ПОСТАНОВА[1]
05 травня 2025 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Сітайло О.М., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , її захисника Мосійчук О.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ірпінського міського суду Київської області від 13 січня 2025 року, -
Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 13 січня 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді попередження.
Судом першої інстанції встановлено, що 21 жовтня 2024 року ОСОБА_1 ухилилася від виконання передбачених законодавством батьківських обов'язків щодо належного виховання неповнолітньої дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який 21 жовтня 2024 року близько 08 год. 55 хв. під час уроку фізкультури дав ляпаса неповнолітньому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2, тим самим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.184 КУпАП.
Не погоджуючись із постановою Ірпінського міського суду Київської області від 13 січня 2025 року, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Апелянт обґрунтовує свої доводи тим, що висновки суду першої інстанції про її винуватість не відповідають фактичним обставинам, оскільки з протоколу про адміністративне правопорушення не вбачається яке саме діяння (дії/бездіяльність) ОСОБА_1 утворюють об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, зазначене судом не знайшло свого підтвердження дослідженими доказами.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.
Нормами ст.280 КУпАП визначено, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Вирішуючи справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , суд першої інстанції наведених вимог закону не дотримався.
Обґрунтовуючи висновок про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, суд першої інстанції в оскаржуваній постанові послався на наступні докази: дані протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 241318 від 21 жовтня 2024 року; дані копії рапорту помічника чергового ВП №2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області від 21.10.2024; дані копії заяви ОСОБА_4 від 21.10.2024; письмові пояснення ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 ; дані копії відповіді директора Ірпінського ліцею №1 на адвокатський запит від 23.10.2024 про те, що конфлікт було врегульовано, за час навчання в закладі освіти на учасників конфлікту заяв, скарг щодо боулінгу (цькування) не надходило; явних фактів виявлення боулінгу не встановлено.
Дослідивши наявні докази, на переконання суду апеляційної інстанції, суд першої інстанції належним чином не дотримався вимог ст.ст.7, 245, 252, 280 КУпАП, внаслідок чого дійшов необґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.
Так, частиною 1 статті 184 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Апеляційний суд зауважує, що за змістом закону протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, тощо є документами, що офіційно засвідчують подію адміністративного правопорушення і у розуміння ст.251 КУпАП є джерелом доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, зокрема з протоколу про адміністративне правопорушення від ВАД № 241318 від 21 жовтня 2024 року особою, уповноваженою на складання протоколу, не відображено в чому саме проявилася об'єктивна сторона вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, зокрема діяння (дії чи бездіяльність), що вказують на те, що ОСОБА_1 як мати ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків щодо виховання сина ОСОБА_2 (які саме дії вчинила чи не вчиняла ОСОБА_1 , спрямовані на ухилення від виконання батьківських обов'язків), як цього вимагає диспозиція ч.1 ст.184 КУпАП.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу і на те, що диспозиція ч.1 ст.184 КУпАП, є бланкетною (тобто має відсильний характер до інших нормативних актів). Разом з цим, згідно змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 01.03.2024 року, жодне посилання в ньому на порушення ОСОБА_1 батьківських обов'язків, у тому числі визначених ст. 150 Сімейного Кодексу, відсутнє.
З урахуванням наведеного та встановлених судом апеляційної інстанції обставин, протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 241318 від 21 жовтня 2024 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.184 КУпАП, в розумінні ст.251 КУпАП, є недопустимим доказом, оскільки процедуру його складення проведено з істотними порушеннями вимог ст.255 КУпАП.
Водночас, із наданих суду стороною захисту доказів: характеристика на ОСОБА_2 від 21.04.2025; характеристика зі спортклубу на ОСОБА_2 від 21.04.2025; характеристика від ОСОБА_8 (матері однокласника) на ОСОБА_2 від 28.04.2025, - убачається, що ОСОБА_2 успішно навчається, має охайний зовнішній вигляд, вихований, займається кікбоксінгом, що свідчить про належне виконання ОСОБА_1 своїх батьківських обов'язків.
Окремо слід звернути увагу на те, що адміністративні матеріали містять суперечливі дані як щодо конфлікту (фактичних обставин події) між потерпілим та ОСОБА_2 , під час якого ОСОБА_2 дав ляпаса по обличчю потерпілому на уроці фізкультури, так і щодо обставин, що передували цьому, а також суд першої інстанції залишив поза увагою ту обставину, що події відбувалися під час уроку між учаснями у присутності вчителів.
Таким чином, аналізуючи докази в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , апеляційний суд дійшов висновку, що є обґрунтований сумнів того, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання батьківських обов'язків щодо неповнолітнього сина.
З огляду на викладене, суд першої інстанції, вирішуючи справу, допустив неповноту судового розгляду, викладені в оскарженій постанові висновки щодо наявності в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, не ґрунтуються на належно перевірених та допустимих доказах.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.
Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.
Отже, сукупністю досліджених доказів в справі про адміністративне правопорушення не доведено винуватість ОСОБА_1 за ч.1 ст.184 КУпАП поза розумним сумнівом, тому апеляційний суд вважає необхідним постанову Ірпінського міського суду Київської області від 13 січня 2025 року скасувати, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в її діях складу даного адміністративного правопорушення,
Керуючись ст.ст. 294 КУпАП, суддя, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Ірпінського міського суду Київської області від 13 січня 2025 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП - скасувати, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду О. М. Сітайло
Справа № 33/824/1508/2025 Головуючий суддя у 1-й інстанції: Кравчук Ю.В.
Суддя в апеляційній інстанції: Сітайло О.М.