Справа № 159/2327/24 Провадження №33/802/71/25 Головуючий у 1 інстанції:Денисюк Т. В.
Доповідач: Клок О. М.
13 серпня 2025 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Клок О.М., за участю секретаря судового засідання Таровської А.А., захисника Зуба В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Зуба В.В. в інтересах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , є військовослужбовцем ( НОМЕР_2 прикордонний загін в/ч НОМЕР_3 ) на постанову судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 16 грудня 2024 року,
Вказаною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Визначено стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. судового збору.
Згідно з постановою судді ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 05.04.2024 об 11.56 годині в м. Ковелі на перехресті вулиць Варшавська - Володимирська керував належним КП «Волинський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» спеціалізованим транспортним засобом медичної допомоги марки «Volkswagen Crafter» номерний знак НОМЕР_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись із постановою суду, захисник Зуб В.В. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вважає оскаржене судове рішення необґрунтованим та незаконним. Апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що процедура огляду на стан алкогольного сп'яніння працівниками поліції проведена з порушеннями та судом першої інстанції вказані обставини не перевірені. ОСОБА_1 свою вину заперечує, так як правомірно та очікувано вважав, що не перебуває у стані алкогольного сп'яніння, бо добре себе почував.
Захисник просить оскаржену постанову скасувати, а провадження у справі стосовно ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши думку захисника Зуба В.В., доходжу наступного висновку.
Відповідно до приписів ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
За положеннями статтей 245, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На переконання апеляційного суду, вказаних вимог закону судом першої інстанції під час розгляду справи стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП дотримано та вжито всіх заходів, передбачених КУпАП для з'ясування питання, зокрема, про наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому вказаний вище висновок суду є правильним і повністю відповідає вимогам ст. 280 КУпАП.
Так, ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, об'єктивна сторона якого, відповідно до диспозиції цієї норми закону, серед іншого, полягає у керуванні особою транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Факт вчинення ОСОБА_1 згаданого адміністративного правопорушення, за обставин зазначених в оскарженій постанові судді, підтверджується зібраними у справі і належним чином дослідженими місцевим судом доказами, яким надана відповідна юридична оцінка у їх сукупності, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №357320 від 05.04.2024; чеком спеціального технічного приладу «Драгер» від 05.04.2024; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції від 05.04.2024; висновком щодо результатів огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; рапортом працівника поліції від 05.04.2024 та іншими письмовими доказами.
Крім того, вина ОСОБА_1 доводиться й відеозаписами, які значаться як додаток до протоколу про адміністративне правопорушення та, які з урахуванням вимог ст. 251 КУпАП є належним доказом вини останнього.
За змістом апеляційної скарги захисник ставить під сумнів дотримання працівниками поліції установленого порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, зокрема, вказує про відсутність підстав у працівників поліції вимагати у ОСОБА_1 проходити згаданий огляд, проте такі доводи захисника не заслуговують на увагу.
Як регламентовано п. 2.9 (а)Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2 розділу І Інструкції визначено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Саме ці дискреційні повноваження поліцейського надають йому право самостійно визначати наявність чи відсутність підстав для проведення огляду водія на стан сп'яніння.
В акті огляду поліцейським були зафіксовані виявлені ним у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння у вигляді: запаху алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Як наслідок, ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу.
Поміж тим, апеляційний суд відхиляє як необґрунтовані доводи апелянта про те, що працівники поліції не зупиняли транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , а тому були відсутні підстави вимагати у нього пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. Перш за все, працівники поліції не зупиняли автомобіль оскільки прибули на місце ДТП автомобіля швидкої допомоги з іншим транспортним засобом, а по-друге причини та обставини зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , не підлягають встановленню, ураховуючи що предметом доказування в межах цієї справи є саме фактичні дані щодо керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Окрім того, факт керування транспортним засобом не заперечується самим ОСОБА_1 , у тому числі, стверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Отже з огляду на наведене, доводи про неналежність доказів у справі, порушення процедури проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння чи відсутність складу правопорушення у діях ОСОБА_1 є голослівними.
Не знайшли свого підтвердження й доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_1 05.04.2024 почував себе добре та вважав що не перебуває в стані алкогольного сп'яніння. При освідуванні водія швидкої медичної допомоги ОСОБА_1 на місці ДТП за допомогою спеціального приладу «Драгер» встановлено показник - 0,66 проміле. З такими показниками приладу «Драгер» ОСОБА_1 не погодився та виявив бажання проїхати на огляд до медичного закладу. В Ковельському МТМО ОСОБА_1 був оглянутий лікарем, двічі продував спеціальний технічний прилад, результати обстеження - 0,75 проміле та 0,67 проміле. На підставі акту медичного огляду №228 від 05.04.2024 був виданий відповідний висновок, у якому лікарем ОСОБА_2 у ОСОБА_1 встановлений стан алкогольного сп'яніння.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що жодного доказу на спростування перебування у стані алкогольного сп'яніння 05 квітня 2024 року ОСОБА_1 чи його захисник не надали.
Підстав для сумнівів у достовірності наявних в матеріалах справи доказів апеляційним судом не встановлено. Порушень вимог закону в діях поліцейських, що можуть мати наслідком недопустимість зібраних доказів, судом також не встановлено.
За таких обставин, апеляційний суд, позицію захисника про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України, розцінює як обраний спосіб захисту.
Всі інші обставини, на які посилається апелянт в своїй апеляційній скарзі не впливають на законність прийнятого судом першої інстанції рішення.
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме - у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, а тому оскаржена постанова судді є законною та мотивованою, апеляційну скаргу захисника слід залишити без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу захисника Зуба Василя Васильовича в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 16 грудня 2024 року стосовно ОСОБА_1 - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського
апеляційного суду О. М. Клок