Справа № 466/2149/25 Головуючий у 1 інстанції: Невойт П. С.
Провадження № 33/811/1135/25 Доповідач: Березюк О. Г.
13 серпня 2025 року. Львівський апеляційний суд у складі: судді судової палати у кримінальних справах Березюка О.Г., за участі захисника Русенка Р.І., розглянувши у місті Львові апеляційну скаргу захисника Русенка Р.І. на постанову Шевченківського районного суду м.Львова від 06 травня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП,
встановив:
Постановою Шевченківського районного суду м.Львова від 06.05.2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34000 гривень та позбавлено права керування транспортними засобами строком на три роки. Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 гривні.
Згідно постанови суду ОСОБА_1 , будучи особою, яка протягом року притягувалася до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, 03.03.2025 року о 10:20 год у м.Львові на вул.Липинського, 36 керував транспортним засобом «BMW 316» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння: неприродня блідність шкіри обличчя, зіниці очей не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився. Подія фіксувалася на нагрудні відео реєстратори поліцейських 474522, 471379. Відтак, ОСОБА_1 порушив п.2.5 Правил дорожнього руху.
Захисник Русенко Р.І. в апеляційній скарзі просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
На підтримання своїх апеляційних вимог апелянт покликається на те, що судом першої інстанції розгляд справи відбувся неповно та необ'єктивно, вважає постанову суду незаконною та необґрунтованою, при цьому зазначає, що наявний протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам законодавства, оскільки в ньому дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП, хоча судом першої інстанції останнього було притягнуто до відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП, тобто в протоколі не зазначено повторності вчинення ОСОБА_1 протягом року адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП.
Також апелянтом в апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, при цьому зазначає, що ОСОБА_1 не був повідомлений судом першої інстанції про час і місце розгляду справи, а тому вважає поважними причини пропуску строку апеляційного оскарження.
На апеляційний розгляд ОСОБА_1 не прибув та про причини неявки не повідомив, захисник Русенко Р.І. не заперечив щодо розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 ..
Розглянувши матеріали справи № 466/2149/25, дослідивши доводи апеляційної скарги, пояснення захисника, який підтримав подану апеляційну скаргу, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Вважаю, доводи апелянта щодо пропуску строку на апеляційне оскарження заслуговують на увагу, а тому погоджуюсь з тим, що такий строк пропущений з поважних причин та його слід поновити, оскільки в матеріалах справи відсутні докази про належне повідомлення ОСОБА_1 про час і місце розгляду справи судом першої інстанції.
Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується доказами у справі, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР1 №260927 від 03.03.2025 року, який відповідає вимогам ст.256 КУпАП (а.с.1), відеозаписами, що містяться в матеріалах справи, якими зафіксовано всі необхідні обставини, зокрема обставини спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції, озвучення працівниками поліції підстави зупинки транспортного засобу та виявлених ознак наркотичного сп'яніння, пропозицію пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі в присутності працівників поліції, на що ОСОБА_1 категорично відмовився зазначивши, що в нього немає часу на огляд (а.с.3), направленням ОСОБА_1 до медичного закладу від 03.03.2025 року, яким засвідчено факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляд на стан сп'яніння в медичному закладі (а.с.2), рапортом працівника поліції від 04.03.2025 року (а.с.4), довідкою УПП у Львівській області ДПП від 05.2025 року, згідно з якою ОСОБА_1 29.01.2025 року притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130, ст.124 КУпАП (а.с.7).
Апеляційний суд вважає надуманими мотиви відмови водія ОСОБА_1 (відсутність часу, бо поспішає) від проходження огляду на стан сп'яніння, оскільки останньому з боку працівників поліції була висловлена законна вимога, за невиконання якої законом передбачено адміністративну відповідальність.
При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 місцевий суд в повній мірі врахував характер і спосіб вчиненого, особу правопорушника, ступінь її вини, інші обставини справи, що впливають на вид стягнення, і обґрунтовано наклав стягнення згідно санкції статті.
Отже. постанова місцевого суду є законна і обґрунтована, підстав для її скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі захисника Русенка Р.І., апеляційний суд не знаходить.
Керуючись ст.294 КУпАП,-
постановив:
Поновити захиснику Русенку Р.І. строк апеляційного оскарження
Постанову Шевченківського районного суду м.Львова від 06 травня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Русенка Р.І. - без задоволення.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя Львівського
апеляційного суду Березюк О.Г.