12 серпня 2025 рокуСправа №160/19536/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ремез К.І.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
04.07.2025 засобами поштового зв'язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області з вимогами про:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо несформування та ненаправлення подання відповідно до приписів Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 за №787, про повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна позивачу ОСОБА_1 в розмірі 6 827,50 грн, помилково сплачених як збір на обов'язкове державне пенсійне страхування;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області сформувати подання про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна в розмірі 6 827,50 грн, сплаченого згідно з квитанцією № 0033110010 від 30.04.2025 та направити його до Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області у встановлений законодавством строк для фактичного виконання.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 22.04.2025 він уклав договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Деллаловим А.Л, зареєстрований в реєстрі за № 1123. Відповідно до вказаного договору позивач придбав ? квартири АДРЕСА_1 .
Продаж квартири був здійснений за ціною 1 365 490,50 грн, тобто позивач сплатив продавцю 682 745,25 грн.
При укладенні договору позивач сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції на придбання нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу, тобто 6827,50 грн, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № 0033110010 від 30.04.2025, виданою ПуАТ «КБ «АКОРДБАНК».
Позивач вказує, що житло придбано ним вперше, тому не повинен був сплачувати зазначений збір.
01.05.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою про повернення помилково сплаченого збору у сумі 6827,50 грн.
08.05.2025 відповідач надав відмову у поверненні коштів, в обґрунтування чого зазначив, що згідно інформаційної довідки № 425024094 від 01.05.2025 позивач вже неодноразово набував право власності на нерухоме майно.
13.06.2025 позивач повторно звернувся до відповідача із заявою з вимогою повернути помилково сплачений збір у сумі 6827,50 грн.
01.07.2025 відповідач повторно відмовив у поверненні збору, посилаючись на те, що саме нотаріус мав витребовувати документи щодо придбання житла позивачем вперше.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа розподілена судді К.І. Ремез.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
23.07.2025 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшли додаткові пояснення у справі, у яких підтримав позицію, викладену у позові.
Відповідач та третя особа не надали до суду відзив на позов та пояснень щодо позову.
Суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Згідно положень статті 262 КАС України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 22.04.2025 позивач уклав договір купівлі-продажу ? квартири АДРЕСА_1 , за ціною 1 365 490,50 грн, частка позивача складає 682 745,25 грн.
При укладенні договору позивач сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції на придбання нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу, тобто 6827,50 грн, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № 0033110010 від 30.04.2025, виданою ПуАТ «КБ «АКОРДБАНК».
01.05.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою про повернення помилково сплаченого збору у сумі 6827,50 грн, мотивуючи тим, що житло ним придбавалося вперше.
08.05.2025 відповідач надав відмову у поверненні коштів, в обґрунтування чого зазначив, що згідно інформаційної довідки № 425024094 від 01.05.2025 позивач вже неодноразово набував право власності на нерухоме майно.
13.06.2025 позивач повторно звернувся до відповідача із заявою з вимогою повернути помилково сплачений збір у сумі 6827,50 грн, надавши додаткові документи на підтвердження своїх вимог.
01.07.2025 відповідач повторно відмовив у поверненні збору, посилаючись на те, що саме нотаріус мав витребовувати документи щодо придбання житла позивачем вперше.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає про таке.
Завданням адміністративного судочинства України відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначено Законом України від 26.06.1997 №400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до абзацу 1 пункту 9 статті 1 Закону №400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Згідно з пунктом 8 статті 2 Закону №400/97-ВР об'єктом оподаткування при здійсненні операцій купівлі-продажу нерухомості є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, згідно із Законом №400/97-ВР, врегульовані Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740.
Відповідно до пункту 15-1 Порядку №1740 збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 №866 внесено зміни до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій», зокрема, доповнено пункт 15-2 вказаного Порядку підпунктами «в» і «г».
Відповідно до підпункту «в» пункту 15-2 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна (пункт 15-3 Порядку №1740).
Документом, що підтверджує сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.
Суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками, зазначеними у пункті 15-1 цього Порядку, за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах «в» і «г» пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Зазначена постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 №866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» набрала чинності 26.09.2020.
З аналізу змісту викладених норм слід виснувати, що особа, яка вперше придбаває житло, за умови подання нотаріусу необхідних документів, не сплачує збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна. Водночас подання вказаних документів є правом позивача, а не його обов'язком.
При цьому, суд враховує, що у разі, коли особа не реалізувала право на подання документів, що посвідчують її право на звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна, під час нотаріального оформлення договору купівлі-продажу, це не позбавляє її права на звернення до органу Пенсійного фонду із заявою щодо повернення помилково сплаченої суми збору.
Процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначені Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787.
Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 5 Порядку №787 повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету або повернення на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, або перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
У разі повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС та органи Держмитслужби) орган, що контролює справляння надходжень бюджету, засобами системи Казначейства формує подання в електронній формі згідно з додатком 1 до цього Порядку та подає його до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету, Казначейства.
Окрім цього, згідно з додатком до постанови Кабінету міністрів України від 16.02.2011 №106 «Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету» контроль за справлянням (стягненням) до бюджету надходжень, що обліковуються за кодом доходів бюджету 24140500 «Збір з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна» покладено на Пенсійний фонд України.
Відповідно до абзаців 5, 8 пункту 5 Порядку №787 подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Заява про повернення (перерахування) коштів з бюджету складається та подається платником до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з платежу, який підлягає поверненню (крім повернення судового збору, за виключенням помилково зарахованого), із обов'язковим зазначенням інформації в такій послідовності: найменування платника (суб'єкта господарювання) (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті) та номер контактного телефону (за згодою), причина повернення (перерахування) коштів з бюджету, найменування банку або небанківського надавача платіжних послуг, місцезнаходження банку (у разі повернення коштів в іноземній валюті (латиницею)), в якому відкрито рахунок отримувача коштів, та реквізити такого рахунка (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), номер карткового рахунка отримувача коштів (за наявності).
За правилами пункту 10 Порядку №787 заява та подання або ухвала суду подається до відповідного органу Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету.
Отже, з викладеного слід виснувати, що умовою повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів є воля самого платника, яка виражається у подачі заяви про таке повернення.
Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 №215, казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Приписами статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З доказів у справі суд встановив, що ОСОБА_1 22.04.2025 уклав з ОСОБА_2 договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 . За домовленістю сторін продаж зазначеної квартири проводився за ціною 1365490,50 грн.
Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Деллаловим А.О. та зареєстровано в реєстрі за № 1123.
Позивач при оформленні договору купівлі-продажу квартири сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу в сумі 6827,50 грн згідно з квитанцією № 0033110010 від 30.04.2025.
З метою повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна позивач звернувся до ГУ ПФ України у Дніпропетровській області із заявою від 13.06.2025, до якої долучив, зокрема,:
- копію довідки АТ «Ощадбанк» №118.40/0328-05/53668/2025 від 08.05.2025;
- копію Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №425770432 від 07.05.2025;
- копію квитанції № 0033110010 від 30.04.2025.
Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, зареєстрованим за позивачем об'єктом нерухомого майна є:
1) ? квартири АДРЕСА_1 ;
2) земельна ділянка з кадастровим номером 1221087000:01:107:0016;
3) земельна ділянка з кадастровим номером 1221087000:01:047:0311
За придбання першого нерухомого майна (квартири за договором від 22.04.2025) позивач сплатив спірний збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу, що становив 6827,50 грн.
Відповідно до інформації, зазначеної у довідці №118.40/0328-05/53668/2025 від 08.05.2025, виданої АТ «Державний ощадний банк України», списки на приватизацію за адресою проживання: АДРЕСА_2 не надходили.
Отже, суд встановив, що позивач 22.04.2025 вперше придбав нерухоме майно (квартиру АДРЕСА_1 ) за договором купівлі-продажу, і при його нотаріальному посвідченні сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від його вартості в сумі 6827,50 грн.
Водночас відповідачем не надано суду будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за ним попередньо будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору.
Отже, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на Управління Пенсійного фонду України покладено обов'язок щодо формування (для подачі до органів Державної казначейської служби) подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Тобто, після сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу квартири, позивач набув право на повернення помилково сплачених коштів до бюджету.
Також, суд зазначає, що таке право не є безумовним. Повернення помилково чи надміру сплачених коштів до державного чи місцевого бюджету відбувається відповідно до Порядку №787. Цей порядок передбачає, що повернення коштів відбувається на підставі заяви зацікавленої особи та відповідного подання органу Пенсійного фонду України, які надаються такою особою до органу Державної казначейської служби.
При цьому, в пункті 11 Порядку №787 вказано, що заява та подання або ухвала суду повертаються відповідними органами Казначейства надавачам без виконання, зокрема, у випадку перевищення встановлених законодавством строків подання заяви та подання до органу Казначейства.
Отже, подання про повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, помилково або надміру зарахованого до бюджету формується органом Пенсійного фонду України за заявою платника, видається такому платнику, який подає його разом з заявою до органу Державної казначейської служби України. При цьому, обов'язок перевірити дотримання заявником строку звернення з заявою про повернення такого платежу покладено саме на орган Казначейства.
Відповідно до частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункт 4); інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).
З огляду на викладене, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язати відповідача сформувати подання до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області для повернення позивачу суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у сумі 6827,50 грн, сплаченого згідно з квитанцією № 0033110010 від 30.04.2025.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов слід задовольнити повністю.
Судовий збір згідно з частиною 1 статті 139 КАС України слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача в повному обсязі.
Керуючись ст. 2, 19, 22, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) щодо несформування та ненаправлення подання відповідно до приписів Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 за № 787, про повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна позивачу ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в розмірі 6827,50 (шість тисяч вісімсот двадцять сім гривень 50 копійок) грн, помилково сплачених як збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) сформувати подання про повернення ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна в розмірі 6827,50 (шість тисяч вісімсот двадцять сім гривень 50 копійок) грн, сплаченого згідно з квитанцією № 0033110010 від 30 квітня 2025 року та направити його до Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області у встановлений законодавством строк для фактичного виконання.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.І. Ремез