приміщення за договором оренди №3013 від 13.09.2011 до моменту винесення Харківською міською радою спірного рішення від 06.07.2016 №283/16 за рахунок власних коштів здійснила поліпшення орендованого майна в розмірі не менш як 25% ринкової вартості майна, і таке поліпшення неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди. Зазначені обставини та вимоги законодавства України безпідставно не були враховані при прийнятті Харківською міською радою спірного рішення від 06.07.2016 №283/16 в частині п. 31 додатку до нього. З урахуванням викладеного, прокурором доведено факт порушень вимог чинного законодавства при прийнятті Харківською міською радою спірного рішення від 06.07.2016 №283/16 в частині п. 31, та як наслідок, і при укладанні договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 21.12.2016 № 5425-В-С. Однак, місцевий господарський суд встановив, що прокурор при зверненні до суду з позовом у даній справі пропустив строк давності. Враховуючи заяви першого та другого відповідачів про застосування наслідків спливу позовної давності, та відсутності поважності причин пропуску позовної давності, суд відмовив у задоволенні позову.
Не погоджуючись з постановою апеляційного та рішенням місцевого господарських судів, заступник керівника Харківської обласної прокуратури звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на неправильне застосування судами ст.ст. 261, 267 ЦК України та вказує, що:
- оскільки прокурор не є учасником спірних правовідносин, а зміст оскаржуваного рішення міської ради безпосередньо не свідчить про наявність порушень прав та інтересів територіальної громади, прокурором строк позовної давності не пропущено;
- порушення, які свідчать про незаконність вибуття у власність ПП «Кант» нежитлових приміщень, прокурором виявлено лише за результатами опрацювання отриманих в ході досудового розслідування кримінального провадження №42017221080000002 доказів приватизаційної справи;
- лише шляхом вивчення матеріалів справи щодо звернення з метою надання дозволу на поліпшення, наявності або відсутності дозволу на поліпшення, документального підтвердження наявності проведених поліпшень, оцінки майна, можливо встановити наявність або відсутність порушень, у зв'язку з чим позовна давність не пропущена;
- твердження судів про можливість прокурора бути обізнаним про наявність рішення у день його публікації є хибним, оскільки в даному випадку досліджується питання про обізнаність прокурора з наявністю порушень при проведенні процедури приватизації об'єкту комунального майна, про які можливо дізнатися лише із відповідної погоджувальної документації, а не з самого рішення про його відчуження;
- сам по собі факт реєстрації відомостей у ЄРДР не свідчить про обізнаність прокурора із протиправним характером вибуття майна з власної територіальної громади. Саме після отримання доступу до приватизаційних справи прокурор звернувся до суду з відповідним позовом.
Скаржником вмотивовано подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, а саме - судами не враховано висновки Верховного Суду щодо дотримання прокурором позовної давності на звернення з позовом відповідної категорії, викладені у постанові від 13.11.2024 у справі № 922/2008/24; не враховано висновки Верховного Суду про те, що для правильного застосування ч. 1 ст. 261 ЦК України при визначенні початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а й об'єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав. За змістом наведеної норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд. Зазначені висновки сформульовані в постановах Верховного Суду від 14.09.2022 у справі № 367/6105/16ц від 11.08.2022 у справі № 910/16586/18, від 07.11.2018 у справі № 372/1036/15-ц, від 31.10.2018 у справі № 367/6105/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 372/2592/15, від 06.06.2018 у справі № 372/1387/13-ц, від 22.05.2018 у справі № 369/6892/15-ц, від 19.04.2017 у справі № 405/4999/15-ц; не враховано висновки Верховного Суду щодо застосування ч. 5 ст. 267 ЦК України щодо надання особі судового захисту порушеного права за сукупності умов: по-перше, особа наведе поважні, на її думку, причини пропуску позовної давності при зверненні до суду за захистом порушеного права, вказавши на конкретні обставини, які об'єктивно перешкоджали їй звернутися за захистом порушеного права у межах позовної давності, та надасть суду докази, що підтверджують існування цих обставин (ст. 74 ГПК України); по-друге, суд за результатами оцінки доказів, наданих на підтвердження цих обставин, встановить їх існування та дійде висновку про їх об'єктивний характер, і, відповідно, про існування поважних причин пропуску позовної давності при зверненні позивача за захистом порушеного права. Зазначені висновки сформульовані у постанові Верховного Суду від 11.02.2020 у справі № 10/5026/995/2012; не враховано Висновки Суду, що закон пов'язує початок перебігу позовної давності не з моментом поінформованості про вчинення певної дії чи прийняття рішення, а з часом, коли стало відомо про порушення закону та у зв'язку з цим прав і охоронюваних законом інтересів. Зазначені висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2018 у справі № 372/1387/13, постанові Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 310/4139/13; не враховано висновки Верховного Суду у постанові від 06.06.2023 у справі № 922/4169/19, який зазначив в аналогічній справі, що докази, які свідчать про порушення норм законодавства, отримано прокурором 06.02.2019, а саме, з моменту винесення ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова у справі № 639/687/19 про надання тимчасового доступу до речей та документів Харківської міської ради, а також висновки Верховного Суду у постановах у справах № 922/984/20 та № 922/1970/20.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.01.2025 відкрито провадження за касаційною скаргою з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, призначено її до розгляду на 18.03.2025 та надано строк для подання відзивів на касаційну скаргу до 19.02.2025.
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 24.02.2025 від Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради надійшов відзив на касаційну скаргу, поданий 19.02.2025, у якому відповідач-2 вказує на помилковість доводів прокурора, та просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.03.2025 зупинено касаційне провадження у справі № 922/980/21 до закінчення перегляду в касаційному порядку судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 922/3727/19.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.07.2025 поновлено провадження у справі № 922/980/21 та призначено касаційну скаргу до розгляду на 19.08.2025.
Під час підготовки справи до розгляду Верховним Судом встановлено, що 30.07.2025 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постановив ухвалу про передачу на розгляд судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 922/1414/20 за позовом виконувача обов'язків керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Грань-Кор", в якому просив: визнати незаконним та скасувати рішення 7 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 06.07.2016 № 283/16 "Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" в частині, а саме, пункт 10 додатку до рішення; визнати недійсним договір від 10.11.2016 № 5395-В-С купівлі-продажу нежитлових приміщень підвальної частини № 1-:-5, 1а, 7-:-9, 11, 11а, 12, 17-:-26, VI, III нежитлової будівлі літ. "А-1", загальною площею 259,9 кв. м, розташовані за адресою: м. Харків, вулиця Ярославська, буд. 10, укладений між Управлінням комунального майна та ТОВ "Грань-Кор", посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Саутенко Н. В. і зареєстрований в реєстрі за № 2365; зобов'язати ТОВ "Грань-Кор" повернути територіальній громаді міста Харкова нежитлові приміщення напівпідвальної частини № 1-:-5, 1а, 7-:-9, 11, 11а, 12, 17-:-26, VI, III нежитлової будівлі літ. А-1, загальною площею 259,9 кв. м, розташовані за адресою: м. Харків, вул. Ярославська, буд. 10 та вартістю 808 045,20 грн, шляхом підписання відповідного акту прийому-передачі вказаного майна.
Підставою передачі справи № 922/1414/20 на розгляд палати є необхідність відступити від висновків Верховного Суду, викладених у від 09.10.2024 у справі 922/4250/19, від 04.12.2024 у справі № 922/801/21, від 13.11.2024 у справі №922/2008/21, від 16.10.2024 у справі № 922/979/21, від 09.10.2024 у справі № 922/4361/19 щодо застосування позовної давності у таких правовідносинах.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
У такому випадку згідно з приписами п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.
З огляду на те, що висновок судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 922/1414/20 сприятиме забезпеченню єдності судової практики, дотриманню принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, та принципу пропорційності, з урахуванням того, що постанова Верховного Суду є остаточною і виступає джерелом формування судової практики, Суд вважає за необхідне зупинити касаційне провадження у справі № 922/980/21 до закінчення перегляду в касаційному порядку судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 922/1414/20 та оприлюднення повного тексту судового рішення ухваленого за результатами такого розгляду.
Керуючись ст.ст. 228, 229, 234, 235 ГПК України, Суд, -
Зупинити касаційне провадження у справі № 922/980/21 до закінчення перегляду в касаційному порядку судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 922/1414/20 та оприлюднення повного тексту судового рішення ухваленого за результатами такого розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Могил С.К.
Судді: Волковицька Н.О.
Міщенко І.С.