11 серпня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/593/25-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнір В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області в особі Кіцманського відділу Державної міграційної служби в Чернівецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (законний представник), яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 (позивач) звернулась до суду з позовом до Управління Державної міграційної служби України у Чернівецькій області в особі Кіцманського відділу Державної міграційної служби в Чернівецькій області (відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною відмову Управління Державної міграційної служби у Чернівецькій області в особі Кіцманського районного відділу у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06,1992 №2503-ХІ1, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку із досягненням 14-річного віку;
- зобов'язати Управління Державної міграційної служби у Чернівецькій області в особі Кіцманського районного відділу оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку із досягненням нею 14-річного віку паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХИ, без передачі будь-яких даних про дитину і про її батьків, до ЄДДР, без формування (присвоєння) унікального номеру запису в Реєстрі (УНЗР), без відцифрованого підпису особи, без відцифрованого образу обличчя особи, без відцифрованих відбитків пальців рук, без використання будь-яких засобів ЄДДР.
1.АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
1.1. ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що неповнолітня ОСОБА_2 звернулася до відповідача із заявою та необхідними документами щодо оформлення та видачі паспорта у вигляді паспортної книжечки зразка 1994 року, у поданій заяві також повідомила про відмову за релігійними переконаннями від оформлення і отримання паспорта у формі картки. Однак, у видачі паспорта громадянина України було відмовлено з тих підстав, що оформлення і видача паспорта громадянина України здійснюється у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили про зобов'язання Державної міграційної служби оформити і видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.
З урахуванням правових висновків Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі №806/3265/17, позивач та його законний представник вважають, що дії відповідача щодо відмови в оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки з тих підстав, на які посилається відповідач, є неправомірними та такими, що порушують права та законні інтереси неповнолітньої.
1.2 ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.
Представник відповідача у поданому відзиві просив відмовити в задоволенні адміністративного позову. Зазначив, що дана адміністративна справа, хоча і стосується спірних правовідносин щодо оформлення та видачі паспорта громадянина України, однак вона не відповідає ознакам зразкової справи, вирішеної Великою Палатою Верховного Суду 19.09.2018 року. Окрім цього вказує, що 01.12.2015 Вижницьким відділом УДМС в Чернівецькій області було оформлено заяву-анкету, в якій позивач просив внести про себе інформацію до Єдиного державного демографічного реєстру України у зв'язку із оформленням паспорта громадянина України для виїзду за кордон. На підставі вказаного позивачу було оформлено 18.12.2015 року паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 та присвоєно унікальний номер запису в Реєстрі №20100325-00465.
Відтак, вважає, що відсутні правові підстави для видачі позивачу паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки при наявності сформованого УНЗР під час оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
Ухвалою суду від 14.02.2025 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
3. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН.
ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .
Позивач 16.01.2025 року звернулася до Кіцманського відділу Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області із заявою про оформлення і видачу паспорта громадянина України у формі книжечки.
До зазначеної заяви були, зокрема, додані такі документи: заява про видачу паспорта; копія витягу з реєстру територіальної громади; копія паспорта матері; копія свідоцтва про народження; дві фотокартки 3,5х4,5.
У відповідь на вказану заяву листом від 31.01.2025 року Кіцманським відділом УДМС позивача повідомлено, що обов'язковою умовою видачі та оформлення паспорта зразка 1994 року є подання відповідного рішення суду, що набрало законної сили, яким зобов'язано підрозділ міграційної служби оформити та видати паспорт зразка 1994 року. У зв'язку з цим, їй відмовлено в оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року.
Не погодившись з такою відповіддю та вважаючи, що її донька має право на отримання паспорта громадянина України у формі книжечки, законний представник позивача звернулася з цим позовом до суду.
4. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
Згідно з п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про громадянство України" від 18.01.2001 №2235-III (далі Закон № 2235-ІІІ) документом, що підтверджує громадянство України, є паспорт громадянина України.
Пунктами 2, 3 Положення №2503-XII визначено, що паспорт громадянина України видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку. Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни запровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.
Пунктом 13 Положення №2503-XII встановлено, що для одержання паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; свідоцтво про народження; дві фотокартки розміром 35х45мм; у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.
Згідно з п.16 Положення №2503-XII обмін паспорта провадиться у разі: зміни (переміни) прізвища, імені або по батькові; встановлення розбіжностей у записах; непридатності для користування.
Відповідно до п.17 Положення №2503-XII для обміну паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; паспорт, що підлягає обміну; дві фотокартки розміром 35х45 мм. Для обміну паспорта у зв'язку із зміною (переміною) прізвища, імені чи по батькові або встановленням розбіжностей у записах подаються також документи, що підтверджують ці обставини.
06.12.2012 набрав чинності Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 №5492-VI (далі - Закон №5492-VI), яким визначено правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи.
Згідно з ч.1 ст.1 Закону №5492-VI суспільні відносини, пов'язані із збиранням, накопиченням, захистом, зберіганням, обліком, використанням і поширенням інформації Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр), оформленням, видачею, обміном, пересиланням, вилученням, поверненням державі, визнанням недійсними та знищенням передбачених цим Законом документів, регулюються Конституцією України, міжнародними договорами України, цим та іншими законами України, а також прийнятими на їх виконання нормативно-правовими актами у сферах, де використовуються відповідні документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.
Частиною 1 ст.4 Закону №5492-VI встановлено, що Єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина. Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про зареєстроване або задеклароване місце проживання (перебування) особи.
За змістом ч.1 ст.10 Закону №5492-VI внесення інформації до Реєстру здійснюється уповноваженими суб'єктами за зверненням заявника, на підставі інформації державних органів реєстрації актів цивільного стану, органів реєстрації фізичних осіб, а також інформації органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних". У разі якщо інформація про особу вноситься до Реєстру вперше, проводиться ідентифікація особи, після завершення якої автоматично формується унікальний номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка оформила заяву-анкету (в електронній формі). Унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним.
Згідно з пп."а" п.1 ч.1 ст.13 Закону №5492-VI документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, оформлення якого передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, є паспорт громадянина України.
Відповідно до ч.3 ст.13 Закону №5492-VI паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, проїзний документ біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, проїзний документ особи, якій надано додатковий захист, картка мігранта містять безконтактний електронний носій. Посвідчення особи на повернення в Україну, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідчення водія не містять безконтактного електронного носія.
Частиною 4 ст.13 Закону №5492-VI передбачено, що особам гарантується право на відмову від внесення відцифрованих відбитків пальців рук до безконтактного електронного носія, що міститься у паспорті громадянина України. Таке право реалізується шляхом подання заяви відповідному уповноваженому суб'єкту про внесення або відмову від внесення відцифрованих відбитків пальців рук особи до безконтактного електронного носія.
Згідно з ч.1, 2, 4 та 5 ст.14 Закону №5492-VI форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.
Частиною 1 ст.16 Закону №5492-VI передбачено, що оформлення, видача, обмін документів, їх пересилання, вилучення, повернення державі та знищення відбуваються в порядку, встановленому законодавством, якщо інше не передбачено цим Законом.
Відповідно до ч.1, 2 та 4 ст.21 Закону №5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
Згідно з ч.7 ст.21 Закону №5492-VI до паспорта громадянина України вноситься така інформація: 1) назва держави; 2) назва документа; 3) ім'я особи; 4) стать; 5) громадянство; 6) дата народження; 7) унікальний номер запису в Реєстрі; 8) номер документа; 9) дата закінчення строку дії документа; 10) дата видачі документа; 11) уповноважений суб'єкт, що видав документ (код); 12) місце народження; 13) відцифрований образ обличчя особи; 14) відцифрований підпис особи; 15) податковий номер (реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків) або повідомлення про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган). У разі наявності повідомлення про відмову від реєстраційного номера облікової картки платника податків проставляється слово «відмова».
Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України" від 25.03.2015 №302, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, затверджено зразок бланка, технічного опису та Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України (далі - Порядок №302).
Згідно з п.1, 2, 3 Порядку №302 паспорт громадянина України (далі - паспорт) є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов'язаний отримати паспорт.
Підпунктом 1 п.7 Порядку №302 встановлено, що оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта здійснюються особі, яка досягла 14-річного віку, - на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто.
Пунктом 14 Порядку №302 закріплено перелік інформації про особу, на ім'я якої оформляється паспорт, яка вноситься до заяви-анкети, а також документи, які подає заявник для оформлення паспорта.
За змістом п.19 Порядку №302 документи для оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта подаються до центрів надання адміністративних послуг, державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, і його відокремлених підрозділів (далі - уповноважені суб'єкти), територіальних органів та територіальних підрозділів ДМС.
Згідно з п.32 Порядку №302 працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС не пізніше наступного дня після надходження до розгляду документів перевіряє повноту поданих заявником документів, зазначених у пунктах 35, 46 і 69 цього Порядку, відповідність їх оформлення вимогам законодавства.
Відповідно до п.100 Порядку №302 територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС має право відмовити особі в оформленні або видачі паспорта, якщо: 1) особа не є громадянином України; 2) особа вже отримала паспорт (у тому числі паспорт зразка 1994 року), який є дійсним на день звернення (крім випадків обміну паспорта у зв'язку з виявленням помилки в інформації, внесеній до нього; звернення для обміну протягом одного місяця до дати закінчення строку дії паспорта; непридатності для подальшого використання); 3) дані, отримані з баз даних Реєстру, картотек, наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави, органів місцевого самоврядування або підприємств, установ та організацій, не підтверджують надану заявником інформацію; 4) за видачею паспорта звернувся законний представник, який не має документально підтверджених повноважень на отримання паспорта; 5) особа подала не в повному обсязі документи та інформацію, необхідні для оформлення і видачі паспорта; 6) особу не встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 456 від 06.06.2019 затверджено Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України (далі - Тимчасовий порядок № 456), який визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, засвідчене в установленому законодавством порядку.
Пункт 5 розділу І Тимчасового порядку №456 визначає, що заява та документи для оформлення і видачі паспорта (у тому числі для вклеювання фотокартки) подаються заявником до територіального підрозділу ДМС за зареєстрованим місцем проживання особи.
Відповідно до п.1 розділу IІІ Тимчасового порядку №456 для оформлення паспорта особа, яка досягла 16-річного віку, або її законний представник (далі - заявник) подає: 1) заяву; 2) рішення суду; 3) свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави; 4) оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків (або одного з них), що на момент народження особи перебували(в) у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України). У разі відсутності таких документів або в разі, якщо батьки (чи один із батьків) такої особи на момент її народження були (був) іноземцями(ем) або особами(ою) без громадянства, або в разі набуття особою громадянства України на території України подається довідка про реєстрацію особи громадянином України; 5) дві фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см; 6) довідку про реєстрацію / зняття з реєстрації місця проживання особи; 7) довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб); 8) посвідчення про взяття на облік бездомної особи, видане відповідним центром обліку бездомних осіб (для бездомних осіб).
З аналізу вказаної норми суд зазначає, що одним із документів, що позивач має надати до заяви для оформлення паспорта є наявність рішення суду.
При цьому, пп.5 п.1 розділу X Тимчасового порядку №456 визначено, що територіальний підрозділ ДМС відмовляє особі в оформленні або видачі паспорта (у тому числі вклеюванні фотокартки), якщо особа подала не в повному обсязі документи та інформацію, необхідні для оформлення й видачі паспорта.
Аналіз норм законодавства, якими врегульовано спірні правовідносини, дає підстави для висновку, що реалізація волевиявлення громадянина на отримання паспорта, незалежно від форми такого, здійснювалась і здійснюється шляхом подання заяви за формою, встановленою
Міністерством внутрішніх справ України, до компетентного органу особисто особою, яка звертається за отриманням паспорта, із зазначенням інформації та долученням документів, які передбачені вимогами чинного законодавства. При цьому, дотримання особою певних правил, пов'язаних з процедурою оформлення та видачі паспорта, зокрема щодо дотримання форми заяви, є обов'язковим.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 07.11.2018 у справі №820/3327/16, від 29.11.2019 у справі №260/1414/18, від 21.08.2020 у справі №260/99/19, від 10.12.2020 у справі №240/575/20 та від 08.06.2023 у справі №380/5977/21.
Як встановлено матеріалами справи, відповідач, приймаючи 31.01.2025 рішення про відмову у оформленні та видачі паспорта громадянина України у формі зразка 1994 року, зазначив, що ОСОБА_2 не подано рішення суду про зобов'язання Кіцманського відділу Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року на її ім'я.
Своє бажання отримати паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки ОСОБА_1 , яка є матір'ю неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , аргументує тим, що вони не надають згоду на збір і обробку персональних даних дитини та передачі таких до Єдиного державного демографічного реєстру, що в свою чергу є необхідною умовою для видачі паспорта у формі ІD-картки.
Проте, як встановлено з доданих до відзиву на позовну заяву документів, 01.12.2015 Вижницьким відділом УДМС в Чернівецькій області було оформлено заяву-анкету, в якій законний представник ОСОБА_3 просив внести інформацію про позивача ОСОБА_2 до Єдиного державного демографічного реєстру України у зв'язку із оформленням паспорта громадянина України для виїзду за кордон. На підставі вказаного позивачу було оформлено 18.12.2015 року паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 та присвоєно унікальний номер запису в Реєстрі №20100325-00465 (а.с.20-21).
Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що УНЗР ОСОБА_2 вже сформований під час оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
Відповідно до ст.10 Закону №5492-VI унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі залишається незмінним при всіх наступних операціях у реєстрі, а отже при оформлені ОСОБА_2 паспорта у формі ID-картки повторно формуватися не буде.
Отже, фактично у Єдиному державному демографічному реєстрі вже містяться персональні дані ОСОБА_2 та їй присвоєно унікальний номер запису в цьому Реєстрі, який є незмінним.
Використання паспорта громадянина України для виїзду за кордон, при виготовленні якого було надано згоду на обробку персональних даних та було присвоєно унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі, який є єдиним та присвоюватись повторно не буде, свідчить, що отримання паспорта громадянина України у вигляді ID-картки жодним чином не порушує права ОСОБА_2 та в будь-якому разі не є втручанням у її приватне та сімейне життя.
Указане узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 08.06.2023 у справі № 380/5977/21, від 22.03.2024 у справі № 540/4500/21, від 06.02.2025 у справі №420/26651/23, від 19.03.2025 у справі №300/5845/23.
Також безпідставними є посилання позивача на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 у зразковій справі № 806/3265/17, з огляду на таке.
Ознаками типових адміністративних справ є один і той же відповідач - суб'єкт владних повноважень та/або його відокремлені структурні підрозділи, аналогічні підстави публічно-правового спору, однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин та аналогічні позовні вимоги.
Постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2019 №806/3265/17 стосується питань захисту прав і свобод громадян України, які не надають згоду на обробку персональних даних, оскільки з мотивів релігійних переконань побоюються настання в результаті їх обробки негативних наслідків, пов'язаних із формуванням цифрових ідентифікаторів особи.
Натомість, визначальними особливостями даної справи, на підставі яких така не може бути визначена як типова є, зокрема, те, що обробку відносно ОСОБА_2 уже проведено при видачі паспорту громадянина України для виїзду за кордон; обробка була здійснена за згодою її законного представника; оформлення чи відмова від оформлення нового документа засобами Єдиного державного демографічного реєстру на наявність у реєстрі раніше сформованого УНЗР не вплине.
В свою чергу, у зразковій справі правовідносини стосувались майбутнього внесення персональних даних до Єдиного державного демографічного реєстру, та предметом розгляду у такій справі було порушене право мати паспорт у альтернативній формі особи, яка не надавала згоду на обробку персональних даних.
Водночас, у даній справі, відповідач не приймав рішення про відмову позивачу у видачі паспорту у вигляді книжечки з підстав ненадання особою згоди на обробку персональних даних, адже підставою такого рішення відповідач зазначив відсутність повного переліку документів, а саме рішення суду про зобов'язання Кіцманського відділу Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області оформити та видати паспорт громадянина України зраза 1994 року на ім'я ОСОБА_2 .
5.ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно частин першої - третьої статі 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, з огляду на що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.
6. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, розподіл судових витрат з підстав, передбачених ст.139 КАС України, не здійснюється.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 );
Законний представник - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_3 );
Відповідач - Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області Кіцманський відділ Державної міграційної служби в Чернівецькій області (вул. Шептицького Андрея Митрополита, 25, м.Чернівці, 58008 ЄДРПОУ 37767440).
Суддя В.О. Кушнір