Справа №:755/11724/25
Провадження №: 4-с/755/107/25
"29" липня 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді: Гончарука В.П.,
за участю секретаря: Печуркіної Я.А.
розглянувши у судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Голосіївський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Кредит-Капітал» на дії/бездіяльність державного виконавця, суд, -
Скаржник ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії Голосіївського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та відповідно до вимог просить суд:
Визнати незаконною бездіяльність посадових осіб Голосіївського відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо відмови у скасуванні арешту на нерухоме майно, що перебуває у власності ОСОБА_1 .
Скасувати постанову ВДВС Голосіївського РУЮ у м.Києві серія та номер НОМЕР_1 від 11.10.2012 р. в частині накладення арешту на все нерухоме майно громадянки ОСОБА_1 та оголошено заборону на його відчуження ( номер обтяження 2396163 та 2393978)
Вимого скаржника обґрунтовані тим, що 06 вересня 2012 року Дніпровським районним судом міста Києва постановлено ухвалу у справі № 2604/17160/2012 про видачу виконавчого листа на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 19.01.2012 у справі №1082/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал банк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 50 857 (п'ятдесят тисяч вісімсот п'ятдесят сім) грн 31 коп. та сплаченого третейського збору у розмірі 908,57 грн.
11 жовтня 2012 року Голосіївським районним відділом державної виконавчої служби міста Києва було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал банк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 50857 грн 31 коп. та сплаченого третейського збору у розмірі 908,57 грн.
Та відповідно до п.4 вказаної постанови було накладено арешт на все майно , в межах суми боргу , з метою повного та своєчасного виконання рішення суду, що належить боржнику.
20 січня 2015 року головним державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Бережною Ольгою Олександрівною винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_1 , заборонено здійснювати відчуження вищезазначеного майна, яке належить боржнику ОСОБА_1 .
28 листопада 2017 року Дніпровським районним судом м. Києва у цивільній справі № 2604/17160/12 заяву ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», заінтересовані особи: ПАТ «Універсал Банк», ОСОБА_1 , Баришівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про заміну сторони виконавчого провадження задоволено.
Замінено сторону виконавчого провадження - стягувача ПАТ «Універсал Банк» на ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» у виконавчому провадженні щодо примусового виконання виконавчого листа № 2604/17160/12, виданого 19 вересня 2012 року Дніпровським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» 50 857,31 грн. заборгованості та сплаченого третейського збору у розмірі 908,57 грн.
14 лютого 2015 року головним державним виконавцем Голосіївського ВДВС Бережною О.О. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1, де боржником є ОСОБА_1 , з підстав передбачених п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», у редакції Закону № 606-ХІV чинній на дату винесення постанови (направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби).
Станом на 14 лютого 2015 року, тобто на момент повернення виконавчого листа стягувачу, у державного виконавця були відсутні передбачені законом підстави для зняття арешту з майна боржника, оскільки повернення виконавчого листа з підстав, передбачених ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-ХІV не позбавляло стягувача права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону (ч.5 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-ХІV).
Вказані дії Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) були оскаржені в судовому порядку та скаржник ОСОБА_1 та просила суд:
Визнати неправомірною бездіяльність посадових осіб Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо відмови у скасуванні арешту на нерухоме майно, що перебуває у власності громадянки ОСОБА_1 .
Скасувати постанову державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 20 січня 2015 року, якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_1 та оголошено заборону на його відчуження».
Постановою Київського апеляційного суду від 1 квітня 2025 р. було задоволено скаргу ОСОБА_1 та було визнно неправомірною бездіяльність посадових осіб Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо відмови у скасуванні арешту на нерухоме майно, що перебуває у власності громадянки ОСОБА_1 та скасувати постанову державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 20 січня 2015 року, якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_1 та оголошено заборону на його відчуження.
Але при цьому не було скасовано арешт на все майно ОСОБА_1 , в межах суми боргу , з метою повного та своєчасного виконання рішення суду, що належить боржнику, який було накладено старшим державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Качурою Л.М. при винесені постанови про відкриття виконавчого провадження від 11.10.2012 р. ( ВП НОМЕР_2)
Станом на час звернення до суду виконавче провадження НОМЕР_2 знищено в зв'язку із закінченням строку зберігання.
На даний момент скаржник ОСОБА_1 не може в повній мірі скористатися своїм правом щодо відчуження свого майна, так -як на даний час є не скасована постанова державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва від 11.10.2012 р. якою було накладено арешт на все майно скаржника ( номер обтяження 2396163 та 2393978).
Дана обставина перешкоджає скаржнику в реалізації своїх прав щодо володіння, користування та розпорядження своїм майном
З врахуванням викладеного скаржник просить задовольнити її скаргу з обставин викладених в скарзі.
В судове засіданні скаржник подала заяву про розгляд справи в її відсутність та наполягала на задоволені скарги з обставин викладених в скарзі.
Суб'єкт оскарження та представник зацікавленої особи в зал судового засідання не з'явився, будь - яких клопотань, заяв до суду не подавав, сповіщався належним чином про день та час розгляду справи в суді.
Суд, дослідивши матеріали справи дійшов наступного, що що відповідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 447-1 ЦПК України що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Як убачається з матеріалів справи, що 11 жовтня 2012 року Голосіївським районним відділом державної виконавчої служби міста Києва на виконання ухвали Дніпровського районного суду м.Києва від 06 вересня 2012 року про видачу виконавчого листа на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 19.01.2012 у справі №1082/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал банк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 50 857 (п'ятдесят тисяч вісімсот п'ятдесят сім) грн 31 коп. та сплаченого третейського збору у розмірі 908,57 грн., було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал банк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 50857 грн 31 коп. та сплаченого третейського збору у розмірі 908,57 грн.
Також вказаною постановою було накладено арешт на все майно, в межах суми боргу, з метою повного та своєчасного виконання рішення суду, що належить боржнику.
20 січня 2015 року головним державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Бережною Ольгою Олександрівною винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_1 , заборонено здійснювати відчуження вищезазначеного майна, яке належить боржнику ОСОБА_1 .
28 листопада 2017 року Дніпровським районним судом м. Києва у цивільній справі № 2604/17160/12 заяву ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», заінтересовані особи: ПАТ «Універсал Банк», ОСОБА_1 , Баришівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про заміну сторони виконавчого провадження задоволено.
Замінено сторону виконавчого провадження - стягувача ПАТ «Універсал Банк» на ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» у виконавчому провадженні щодо примусового виконання виконавчого листа № 2604/17160/12, виданого 19 вересня 2012 року Дніпровським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» 50 857,31 грн. заборгованості та сплаченого третейського збору у розмірі 908,57 грн.
14 лютого 2015 року головним державним виконавцем Голосіївського ВДВС Бережною О.О. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1, де боржником є ОСОБА_1 , з підстав передбачених п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», у редакції Закону № 606-ХІV чинній на дату винесення постанови (направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби).
Станом на 14 лютого 2015 року, тобто на момент повернення виконавчого листа стягувачу, у державного виконавця були відсутні передбачені законом підстави для зняття арешту з майна боржника, оскільки повернення виконавчого листа з підстав, передбачених ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-ХІV не позбавляло стягувача права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону (ч.5 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-ХІV).
З матеріалів справи вбачається, що оскільки виконавче провадження № НОМЕР_1 перебувало в провадженні Голосіївського ВДВС, а в ухвалі Дніпровського районного суд міста Києва від 28 листопада 2017 року заінтересованою особою вказано, зокрема, Баришівський ВДВС, то з метою отримання інформації щодо стану виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 19 січня 2012 року у справі №1082/11 та підстав збереження арешту майна ОСОБА_1 , накладеного державним виконавцем Голосіївського ВДВС ще 20 січня 2015 року, адвокатом Наумцем В.С. в інтересах ОСОБА_1 направлені відповідні адвокатські запити до Голосіївського відділу ВДВС від 03 травня 2024 року та до Баришівського ВДВС від 14 травня 2024 року.
У відповідь на адвокатський запит державний виконавець Голосіївського ВДВС листом від 08 травня 2024 року за вих.№81474 повідомив, що після винесення державним виконавцем Голосіївського ВДВС постанови від 14 лютого 2015 року про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 саме виконавче провадження було знищене.
У відповідь на адвокатський запит Баришівський ВДВС своїм листом від 23 травня 2024 року №17670 повідомив, що матеріали виконавчого провадження № НОМЕР_1 не перебувають та ніколи не перебували на виконанні Баришівського ВДВС.
Отже наявні у справі докази вказують на те, що після винесення державним виконавцем Голосіївського ВДВС постанови від 14 лютого 2015 року про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_3 жодне виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2604/17160/12 від 19 вересня 2012 року, не було відкрите.
Оскільки виконавче провадження № НОМЕР_1 було закінчене 14 лютого 2015 року, то відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» № 606-ХІV і відповідно до положень чинного Закону України «Про виконавче провадження», строки пред'явлення виконавчого листа № 2604/17160/12 від 19 вересня 2012 року об'єктивно спливли.
Постановою Київського апеляційного суду від 1.04.2025 р. було визнно неправомірною бездіяльність посадових осіб Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо відмови у скасуванні арешту на нерухоме майно, що перебуває у власності громадянки ОСОБА_1 та скасувати постанову державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 20 січня 2015 року, якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_1 та оголошено заборону на його відчуження.
Дана обставина, відповідно до вимог ч.4 ст. 82 ЦПК України повторному доказуванню не підлягає.
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про виконавче провадження» реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України. Вільний та безоплатний доступ до інформації автоматизованої системи виконавчого провадження забезпечує Міністерство юстиції України у мережі Інтернет на своєму офіційному веб-сайті з можливістю перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування інформації, на основі поширених веб-оглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, без обмежень та цілодобово.
Єдиний реєстр боржників - це систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов'язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна. Відомості про боржників, включені до Єдиного реєстру боржників, є відкритими та розміщуються на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України (ч.1 ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження»).
Установлено, що боржник ОСОБА_1 станом на час вирішення скарги не є боржником за жодним відкритим виконавчим провадженням, що перебувають на виконанні, та вона не включена до Єдиного реєстру боржників, що підтверджується відкритими відомостями з Реєстру боржників Міністерства юстиції України та Автоматизованої системи виконавчого провадження Міністерства юстиції України.
Вказані обставини у своїй сукупності вказують на те, що ТОВ «ФК «Кредит - Капітал», як новий кредитор, не пред'являло жодних вимог до ОСОБА_1 з 2017 року та не вчинило жодних дій щодо виконання судового рішення.
Відповідно до ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» слідує, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних
заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу
(посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження.
Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
Згідно зі ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.
Указані норми визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.
Застосування арешту майна боржника як обмежувального заходу не повинно призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених Законом.
Виходячи зі змісту п. 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», судам роз'яснено, що вимоги сторони виконавчого провадження про зняття арешту з майна розглядаються не у позовному провадженні, а як оскарження рішення державного виконавця в процесуальному порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України, оскільки є процесуальною дією державного виконавця.
Аналогічної позиції притримується Верховний Суд, зокрема, у постанові від 28.10.2020 року (справа № 204/2494/20), в якій зазначено, що повернення державним виконавцем своєю постановою виконавчого документу стягувану не змінює характеру правовідносин та вимоги боржника про скасування арешту майна не можуть розглядатися у позовному провадженні, оскільки у такому випадку позивач одночасно має бути й відповідачем, так як його майно арештовано державним виконавцем і він є боржником за виконавчим провадженням, що є неможливим відповідно до вимог ст. ст. 42, 48, 175, 447 ЦПК України.
Боржник у виконавчому провадженні не може пред'являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме оскарження боржником рішення, дій, бездіяльності державного виконавця в порядку, передбаченому розд. VII ЦПК України (постанова Верховного Суду від 24.05.2021 року у справі № 712/12136/18).
Так, відповідно до ст.ст. 447-449 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутись до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
У разі, якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
Відповідно до пункту 4.10.2. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.1999 року, в редакції, чинній на момент прийняття державним виконавцем оскаржуваної постанови, - якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження (окрім випадків направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби), повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадової особи), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника.
З аналізу вказаних норм законодавства слідує логічний висновок про те, що повернення виконавчого листа стягувачу є однією із форм закінчення виконавчого провадження, що у розумінні вимог вказаного Закону передбачає зняття арешту та скасування вжитих раніше заходів примусового виконання рішення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що не зняття виконавцем арешту з майна боржника у виконавчому провадженні при поверненні виконавчого документа стягувачеві є протиправною бездіяльністю органу державної виконавчої служби і порушене право заявника підлягає захисту.
Разом з тим, як свідчать матеріали справи, виконавче провадження, в межах якого подано дано скаргу знищено, що унеможливлює державного виконавця на вчинення дій щодо скасування відповідного арешту майна боржника.
А тому, з урахуванням наведеного вище та приймаючи до уваги вимоги чинного законодавства щодо необхідності застосування судом ефективного способу захисту та поновлення прав сторони заявника, суд приходить до висновку про скасування оскаржуваної постанови про арешт майна боржника та заборони його відчуження, від 11.10.2012 р.
З урахування викладеного вище суд приходить до висновку задоволення поданої скарги.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 268, 263-264, 447-451 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.1999 року, суд, -
Скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Голосіївський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Кредит-Капітал» на дії/бездіяльність державного виконавця - задовольнити .
Визнати неправомірною бездіяльність посадових осіб Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо відмови у скасуванні арешту на нерухоме майно, що перебуває у власності громадянки ОСОБА_1 .
Скасувати постанову державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 11 жовтня 2012 року, якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_1 та оголошено заборону на його відчуження ( номер обтяження 2396163 та 2393978)
Ухвала суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала , якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст ухвали складено 29.07.2025 р.
Суддя: