12 серпня 2025 року Справа №160/21952/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Голобутовський Р.З., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування висновку,
29.07.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції (вул. Федора Ернста, буд. 3, м. Київ, 03048, код ЄДРПОУ 40108646), у якій просить:
- визнати протиправним та скасувати Висновок Департаменту патрульної поліції від 09.11.2024, складеного за результатом проведення службового розслідування щодо встановлення причин та обставин завдання шкоди Департаменту патрульної поліції, винних осіб та виду матеріальної відповідальності у зв'язку з виявленням відсутності майна за результатами інвентаризації матеріальних цінностей, які знаходяться у відділі озброєння управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, проведеної відповідно до наказу Департаменту патрульної поліції від 29.08.2024 №1862 «Про проведення інвентаризації матеріальних цінностей» в частині встановлення вини майора поліції ОСОБА_1 у завданні шкоди Департаменту патрульної поліції у зв'язку з утворенням нестачі матеріальних цінностей, а саме: бронежилетів п'ятого класу захисту «Корсар МЗ мк-5» - 9 шт.; бронежилетів шостого класу захисту «Корсар МЗ мк-б» 6 шт.; бронежилетів шостого класу захисту «Агту-6» - 5 шт.; бронежилетів п'ятого класу захисту (турецький) - 10 шт.; кулезахисних шоломів («КАСКА-1м») - 5 шт., на загальну суму 458550,50 грн.
Позовна заява обґрунтована тим, що Висновок Департаменту патрульної поліції від 09.11.2024, складеного за результатом проведення службового розслідування щодо встановлення причин та обставин завдання шкоди Департаменту патрульної поліції, винних осіб та виду матеріальної відповідальності у зв'язку з виявленням відсутності майна за результатами інвентаризації матеріальних цінностей, які знаходяться у відділі озброєння управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, проведеної відповідно до наказу Департаменту патрульної поліції від 29.08.2024 №1862 «Про проведення інвентаризації матеріальних цінностей» в частині встановлення вини майора поліції ОСОБА_1 у завданні шкоди Департаменту патрульної поліції у зв'язку з утворенням нестачі матеріальних цінностей є протиправним та підлягає скасуванню.
Разом із позовною заявою позивачем подано клопотання про поновлення строків звернення із позовом до суду.
В обґрунтування заявленого клопотання зазначено, що від позивача тривалий час приховували матеріали службового розслідування та не надавали матеріали для ознайомлення. Про існування оскаржуваного висновку позивачу стало відомо 03.06.2025, коли був ознайомлений з матеріалами службового розслідування. На підтвердження своїх доводів надає заяву від 22.05.2025 та письмову відповідь Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області від 27.05.2025.
Розглядаючи питання дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду з цим позовом, суддя зазначає наступне.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічною службою є діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Спірні правовідносини виникли у зв'язку з оскарженням висновку Департаменту патрульної поліції від 09.11.2024, складеного за результатом проведення службового розслідування щодо встановлення причин та обставин завдання шкоди Департаменту патрульної поліції.
Таким чином, за характером спірних правовідносин і їх суб'єктним складом цей спір є публічно-правовим спором з приводу проходження публічної служби, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 3 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений ч. 5 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі № 809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі №815/91/18.
Оскаржуваний висновок датований 09.11.2024. Позивач зазначає, що він ознайомився із оскаржуваним висновком 03.06.2025, проте, звертається до суду із позовною заявою 29.07.2025, тобто з порушенням місячного строку встановленого законом.
У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку (ч. 1 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України).
З огляду на викладене, суддя не вважає причини зазначені позивачем у клопотанні поважними, а тому залишає позовну заяву без руху.
Частинами 1-2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 121-123, 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування висновку - залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) днів з моменту отримання копії цієї ухвали, шляхом надання:
- клопотання про поновлення строку звернення до суду з належними доказами на підтвердження поважності пропуску.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до п. 1 ч. 4, ч. 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Р.З. Голобутовський