Справа № 461/10077/23 Головуючий у 1 інстанції: Стрельбицький В. В.
Провадження № 22-ц/811/88/25 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.
13 серпня 2025 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Ванівського О.М.,
суддів: Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О.,
секретаря: Підлужного В.І.,
з участю: апелянтів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та її представника - адвоката Назаркевича С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Назаркевича Сергія Михайловича та апеляційною скаргою Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» на рішення Галицького районного суду м.Львова від 09 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Львівського міського комунального підприємства «Айсберг» про визнання дій протиправними та стягнення моральної шкоди,-
В листопаді 2023 року ОСОБА_2 , ОСОБА_1 звернулись до суду з позовом до Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» про визнання дій протиправними та стягнення моральної шкоди.
Відповідно до прохальної частини позовної заяви, позивачі просили суд:
- стягнути з Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» моральну шкоду у розмірі 500000 гривень, розділивши суму порівно на користь кожного, за отриманні на протязі дванадцяти років моральні та фізичні страждання;
- визнати незаконними та протиправними дії Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» щодо нарахування вигаданих боргів з водопостачання та водовідведення, чим порушено права споживачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 і є заподіяння моральної шкоди останнім і є заподіяння моральної шкоди, що є порушенням законних прав громадян, осіб з інвалідністю і споживачів; відповідно до ст. 1164 ЦК України;
- зобов'язати Львівське міське комунальне підприємство по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» заборонити діяльність, яка завдає шкоду як майну, так і здоров'ю позивачів, проводити будь-які нарахування без передбаченого відповідно до норм законодавства України договору.
В обґрунтування заявлених вимог, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 покликалися на те, що є співвласниками квартири АДРЕСА_1 . Починаючи з 2011 року, вони постійно потерпають від неправомірних дій відповідача, які полягають у нарахуванні заборгованості за неіснуючими послугами, без будь-яких правових підстав. Позивачі стверджували, що упродовж двадцяти років відбувається залякування їх сім'ї та чиниться на них психологічний тиск. Зокрема, стверджували, що працівниками Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» щомісячно упродовж дванадцяти років здійснювались нарахування вигаданої заборгованості, така інформація умисно тиражувалась останніми та використовувалася для залякування позивачів, чим завдавала шкоди їх економічному добробуту. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вказували, що для припинення неправомірних дій, вони неодноразово звертались до Галицької районної адміністрації, Львівської міської ради та Національної поліції України, однак замість відповідей отримували лише погрози та залякування. Позивачі вказували, що їм неправомірними діями відповідача було заподіяно моральну шкоду, яка полягає у великих хвилюваннях, душевних стражданнях, перебуванні у стані постійного стресу, порушенні звичних комфортних умов проживання членів сім'ї. Останні втратили віру у виконання рішення судів, вони були змушені звертатись постійно до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів, що негативно вплинуло на стан здоров'я позивачів, які є особами з інвалідністю та людьми похилого віку. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зауважували, що на момент звернення до суду з даним позовом, продовжується порушення їх прав та таке має стійкий характер, розмір завданої їм моральної шкоди оцінюють у 500000 гривень, тобто по 250000 гривень на користь кожного.
Оскаржуваним рішенням Галицького районного суду м.Львова від 09 грудня 2024 року позов задоволено частково.
Стягнуто з Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» на користь ОСОБА_2 компенсації за спричинену моральну шкоду в розмірі 7000 гривень.
Стягнуто з Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» на користь ОСОБА_1 компенсації за спричинену моральну шкоду в розмірі 7000 гривень.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» в дохід держави судовий збір у розмірі 140 гривень.
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 , представник ОСОБА_2 - адвокат Назаркевич Сергій Михайлович та Львівське міське комунальне підприємство по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» подали апеляційні скарги.
В своїй апеляційній скарзі Львівське міське комунальне підприємство по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» покликаються на те, що при ухваленні рішення не були з'ясовані усі обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права, а тому воно є незаконним та необґрунтованим.
Апеляційна скарга мотивована тим, що обставини, викладені у постанові Апеляційного
суду Львівської області від 18.04.2018 року, і на які покликався у своєму рішенні
Галицький районний суд м. Львова у цій справі, є лише оцінкою обставин справи
- оцінкою безпідставності позовних вимог в частині позову. Суд у справі № 461/12597/15 оцінив відсутність підстав для задоволення позовної заяви в частині стягнення заборгованості за водопостачання та водовідведення, а не встановив ті чи інші фактичні обставини.
Наголошують, що Апеляційним судом Львівської області не досліджувалось
питання наявності чи відсутності повноважень Позивача щодо нарахування заборгованості з водопостачання та водовідведення, питання належного надавача послуг з водопостачання та водовідведення, як і питання наявності вини працівників Позивача у відсутності відомостей про сплату коштів Відповідачами на користь організацій безпосередньо.
Також вважають, що судом І інстанції зроблено передчасний висновок про наявність причинового зв'язку між діями Відповідача та спричиненням будь-якої шкоди Позивачам у цій справі. Незрозумілим є механізм спричинення моральної шкоди шляхом отримання помісячного нарахування про сплату заборгованості.
Окрім цього, судом, зокрема, зроблено безпідставні висновки про ніби то очевидність погіршення психічного та фізичного стану саме внаслідок дій чи рішень Відповідача у цій справі. Вказане не підтверджується доказами, долученими до матеріалів справи. В матеріалах справи також відсутні будь-які докази здійснення Позивачами витрат на лікування, чи вжиття такими особами будь-яких дій щодо звернення до відповідних органів за захистом своїх прав, що могло б свідчити про спричинення їм моральної шкоди.
Просять рішення суду скасувати та постановити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 , представник ОСОБА_2 - адвокат Назаркевич Сергій Михайлович покликаються на те, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Стве, що судом не взято до уваги те, що вигадані неіснуючі борги і розповсюдження їх персональних даних відповідачем без іх згоди завдали великої шкоди їх ментальному здоров'ю, викликали у них зневіру в судову систему, що призвело до приниження їх честі та гідності, престижу та ділової репутації, моральних переживань у зв'язку з ушкодженням здоров'я.
Вважають, що моральне відшкодування в розмірі 500 тисяч гривень є адекватним адже переслідування відбувалось протягом 13 років.
В своїй апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - адвокат Назаркевич Сергій Михайлович покликаються на те, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Стверджує, що суд першої інстанції хоча і встановив наявність спричиненої Позивачам
моральної шкоди з боку Відповідача у зв'язку із нарахуванням протягом тривалого часу неіснуючих боргів, однак суд не повно з'ясував обставини справи та не надав оцінки усім доводам Позивачів про завдання їм моральної шкоди з боку Відповідача, які також були завдані у зв'язку із: - Протиправним збиранням та поширенням з боку Відповідача персональних даних Позивачів без їхньої згоди; - Протиправним не укладенням Відповідачем договору із Позивачами про надання послуг із утримання будинку, в т.ч. не зважаючи на рішення суду про зобов'язання укласти такий договір. - Приниженням репутації позивачів серед мешканців будинку, оскільки повідомлення про оплату послуг неодноразово бачили інші мешканці, на яких була зображена інформація про наявність неіснуючих боргів, що є однією із підстав заподіяння моральної шкоди згідно вимог п.4 ч.2 ст. 23 ЦПК України.
Вважає, що суд першої інстанції дійшов до не вірного висновку при оцінці
компенсації за завдану моральну шкоду. Розмір моральної шкоди визначений судом - в сумі 7000 грн. не відповідає вимогам розумності, обґрунтованості та справедливості, зважаючи на характер та тривалість порушень з боку Відповідача. Адже сума 7 000 грн. за весь період порушень є навіть меншою від однієї мінімальної заробітної плати на 2024 рік., а при тривалості порушення з боку Відповідача, яка становить понад 13-ть років, це сума коштів буде становити 538 грн. на рік та 44 гривні на місяць, що явно не відповідає: глибині тих моральних страждань які завдані Позивачам, перебування їх в постійному стресі, необхідність постійно вживати дії для відновлення своїх порушених прав, тощо.
Просять рішення суду скасувати та постановити нове судове рішення, яким позов задовольнити повністю.
04 серпня 2025 року на адресу Львівського апеляційного суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянтів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх представника - адвоката Назаркевича С.М. на підтримання своїх апеляційних скарг, та заперечення на апеляційну скаргу відповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу Гурина Віктора Омеляновича, представника ОСОБА_2 - адвоката Назаркевича Сергія Михайловича та апеляційну скаргу Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» слід задовольнити частково.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
В силу положень ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Згідно п. п. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Частково задовольняючи позовні вимоги про стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку із нарахуванням відповідачем заборгованості за фактично відсутні послуги, позивачам було завдано моральних страждань та негативних явищ, заподіяних незаконними діями відповідача.
Відмовляючи в задоволенні позову про визнання дій протиправними, суд першої інстанції виходив з того, що не встановлено даних та не здобуто належних доказів з приводу того, що представник відповідача вчиняли відповідні дії по відношенню до позивачів саме як до осіб з інвалідністю, тобто не здобуто належних даних про те, що дії відповідача мають дискримінаційний характер.
Колегія суддів не в повній мірі погоджується з таким висновком суду першої інстанції із врахуванням наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 , та співвласниками вказаного багатоквартирного будинку.
Будинок АДРЕСА_2 , перебуває на балансі та утриманні ЛМКП «Айсберг».
Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Галицького районного суду м. Львова від 24 листопада 2016 року позов Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третьої особи Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, Львівська міська рада про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» 6307 грн. 33 коп. заборгованості за житлово-комунальні послуги. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» 6307 грн. 33 коп. заборгованості за житлово-комунальні послуги. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» 6307 грн. 33 коп. заборгованості за житлово-комунальні послуги. Вирішено питання судових витрат. В решті позовних вимог - відмовлено.
Постановою Апеляційного суду Львівської області 18.04.2018 у вищевказаній справі апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 - задоволено. Рішення Галицького районного суду м. Львова від 24 листопада 2016 року - скасовано та ухвалено у справі нове рішення, яким у задоволенні позову Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третьої особи Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, Львівська міська рада про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги - відмовлено. Вирішено питання судових витрат.
Вказану постанову апеляційного суду Львівської області від 18.04.2018, постановою Верховного Суду від 14.11.2018, залишено без змін. В частині вирішення позовних вимог Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Частково задовольняючи позовні вимоги про стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції прийшов до висновку, що постановою Апеляційного суду Львівської області 18.04.2018 у справі № 461/12597/15 за позовом Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа Галицька районна адміністрація Львівської міської ради, Львівська міська рада про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги, було встановлено факт безпідставності нарахування заборгованості за надання послуг з водопостачання та водовідведення, а відтак знайшли своє підтвердження доводи позивачів щодо неправомірності здійснення відповідачем нарахування заборгованості за послуги, які фактично відсутні упродовж періоду з липня 2010 по серпень 2015 та даний факт не
потребує додаткового доведення.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції враховуючи наступне.
У своїй постанові від 03.07.2018 року у справі № 917/1345/17, Верховний Суд вказав «Посилаючись на частину сьому статті 75 ГПК України, якою передбачено, що правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для господарського суду, суди попередніх інстанцій вказали, що надана оцінка матеріалів іншої справи не є преюдиціальним фактом у даній справі, та підставно відмовили у задоволенні позову, поданого на підставі статті 1212 ЦК України, оскільки дивіденди виплачені учасникам справи на підставі рішення загальних зборів. 32. Преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.»
Крім того, згідно висновку з постанови Верховного Суду від 02.11.2022 року (справа № 140/6115/21, адміністративне провадження № К/990/16227/22), постанови Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 753/11000/14-ц: “..Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта…»
Враховуючи наведене обставини, викладені у постанові Апеляційного суду Львівської області від 18.04.2018 року, і на які покликався у своєму рішенні Галицький районний суд м. Львова у справі №461/12597/15, є лише оцінкою обставин справи - оцінкою безпідставності позовних вимог в частині позову.
Суд у справі № 461/12597/15 оцінив відсутність підстав для задоволення
позовної заяви в частині стягнення заборгованості за водопостачання та водовідведення, а не встановив ті чи інші фактичні обставини. Апеляційним судом Львівської області не досліджувалось питання наявності чи відсутності повноважень Позивача щодо нарахування
заборгованості з водопостачання та водовідведення, питання належного надавача
послуг з водопостачання та водовідведення, як і питання наявності вини працівників Позивача у відсутності відомостей про сплату коштів Відповідачами на користь організацій безпосередньо.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини. Відповідальність заподіювача шкоди без вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених законодавством.
Відповідно до статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Шкода - це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв'язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв'язок протиправної поведінки та шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком.
При цьому, в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.
Отже, позивач повинен довести не тільки протиправність поведінки відповідача, а й наявність самої моральної шкоди та причинний зв'язок між поведінкою відповідача та заподіяною шкодою.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що позивачі не довели не тільки протиправність поведінки відповідача, а й наявність самої моральної шкоди.
Також безпідставними є висновки суду першої інстанції про погіршення психічного та фізичного стану позивачів внаслідок дій чи рішень Відповідача. Вказані висновки не підтверджується доказами, долученими до матеріалів справи.
В матеріалах справи також відсутні будь-які докази здійснення Позивачами витрат на лікування, чи вжиття такими особами будь-яких дій щодо звернення до відповідних органів за захистом своїх прав, що могло б свідчити про спричинення їм моральної шкоди.
Із врахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 , ОСОБА_1 є безпідставними та недоведеними, а рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову про стягнення моральної шкоди підлягає скасуванню через недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими (наявність моральної шкоди).
Поряд з цим, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову про визнання незаконними та протиправними дій Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» щодо нарахування боргів з водопостачання та водовідведення, оскільки судом не здобуто належних доказів з приводу того, що представники відповідача вчиняли відповідні дії по відношенню до позивачів, саме як до осіб з інвалідністю.
Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення є:1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, які зроблені з порушенням та неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 376 ЦПК України є підставами для його скасування в частині стягнення моральної шкоди, з ухваленням нового рішення про відмову в цій частині в задоволенні позову ОСОБА_2 , ОСОБА_1 .
Відповідно до статті 141 ЦПК України та враховуючи наслідки розгляду справи апеляційним судом, а також ту обставину, що в силу закону, позивачі звільнені від сплати судового збору понесені відповідачем судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 6000 грн. компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 376, 381-384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд, -
апеляційні скарги ОСОБА_1 , представника ОСОБА_2 - адвоката Назаркевича Сергія Михайловича, Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» - задовольнити частково.
Рішення Галицького районного суду м.Львова від 09 грудня 2024 року в частині часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Львівського міського комунального підприємства «Айсберг» про стягнення компенсації за спричинену моральну шкоду - скасувати та в цій частині ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову - відмовити.
В решті рішення суду залишити без змін.
Компенсувати Львівському міському комунальному підприємству «Айсберг» за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 6000 гривень
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 13.08.2025 року.
Головуючий: Ванівський О.М.
Судді: Цяцяк Р.П.
Шеремета Н.О.