Справа № 485/1568/25
Провадження № 1-кс/485/265/25
іменем України
про арешт майна
12 серпня 2025 року м. Снігурівка
Слідчий суддя Снігурівського районного суду Миколаївської області - ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Снігурівка Миколаївської області клопотання прокурора Снігурівського відділу Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025152310000273 від 06 серпня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
встановив:
11 серпня 2025 року прокурор Снігурівського відділу Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_3 звернулася до суду з вказаним клопотанням.
В судове засідання учасники судового провадження не з'явилися, про час та місце розгляду клопотання повідомлені. Від прокурора надійшла заява про розгляд клопотання за його відсутності. Розгляд клопотання проводиться за відсутності учасників розгляду та без фіксування ходу засідання за допомогою технічних засобів відповідно до положень ч. 4 ст. 107 КПК України.
Дослідивши клопотання та додані до нього докази, слідчий суддя дійшов до таких висновків.
06 серпня 2025 року до чергової частини ВП №2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області надійшла заява від ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , в якій він просить притягнути до кримінальної відповідальності невідому особу яка в період часу з 25.07.2025 по 05.08.2025 з банківської картки «ПриватБанку» НОМЕР_1 викрала належні йому грошові кошти в загальній сумі 28 500 гривень, здійснивши шість операцій по зняттю грошових коштів.
Відомості про даний факт 06 серпня 2025 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025152310000273 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Допитаний в якості потерпілого ОСОБА_4 повідомив, що в нього була належна йому банківська картка «ПриватБанку» з номером № НОМЕР_1 , на яку він отримував заробітну плату. Потерпілий повідомив, що останній раз бачив належну йому банківську картку, коли купував продукти харчування 25 липня 2025 року близько 18:00. 05 серпня 2025 року у вечірній час, потерпілий ОСОБА_4 , вирушив до місцевого магазину «КОРАЛ» розташованому по вул. Центральній в м.Снігурівка, де виявив відсутність належної йому банківської картки. Наступного дня, 06 серпня 2025 року ОСОБА_4 вирушив до відділення «ПриватБанку» у м. Снігурівка Баштанського району для блокування банківської картки. Після зміни картки на нову, консультант повідомила про те, що з банківської картки потерпілого були зняті грошові кошти шістьма транзакціями з банкомату, розташованого по вул. Центральній, 147, у м Снігурівка Баштанського району Миколаївської області, в загальній сумі 28 500 гривень, про які потерпілий ОСОБА_4 не знав: перша транзакція відбулась 30.07.2025 о 19:24 на суму 2000 гривень; друга транзакція відбулась 30.07.2025 о 19:26 на суму 2000 гривень; третя транзакція відбулась 30.07.2025 о 19:28 на суму 2000 гривень; четверта транзакція відбулась 30.07.2025 о 19:30 на суму 1000 гривень; п'ята транзакція відбулась 30.07.2025 о 19:32 на суму 12 000 гривень; шоста транзакція відбулась 31.07.2025 о 05:55 на суму 9 500 гривень. Після блокування банківської картки «ПриватБанк» з № НОМЕР_1 , консультант видала потерпілому виписку по вищевказаних транзакціях, де було зазначено в який спосіб та за якою адресою зняті грошові кошти. Також потерпілий додав, що підозрює у вчиненні крадіжки грошей свого напарника ОСОБА_5 , з яким вони разом працювали протягом року в КП «Снігурівський благоустрій», адже потерпілий два рази просив ОСОБА_5 зняти з належної йому банківської картки «ПриватБанк» з № НОМЕР_1 грошові кошти, повідомляючи свій пін-код від картки, через вади зі здоров'ям (зором). Потерпілий повідомив, що неодноразово залишав особисті речі наодинці в салоні, де перебував ОСОБА_6 .
Опитаний ОСОБА_7 пояснив, що в КП «Снігурівський благоустрій» працює протягом двох років та протягом року працює з трактористом ОСОБА_4 . ОСОБА_8 зазначив, що ОСОБА_4 неодноразово просив його зняти з належної останньому банківської картки грошові кошти, адже мав вади зі здоров'ям зору. У вказаній процедурі ОСОБА_7 допомагав ОСОБА_4 та запам'ятав пін-код «1946» або «1945». Після останнього разу, точної дати ОСОБА_7 пояснити не зміг, він зняв грошові кошти з картки ОСОБА_4 , віддав їх йому, а банківську карту залишив собі, оскільки ОСОБА_4 забув про неї. ОСОБА_8 додав, що запам'ятав, скільки грошових коштів залишилось на банківській картці, та 30 липня 2025 року у вечірній час доби, розуміючи намір своїх протиправних дій, пішов до банкомату «ПриватБанку», який розташований поруч з магазином «АНДІ» по вул. Центральній, 147, у м. Снігурівка Баштанського району Миколаївської області, та за 5 транзакцій знав грошові кошти в сумі 19 000 гривень: перша транзакція відбулась 30.07.2025 о 19:24 на суму 2000 гривень; друга транзакція відбулась 30.07.2025 о 19:26 на суму 2000 гривень; третя транзакція відбулась 30.07.2025 о 19:28 на суму 2000 гривень; четверта транзакція відбулась 30.07.2025 о 19:30 на суму 1000 гривень; п'ята транзакція відбулась 30.07.2025 о 19:32 на суму 12 000 гривень. Наступного дня, 31 липня 2025 року близько 06:00 год. ранку ОСОБА_7 знову прийшов до вищевказаного банкомату та за 1 транзакцію зняв останні грошові кошти, які залишились на банківській картці: шоста транзакція відбулась 31.07.2025 о 05:55 на суму 9 500 гривень. Після вчинення протиправних дій, ОСОБА_7 витратив на цигарки та продукти харчування, а залишок через третіх осіб передав своїй матері ОСОБА_9 , яка проживає по АДРЕСА_1 .
Допитана в якості свідка ОСОБА_9 повідомила, що в неї є син ОСОБА_10 , який проживає окремо за адресою: АДРЕСА_2 . Син працює в м. Снігурівка в КП «Снігурівський благоустрій» на посаді вантажника. 30 липня 2025 року у вечірній час зателефонував ОСОБА_7 та повідомив, що вранці автомобілем передасть грошові кошти у сумі 6000 грн. Зранку 31 липня 2025 року о 05:00 ранку ОСОБА_9 перебувала вдома, до її домоволодіння під'їхав автомобіль молоковоз, та водій передав грошові кошти від її сина ОСОБА_7 . Через деякий час, точніше сказати не може, так як не пам'ятає син ОСОБА_7 зателефонував їй та повідомив, що наступного дня у ранковий час знову передасть грошові кошти в сумі 4000 грн тим самим автомобілем, що перевозить молоко. Як повідомила ОСОБА_9 , вказані грошові кошти її син передавав з метою зберігання. Звідки та за яких обставин вказані грошові кошти з'явились у її сина свідок не цікавилась. У вечірній час 07 серпня 2025 року ОСОБА_9 стало відомо, що грошові кошти які передавав її син ОСОБА_7 , були викрадені в іншої особи.
07 серпня 2025 року ОСОБА_9 , ознайомившись зі ст.18 КПК України та ст. 63 Конституції України, на підставі своєї заяви добровільно видала отримані нею грошові кошти на зберігання її сином ОСОБА_7 у сумі 10 000 грн., купюрами номіналом по 1000, 500 та 200 гривень:
1) номіналом по 1000 гривень - 2 купюри (серія ЗК 1011393; серія ЕВ 4556627);
2) номіналом по «500» гривень - 14 купюр, із яких:
- серія ЄМ 2680852; - серія ЄМ 5160602; - серія ЄМ 5160610;
- серія ЄМ 4080417; - серія ЄМ 5160607; - серія ЄМ 5160611;
- серія ЄМ 5160606; - серія ЄМ5160605; - серія ЄМ 5160598;
- серія ЄМ 5160601; - серія ЄМ 5160604; - серія ЄМ 5160603;
- серія ЄМ5160608; - серія ЄМ 2680893.
3) номіналом по «200» гривень - 5 купюр (серія АТ 6346946, серія АТ 6346959, серія АТ 6346947, серія АТ 6346956, серія АТ 6346944),
які оглянуто, поміщено до спеціального пакету № PSP 1098402 та вилучено до ВП № 2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області.
В ході досудового розслідування встановлено, що власником вилученого майна (грошових коштів) є потерпілий ОСОБА_4 . Фактичним володільцем грошових коштів на час їх вилучення була ОСОБА_9 .
Правовою підставою для арешту майна прокурор називає те, що вилучені грошові кошти є предметом кримінального правопорушення та мають значення речових доказів у кримінальному провадженні.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення, розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову, наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об"єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Постановою слідчого СВ ВП № 2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_11 від 07 серпня 2025 року добровільно видані ОСОБА_9 грошові кошти у сумі 10000 грн, які знаходяться у спеціальному пакеті № PSP 1098402, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12025152310000273 від 06 серпня 2025 року.
Матеріали клопотання містять достатньо даних, що вилучене майно (грошові кошти) у ОСОБА_9 , на підставі заяви про добровільну видачу від 07 серпня 2025 року, відповідає критеріям, передбаченим ч. 1 ст. 98 КПК України та п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України, а саме є предметом кримінального правопорушення.
Приймаючи до уваги викладене, приходжу до висновку, що є підстави для арешту вилучених речей, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (приховування, пошкодження, псування, відчуження, знищення, перетворення, відчуження) майна, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Враховуючи вище зазначене, клопотання прокурора підлягає задоволенню.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.132, 170-173 КПК України, слідчий суддя,
постановив:
Клопотання прокурора Снігурівського відділу Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене у ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі заяви про добровільну видачу від 07 серпня 2025 року, а саме грошові кошти в сумі 10 000 грн:
1) номіналом по 1000 гривень - 2 купюри (серія ЗК 1011393; серія ЕВ 4556627);
2) номіналом по «500» гривень - 14 купюр, із яких:
- серія ЄМ 2680852; - серія ЄМ 5160602; - серія ЄМ 5160610;
- серія ЄМ 4080417; - серія ЄМ 5160607; - серія ЄМ 5160611;
- серія ЄМ 5160606; - серія ЄМ5160605; - серія ЄМ 5160598;
- серія ЄМ 5160601; - серія ЄМ 5160604; - серія ЄМ 5160603;
- серія ЄМ5160608; - серія ЄМ 2680893.
3) номіналом по «200» гривень - 5 купюр (серія АТ 6346946, серія АТ 6346959, серія АТ 6346947, серія АТ 6346956, серія АТ 6346944),
які зберігаються у спеціальному пакеті № PSP 1098402 та є речовими доказами у кримінальному провадженні № 12025152310000273 від 06 серпня 2025 року, для проведення в подальшому слідчих дій із зазначеним майном, до його скасування.
Копію ухвали не пізніше наступного робочого дня направити ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , прокурору.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала може бути скасована в порядку ст.174 КПК за клопотанням власника/володільця майна, що не був присутній під час розгляду.
Слідчий суддя ОСОБА_1