Справа №591/1806/25 Головуючий у суді у 1 інстанції - Сибільова
Номер провадження 11-кп/816/1068/25 Суддя-доповідач - ОСОБА_1
Категорія -
11 серпня 2025 року суддя Сумського апеляційного суду ОСОБА_1 перевіривши апеляційну скаргу представника потерпілої ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 18 липня 2025 року, -
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 18 липня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотань захисника ОСОБА_3 в інтересах потерпілої ОСОБА_2 про скасування арешту автомобілів, накладеного ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 03 грудня 2024 року та про накладення арешту на майно обвинуваченого з метою забезпечення цивільного позову.
Не погоджуючись з ухвалою суду, представник потерпілої ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Зарічного районного суду м. Суми від 18 липня 2025 року, скасувати ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 18 липня 2025 року та задовольнити заяву про забезпечення позову про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, у розмірі 5471914,66 грн, а саме забезпечити позов про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а саме про стягнення з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача ОСОБА_2 відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, у розмірі 54714914,66 грн шляхом накладення арешту у межах суми заявлених позовних вимог в сумі 5471914,66 грн на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках відповідача ОСОБА_4 в усіх банківських установах України, а також кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення, на які заборонено законом.
Перевіривши матеріали провадження, суддя - доповідач дійшов висновку, що у відкритті провадження за апеляційною скаргою представника потерпілої ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 слід відмовити з наступних підстав.
Згідно з пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Проте, "право на суд", одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням, накладення яких дозволено за змістом, особливо щодо умов прийнятності скарги. При цьому, обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не має законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю мети, яку прагнуть досягти (рішення ЄСПЛ "Воловік проти України", "Креуз проти Польщі", "Подбіельські та ППУ Полпуре проти Польщі").
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово звертав увагу на те, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (пункт 57 Рішення у справі "Ашингдейн проти Сполученого Королівства" від 28 травня 1985 року, пункт 96 Рішення у справі "Кромбах проти Франції" від 13 лютого 2001 року).
У Рішенні Конституційного Суду України від 12.06.2012 N 13-рп/2012 зазначено, що встановлюючи обмеження права на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень, законодавець повинен керуватися такою складовою принципу верховенства права, як пропорційність. За правовою позицією Конституційного Суду України обмеження прав і свобод людини і громадянина є допустимим виключно за умови, що таке обмеження є домірним (пропорційним) та суспільно необхідним.
Отже, Конституцією України допускається можливість обмеження права на апеляційне та касаційне оскарження рішення суду, однак воно не може бути свавільним та несправедливим. Таке обмеження має встановлюватися виключно Конституцією та законами України; переслідувати легітимну мету; бути обумовленим суспільною необхідністю досягнення цієї мети, пропорційним та обґрунтованим.
Відповідно до положень статті 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ст. 392 КПК України, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме:
1) вироки, крім випадків, передбачених статтею 394 КПК України;
2) ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру;
3) інші ухвали у випадках, передбачених КПК України.
Згідно ч.2 ст.392 КПК України, ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених КПК України. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.
Згідно з ч. 4 ст. 314 КПК, з усіх рішень, які суд першої інстанції вправі постановити у підготовчому судовому засіданні, оскарженню в апеляційному порядку підлягає лише ухвала про повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Відповідно до вищевказаних норм процесуального закону, ухвала суду першої інстанції за наслідками розгляду клопотань про скасування арешту майна, не відноситься до переліку судових рішень, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку на стадії судового розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції.
Вказане узгоджується із висновком Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеному у постанові від 24 жовтня 2022 року у справі №456/3303/21.
Відповідно до ч. 4 ст.399КПК України суддя - доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню у апеляційному порядку.
Враховуючи, що представник потерпілої ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, то у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
Керуючись ч. 4 ст. 399 КПК України, суд
Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою представника потерпілої ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 18 липня 2025 року.
Апеляційну скаргу на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 18 липня 2025 року, повернути представнику потерпілої ОСОБА_2 - адвокату ОСОБА_3 , як особі, що її подала.
Копію цієї ухвали невідкладно надіслати апелянту разом з апеляційною скаргою та доданими до неї матеріалами.
На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
СуддяОСОБА_1