Унікальний номер справи 759/5659/25
Номер апеляційного провадження 33/824/3094/2025
Суддя суду першої інстанції С.І. Дячук
Суддя у суді апеляційної інстанції Л. Д. Поливач
Постанова
Іменем України
17 липня 2025 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Поливач Л.Д., розглянув у судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 01 травня 2025 року стосовно
ОСОБА_2 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
РНОКПП невідомий, громадянина України,
проживаючого за адресою:
АДРЕСА_1
про закриття повадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адмінітративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,
ус т а н о в и в :
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 267445 ОСОБА_2 , 10 березня 2025 року, близько 08 год. 40 хв., керуючи технічно справним автомобілем «КІА» д.н.з. НОМЕР_1 в м. Києві по вул. Берковецька, 6-В, в порушення вимог п.п. 2.3 б, 10.2 Правил дорожнього руху не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, при виїзді на дорогу з місця стоянки не надав переваги в русі автомобілю «Mercedes Benz»д.н.з. НОМЕР_2 (водій ОСОБА_1 ), який рухався по ній, внаслідок чого здійснив з ним зіткнення, що спричинило пошкодження вказаних транспортних засобів.
Постановою судді Святошинського районного суду м. Києва від 01 травня 2025 року провадження в справі про адмініністратвине правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, відносно ОСОБА_2 закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Приймаючи постанову, суд вважав доведеним те, що ОСОБА_2 не порушував вимог п.п. 2.3 б, 10. 2 Правил дорожнього руху, оскільки не виїжджав на головну дорогу чи з прилеглої території на дорогу взагалі, він рухався по рівнозначній дорозі, а враховуючи вимоги п. 10.11 Правил ДР, мав перевагу у русі, яка було проігнорована водієм ОСОБА_1 , котра помилково вважала, що рухається головною дорогою.
Не погоджуючись з постановою судді, ОСОБА_1 , звернулась з апеляційною скаргою, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою ОСОБА_3 визнати винними у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що суддя суду першої інстанції під час розгляду справи не дотримався вимог щодо всебічного, повного, та об'єктивного дослідчення обставин справи адміністративного правопорушення, не проаналізував наявні у справі докази зокрема пояснення учасників пригоди, фотознімки з місця пригоди, схему до протоколу про адміністративне правопорушення, яка скріплена підписами учасників без жодних зауважень по суті та дійшов помилкових висновків про відсутність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.
Зауважує, що відповідно до матеріалів справи, очевидно, що саме ОСОБА_2 виїздив на дорогу з території, яка поділена на секції для паркування. Контакт транспортних засобів відбувся передньою частиною автомобіля, яким керував ОСОБА_2 з правою бічною частиною її автомобіля. Отже, на думку апелянта, є очевидним, що в момент наближення до лінії пересікання, її автомобіль вже був на перехресті, а автомобіль ОСОБА_2 , лише до нього наближався.
Таким чином, прямий причинно-наслідковий зв'язок з подією ДТП та її наслідками мають саме дії ОСОБА_2 .
В діях ОСОБА_2 наявні всі обов'язкові ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, в тому числі і вина.
У судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 та її представник -адвокат Ганжа А.О. підтримали апеляційну скаргу, просили задовольнити її з викладених підстав, наполягаючи на тому, що саме ОСОБА_2 порушив ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Представником ОСОБА_1 - адвокатом Ганжою А.О. заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи світлин з місця ДТП, що мало місце 10.03.2025, на яких зафіксовано пошкодження автомобіля «Мерседес» р.н. НОМЕР_2 , якій належить ОСОБА_1 .
Захисник ОСОБА_2 - адвокат Конюшко Д.Б. проти задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 заперечив, постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 01 травня 2025 року просив залишити без змін як законну та обгрунтовану.
ОСОБА_2 в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, а тому суд вважав за можливе розглянути справу за його відсутності за участі його захисника - адвоката Конюшко Д.Б.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , її представника - адвоката Ганжи А.О., пояснення захисника ОСОБА_2 - адвоката Конюшка Д.Б., дослідивши доказі зібрані по справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про помилковість висновків судді суду першої інстанціїї про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП виходячи з наступного.
Так, згідно ст. 280, 283 КУпАП постанова судді в адміністративній справі повинна бути законною та обґрунтованою.
Згідно ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обгрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необгрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Приймаючи до уваги викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції прийняв помилкове рішення, неправильно оцінивши докази, а ОСОБА_2 порушив ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП при наступних обставинах:
Так, 10 березня 2025 року, близько 08 год. 40 хв., ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «КІА» д.н.з. НОМЕР_1 в м. Києві по вул. Берковецька, 6-в (по території паркувального майданчику ТЦ «Епіцентр») в порушення вимог п.п. 2.3 б, 10.2 Правил дорожнього руху не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, при виїзді на дорогу з місця стоянки не надав переваги в русі автомобілю «Mercedes Benz» д.н.з. НОМЕР_2 (водій ОСОБА_1 ), який рухався по дорозі паркувального майданчику, внаслідок чого здійснив з ним зіткнення, що спричинило пошкодження вказаних транспортних засобів, автомобілі отримали механічні пошкодження та було завдано матеріальних збитків, тим самим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП підтверджується наступними доказами:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 267445 від 10.03.2025, де зазначено, що 10.03.2025 о 08:40:00 о 08 годині 40 хвилин в м. Києві по вул. Берковецька, 6В водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем «КІА» д.н.з. НОМЕР_1 не був уважним, не стежив за дорожньою обставновкою при виїзді на дорогу з місця стоянки не надав певагу в русі автомобілю «MercedesBenz», який рухався по ній, внаслідок чого здійснив з ним зіткнення, що спричинило пошкодження вказаних транспортних засобів, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження та завдано матеріальних збитків, тим самим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. (а.с.1);
- даними схеми ДТП від 10.03.2025 року, яка сталася в м. Київ по вул. Берковецька, 6 В, та з якої вбачається, як були розташовані автомобілі після ДТП та їх пошкодження (а.с. 2);
- даними фотокопій з місця ДТП, на яких зображені транспортні засоби, які вказані в протоколі про адміністративне правопорушення, та наслідки ДТП (а.с.9-10);
- поясненнями потерпілої ОСОБА_1 від 10.03.2025 року, де зазначено, що 10.03.2025, вона їхала по дорозі парковки Епіцентру, по вул. Берковецька, 6 та не бачила будь - яких перешкод. Зважаючи, що дорога має 2 полоси (територія стоянки парковки Епіцентр) проїздила багато перехресть та не бачила жодних перешкод. На одному з перехресть, не бачачи перешкод з правого боку, продовжила відповідно рух по дорозі з двухстороннім рухом і відчула удар з правого боку. Зауважила, що в даній ситуації не вважає себе винною, оскільки вона їхала по дорозі парковки, ДТП сталася коли вона вже майже перетнула перехрестя.
- поясненнями ОСОБА_2 від 10.03.2025, який показав, що керуючи транспортним засобом «КІА» в м. Києві по вул. Берковецька, 6 В (парковка Епіцентр) рухався по паркувальному майданчику по стрілках та зліва в нього в'їхав автомобіль та він не встиг зреагувати, в результаті чого сталася дорожньо-транспортна пригода.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Крім того, згідно вимог ст. 252 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Як встановлено перевіркою матеріалів справи, ці вимоги закону при розгляді справи по суті суддею суду першої інстанції були виконані не в повному обсязі.
Так, розглядаючи справу щодо ОСОБА_2 суд першої інстанції не встановив фактичні обставини справи, не надав вірну оцінку наявним у справі доказам та дійшов помилкових висновків щодо відсутності у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, предбаченого ст. 124 КУпАП.
Так, відповідно до схеми місця ДТП, світлин місця ДТП, вбачається, що ДТП відбулась на паркувальному майданчику ТЦ «Епіцентр». Водій ОСОБА_1 рухалась по дорозі з двухстороннім рухом по напрямку руху даної дороги паркувального майданчику ТЦ «Епіцентр». Праворуч від неї понад парковочними місцями рухався водій ОСОБА_2 в напрямку дороги, по якій рухалась ОСОБА_1 і на цій дорозі сталась ДТП.
ОСОБА_2 та його захисник Конюшко Д.Б. вважають, що дороги, по яким рухались учасники ДТП є рівнозначними і перевагу в русі на перехресті мав саме ОСОБА_2 , оскільки у ОСОБА_1 була перешкода праворуч і тому саме вона мала надати перевагу у русі ОСОБА_2 .
Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким доводами ОСОБА_2 , його захисника та вважає, що саме ОСОБА_1 рухалась по дорозі паркувального майданчику, а ОСОБА_2 виїзджав на цю дорогу від парковочних місць, а тому саме ОСОБА_2 мав надати перевагу у русі водіям, які рухались по цій дорозі. ОСОБА_2 не рухався по дорозі паркувального майданчику, а виїзджав від парковочних місц саме на дорогу.
За таких обставин суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 порушив вимоги п. 2.3 б, п. 10.2 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП.
Пункт 2.3 б Правил дорожнього руху України зобов'язує водія бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну.
Згідно п. 10.2 Правил дорожнього руху: виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з'їжджаючи з дороги - велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає.
Зі змісту указаних норм ПДР України випливає, що перед початком виїзду на дорогу з зони паркомісц, водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем «КІА» реєстраційний номер НОМЕР_1 , зобов'язаний був переконатись в безпечному виїзді, пропустити транспортний засіб «MercedesBenz» д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався по дорозі паркувального майданчику.
Водій ОСОБА_2 виїзджаючи на дорогу від парковочних місц, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, створив небезпеку для руху автомобіля «Mercedes Benz під керуванням ОСОБА_1 та допустив з ним зіткнення чим порушив вимоги пункту 2.3.б, 10.2 Правил дорожнього руху та підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
Але згідно ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніш, як через три місяці з дня його виявлення.
Згідно із п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що на час розгляду апеляційної скарги (перегляду справи), а саме 17 липня 2025 року, закінчився передбачений ст. 38 КУпАП строк накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
На підставі з'ясованих обставин справи, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова судді Святошинського районного суду м. Києва від 01 травня 2025 року, якою закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП підлягає скасуванню, а апеляційна скарга потерпілої ОСОБА_1 ,підлягає до задоволення з прийняттям нової постанови про визнання ОСОБА_2 винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, а провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку із закінченням на момент перегляду справи судом апеляційної інстанції строків накладення адміністратиного стягнення передбачених ч. 2 ст. 38 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 38, 247, 294 КУпАП, суд-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 01 травня 2025 року скасувати та винести нову постанову наступного змісту.
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Провадження у справі закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ч. 2 ст. 38 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Л. Д. Поливач