Київський апеляційний суд
7 травня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в режимі відеоконференції з використанням підсистеми "Електронний суд" кримінальне провадження № 62023000000000878 щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
громадянина України, уродженця м. Макіївка Донецької області,
останнє відоме місце проживання:
АДРЕСА_1 , не судимого,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.2583 КК України,
за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 на вирок Печерського районного суду м. Києва від 16 грудня 2024 року,
Вироком Печерського районного суду м. Києва від 16.12.2024 ОСОБА_7 визнаний винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст.2583 КК України і йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
Судовий розгляд у кримінальному провадженні здійснювався за відсутності обвинуваченого (in absentia).
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить вирок суду скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, зазначає про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, яке виразилось у здійснення судового провадження за відсутності обвинуваченого.
Так, за приписами ч.3 ст.323 КПК України судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо певних злочинів може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території (далі - ТОТ) України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінального відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук. На думку захисника, суд першої інстанції не дав оцінку тій обставині, що місцем проживання ОСОБА_7 є м. Макіївка Донецької області, тобто обвинувачений не виїжджав на ТОТ з метою ухилення від відповідальності, а продовжив проживати за своєю адресою.
Також у кримінальному провадженні відсутні документи про оголошення ОСОБА_7 у міжнародний розшук. КПК України не передбачено процедуру оголошення підозрюваного у міжнародний розшук, зокрема, винесення постанов по аналогії з державним розшуком. Це питання регулюється Інструкцією про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол, затвердженої спільним наказом МВС України, Офісу Генерального прокурора, НАБУ, СБУ, ДБР, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України № 613/380/93/228/414/510/2801/5 від 17.08.2020. У відповідності з п.1 Розділу IV Інструкції уповноважений підрозділ запитує публікацію Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення щодо осіб, які розшукуються з метою їх затримання, арешту, обмеження свободи пересування та подальшої видачі (екстрадиції) в Україну. Однак суд не досліджував докази публікації Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення щодо ОСОБА_7 , а відтак, останній не оголошувався у міжнародний розшук. Вважає, що публікація повісток про виклик в офіційних періодичних виданнях України не є належним викликом, оскільки за загальновідомою інформацією поштові відправлення на ТОТ України поштовими операторами України не відправляються. З цього захисник підсумовує, що ОСОБА_7 не був обізнаний про судовий розгляд кримінального провадження, не переховувався на ТОТ, де проживає, та не був оголошений у міжнародний розшук, у зв'язку з чим у суду не було підстав для здійснення спеціального судового провадження без участі обвинуваченого.
Крім того, вказує, що ч.7 ст.1111 КК України, якою Кримінальний кодекс України доповнено 03.03.2022, встановлює кримінальну відповідальність за добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних судових або правоохоронних органах, створених на ТОТ, а також добровільну участь громадянина України в незаконних збройних чи воєнізованих формуваннях, створених на ТОТ, та/або в збройних формуваннях держави-агресора тощо. Описані в мотивувальній частині вироку дії ОСОБА_7 повністю тотожні диспозиції цієї норми, яка більш предметно регулює відповідальність громадян на ТОТ та виключає посилання на терористичну організацію. На переконання захисника, кваліфікуючи дії ОСОБА_7 за ч.1 ст.2583 КК України, суд неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, тому що вже є спеціальна норма КК України. Разом з тим, станом на 2015 рік його дії не були караними, тому ст.1111 КК України не може бути застосована, а ст.2583 КК України не може бути застосована, оскільки на теперішній час зайняття посад в збройних/правоохоронних формуваннях так званої псевдодержавної організації "Донецька народна республіка" вже не є участю в терористичній організації.
Заслухавши суддю-доповідача; доводи захисника, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити; доводи прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи вирок суду законним, обґрунтованим і вмотивованим; провівши судові дебати, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що в її задоволенні належить відмовити, з таких підстав.
Вироком суду визнано доведеним, що ОСОБА_7 взяв участь у терористичній організації, за наступних обставин.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" (далі - Закон) терористичною організацією визнається стійке об'єднання трьох і більше осіб, яке створене з метою здійснення терористичної діяльності, у межах якого здійснено розподіл функцій, встановлено певні правила поведінки, обов'язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів. Організація визнається терористичною, якщо хоч один з її структурних підрозділів здійснює терористичну діяльність з відома хоча б одного з керівників (керівних органів) усієї організації.
Терористична діяльність відповідно цієї норми охоплює: планування, організацію, підготовку та реалізацію терористичних актів; підбурювання до вчинення терористичних актів, насильства над фізичними особами або організаціями, знищення матеріальних об'єктів у терористичних цілях; організацію незаконних збройних формувань, злочинних угруповань (злочинних організацій), організованих злочинних груп для вчинення терористичних актів, так само як і участь у таких актах; вербування, озброєння, підготовку та використання терористів; пропаганду і поширення ідеології тероризму; фінансування та інше сприяння тероризму.
З метою здійснення терористичної діяльності 7 квітня 2014 року у м. Донецьку утворено "Донецьку народну республіку" (далі - "ДНР"), одним із основних завдань якої є зміна меж території та державного кордону України в спосіб, що суперечить порядку, встановленому Конституцією України (а саме, шляхом відокремлення від України території Донецької області в порушення порядку, встановленого ст.ст.2, 73 Конституції України, відповідно до яких територія України є цілісною і недоторканою, а питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом). Вказана організація є стійким об'єднанням невизначеного кола осіб (більше трьох), що створена з метою здійснення терористичної діяльності, у межах якої здійснено розподіл функцій, встановлено правила поведінки, обов'язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів, та в якій структурні підрозділи здійснюють терористичну діяльність з відома керівників (керівних органів) усієї організації.
Радою національної безпеки і оборони України 13 квітня 2014 року прийнято рішення "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України", яке введено в дію Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" № 405/2014 від 14.04.2014, відповідно до якого на території України розпочато антитерористичну операцію.
Наказом керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України № 33/6/а від 07.10.2014 районами проведення антитерористичної операції визначені території Донецької та Луганської областей.
Верховна Рада України постановою № 254-VIII від 17.03.2015 визнала тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей, до яких належать райони, міста, селища, села, що визначаються рішенням Верховної Ради України.
Постановою Верховної Ради України № 252-VIII від 17.03.2015 визначено, що до окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" тимчасово запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, належать райони або їх частини, міста, селища і села, що знаходяться на територіях, які розташовані між державним кордоном України з Російською Федерацією, урізом води Азовського моря та лінією, яка визначена додатком до цієї Постанови, які відповідно до постанови Верховної Ради України № 254-VIII водночас є тимчасово окупованою територією, в тому числі м. Донецьк Донецької області.
Терористична організація "ДНР" діє на території України незаконно та її учасники вчиняють терористичні акти - захоплення будівель органів державної влади та місцевого самоврядування із застосуванням зброї, вбивства людей, вибухи, підпали та інші дії (зокрема, артилерійські обстріли), які створюють небезпеку для життя та здоров'я людей, завдають значної майнової шкоди та призводять до настання інших тяжких наслідків, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади, місцевого самоврядування, в тому числі щодо визнання легітимності діяльності "ДНР" та влади її керівників, а також перешкоджають виконанню службових обов'язків співробітниками правоохоронних органів України, військовослужбовцями Збройних Сил України й інших військових формувань України, задіяними у проведенні антитерористичної операції на території Донецької області.
Чисельні злочини, вчинені представниками терористичної організації "ДНР" або за їх участі, знайшли своє відображення у зверненнях Верховної Ради України до міжнародних організацій та іноземних держав щодо визнання "ДНР" терористичною організацією. Зокрема, у Зверненні Верховної Ради України до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором, затвердженому Постановою Верховної Ради України № 129-VIII від 27.01.2015, Зверненні до Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, національних парламентів держав-членів ЄС, США, Канади, Японії та Австралії щодо масового розстрілу людей під Волновахою в Україні, затвердженому Постановою Верховної Ради України № 106-VIII від 14.01.2015, а також у Постанові Верховної Ради України "Про Заяву Верховної Ради України "Щодо протидії поширенню підтриманого Російською Федерацією міжнародного тероризму" № 1597-VII від 22.07.2014 , Постанові Верховної Ради України "Про Заяву Верховної Ради України "Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків" № 337-VIII від 21.04.2015, Постанові Верховної Ради України "Про Заяву Верховної Ради України "Про трагічну загибель людей внаслідок терористичного акту над територією України" № 1596-VII від 22.07.2014, Постанові Верховної Ради України "Про Заяву Верховної Ради України "Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організації "ДНР" та "ЛНР", які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян" № 145-VІІІ від 04.02.2015.
Вказана терористична організація є стійкою, має чітку ієрархію та структуру, яка складається з політичного та силового блоків, а також розподіл функцій між її учасниками, на яких покладені відповідні обов'язки згідно з планом спільних злочинних дій.
На керівників блоків покладається керівництво, організація дій та контроль за діяльністю підлеглих їм співучасників злочину, за допомогою керівників груп, що входили до вказаних блоків.
При цьому на керівників та учасників силового блоку (спеціально створених "ДНР", не передбачених законом, збройних формувань та терористичних груп для вчинення терористичних актів) покладається забезпечення стійкості терористичної організації шляхом вчинення збройного опору, незаконної протидії та перешкоджання виконанню службових обов'язків співробітниками правоохоронних органів і військовослужбовцями Збройних Сил України. У свою чергу, на представників політичного блоку покладаються організація збору та отримання матеріальної і фінансової допомоги від інших учасників терористичної організації та осіб, лояльно налаштованих до терористичної діяльності, чим також забезпечується існування вказаної терористичної організації.
"ДНР" має стабільний склад лідерів, які підтримують між собою тісні стосунки, централізоване підпорядкування учасників політичного та силового блоків лідерам організації, а також план злочинної діяльності та чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення.
Так, на учасників силового блоку (не передбачених законом збройних формувань та терористичні групи) відповідно до плану спільних злочинних дій покладаються наступні обов'язки:
- ведення терористичної діяльності проти органів державної влади, військових підрозділів України та мирного населення, а саме, здійснення з використанням невстановленої органами досудового розслідування, військової техніки, в тому числі артилерійського озброєння (самохідні артилерійські установки, реактивні системи залпового вогню, тощо), вогнепальної зброї (кулемети, автомати, гвинтівки, тощо) та боєприпасів (артилерійські снаряди, міни, гранати, тощо) терористичних актів (обстрілів з артилерійського озброєння та вогнепальної зброї) по відношенню до військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань України, задіяних в проведенні Антитерористичної операції на території Донецької області, працівників органів влади України та інших осіб, в тому числі і мирного населення, з метою дестабілізації обстановки на території Донецької області та України в цілому, сприяння втрати авторитету органів державної влади України та подальшому захопленню території Донецької області, не передбаченими законом, збройними формуваннями терористичної організації "ДНР";
- організація та ведення збройного опору, незаконної протидії та перешкоджання виконанню службових обов'язків співробітниками правоохоронних органів України і військовослужбовцями Збройних Сил України, задіяними у проведенні антитерористичної операції;
- створення не передбачених законом збройних формувань та участь у їх діяльності;
- вчинення терористичних актів та диверсій на території України;
- з метою опору представникам державної влади та унеможливлення припинення злочинної діяльності правоохоронними органами та Збройними Силами України, організація у групи осіб, які є прихильниками злочинної діяльності учасників "ДНР", озброєння зазначених осіб та керівництво їхніми діями;
- вербування нових учасників до складу силового блоку "ДНР" (не передбачених законом збройних формувань) та керівництво їхніми діями;
- захоплення населених пунктів, будівель, військових частин та інших об'єктів на території Донецької області;
- захоплення зброї чи заволодіння у інший спосіб боєприпасами, вибуховими речовинами, військовою технікою, транспортними засобами, а також будівництво укріплень з метою протидії діяльності осіб, задіяних у ході проведення антитерористичної операції, та забезпечення власної злочинної діяльності;
- викрадення осіб з метою отримання матеріальної вигоди та залякування мешканців, які підтримують діючу легітимну владу в Україні;
- силова підтримка учасників політичного блоку при проведенні незаконного референдуму на території Донецької області про визнання суверенітету незаконного утворення "ДНР", а також укріплення та охорона зайнятих ними будівель та споруд;
- організація поставок зброї, бойових припасів, вибухових речовин, військової техніки та їх розподіл серед учасників терористичної організації;
- організація виробництва, налагоджування ремонту деяких видів зброї та бойових припасів, створення так званого військово-промислового комплексу "ДНР".
На учасників політичного блоку відповідно до плану спільних злочинних дій покладаються наступні обов'язки:
- створення так званих органів державної влади "ДНР" та організація їх діяльності;
- видання так званих нормативно-правових актів від імені нелегітимних органів влади "ДНР";
- організація та проведення незаконного референдуму на території Донецької області про визнання суверенітету незаконного утворення "ДНР";
- проведення агітаційної роботи серед населення щодо діяльності терористичної організації "ДНР" з метою схиляння їх до участі у вказаній терористичній організації та отримання підтримки власної діяльності серед мешканців східних регіонів України;
- організація збору, отримання матеріальної і фінансової допомоги від інших учасників терористичної організації та осіб, лояльно налаштованих до їх діяльності, а також її розподілу;
- налагодження взаємодії з терористичною організацією "Луганська народна республіка" та її керівниками з метою координації дій, спрямованих на повалення конституційного ладу та захоплення державної влади в Україні, а також дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України, в порушення порядку, встановленого Конституцією України;
- налагодження взаємодії з прихильниками злочинної діяльності терористичної організації "ДНР", що перебувають за кордоном, з метою координації дій, отримання матеріальної, гуманітарної допомоги та озброєння, а також залучення іноземних громадян для протидії правоохоронним органам України та Збройним Силам України;
- налагодження взаємодії з місцевими та закордонними засобами масової інформації з метою їх використання для агітації, висвітлення діяльності "ДНР", дискредитації діяльності органів державної влади України та осіб, задіяних у ході проведення антитерористичної операції, та формування думки серед населення про законність власних дій, а також вчинення за їх допомогою закликів до повалення конституційного ладу і захоплення державної влади в Україні та дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України, в порушення порядку, встановленого Конституцією України;
- надання матеріальної та організаційної допомоги учасникам силового блоку "ДНР" (не передбачених законом збройних формувань) для забезпечення їх протиправної діяльності;
- забезпечення учасників "ДНР" транспортом, символікою та агітаційними матеріалами.
Терористичною організацією "ДНР" з метою сприяння її діяльності на підставі постанови ради міністрів "ДНР" № 17-4 від 17.07.2014 створено окремий орган - "Міністерство внутрішніх справ "ДНР", в структуру якого увійшов так званий загін мобільний особливого призначення "Беркут", створений 24 жовтня 2014 року, який розташований за адресою: Донецька область, м. Макіївка, вул. Геологічна, 3-А.
29 вересня 2014 року прийнято та введено в дію "Положення про Міністерство внутрішніх справ "ДНР", яким визначено його основні функції, а саме: формування та реалізація "державної" політики та нормативно-правового регулювання у сфері внутрішніх справ, вироблення "державної" політики у сфері міграції, виконання кримінальних покарань.
Зазначені документи, видані представниками терористичної організації "ДНР" та якими у своїй діяльності керуються представники силового блоку "ДНР", приймалися з метою надання вигляду легітимності діяльності терористичної організації "ДНР", всупереч діючому законодавству України, є протиправними та такими, що суперечать основоположним принципам Конституції України та іншим законодавчим актам України.
Достовірно усвідомлюючи наведені раніше обставини, колишній співробітник спеціального батальйону міліції ГУМВС України в Донецькій області громадянин України ОСОБА_7 не пізніше 9 травня 2015 року, перебуваючи на території Донецької області, діючи з мотивів несприйняття діючої влади в Україні, підтримуючи злочинні наміри терористичної організації "ДНР", діючи умисно, керуючись власними переконаннями, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення, а також впливу на прийняття рішень органами державної влади та органами місцевого самоврядування України, після захоплення влади бойовиками терористичної організації "ДНР", розуміючи протиправний характер своїх дій, за власною ініціативою вступив до не передбаченого законом збройного формування терористичної організації "ДНР" - загону мобільного особливого призначення "Беркут" "Міністерства внутрішніх справ "ДНР" (скорочена назва російською мовою ОМОН "Беркут"), у складі якого здійснював ведення збройного опору, незаконної протидії та перешкоджання виконанню службових обов'язків співробітниками правоохоронних органів України і військовослужбовцями Збройних Сил України, задіяними у проведенні антитерористичної операції.
Під час участі в терористичної організації "ДНР" у складі так званого загону мобільного особливого призначення "Беркут" "Міністерства внутрішніх справ "ДНР" ОСОБА_7 з метою популяризації терористичної організації "ДНР" серед місцевого населення окупованих територій Донецької області приймав участь у спортивних змаганнях з легкої атлетики серед так званих "співробітників Міністерства внутрішніх справ "ДНР", а також параді з нагоди 70-річчя Дня Перемоги над нацизмом у Другій Світовій війні, які проводилися окупаційною владою так званої "ДНР" на ТОТ м. Донецька 20 жовтня 2016 року та 9 травня 2015 року. Вказані заходи в подальшому висвітлювалися підконтрольними окупаційній владі ЗМІ в соціальних мережах та на телебаченні.
При цьому ОСОБА_7 усвідомлював, що терористична організація "ДНР", в діяльності якої він приймає участь, діє на території України незаконно та що її учасники застосовують зброю, вчиняють терористичні акти, захоплення будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, вбивства людей, вибухи, підпали та інші дії, які створюють небезпеку для життя та здоров'я людей, завдають значної матеріальної шкоди та призводять до настання інших тяжких наслідків, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокацій воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади, місцевого самоврядування, а також перешкоджають виконанню службових обов'язків співробітниками правоохоронних органів України, військовослужбовцями Збройних Сил України та інших військових формувань України, задіяними у проведенні Антитерористичної операції.
ОСОБА_7 , вступаючи до так званого загону мобільного особливого призначення "Беркут", був достовірно обізнаним, що останній відноситься до збройних формувань, а саме, має організаційну структуру військового типу (поділяється на структурні підрозділи з визначенням особового складу, де кожна особа носить формений одяг військового типу), характеризується наявністю єдиноначальності та субординації, використанням знаків розрізнення (нарукавних шевронів), має воєнізований характер завдань та методів (здійснення з використанням вогнепальної зброї та військової техніки збройного опору підрозділам Збройних Сил України та іншим військовим формуванням України, задіяними в проведенні Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей України), ставить перед собою специфічні завдання (утримання території окремих районів Донецької області, тимчасово не підконтрольних органам державної влади України, встановлення на території цих районів Донецької області військового стану (перевірка документів у осіб, чергування з вогнепальною зброєю на підконтрольних об'єктах, обладнання на території зазначених районів Донецької області так званих блок-постів для здійснення збройного опору Збройним Силам України та іншим військовим формуванням України) та має для цього відповідні матеріальні засоби (вогнепальну зброю - автомати, карабіни, кулемети; бойові припаси - патрони та ручні гранати, тощо; а також військову техніку - танки, бойові машини піхоти (БМП), бронетранспортери (БТР), тощо).
Крім того, ОСОБА_7 усвідомлював, що зазначений підрозділ терористичної організації "ДНР" не відноситься до збройних формувань, передбачених законами України "Про Збройні Сили України", "Про Службу безпеки України", "Про міліцію", "Про Державну прикордонну службу України", "Про Національну гвардію України", "Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб" та іншими законодавчими актами України, якими передбачено створення та функціонування збройних формувань України.
Здійснивши в період збройного конфлікту добровільний вступ до збройного формування терористичної організації "ДНР", з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення, а також впливу на прийняття рішень органами державної влади та органами місцевого самоврядування України, ОСОБА_7 , виконуючи функції бійця так званого загону мобільного особливого призначення "Беркут" "Міністерства внутрішніх справ "ДНР", використовуючи власні теоретичні знання та практичні навички бійця спеціального підрозділу правоохоронних органів України, приймав участь у терористичній організації "ДНР", в ході якої здійснював утримання територій окремих районів Донецької області, тимчасово не підконтрольних органам державної влади України, ведення збройного опору, незаконну протидію та перешкоджання виконанню службових обов'язків співробітниками правоохоронних органів України і військовослужбовцями Збройних Сил України, задіяними у проведенні антитерористичної операції.
Суд першої інстанції визнав загальновідомими і такими, що не потребують доказуванню, такі обставини.
7 квітня 2014 року у м. Донецьку утворено "Донецьку народну республіку", одним із основних завдань якої є зміна меж території та державного кордону України в спосіб, що суперечить порядку, встановленому Конституцією України (шляхом відокремлення від України території Донецької області в порушення порядку, встановленого ст.ст.2, 73 Конституції України). Вказана організація є стійким об'єднанням невизначеного кола осіб (більше трьох), що створена з метою здійснення терористичної діяльності, у межах якої здійснено розподіл функцій, встановлено правила поведінки, обов'язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів, та в якій структурні підрозділи здійснюють терористичну діяльність з відома керівників (керівних органів) усієї організації.
Радою національної безпеки і оборони України 13 квітня 2014 року прийнято рішення "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України", яке введено в дію Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" № 405/2014 від 14.04.2014, відповідно до якого на території України розпочато антитерористичну операцію.
Наказом керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України № 33/6/а від 07.10.2014 районами проведення антитерористичної операції визначені території Донецької та Луганської областей.
Верховна Рада України постановою № 254-VIII від 17.03.2015 визнала тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.
Постановою Верховної Ради України № 252-VIII від 17.03.2015 визначено, що до окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" тимчасово запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, належать райони або їх частини, міста, селища і села, що знаходяться на територіях, які розташовані між державним кордоном України з Російською Федерацією, урізом води Азовського моря та лінією, яка визначена додатком до цієї Постанови, які відповідно до постанови Верховної Ради України № 254-VIII водночас є тимчасово окупованою територією, в тому числі м. Донецьк Донецької області.
Терористична організація "ДНР" діє на території України незаконно та її учасники вчиняють терористичні акти - захоплення будівель органів державної влади та місцевого самоврядування із застосуванням зброї, вбивства людей, вибухи, підпали та інші дії (зокрема, артилерійські обстріли), які створюють небезпеку для життя та здоров'я людей, завдають значної майнової шкоди та призводять до настання інших тяжких наслідків, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади, місцевого самоврядування, в тому числі щодо визнання легітимності діяльності "ДНР" та влади її керівників, а також перешкоджають виконанню службових обов'язків співробітниками правоохоронних органів України, військовослужбовцями Збройних Сил України й інших військових формувань України, задіяними у проведенні антитерористичної операції на території Донецької області.
Чисельні злочини, вчинені представниками терористичної організації "ДНР" або за їх участі, знайшли своє відображення у зверненнях Верховної Ради України до міжнародних організацій та іноземних держав щодо визнання "ДНР" терористичною організацією. Зокрема, у Зверненні Верховної Ради України до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором, затвердженому Постановою Верховної Ради України № 129-VIII від 27.01.2015, Зверненні до Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, національних парламентів держав-членів ЄС, США, Канади, Японії та Австралії щодо масового розстрілу людей під Волновахою в Україні, затвердженому Постановою Верховної Ради України № 106-VIII від 14.01.2015, а також у Постанові Верховної Ради України "Про Заяву Верховної Ради України "Щодо протидії поширенню підтриманого Російською Федерацією міжнародного тероризму" № 1597-VII від 22.07.2014 , Постанові Верховної Ради України "Про Заяву Верховної Ради України "Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків" № 337-VIII від 21.04.2015, Постанові Верховної Ради України "Про Заяву Верховної Ради України "Про трагічну загибель людей внаслідок терористичного акту над територією України" № 1596-VII від 22.07.2014, Постанові Верховної Ради України "Про Заяву Верховної Ради України "Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами російської федерації та керівниками терористичних організації "ДНР" та "ЛНР", які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян" № 145-VІІІ від 04.02.2015.
В апеляційній скарзі не оспорюються ці обставини, факт вступу ОСОБА_7 до не передбаченого законом збройного формування терористичної організації "ДНР" - загону мобільного особливого призначення "Беркут" "Міністерства внутрішніх справ "ДНР", у складі якого він брав участь у спортивних змаганнях з легкої атлетики серед так званих "співробітників Міністерства внутрішніх справ "ДНР", парадах з нагоди 70-річчя Дня Перемоги над нацизмом у Другій Світовій війні, які проводилися окупаційною владою так званої "ДНР" на ТОТ м. Донецька 20 жовтня 2016 року та 9 травня 2015 року, а також у період збройного конфлікту здійснення обвинуваченим утримання територій окремих районів Донецької області, тимчасово не підконтрольних органам державної влади України, збройний опір, незаконну протидію та перешкоджання виконанню службових обов'язків співробітниками правоохоронних органів України і військовослужбовцями Збройних Сил України, задіяними у проведенні антитерористичної операції.
На підтвердження цих обставин та винуватості ОСОБА_7 в участі у терористичній організації сторона обвинувачення надала:
- службову записку старшого слідчого в ОВС першого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, ДБР від 28.07.2023 про виявлення ознак вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.2583 КК України (т.2 а.с.41-42);
- протокол огляду від 07.03.2023, в ході якого на відеохостингу YouТube за посиланням " ІНФОРМАЦІЯ_2 " оглянуто відеозапис під назвою "Програма " ОСОБА_8 ": Офицеры "Беркут" тривалістю 21 хв. 10 сек., який являє собою відеосюжет телеканалу " ІНФОРМАЦІЯ_3 ", що містить інтерв'ю чоловіка, який ідентифікується як " ОСОБА_9 " - офицер подразделения "Беркут", який одягнений у камуфльований формений одяг з погонами з нагрудним шевроном на правій сторони кітеля "ОМОН" та нарукавним шевроном з написом "СПЕЦНАЗ", "Полиция Донецкая народная республика". Під час інтерв'ю ОСОБА_7 розповідає про події на Майдані, які розпочались з 23 листопада 2013 року, присутність на місці працівників підрозділу Беркут" з різних регіонів Українита напад на них з боку протестувальників, у тому числі з використанням вогнепальної зброї (т.3 а.с.8-22);
- протокол огляду від 07.04.2024, в ході якого на відеохостингу YouТube за посиланням " ІНФОРМАЦІЯ_4 " оглянуто відеозапис під назвою "ОМОН "БЕРКУТ" отмечает профессиональный праздник", на якому на 01 хв. 55 сек. з'являється особа, схожа на ОСОБА_7 , яка ідентифікується, як "старший инспектор группы кадров ОМОН "Беркут" (т.3 а.с.23-27);
- протоколі огляду відеозаписів від 26.04.2023 за участю свідка ОСОБА_10 , протоколі огляду відеозаписів за участю свідка ОСОБА_11 , під час яких свідки вказали, що на скріншоті № 6, зробленому на 03 хв. 31 сек. відтворюваного відеозапису на відеохостингу YouТube за посиланням " ІНФОРМАЦІЯ_2 " "Програма "Без Галстуков": Офицеры "Беркут", на скріншоті № 8, зробленому на 01 хв. 52 сек. відтворюваного відеозапису за посиланням " ІНФОРМАЦІЯ_4 " "ОМОН "БЕРКУТ" отмечает профессиональный праздник", на скріншоті № 9, зробленому на 01 хв. 43 сек. відтворюваного відеозапису "Команда ОМОН "Беркут" МВД ДНР победила в офицерской эстафете", на фотознімках "-ZQIDhbtB_0" та "fw9Jm2uccTU" зображено колишнього співробітника БМОП "Беркут" ГУМВС України в Донецькій області - старшого інженера ОСОБА_7 (т.3 а.с.36-51, 52-66);
- висновок експерта за результатами проведення судово-портретної експертизи № 13416/23-35 від 04.09.2023, згідно з яким у відеозаписі у файлі "Команда ОМОН "Беркут" МВД ДНР победила в офицерской эстафете.mр4" (об?єкт 1) на відрізках відеозапису 01 хв. 43 сек. - 01 хв. 49 сек., 02 хв. 01 сек. - 02 хв. 07 сек. (особа у камуфльованому форменому напівкомбінезоні блакитного відтінку, светрі чорного кольору з погонами, відповідними військовому званню "старший лейтенант", яка тримає нагородний кубок срібного кольору), та у фотознімку у файлі "0000000045017734.jрg" (зразок 2), наданому в якості порявняльного зразку зовнішності ОСОБА_7 , зображена одна і та ж особа. У відеозаписі у файлі "ОМОН "Беркут" отмечает профессиональный праздник. mp4" на відрізку відеозапису 01 хв. 52 сек. - 01 хв. 55 сек. (об?єкт 1) (особа у сорочці рожевого кольору та темно синьому костюмі) та у фотознімку у файлі "0000000045017734.jpg" (зразок 2), наданому в якості порівняльного зразку зовнішності ОСОБА_7 , зображена одна і та ж особа. У відеозаписі у файлі "Программа_Без Галстуков_Офицеры Беркут_mр4" (об?єкт 1) (особа у камуфльованому форменому одязі блакитного відтінку з погонами, відповідними військовому званню "старший лейтенант", з нагрудним шевроном на правій стороні кітеля з написом "ОМОН" та нарукавним шевроном із написом "Спецназ" "Полиция Донецкая народная республика МВД") та у фотознімку у файлі "0000000045017734.jрg" (зразок 2), наданому в якості порівняльного зразку зовнішності ОСОБА_7 , зображена одна і та ж особа. У фотознімку у файлі "fw9Jm2uccTU.jpg" (об?єкт 1) (особа у краповому береті чорного кольору, парадному форменому камуфльованому одязі блакитного відтінку, плечовій стрічці червоного кольору, що проходить через праве плече, та парадною шаблею на поясі з лівого боку, яка знаходиться у першій шерензі з лівого краю) та у фотознімку у файлі "0000000045017734.jрg" (зразок 2), наданому в якості порівняльного зразку зовнішності ОСОБА_7 , зображена одна і та ж особа (т.3 а.с.74-89).
Доводи захисника про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність з огляду на тотожність інкримінованих ОСОБА_7 дій диспозиції ч.7 ст.1111 КК України непереконливі.
Об'єктом злочину, передбаченого ст.2583 КК України, є громадська безпека, тобто безпека життя, здоров'я, майна та інших прав і свобод людини і громадянина, а також нормальна життєдіяльність суспільства в цілому.
Встановлення у кримінальному провадженні передбачених у ст.1 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" певних ознак організації (наявність стійкого об'єднання трьох і більше осіб; розподіл функцій між цими особами; існування обов'язкових правил поведінки при підготовці та вчиненні терористичних актів) та мети її діяльності (порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення, вплив на прийняття рішень, вчинення або невчинення дій органами державної влади та місцевого самоврядування) є підставою для визнання такої організації терористичною. І саме в такій організації брав участь обвинувачений.
До того ж, Кримінальний кодекс України було доповнено статтею 1111 "Колабораційна діяльність" Законом України № 2108-IX від 03.03.2022, який набрав чинності 15.03.2022. А згідно з ч.2 ст.4 КК України злочинність і караність діяння, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом України про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Оскільки добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території, а також добровільна участь громадянина України в незаконних збройних чи воєнізованих формуваннях, створених на тимчасово окупованій території, станом на час вчинення ОСОБА_7 відповідних діянь, не були передбачені КК України як суспільно небезпечне винне діяння, тобто не були офіційно визнані злочином, то він не може нести відповідальність за ч.7 ст.1111 КК України.
Таким чином суд першої інстанції всебічно, повно й неупереджено дослідив всі обставини кримінального провадження, і навів у вироку сукупність доказів на підтвердження встановлених обставин, якими повністю доведено винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, і які з точки зору достатності та взаємозв'язку правильно покладено в обґрунтування висновків, у тому числі щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст.2583 КК України - участь у терористичній організації.
Згідно з ч.3 ст.323 КПК України судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 2971 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.
За наявності таких обставин за клопотанням прокурора, до якого додаються матеріали про те, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, суд постановляє ухвалу про здійснення спеціального судового провадження стосовно такого обвинуваченого.
З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду обвинувачений вважається належним чином ознайомленим з її змістом.
Також за приписами ст.2975, ч.3 ст.323 КПК України повістки про виклик підозрюваного у разі здійснення спеціального досудового розслідування, обвинуваченого у разі здійснення спеціального судового провадження надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування та обов'язково публікуються в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора / суду. Процесуальні документи, що підлягають врученню підозрюваному, обвинуваченому, вручаються або надсилаються захиснику. З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора / суду підозрюваний, обвинувачений вважається належним чином ознайомленим з її змістом.
Аналіз наявних в матеріалах справи численних документів на підтвердження завчасних належних викликів ОСОБА_7 за останнім відомим місцем його проживання на ТОТ України до слідчого (прокурора) (т.2 а.с.43, 44-45, 46-48, 64, 66, 71-73, 142, 143-144, 145-147) та суду (т.1 а.с.154-155, 161, 162), направленого йому повідомлення про підозру (т.2 а.с.67-68, 69-70, 71-73), свідчить про те, що ОСОБА_7 мав підстави усвідомлювати, що відносно нього ініційоване кримінальне провадження, що він отримав чи мав би отримати повідомлення про підозру, відповідні виклики та пред'явлене обвинувачення, мав можливість бути обізнаним зі своїми правами, у тому числі на захист та доступ до правосуддя.
Постановою слідчого відділу організації досудового розслідування Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, ДБР від 21.10.2023 підозрюваний ОСОБА_7 оголошений у розшук (т.2 а.с.86-88).
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 18.12.2023 надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні (т.2 а.с.136-141). Враховуючи те, що на даний час частина території Донецької області, включаючи м. Донецьк, окупована Російською Федерацією, ОСОБА_7 , видаючи себе за співробітника так званого "правоохоронного органу ДНР" має змогу вільно пересуватися територією Російської Федерації, користуючись при цьому повноваженнями працівника правоохоронного органу Російської Федерації, якими його наділила окупаційна влада, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_7 переховується від органу досудового розслідування на ТОТ Донецької області, а також має можливість безперешкодного виїзду на територію Російської Федерації, тобто держави-агресора.
Відтак, держава Україна під контролем сторони захисту та суду використала всі можливості для того, щоб обвинувачений мав право під час судового провадження як мінімум на такі гарантії: а) бути терміново і докладно повідомлений мовою, яку він розуміє, про характер і підставу обвинувачення; б) мати достатній час і можливості для підготовки свого захисту, обрати самому захисника; в) бути засудженим в його присутності і захищати себе особисто або за посередництвом обраного ним захисника, бути повідомленим про це право і мати призначеного захисника безоплатно. Така ситуація узгоджується із взятими на себе зобов'язаннями, яких повинна дотримуватися держава Україна з тим, щоб забезпечити реальне використання права, яке гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.
Тож, процесуальна поведінка ОСОБА_7 є лише реалізацією права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття.
А тому істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б могли бути підставами для зміни чи скасування вироку, судом першої інстанції допущено не було.
Суд відповідно до вимог ст.65 КК України врахував, що ОСОБА_7 вчинив особливо тяжкий злочин, наслідки його вчинення, особу винного, який судимостей не має, відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання, і правильно призначив йому основне покарання у виді позбавлення волі в межах, установлених у відповідній санкції, та додаткове покарання у виді конфіскації майна.
Отже, вирок суду першої інстанції є законним, обґрунтованим і вмотивованим, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 407 КПК України, колегія суддів
Вирок Печерського районного суду м. Києва від 16 грудня 2025 року щодо ОСОБА_7 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення.
На ухвалу суду апеляційної інстанції може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3