Справа № 11-cc/824/4903/2025 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 183 КПК Доповідач: ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер № 757/28132/25-к
05 серпня 2025 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючої судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв'язку «EasyCon», матеріали судового провадження за апеляційними скаргами прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 , з внесеними прокурором ОСОБА_6 доповненнями до своєї апеляційної скарги, на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17 червня 2025 року, -
за участю:
прокурора - ОСОБА_9 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
підозрюваної - ОСОБА_8 ,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17.06.2025 року фактично частково задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_10 , погоджене прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, тобто до 14.08.2025 року, із визначенням розміру застави у розмірі 300 (трьохсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить у сумі 908 400 (дев'ятсот вісім тисяч чотириста) гривень, із покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави щодо:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Камишівка Ізмаїльського району Одеської області, громадянки України, розлученої, маючої на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
яка підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 подали апеляційні скарги, з внесеними прокурором ОСОБА_6 доповненнями до своєї апеляційної скарги.
Прокурор ОСОБА_6 в своїй апеляційній скарзі, з внесеними доповненнями до неї, просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17.06.2025 року та постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави задовольнити у повному обсягу.
Мотивуючи апеляційні вимоги прокурор зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді є необґрунтованою, невмотивованою та не ґрунтується на нормах Кримінального кодексу України, а також не відповідає фактичним обставинам справи, постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню.
В доповненнях до своєї апеляційної скарги прокурор вказує, що при постановленні оскаржуваної ухвали слідчим суддею не в повній мірі досліджено докази, надані органом досудового розслідування, які в сукупності беззаперечно вказують на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зауважує, що ОСОБА_8 , в силу своєї професійної обізнаності, як військова службова особа, зможе знищити, сховати або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Зокрема, ОСОБА_8 обіймаючи посаду начальника продовольчої служби тилу логістики військової частини НОМЕР_1 має безпосередній доступ до фінансово-господарської документації, зокрема звітності, накладних, актів приймання-передачі товару, облікових журналів тощо. Цей ризик є реальним зважаючи на те, що під час досудового розслідування не встановлено місцезнаходження у повному обсязі документів, які в подальшому будуть використані як докази у зазначеному кримінальному провадженні.
Таким чином сторона обвинувачення вказує, щовизначена застава не зможе забезпечити запобігання існуючим ризикам та не сприятиме виконанню завдань кримінального провадження, визначеним ст. 2 КПК України. При цьому, визначаючи розмір застависудом абсолютно не враховано майновий стан підозрюваної суму та спричинених збитків.
Захисник ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 , в своїй апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17.06.2025 року та постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді застави у межах 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, із покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Мотивуючи апеляційні вимоги захисник зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17.06.2025 року є незаконною та необґрунтованою.
Вказує, що ані слідчим суддею, ані стороною обвинувачення фактичні обставини, які дають підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності, наведені не були.
Крім того зауважує апелянт, що слідчим суддею не вмотивовано чому жоден більш м'який запобіжний захід застосований до підозрюваної не зможе забезпечити виконання обов'язків, які покладені на ОСОБА_8 .
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора ОСОБА_9 , який підтримав доводи апеляційної скарги сторони обвинувачення, з внесеними доповненнями до неї, просив задовольнити їх в повному обсязі та просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги сторони захисту, пояснення захисника та підозрюваної, які підтримали доводи своєї апеляційної скарги та заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів виходить з наступного.
Як вбачається з наданих в апеляційний суд матеріалів, що слідчою групою Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024000000001059 від 27.11.2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 426-1; ч. 4 ст. 28, ч. 4, ч. 5 ст. 191; ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366; ч. ч. 1, 2, 3 ст. 255 КК України.
16.06.2025 року ОСОБА_8 затримано в порядку п. 4 ч. 1 ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України, а саме:
- в участі у злочинній організації вчиненій службовою особою з використанням службового становища;
- у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, у складі злочинної організації.
За вказаними вище фактами кримінально протиправної діяльності ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 16.06.2025 року повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України.
17.06.2025 року (клопотання датоване 16.06.2025 року) старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_10 за погодженням із прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 звернувся з клопотанням до Печерського районного суду м. Києва про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на шістдесят діб, без визначення розміру застави.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17.06.2025 року фактично частково задоволено клопотання старшого слідчого та застосовано щодо ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, тобто до 14.08.2025 року, з визначенням застави у розмірі 300 (трьохсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить у сумі 908 400 (дев'ятсот вісім тисяч чотириста) гривень, із визначенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України у разі її внесення.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, вік та стан здоров'я підозрюваного, наявність постійного місця роботи або навчання, його репутацію, наявність судимостей та інше.
Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, вважає доводи апеляційних скарг прокурора ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 необґрунтованими, невмотивованими та такими, що не відповідають матеріалам кримінального провадження.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Під час апеляційного розгляду, встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням вищезазначених вимог національного та міжнародного законодавства, при прийнятті рішення слідчий суддя, всупереч доводам захисника, дійшов вірного висновку про доведеність наявності обставин, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України, що підтверджується фактичним даними, наданими суду та наведеними у рішенні слідчого судді.
Зважаючи на практику Європейського Суду з прав людини, зокрема на п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», обґрунтована підозра означає, що існують факти та інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Як вважає колегія суддів, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, з точки зору достатності та взаємозв'язку, прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, які свідчать про обґрунтованість оголошеної підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень.
Фактів та інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_8 до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень, в клопотанні старшого слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої їй підозри, що підтверджується на даному етапі досудового розслідування достатньою сукупністю даних, які містяться в матеріалах клопотання.
Перевіряючи доводи клопотання старшого слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_8 на тяжкість покарання, яке загрожує останній у разі визнання її винною у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень, та конкретні обставини кримінального провадження.
Органом досудового розслідування в достатній мірі доведено існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризиків переховуватися від органу досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, тобто існують обставини, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України, при цьому достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах клопотання відсутні.
Доводи апеляційної скарги сторони захисту щодо відсутності наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та відсутності достатніх доказів, щодо обґрунтованості застосування ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не заслуговують уваги, оскільки слідчий суддя об'єктивно оцінив матеріали провадження та дійшов правильного висновку, щодо наявності ризиків та доказів.
На підтвердження своїх висновків про наявність вказаних ризиків слідчий суддя навів змістовні доводи, з якими погоджується суд апеляційної інстанції.
З урахуванням тяжкості кримінальних правопорушень, інкримінованих ОСОБА_8 даних про її особу в сукупності, є підстави вважати, що жоден більш м'який запобіжний захід не буде достатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, а тому слідчий суддя обґрунтовано застосував ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Доводи апеляційної скарги прокурора щодо того, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначеним розміром застави у межах 300 (трьохсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить у сумі 908 400 (дев'ятсот вісім тисяч чотириста) гривень відносно підозрюваної ОСОБА_8 не зможе запобігти ризикам зазначеним у клопотанні старшого слідчого, колегія суддів вважає непереконливими та такими, що нічим не обґрунтовуються.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки вирішенню питання про необхідність тримання особи під вартою.
Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах:
1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 255-255 - 3 Кримінального кодексу України. Тобто законодавець визначив можливість застосувати альтернативний запобіжний захід у вигляді застави і щодо злочину, в якому підозрюється ОСОБА_8 .
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя правильно, з урахуванням та в межах вимог ст. 182 КПК України, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, оцінивши також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_8 дані про її особу та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, заставу у розмірі 300 (трьохсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить у сумі 908 400 (дев'ятсот вісім тисяч чотириста) гривень, із визначенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України у разі її внесення, що зможе належним чином забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків у випадку внесення застави.
Всі інші обставини, на які посилалась підозрювана, захисник та сторона обвинувачення під час апеляційного розгляду, згідно вимог КПК України будуть встановлюватись під час судового розгляду по суті.
Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді місцевого суду постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції - не виявлено.
Зважаючи на викладене, рішення слідчого судді є законним, обґрунтованим і вмотивованим, оскільки постановлене згідно норм кримінального процесуального закону з ретельним дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України, та ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об'єктивно оціненими судом, в порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження, натомість інші доводи та твердження захисника та прокурора про які йдеться в поданих апеляційних скаргах, колегія суддів апеляційної інстанції вважає безпідставними, у зв'язку з чим приходить до висновку про залишення їх без задоволення, а оскаржуваної ухвали слідчого судді - без змін.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17 червня 2025 року, якою фактично частково задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_10 , погоджене прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, тобто до 14.08.2025 року, із визначенням розміру застави у розмірі 300 (трьохсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить у сумі 908 400 (дев'ятсот вісім тисяч чотириста) гривень, із покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити без змін, а апеляційні скарги прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 , з внесеними прокурором ОСОБА_6 доповненнями до своєї апеляційної скарги, - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.
_____________________ _______________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4