22 липня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
з участю прокурора ОСОБА_5 ,
засудженого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві, шляхом проведення відеоконференцзв'язку між Київським апеляційним судом та ДУ «Райківська виправна колонія №73», клопотання засудженого ОСОБА_6 про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Голосіївського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2022 року,
Вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2022 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, та йому призначено покарання:
- за ч. 2 ст. 185 КК України у виді обмеження волі строком на 2 роки;
- за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України у виді обмеження волі строком на 1 рік.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_6 покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки.
На підставі ст. 71 КК України, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 18.02.2019 до покарання, призначеного за даним вироком, враховуючи, що, відповідно до положень ст. 72 КК України, 2 роки обмеження волі відповідають 1 року позбавлення волі, та остаточно призначено ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців.
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_6 , вказуючи на те, що він відбув іспитовий термін повністю, після закінчення якого пройшов час, а саме 6 місяців, однак суддя Голосіївського районного суду засудив його, додавши до _____________________________________________________________
Справа №11-кп/824/4694/2025 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_7
Категорія: ч. 2 ст. 185 КК України Доповідач ОСОБА_1
загального строку покарання як невідбуту частину іспитового терміну, тобто він вдруге несе покарання за злочин, за який вже відбув покарання, у зв'язку з чим просить розглянути неправомірні та протизаконні дії суду першої інстанції.
Також апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження вироку суду, посилаючись на те, що причини пропуску строку на апеляційне оскарження виникли через епідемію короновірусу, коли судочинство припинило судові розгляди та провадження. За цих обставин, які обумовлені наявністю об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили та значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду, та не могли бути усунені ним, та підтверджені належними і допустимими доказами. Потім почалася війна, що знову перешкодило та значно ускладнило звернення до суду, та виникли обставини непереборної сили.
Будучи повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду, захисник ОСОБА_8 до суду апеляційної інстанції не з'явився, при цьому надіслав до суду клопотання, в якому повідомив про неможливість прийняти участь у судовому засіданні та просив призначити іншого адвоката з центру БВПД на окрему процесуальну дію для участі у судовому засіданні щодо поновлення строку на апеляційне оскарження, а тому апеляційний суд, враховуючи, що засуджений ОСОБА_6 не наполягав на участі захисника, і те, що, відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України, його неявка не перешкоджає проведенню розгляду, вважає можливим розглянути клопотання без його участі.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_6 на підтримку клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку суду, а також прокурора, який заперечував проти задоволення зазначеного клопотання, вказуючи на відсутність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження вироку суду, оскільки засуджений отримав зазначений вирок у день його проголошення, у якому зазначено порядок та строк його оскарження, перевіривши матеріали провадження та обговоривши, викладені у клопотанні, доводи, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно з положеннями ст. 395 КПК України, апеляційна скарга на вирок подається через суд, який його ухвалив, протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, апеляційна скарга повертається особі, якщо її подано після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
У відповідності з положенням ст. 116 КПК Українипроцесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки, а вимоги ст. 117 КПК України зобов'язують суд поновити за клопотанням заінтересованої особи процесуальний строк, пропущений із поважних причин.
За змістом вищенаведених норм, приводом до початку апеляційного провадження є тільки апеляційна скарга, подана одним із учасників процесу, у визначений законом строк, а за умови її подачі поза межами визначеного строку, апелянт має право подати клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Поновлення процесуального строку за своєю правовою природою передбачає встановлення учасникам кримінального провадження додаткового проміжку часу для вчинення процесуальної дії за умови пропуску строку з поважних причин.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження та журналу судового засідання від 20.10.2022, вирок Голосіївського районного суду м. Києва стосовно ОСОБА_6 постановлений та проголошений 20 жовтня 2022 року, в тому числі і у присутності засудженого ОСОБА_6 (а.п. 201, 202-206).
Крім того, з матеріалів кримінального провадження слідує, що копія вироку Голосіївського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2022 року була отримана засудженим ОСОБА_6 в той же день - 20 жовтня 2022 року, що підтверджується відповідною розпискою (а.п. 207) та не заперечується і самим засудженим ОСОБА_6 в апеляційній скарзі, а тому строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня оголошення судового рішення.
При цьому, у резолютивній частині вироку суду зазначено, що він може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення (а.п. 202-206).
Таким чином, засудженому ОСОБА_6 вже 20 жовтня 2022 року було відомо про прийняте судом рішення, порядок та строки його оскарження.
Разом з тим, засуджений ОСОБА_6 лише 10.06.2024, згідно дати та вихідного номеру супровідного листа ДУ «Райківська виправна колонія (№73)» (а.п. 216), подав апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Голосіївського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2022 року, тобто з порушенням, передбаченого ст. 395 КПК України, 30-денного строку на оскарження вироку суду.
При цьому будь-яких поважних причин для відновлення цього строку апелянтом не наведено.
Доводи засудженого ОСОБА_6 в апеляційній скарзі про те, що через епідемію короновірусу, коли судочинство припинило судові розгляди та провадження, і ці обставини унеможливили та значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду, а потім почалася війна, що знову перешкодило та значно ускладнило звернення до суду, не можуть бути визнані достатнім обґрунтуванням поважності причини пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки Голосіївський районний суд м. Києва у вказані періоди працював у штатному режимі з дотриманням карантинних заходів, і до того ж сам карантин, спричинений COVID-19, в Україні скасовано з 1 липня 2023 року, а також на території м. Києва активні бойові дії не велись.
Крім того, в матеріалах провадження відсутні відомості, що засуджений ОСОБА_6 будь-яким чином був позбавлений можливості своєчасно подати апеляційну скаргу на вирок суду від 20.10.2022, як не навів він таких обставин як в апеляційній скарзі, так і під час апеляційного розгляду, вказавши лише узагальнююче в ній про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку суду, у зв'язку з форс-мажорними обставинами, у яких перебуває Україна, тобто карантином через COVID-19 та військовою агресією РФ проти України.
Щодо посилання засудженого ОСОБА_6 під час апеляційного розгляду на те, що він хворів, тому пропустив строк на апеляційне оскарження вироку суду, то вони не заслуговують на увагу, оскільки до апеляційної скарги засудженим не було долучено відповідних доказів, як не було надано ним таких і під час апеляційного розгляду.
При цьому, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 29.10.2010 у справі «Устименко проти України», де Суд зазначив, що безпідставне поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності і, як наслідок, тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Такі ж засади випливають і з реалізації норм національного процесуального законодавства, які регламентують порядок поновлення строку на апеляційне оскарження, що узгоджуються з правовими позиціями ЄСПЛ, які сформульовані, зокрема, в рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», де у п. 41 цього рішення Європейський Суд зазначив, що якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, як у цій справі, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду.
Отже, засуджений ОСОБА_6 під час апеляційного розглядуне навів будь-яких обставин щодо поважності причин пропуску ним строку на апеляційне оскарження вироку Голосіївського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2022 року, а тому клопотання засудженого ОСОБА_6 про поновлення цього процесуального строку до задоволення не підлягає.
Пунктом четвертим ч. 3 ст. 399 КПК Українивизначено, що апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
З огляду на наведене, засудженому ОСОБА_6 слід відмовити у поновленні строку на апеляційне оскарження вироку Голосіївського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2022 року, а апеляційну скаргу з усіма доданими до неї матеріалами - повернути особі, яка її подала, на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, як таку, що подана після закінчення строку апеляційного оскарження та за відсутністю підстав для його поновлення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 395, 399 КПК України, колегія суддів
Відмовити засудженому ОСОБА_6 у поновленні строку на апеляційне оскарження вироку Голосіївського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2022 року.
Повернути засудженому ОСОБА_6 його апеляційну скаргу із усіма доданими до неї документами.
На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її оголошення.
Судді:
__________________ ___________________ __________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3