Апеляційне провадження Доповідач- Ратнікова В.М.
№ 22-ц/824/12969/2025
м. Київ Справа № 759/5005/19
24 липня 2025 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Ратнікової В.М.
суддів - Борисової О.В.
- Рейнарт І.М.
при секретарі - Уляницькій М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 07 травня 2025 року, постановлену під головуванням судді Ул'яновської О.В., у справі за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , старший державний виконавець Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пономаренко Анна Сергіївна на дії, рішення, бездіяльність (повідомлення) державного виконавця,-
У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії, рішення, бездіяльність (повідомлення) державного виконавця, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , старший державний виконавець Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пономаренко Анна Сергіївна.
Вимоги скарги обґрунтовав тим, що 12.01.2024, головним державним виконавцем Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Соколовою Ю.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_5 про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі частини заробітку (доходу) щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з 13.09.2019 року і досягнення дитиною повноліття.
22.01.2024 цим же державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, стипендію та інші доходи боржника.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва № 6/759/290/24 від 24.04.2024 року зупинено виконання за виконавчим документом № НОМЕР_5 (судовий наказ Святошинського районного суду м. Києва від 22.03.2019 року) до набрання законної сили рішення у справі № 759/5005/19 за заявою боржника ОСОБА_5 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва № 759/5005/19 від 11.11.2024 року скасовано ухвалу судді Святошинського районного суду м. Києва від 17.04.2024 року про зупинення вказаного виконавчого провадження.
17.03.2025 року постановою головного державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Анни Пономаренко поновлено вчинення виконавчих дій.
У березні 2025 року на його електронну адресу надійшов розрахунок заборгованості зі сплати аліментів у ВП № НОМЕР_5, проте, з таким розрахунком державного виконавця він не погоджується, оскільки виконавець зазначає про розмір доходу, який не відповідає дійсності, а отже сума заборгованості є недостовірною, що підтверджується довідками ОГП № 21-193зп від 19.03.2025року, № 21-194зп від 19.03.2025року, № 21-195-зп від 19.03.2025 року.
Крім того, державним виконавцем при здійсненні розрахунку заборгованості за аліментами не враховано виписки по картковому рахунку, а також під час здійснення розрахунків державним виконавцем не враховано прожитковий мінімум у 2023 році для дітей від 6 до 18 років, який складав 2 тисячі 832 грн., та у 2024 році для дітей від 6 до 18 років (прожитковий мінімум 3 тисячі 196 грн.), так як відповідно до судового наказу № 759/5005/19, виданого Святошинським районним судом м. Києва, з нього стягуються аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходи) щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку.
Таким чином, державним виконавцем у 2023 році та, відповідно, у 2024 році нараховано аліменти, які є більшими, ніж десять прожиткових мінімумів, щомісячно, та відображено їх у розрахунку заборгованості зі сплати аліментів у ВП № НОМЕР_5 від 31.03.2025.
Отже, сума його заборгованості зі сплати аліментів 398 744, 03 грн є невірною та не відповідає дійсності.
Враховуючи, що постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та холодною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та повідомлення про внесення щодо нього відомостей, як про боржника, до Єдиного реєстру боржників виносилось на підставі вказаного розрахунку, який є невірним,то зазначені постанови підлягають скасуванню, як незаконні та неправомірні.
Заявник зазначав, що на його утриманні перебуває мати ОСОБА_6 , яка є пенсіонером та інвалідом II групи, що підтверджується відповідною довідкою, копія якої додається.
Відповідно до пп. 10 ч. 1 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» тимчасове обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами не може бути застосовано в разі: використання боржником транспортного засобу у зв'язку з інвалідністю чи перебуванням на утриманні боржника особи з інвалідністю I, II групи, визнаної в установленому порядку, або дитини з інвалідністю.
Зважаючи на це, державним виконавцем безпідставно винесено постанову про встановлення йому тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами.
Не враховано державним виконавцем, що дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживав разом з батьком в період з січня 2022 року по 23.02.2023 та з 25 грудня 2023 по 23.08.2024 та перебував на його утриманні.
Також заявник зазначав, що рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов язкових платежів до Державного бюджету України, є рахунками із спеціальним режимом, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається, а виокремлення таких рахунків не належить до повноважень виконавчої служби.
Відповідно до довідки АТ КБ «ПриватБанк» від 31.03.2025року № FBIP2RC3SFH1D7R6 ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт громадянина України (ID КАРТКА) НОМЕР_2 , виданий 8024 28.02.2020 станом на 31.03.2025 року має в AT КБ «ПриватБанк» картку НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ), на яку отримує зарплатні виплати.
Ним було скеровано клопотання до державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з вимогами: при проведенні виконавчих дій врахувати наявність в AT КБ «ПриватБанк» банківського рахунку ( НОМЕР_4 ), на його ім'я на який він отримує заробітну плату. Утриматися від накладення арешту на банківській рахунок ( НОМЕР_4 ), на який він отримує заробітну плату; виокремити усі банківські рахунки ОСОБА_1 , передбачені для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов'язкових платежів до Державного бюджету України. До теперішнього часу вказане клопотання не розглянуто та відповіді не отримано.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив суд:
визнати неправомірними рішення державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пономаренко А.С. щодо суми аліментів, які підлягають стягненню;
визнати неправомірними рішення, дії та бездіяльність державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пономаренко А.С. щодо неврахування банківських виписок про перерахування ОСОБА_1 аліментів на особистий рахунок його дитини ОСОБА_4 , який відкритий на ім'я ОСОБА_4 у AT «Ощадбанк»;
визнати неправомірним рішення та скасувати довідку-розрахунок державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 31.03.2025 року Пономаренко А.С. ;
зобов'язати старшого державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пономаренко А.С. та/або іншу уповноважену особу Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в провадженні якого перебуває виконавче провадження № НОМЕР_5 здійснити розрахунок заборгованості з урахуванням довідок ОГП № 21-193зп від 19.03.2025, № 21-194зп від 19.03.2025, № 21-195-зп від 19.03.2025, і надіслати ОСОБА_5 копію відповідної довідки-розрахунку, з відображенням в такій помісячно (в динаміці, з наростаючим підсумком) інформації про: розмір доходу, розмір аліментів який підлягає стягненню, сплачені суми аліментів із зазначенням дати сплати;
зобов'язати старшого державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пономаренко А.С. та/або іншу уповноважену особу Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в провадженніякого перебуває виконавче провадження № НОМЕР_5, вжити дій що скасування розрахунку заборгованості по сплаті аліментів боржника ОСОБА_1 за період з 01.01.2023 по 28.02.2025 з урахуванням сплачених сум в цей період на особистий рахунок його дитини ОСОБА_4 , який відкритий на ім'я ОСОБА_4 у AT «Ощадбанк»;
зобов'язати старшого державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пономаренко А.С. та/або іншу уповноважену особу Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в провадженні якого перебуває виконавче провадження № НОМЕР_5 розглянути клопотання ОСОБА_1 , яке надійшло до Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 04.04.2025;
визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пономаренко А.С. під час винесення 31.03.2025 постанов про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та холодною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та повідомлення про внесення щодо мене відомостей про боржника до Єдиного реєстру боржників;
скасувати постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання, постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та холодною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної, повідомлення про внесення щодо мене відомостей про боржника до Єдиного реєстру боржників.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 07 травня 2025 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , старший державний виконавець Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пономаренко Анна Сергіївна на дії, рішення, бездіяльність (повідомлення) державного виконавця, відмовлено.
Не погоджуючись зтакоюухвалою суду першої інстанції, заявник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій за результатом апеляційного перегляду справи просить скасувати ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 07 травня 2025 року та постановити нове судове рішення про задоволенння його скарги у повному обсязі.
В обґрунтування змісту вимог апеляційної скарги зазначає, що викладені в оскаржуваній ухвалі висновки суду першої інстанції з не відповідають обставинам справи, зроблені без належногодослідження наявних в матеріалах справи доказів, їх перевірки та оцінки, без зазначення правових аргументів на їх спростування, з неправильним застосуванням норм матеріального права, зокрема, статей 80, 81, 195 Сімейного кодексу України та Постанови Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146 «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб», і незастосуванням висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 05.09.2019рокуу справі №760/4569/18-ц, від 13 квітня 2022 року у справі № 459/1194/20 та висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 10 червня 2021 року у справі № 11-104сап21.
Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала суду є немотивованою та неаргументованою, не містить висновків щодо відсутності фактів, на які він посилався в обгрунтування своїх вимог.
Тоді як належним чином дослідити поданий стороною доказ, перевірити її, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування, це процесуальний обов'язок суду.
Зазначає, що під час розгляду справи судом не досліджено ту обставину, що у розрахунку заборгованості за аліментами державний виконавець зазначає про розмір його доходу, який не відповідає дійсності, а отже сума заборгованості є недостовірною.
Не дослідженосудом ту обставину, що державним виконавцем не враховано прожитковий мінімум для дітей від 6 до 18 рокіу 2023 році, який складав 2 тисячі 832 грн., та у 2024 році - 3 тисячі 196 грн. під час здійснення розрахунку заборгованості, оскільки відповідно до судового наказу № 759/5005/19, виданого Святошинським районним судом м. Києва, стягуються аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини заробітку (доходу) щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку.
Однак, суми аліментів, яківідображені у графах за грудень 2023 році та відповідно за серпень та грудень 2024 року розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 31.03.2025 року становить більше, ніж десять прожиткових мінімумів.
Отже, сума заборгованості зі сплати аліментів 398 744,03 грн є невірною та не відповідає дійсності.
Поза увагою суду першої інстанції залишився той факт, що державним виконавцем безпідставно винесено постанову щодо нього про встановлення тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами, оскільки на його утриманні перебуває мати ОСОБА_6 , яка є пенсіонером та інвалідом ІІ групи, що підтверджується відповідною довідкою, та,відповідно до пп. 10 ч. 1 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», тимчасове обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами до нього не може бути застосовано.
Крім того, судом не досліджено ту обставину, що відповідно пп.5 п. 10-2. розділу XIII прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про викоанвче провадження», зупиняється дія постанов державних виконавців про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, спорядженими гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії.
В судовому засіданні апеляційного суду скаржник ОСОБА_1 повністю підтримав доводи своєї апеляційної скарги та просив скаргу задовольнити.
Стягувач ОСОБА_2 в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечувала, просила скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду- без змін.
Старший державний виконавець Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пономаренко Анна Сергіївна в судове засідання не з'явилась, про день та час розгляду справи судом повідомлена у встановленому законом порядку, а тому суд вважає можливим розгляд справи у її відсутності.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши наявні у справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 10.04.2019 року Святошинським районним судом міста Києва видано судовий наказ від 22.03.2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) боржника щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з 13.03.2019 року і до досягнення дитиною повноліття.
12.01.2024 року головним державним виконавцем Святошинського районного ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Соколовою Ю.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_5 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини заробітку (доходу) щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з 13.09.2019 року і досягнення дитиною повноліття та постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.
22.01.2024 рокустаршим державним виконавцем Святошинського районного ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Лукашовою О.М. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, стипендію та інші доходи боржника.
Постановою старшого державного виконавця Святошинського районного ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Лукашовою О.М. від 20.02.2024 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_5 накладено арешт на майно боржника ОСОБА_1 .
Старшим державним виконавцем Святошинського районного ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Щоголь Ю.В. 19.04.2024 року винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій.
17.03.2025 рокустаршим державним виконавцем Святошинського районного ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Пономаренко А.С. винесено постанову про поновлення вчинення виконавчих дій.
31.03.2025 рокустаршим державним виконавцем Святошинського районного ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Пономаренко А.С. здійснено перерахунок довідки-розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, відповідно до якого заборгованість ОСОБА_1 за аліментами становить 398 744 грн 03 коп, а також скасовано довідку-розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 18.03.2025 року.
31.03.2025 старшим державним виконавцем Святошинського районного ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Пономаренко А.С. винесено постанови: про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та холодною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії.
Відмовляючи в задоволенні скарги ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , старший державний виконавець Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пономаренко Анна Сергіївна на дії, рішення, бездіяльність (повідомлення) державного виконавця, суд першої інстанції вказав на те, що державним виконавцем здійснено перерахунок довідки-розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 31.03.2025 року з урахуванням довідок ОГП №21-193зп від 19.03.2025 року, №21-194зп від 19.03.2025 року, №21- 195-зп від 19.03.2025 року. Відтак, державним виконавцем вчинялись дії для виконання рішення суду у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження», натомість скаржником не доведено та не підтверджено належними та допустимими доказами факту неправомірності дій державного виконавця.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону ухвала Святошинського районного суду міста Києва від 07 травня 2025 року, не відповідає.
Відповідно до статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Згідно з частиною другою статті 3 Конвенції про права дитини держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Стаття 27 цієї Конвенції визначає, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Згідно зі статтею 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до частини третьої статті 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
Відповідно до статті 81 СК України перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146 «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб» затверджено перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів (далі - Перелік).
Відповідно до пункту 1 зазначеного Переліку утримання аліментів з працівників провадиться з усіх видів заробітку і додаткової винагороди як за основною роботою, так і за роботою за сумісництвом, в тому числі з: 1) основної заробітної плати за посадовим окладом, тарифною ставкою, відрядними розцінками тощо; 2) усіх видів доплат і надбавок до заробітної плати; 3) грошових і натуральних премій; 4) оплати за надурочну роботу, за роботу в святкові, неробочі та вихідні дні; 5) заробітної плати, що зберігається під час відпустки, а також з одержуваної при звільненні компенсації за невикористану протягом кількох років відпустку; 6) заробітної плати, що зберігається під час виконання державних і громадських обов'язків, та в інших випадках збереження середньої заробітної плати; 7) винагороди за загальні річні підсумки роботи підприємств та організацій; 8) винагороди, що виплачується штатним літературним працівникам газет, журналів, агентств друку, радіо, телебачення із фонду літературного гонорару, а також нештатним літературним працівникам, що підлягають державному соціальному страхуванню; 9) одноразової винагороди (відсоткових надбавок) за вислугу років; 10) допомоги по державному соціальному страхуванню, а також з допомоги по тимчасовій непрацездатності, що встановлені в колективних сільськогосподарських підприємствах; 11) доплат до допомоги по державному соціальному страхуванню, виплачуваних за рахунок підприємств, установ, організацій; 12) сум, виплачуваних для відшкодування збитків у зв'язку з втратою працездатності внаслідок каліцтва або іншого пошкодження здоров'я, за винятком сум для відшкодування витрат на догляд за ними, на додаткове харчування, санаторно-курортне лікування (включаючи оплату проїзду) і протезування потерпілих; 13) допомоги по безробіттю; 14) одержуваної пенсії, за винятком надбавок до пенсії, що виплачуються інвалідам першої групи на догляд за ними; 14-1) державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства, призначеної відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам»; 15) стипендій, виплачуваних студентам в період навчання у вищих навчальних закладах, учням професійних навчально-виховних закладів та слухачам навчальних закладів підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів; 16) доходів від підприємницької діяльності, селянських (фермерських) господарств, кооперативів, об'єднань громадян, а також доходів, що припадають на частку платника аліментів від присадибної ділянки або підсобного господарства; 17) усіх видів заробітку, одержуваного адвокатами за роботу в юридичних консультаціях; 18) плати, отриманої за передачу в оренду земельної ділянки або земельної частки (паю); 19) інших видів заробітку.
Постанова Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146 «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб» є спеціальним правовим актом, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
З урахуванням системного способу тлумачення вказаного Переліку видів доходів, які враховуються при визначені розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, як підзаконного нормативно-правового акта, має здійснюватися з урахуванням дійсного змісту норм закону, на розвиток та виконання якого він прийнятий.
При цьому зміст положень Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб включає до поняття «заробітку» також і виплати, які заробітною платою не є, зокрема доходи від підприємницької діяльності, кооперативів тощо, що свідчить про більш широке тлумачення змісту поняття «заробіток» ніж виплати, які виплачуються в межах трудових правовідносин.
Крім того, у пункті 13 Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб вказується, що утримання аліментів провадиться з суми заробітку (доходу), що належить особі, яка сплачує аліменти, після утримання з цього заробітку (доходу) податків. Вживання терміну «дохід» у дужках після поняття «заробіток» може розумітися як визнання цих понять синонімами в контексті приписів цього Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб. Отже, Перелік видів доходів, які враховуються при визначені розміру аліментів, не є вичерпним.
Зазначений правовий висновок висловлено Об'єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 05 вересня 2019 року у справі № 760/4569/18-ц (провадження № 61-45100сво18).
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першоюстатті 70 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Згідно із частиною першою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» порядок стягнення аліментів визначається законом.
Визначення суми заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України (частина третя статті 71 Закону України «Про виконавче провадження»).
Згідно з частинами першою-третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття (частина перша, друга статті 183 СК України).
Відповідно до статті 195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.
Судом встановлено, що 10.04.2019 року Святошинським районним судом міста Києва видано судовий наказ від 22.03.2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) боржника щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з 13.03.2019року і до досягнення дитиною повноліття.
12.01.2024 року головним державним виконавцем Святошинського районного ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Соколовою Ю.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_5 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі частини заробітку (доходу) щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з 13.09.2019 року і досягнення дитиною повноліття та постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.
Отже, як і судовим наказом, так і постановою державного виконавця про відкриття виконавчого провадження визначено максимальний розмір аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме- не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.
З оскаржуваної довідки-розрахунку заборгованості зі сплати аліментів у ВП НОМЕР_5 від 31 березня 2025 року вбачається, що державним виконавцем здійснено розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за аліментами за період з січня 2023 року по лютий 2025 року.
Неповнолітньому ОСОБА_4 у, ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 30.05.2023 року було 5 років, з 30.05.2023 до 30.05.2024 - 6 років, з 30.05.2024 до 28.02.2025 - 7 років.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2023 рік» установлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років - 2272 гривні; для дітей віком від 6 до 18 років - 2833 гривні.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік» установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік» установлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень.
Таким чином, з урахуванням того, що і судовий наказ, і постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження має чітко визначену максимальну межу розміру аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме- не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, то відповідно до 30.05.2023 року максимальний розмір аліментів міг становити 22 720 грн, з 30.05.2023 до 31.12.2023 - 28 330 грн, з 01.01.2024 по 31.12.2024 - 31 960 грн, з 01.01.2025 до 28.02.2025 - 31 960 грн.
Поряд з цим, як вбачається з довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_1 зі сплати аліментів у ВП НОМЕР_5 від 31 березня 2025 року у грудні 2023 року державним виконавцем нараховано заборгованість на рівні 45 526 грн, у серпні 2024 року - 48 121,25 грн, в грудні 2024 року - 48 875,63 грн, що значно перевищує 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.
За наведених обставин колегія суддів погоджується з доводами скаржника, що в розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за аліментами від 31 березня 2025 року державним виконавцем Святошинського РВ ДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) не враховано суму максимального розміру аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Враховуючи, що під час складення довідки-розрахунку заборгованості зі сплати аліментів ВП НОМЕР_5 від 31 березня 2025 року державний виконавець Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пономаренко А.С.діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, колегія суддів приходить до висновку, що в цій частині скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а довідка-розрахунок заборгованості зі сплати аліментів ВП НОМЕР_5 від 31 березня 2025 року державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пономаренко А.С. скасуванню.
У зв'язку з чим, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для зобов'язання старшого державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пономаренко А.С. та/або іншої уповноваженої особи Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в провадженні якого перебуває виконавче провадження № НОМЕР_5 здійснити розрахунок заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_1 , виходячи з розміру аліментів, визначеного судовим наказом №759/5005/19, а саме: у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) боржника щомісяця, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення заяви про видачу судового наказу, з 13.03.2019 року і до досягнення повноліття дитини, враховуючи довідки ОГП № 21-193зп від 19.03.2025року, № 21-194зп від 19.03.2025року, № 21-195-зп від 19.03.2025 року з надісланням боржнику ОСОБА_5 копії відповідної довідки-розрахунку.
Відповідно до частини дев'ятої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови: 1) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 2) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 3) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 4) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
Під час встановлення державним виконавцем наявності заборгованості зі сплати аліментів і того, що її сукупний розмір перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, застосування вказаних обмежень прямо передбачено частиною дев'ятою статті 71 Закону про виконавче провадження.
Указана стаття не зобов'язує державного виконавця перевіряти наявність таких прав у боржника, а містить припис у вигляді імперативного обов'язку виконавця винести постанови, перелік яких визначено у цій статті, оскільки застосування заходів, прямо передбачених частиною дев'ятою статті 71 Закону про виконавче провадження, направлені на належний захист прав дітей та сприяють встановленню механізму притягнення до відповідальності осіб за несплату аліментів та ухилення боржників у подальшому від виконання призначеного обов'язку зі стягнення за несплату аліментів, зменшенню заборгованості зі сплати аліментів (постанова Верховного Суду від 27 листопада 2024 року в справі № 496/3889/19).
Судом встановлено що, склавши довідку-розрахунок заборгованості ОСОБА_1 зі сплати аліментів у ВП НОМЕР_5 від 31 березня 2025 року, державний виконавець встановив наявність у скаржника заборгованості зі сплати аліментів сукупний розмірі якої перевищив суму відповідних платежів за чотири місяці, та виконав імперативні приписи ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», а саме 31.03.2025 виніс постанови Відносно ОСОБА_1 про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та холодною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії.
Поряд з цим, п. 2 ч. 10 ст. 71 Закону України Про виконавче провадження» визначено, що тимчасове обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами не може бути застосовано в разі використання боржником транспортного засобу у зв'язку з інвалідністю чи перебуванням на утриманні боржника особи з інвалідністю I, II групи, визнаної в установленому порядку, або дитини з інвалідністю.
З матеріалів справи вбачається, що 19.04.2024 року старшим державним виконавцем Святошинського районного ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Щоголь Ю.В.було винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій і лише 17.03.2025 року старшим державним виконавцем Святошинського районного ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Пономаренко А.С. винесено постанову про поновлення вчинення виконавчих дій.
Крім того, на утриманні ОСОБА_1 перебуває ОСОБА_6 , яка є пенсіонером та інвалідом II групи, що підтверджується відповідною довідкою МСЕК Серії КИ-1 № 009721.
Оскільки у справі, що переглядається апеляційним судом встановлено, під час складення довідки-розрахунку заборгованості зі сплати аліментів ВП НОМЕР_5 від 31 березня 2025 року державний виконавець Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пономаренко А.С.діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, як наслідок прийшов до висновку про наявність правових підстав для скасування вказаної довідки, виконавче провадждення було відкрито 12.01.2024 року, в лютому 2024 року боржником було сплачено аліменнт в розмірі 28 255,50 грн., в березні 2024 року - 27 469,39 грн., в період з 19.04.2024 року по 17.03.2025 року державним виконавцем було зупинено вчинення виконавчих дій по стягненню аліментів з ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утриманні скаржиника перебуває мати ОСОБА_6 , яка є пенсіонером та інвалідом II групи, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для визнання неправомірними дій старшого державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пономаренко А.С. під час винесення постанов від 31.03.2025 року про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та холодною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та скасування вказаних постанов.
Твердження скаржника про те, що державним виконавцем при здійсненні розрахунку заборгованості не враховано, що дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживав разом з батьком в період з січня 2022 року по 23.02.2023рокута з 25 грудня 2023 року по 23.08.2024 року та перебував на його утриманні, а тому за цей період ОСОБА_1 не повинен сплачувати аліменти, колегія суддів відхиляє, з огляду на наступне.
Відповідно ч. 2 ст. 247 СК України встановлення опіки та піклування не припиняє права дитини на отримання пенсії, аліментів, відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника та інших соціальних виплат, призначених дитині відповідно до законів України, а також права власності дитини на ці виплати.
Законодавство не містить положень, якими б було врегульовано автоматичне припинення стягнення аліментів з того із батьків, з яким з часом почала проживати дитина. Фактично, якщо такий батько чи мати не здійснять жодних дій, направлених на юридичне оформлення цих питань, з нього і надалі будуть стягуватися аліменти на користь того із батьків, з яким дитина уже не проживає.
Твердження скаржника ОСОБА_1 про те, що він сплачував аліменти на відкритий особовий рахунок дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкритий ним в АТ «Ощадбанк», а тому вказані суми мають також враховуватися державним виконавцем під час розрахунку заборгованості, колегія суддів итакож відхиляє, оскільки увиконавчому провадженні № НОМЕР_5 особою, на користь якої виданий судовий наказ про стягнення аліментів, тобто, стягувачем є ОСОБА_2 .
Статтею 31 ЦК України визначено, що фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років (малолітня особа), має право: 1) самостійно вчиняти дрібні побутові правочини. Правочин вважається дрібним побутовим, якщо він задовольняє побутові потреби особи, відповідає її фізичному, духовному чи соціальному розвитку та стосується предмета, який має невисоку вартість; 2) здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом.
Статтею 32 ЦК України визначено, що крім правочинів, передбачених статтею 31 цього Кодексу, фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має право: 1) самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами; 2) самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом; 3) бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи; 4) самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім'я (грошовими коштами на рахунку); 5) самостійно укладати договір про отримання електронних довірчих послуг.
Пунктом 61 Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженої Постанова Правління Національного банку України 29.07.2022 № 162, визначено, що Банк відкриває поточний рахунок на ім'я малолітньої особи (дитини, яка не досягла 14 років) за зверненням її законних представників - батьків (усиновлювачів, прийомних батьків, батьків-вихователів) або опікунів у порядку, установленому в пункті 60 розділу V цієї Інструкції, за умови пред'явлення законним представником малолітньої особи паспорта або іншого документа, що посвідчує особу законного представника, та документів, що дають змогу банку ідентифікувати цю малолітню особу - свідоцтва про народження малолітньої особи або іншого документа, що посвідчує малолітню особу. Прийомні батьки та батьки-вихователі повинні подати копію документа, що підтверджує влаштування дітей до прийомної сім'ї або про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу. Опікун також повинен пред'явити документ, що підтверджує статус законного представника малолітньої особи (відповідне посвідчення, рішення суду). Додатково подаються документи з РНОКПП, якщо малолітня особа та її законний представник є резидентами України.
Коштами на поточному рахунку, відкритому на ім'я малолітньої особи, розпоряджаються її батьки (усиновлювачі, прийомні батьки, батьки-вихователі) або опікуни після здійснення банком ідентифікації та верифікації цих осіб.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є малолітньою особою, отже він не наділений правом самостійно розпоряджатися коштами, що надходять на розрахунковий рахунок відкритий на його імя в АТ «Ощадбанк».
Судом встановлено, що розрахунковий рахунок в АТ «Ощадбанк» на ім'я малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрито за заявою його батька ОСОБА_1 , який є боржником у виконавчому провадженні № НОМЕР_5.
Тобто, з урахування того, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є малолітнім та не наділений правом самостійно розпоряджатися коштами на розрахунковому рахунку, відкритому на його імя в АТ «Ощадбанк», то фактично цими коштами розпоряджається його батько ОСОБА_1 .
Доказів того, що стягувач у виконавчому провадженні № НОМЕР_5 ОСОБА_2 має доступ до розрахункового рахунку, відкритого ОСОБА_1 на ім'я сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в АТ «Ощадбанк», та має можливість розпоряджатися грошовоими коштами на такому рахунку, матеріали справи не містять і скаржником не надано.
За наведених обставин, суд приходить до висновку, що оскільки ОСОБА_1 здійснював перерахунокгрошових коштів нарахунокв АТ «Ощадбанк», відкритий ним для сина, і виключно ОСОБА_1 має можливість розпоряджатися цими коштами, то у державного виконавця відсутні правові підстави враховувати такі перерахування коштів вказаний на рахунок, як сплату аліментів у виконавчому провадженні № НОМЕР_5, оскільки стягувачем та отримувачем коштів у виконавчому провадженню є ОСОБА_2 .
За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 а в частині визнання неправомірними рішення, дії та бездіяльність державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пономаренко А.С. щодо неврахування банківських виписок про перерахування ОСОБА_1 аліментів на особистий рахунок його дитини ОСОБА_4 , який відкритий на ім'я ОСОБА_4 у AT «Ощадбанк»та зобов'язання старшого державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пономаренко А.С. та/або іншу уповноважену особу Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в провадженні якого перебуває виконавче провадження № НОМЕР_5, вжити дій що скасування розрахунку заборгованості по сплаті аліментів боржника ОСОБА_1 за період з 01.01.2023 по 28.02.2025 з урахуванням сплачених сум в цей період на особистий рахунок його дитини ОСОБА_4 , який відкритий на ім'я ОСОБА_4 у AT «Ощадбанк».
Щодо тверджень скарги про необхідність державного виконавця утримуватися від накладення арешту на банківський рахунок, на якийскаржник отримуєзаробітну плату, оскільки такий рахунок є рахунком зі спеціальним статусом і він не підлягає арешту в силу прямої вказівки закону, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною першою статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Відповідно до частин першої та другої статті 68 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається: 1) у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, 2) відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, 3)у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів, зокрема аліментів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п'яти мінімальних розмірів заробітної плати.
Зазначена норма права визначає кошти, що складають заробітну плата як особливий об'єкт, на який може бути звернуто стягнення на виконання виконавчого документа, та обмежує таке стягнення відсутністю інших коштів та/або об'єктів для стягнення, видами боргових зобов'язань (періодичні платежі) та сумою стягнення.
Порядок звернення стягнення на заробітну плату також визначається Законом Закону України «Про виконавче провадження» та розділом Х «Звернення стягнення на заробітну плату та інші види доходів боржника» Інструкції у відповідності до яких про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи (частина третя статті 68 Закону № 1404-VIII).
При цьому, у відповідності до пунктів 4, 8 та 9 розділу Х Інструкції контроль за правильним і своєчасним відрахуванням із заробітної плати та інших доходів боржника здійснюється виконавцем за власною ініціативою (пункт 4 розділу Х Інструкції), а за кожною постановою про стягнення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями, з якими боржник перебуває у трудових відносинах, щомісяця та після закінчення строку відповідних виплат або у разі звільнення працівника подається окремий звіт про здійснені відрахування та виплати за встановленою формою встановленою у додатку 9 до Інструкції). Звіт про здійснені відрахування та виплати долучається до матеріалів виконавчого провадження. Зазначений додаток № 9 передбачає період звіту, розмір нарахованої заробітної плати, розмір утриманих податків та інших обов'язкових платежів, відсоток стягнення та утриману суму на погашенняборгу за виконавчим провадженням.
Таким чином, законодавство покладає зобов'язання з контролю за виконанням стягнення з доходів боржника як на підприємство, установу, організацію, фізичну особу-підприємця, що здійснюють боржнику певні виплати, та зобов'язані направляти виконавцю щомісячні звіти про відрахування з таких доходів, так і на виконавця, який здійснює контроль шляхом отримання таких звітів та їх перевірки з точки зору правильності нарахувань та розміру стягнення. Саме такий звіт надає виконавцю можливість контролю за сумами заробітної плати, які нараховані боржнику за місцем отримання доходів та сумами стягнення, які здійснюються з цього доходу.
Відповідно частини першої статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Частинами другою та третьою статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю особи, у зв'язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків. Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами.
З наведених норм права вбачається, що виконавець має повноваження звернути стягнення на заробітну плату боржника лише за відсутності іншого майна, на яке можливо звернення стягнення та для виконання рішення про стягнення періодичних платежів, однак у розмірі не більше 20 відсотків за наявності одного виконавчого документа та 50 відсотків заробітної плати за наявності декількох виконавчих документів (зведене виконавче провадження). Таке стягнення здійснюється підприємстввами, установами, організаціями, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому, саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі знаходження на рахунку коштів, накладення арешту на які заборонено, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».
Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).
Вказаний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19 (провадження № 12-28гс20) (пункти 7.14, 7.15 постанови).
При цьому,передбачене абзацом другим частини другої статті 59 Закону Закону України «Про виконавче провадження» зобов'язання виконавця зняти арешт на підставі повідомлення банку, не виключає зняття такого арешту на підставі повідомлення боржника, та за наслідками здійснення контролю за правильністю стягнення на підставі наданих звітів про стягнення, оскільки у відповідності до підпункту 1 частини четвертої статті 59 цього закону підставами для зняття виконавцем арешту з майна боржника або його частини є отримання ним документального підтвердження, що звернення стягнення на такі кошти боржника заборонено законом.
Для боржника надання вищевказаних підтверджуючих документів є процесуальною можливістю відновити свої права, порушені у зв'язку накладенням незаконного арешту, а для виконавця зняття такого арешту є здійсненням повноважень для усунення спричинених негативних наслідків. Однак це не виключає зобов'язання банку при виконанні приписів державного та/або приватного виконавця окремо від боржника повідомити виконавця про неможливість накладення арешту на грошові кошти боржника у зв'язку з забороною встановленою законом.
Одночасно слід звернути увагу, що наявність у виконавчому провадженні звітів підприємства, установи, організації, фізичної особи-підприємця, що здійснюють боржнику певні виплати про нарахування доходів та розмір утримань з цього доходу на погашення боргу, надає можливість виконавцю здійснювати не тільки контроль за правильністю такого утримання, а й можливість визначення розмір коштів, які складають дохід боржника, з якого здійснення стягнення неможливе.
Враховуючи вищевикладене, Велика Палата Верховного Суду у постанові 20 квітня 2022 рокуу справі № 756/8815/20вказала, на те, що у випадку, коли на стадії накладення арешту на грошові кошти боржника-фізичної особи, що знаходяться на рахунку боржника та є заробітною платою боржника, виконавцю не вдалось виявити правову природу (статус) цих грошових коштів, як коштів на які накладення арешту заборонено законом, то арешт на такі грошові кошти підлягає зняттю на підставі відповідного повідомлення банку або заяви боржника з наданням ним відповідних документів на підтвердження цього та/або за результатами перевірки зазначених звітів.
Верховний Суд у постанові від 10 червня 2021 року у справі № 520/4794/20 (провадження № К/9901/18373/20), про оскарження дій державного виконавця з арешту грошових коштів боржника - фізичної особи у виконавчому провадженні з виконання виконавчого напису нотаріуса, дійшов висновку що банк повинен повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунках боржника та повернути постанову про накладення арешту на грошові кошти, накладення арешту на які заборонено законом. Одночасно боржник, звертаючись до виконавця з заявою про неможливість накладення арешту на кошти на рахунку та/або про зняття арешту, повинен надати підтверджуючі документи.
У постанові від 22 липня 2021 року у справі № 280/3860/20 (провадження № К/9901/32604/20) про оскарження постанови державного виконавця про накладення арешту на грошові кошти боржника - фізичної особи Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, встановивши, що постанова про накладення арешту містить застереження для банку про неможливість накладення арешту на кошти, звернення стягнення на які заборонено законом, дійшов до висновку про законність такої постанови виконавця і переконливих підтверджень про спеціальний режим банківського рахунку виконавцю надано не було, оскільки на зазначений рахунок було перераховано також кошти, що і не були заробітною платою.
Судом встановлено, що 04.04.2025 ОСОБА_1 до Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було надано клопотання про врахування виконавцем при проведенні виконавчих дій наявності в AT КБ «ПриватБанк» банківського рахунку ( НОМЕР_4 ), на ім'я ОСОБА_1 на який він отримує заробітню платню;та утриматися від накладення арешту на банківській рахунок ( НОМЕР_4 ), на який ОСОБА_1 отримує заробітну платню; виокремити усі банківські рахунки ОСОБА_1 передбачені для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов'язкових платежів до Державного бюджету України.
Поряд з цим, із змісту вказаного клопотання вбачається, що до нього ОСОБА_1 не надано жодного підтверджуючого документу про те, що рахунок НОМЕР_4 та будь які інші рахунки ОСОБА_1 маютьспеціальний режим банківських рахунків і звернення стягнення на такі кошти боржника заборонено законом.
Крім того, як пояснив ОСОБА_1 в судовому засіданні апеляційного суду вказане клопотання розглянуте державним виконавцем, а тому відсутні підстави для зобов'язанння державного виконавця розглянути дане клопотання від 04.04.2025 року.
За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 в частині зобов'язаня старшого державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пономаренко А.С. та/або іншу уповноважену особу Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в провадженні якого перебуває виконавче провадження № НОМЕР_5, розглянути клопотання ОСОБА_1 , яке надійшло до Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 04.04.2025.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів апелянта по суті спору та їх відображення в оскаржуваному судовому рішенні, питання вмотивованості висновків суду, колегія суддів виходить з того, що у справі, яка розглядається, сторонам надано мотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин.
В своєму рішенні у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958, ЄСПЛ зазначив про те, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції й зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення є:1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права
Враховуючи зазначене, оцінивши в сукупності докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга скаржника ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, ухвала Святошинського районного суду міста Києва від 07 травня 2025 року скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення скарги ОСОБА_1 та визнання неправомірним рішення та скасування довідки-розрахунку заборгованості зі сплати аліментів ВП НОМЕР_5 від 31 березня 2025 року державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пономаренко А.С.; зобов'язання старшого державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пономаренко А.С. та/або іншу уповноважену особу Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в провадженні якого перебуває виконавче провадження № НОМЕР_5, здійснити розрахунок заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_1 , виходячи з розміру аліментів, визначеного судовим наказом №759/5005/19, а саме: у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) боржника щомісяця, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення заяви про видачу судового наказу, з 13.03.2019 року до досягнення повноліття дитини, враховуючи довідки ОГП № 21-193зп від 19.03.2025 року, № 21-194зп від 19.03.2025 року, № 21-195-зп від 19.03.2025 року, з надісланням боржнику ОСОБА_1 копії відповідної довідки-розрахунку; визнання неправомірними дій старшого державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пономаренко А.С. під час винесення постанов від 31.03.2025 року про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та холодною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії; скасування постанов старшого державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пономаренко Анни Сергіївни від 31.03.2025 про встановлення ОСОБА_1 тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та холодною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії. У задоволенні решти вимог скарги - відмовити.
Керуючись ст.ст. 19, 51 Конституції України, ст.ст. 31, 32 ЦК України, ст.ст. 81, 180, 181, 195 СК України, ст.ст. 48, 52, 59, 68, 70, 71 Закону України « Про виконавче провадження», пунктом 61 Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженої Постанова Правління Національного банку України 29.07.2022 року № 162, ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 07 травня 2025 рокускасувати та ухвалити нове судове рішення.
Скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , старший державний виконавець Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пономаренко Анна Сергіївна на дії, рішення, бездіяльність (повідомлення) державного виконавцязадовольнити частково.
Визнати неправомірним рішення та скасувати довідку-розрахунок заборгованості зі сплати аліментів ВП НОМЕР_5 від 31 березня 2025 року державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пономаренко А.С.
Зобов'язати старшого державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пономаренко А.С. та/або іншу уповноважену особу Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в провадженні якого перебуває виконавче провадження № НОМЕР_5 здійснити розрахунок заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_1 , виходячи з розміру аліментів, визначеного судовим наказом №759/5005/19, а саме: у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) боржника щомісяця, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення заяви про видачу судового наказу, з 13.03.2019 року до досягнення повноліття дитини, враховуючи довідки ОГП № 21-193зп від 19.03.2025, № 21-194зп від 19.03.2025, № 21-195-зп від 19.03.2025, з надісланням боржнику ОСОБА_5 копію відповідної довідки-розрахунку.
Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пономаренко А.С. під час винесення постановвід31.03.2025 року про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та холодною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії.
Скасувати постанову старшого державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пономаренко Анни Сергіївнивід 31.03.2025 року про встановлення ОСОБА_1 утимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та холодною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії.
У задоволенні решти вимог скарги - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Судді: