Справа № 485/1021/25
Провадження №2/485/474/25
Заочне рішення
іменем України
12 серпня 2025 року м. Снігурівка
Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючий - суддя Соловйов О.В.,
секретар судового засідання Гусарова І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Снігурівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛІТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛІТ ФІНАНС" (далі ТОВ "ФК "ЕЛІТ ФІНАНС") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні обґрунтовують тим, що 16 серпня 2021 року між Акціонерним товариством "ОТП БАНК" (далі АТ "ОТП БАНК") та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2037210276, відповідно до умов якого АТ "ОТП БАНК" надав відповідачу кредит у розмірі 27000,00 грн на споживчі потреби зі сплатою відсотків за користування кредитом. За договором факторингу від 21 червня 2024 року АТ "ОТП БАНК" відступило право грошової вимоги за вказаним кредитним договором позивачу. Відповідач умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів не виконав, внаслідок чого допустив заборгованість, розмір якої на дату відступлення права вимоги становить 48231,06 грн, що складається з заборгованості за тілом кредиту 25201,15 грн, заборгованості за відсотками за користування кредитом 23029,91 грн.
Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість та понесені судові витрати.
В судове засідання сторони не з'явилися.
Представник позивача Плачинда К.О. подав заяву, в якій просив справу слухати у відсутність представника позивача, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 про день, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом з повідомленням за місцем реєстрації та через оголошення опубліковане на офіційному веб-сайті суду на порталі Судова влада України. Причини неявки суду невідомі. Відзив на позов не надійшов.
За наявності умов, визначених у ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив про проведення заочного розгляду справи.
У зв"язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснено без фіксування судового процесу.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.
Судом встановлено, що 16 серпня 2021 року між АТ "ОТП Банк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2037210276, згідно якого відповідач отримав кредит на споживчі цілі у розмірі 27000,00 грн з кінцевим терміном повернення 16 серпня 2026 року, та зобов"язався належним чином використати та повернути суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом на рахунок погашення боргових зобов"язань, а також виконати всі інші зобов"язання передбачені договором, що узгоджується п. 1.1, 2.1 договору.
Пунктом 1.2 договору сторони погодили, що протягом дії кредитного договору для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись фіксована процентна ставка у розмірі 0,01 % річних у період з 16 серпня 2021 року до 15 вересня 2021 року (включно); у розмірі 39,00 % річних у період з 16 вересня 2021 року до повного виконання боргових зобов"язань за кредитним договором (п.1.2 договору).
Повернення кредиту та сплата процентів відбувається шляхом сплати позичальником ануїтетних платежів (п. 1.3 договору).
Згідно п. 4.1 договору, сторони досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору, будь-які умови кредитного договору є істотними і підлягають виконанню в порядку передбаченому договором та правилами кредитування.
Відповідно до п. 4.3 договору, кредитний договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами (дата кредитного договору/заяви анкети) та всіх додатків до нього/неї і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань по кредитному договору в повному обсязі (а.с. 4.
Крім того, умови кредитування, серед іншого, відображені й у паспорті споживчого кредиту, сторонами складено та узгоджено орієнтовний графік платежів, графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту, з якими відповідач був ознайомлений, про що свідчить його власноручний підпис (а.с. 7-9).
З виписки по рахунку за період з 16 серпня 2021 року по 21 червня 2024 року вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами, здійснюючи операції зі зняття готівки (а.с. 18-22).
21 червня 2024 року між АТ "ОТП БАНК" та ТОВ "ФК "ЕЛІТ ФІНАНС" укладено договір факторингу № 21/06/24, у відповідності до умов якого АТ "ОТП БАНК" передав (відступив) ТОВ "ФК "ЕЛІТ ФІНАНС" за плату, а ТОВ "ФК "ЕЛІТ ФІНАНС" прийняв належні АТ "ОТП БАНК" права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі боржників до цього договору (а.с. 12-21).
Відповідно до Реєстру боржників № 1 до договору факторингу № 21/06/24 від 21 червня 2024 року, ТОВ "ФК "ЕЛІТ ФІНАНС" набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 2037210276 від 16 серпня 2021 року в сумі 48231,06 грн, з яких: 25201,15 грн загальна сума боргу по тілу кредиту, 23029,91 грн загальна суму боргу по відсотках (а.с. 18 - зворот).
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором № 2037210276 від 16 серпня 2021 року вбачається, що відповідач зобов"язання за кредитним договором не виконує, після відступлення права грошової вимоги платежів для погашення існуючої заборгованості не здійснював (а.с. 25).
У силу статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до змісту статей 610, 612 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Що стосується договорів факторингу, суд зазначає наступне.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України, встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цсі 5.
Відповідно до вимог статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Згідно з ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Подані позивачем документи підтверджують укладення відповідачем кредитного договору та отримання кредитних коштів. Розрахунки підтверджують існування заборгованості, викладеної в позовних вимогах. Копії договорів відступлення прав вимоги АТ "ОТП БАНК" за кредитним договором № 2037210276 від 16 серпня 2021 року , до позивача у справі.
Відповідач не довів належного виконання зобов"язань за кредитним договором, розрахунок заборгованості не спростував, відзив на позов не надав.
Ураховуючи вищенаведене, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, дослідивши докази, суд приходить до висновку, що відповідачка порушила умови договору, на час ухвалення рішення позивачу за відступлення права вимоги борг не сплатила, за таких обставин вимоги позивача обґрунтовані та наявні законні підстави для їх задоволення.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між стронами суд враховує наступне.
За правилами ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в сумі 3028,00 грн (а.с. 31), відповідно до вимог ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", який підлягає стягненню з відповідача.
Також, до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов"язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч.3 ст.141 ЦПК України, зокрема обгрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо вречулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано копію договору про надання правничої допомоги № 03-07/24 від 03 липня 2024 року укладеного між ТОВ "ФК "ЕЛІТ ФІНАНС" та адвокатом Литвиненко О.І., копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Литвиненко О.І. , акт № 1 приймання-передачі наданих послуг, платіжку інструкцію № 4912 від 01 жовтня 2024 року, згідно якої сплачено 9200,00 грн за правничу допомогу за договором про надання правничої допомоги №03-07/24 від 03 липня 2024 року (а.с. 26-30).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (Рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).
У рішенні Європейського суду «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
У постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19 висловлено правову позицію, згідно якої розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
В той же час при оцінці розміру витрат на правничу допомогу, що підлягають відшкодуванню, суд застосовує ряд критеріїв дійсність, обґрунтованість, розумність, реальність, пропорційність, співмірність, а також складність справи, значення справи для сторін і т.п.
Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.
Верховний Суд у справах № 905/1795/18 та № 922/2685/19 зробив висновки про те, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулось рішення, всі її витрати на адвоката, якщо керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права встановить, що розмір гонорару є завищеним, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним згідно ціни позову.
Враховуючи складність справи, що є малозначною, виконані адвокатом роботи, які не є складними та потребують значних затрат часу, зміст позовної заяви, що є типовим для такого виду правовідносин, обсяг доданих документів, який не є значним, суд вважає, що заявлені витрати на правничу допомогу у розмірі 9200,00 грн не відповідають засадам розумності та співмірності характеру наданої правової допомоги, реальності таких витрат, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача 3000,00 грн витрат на правничу допомогу.
Керуючись ст. 4, 13, 81, 141, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛІТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛІТ ФІНАНС", код ЄДРПОУ 40340222, місцезнаходження юридичної особи: 03035, м.Київ, пл. Солом"янська, буд. 2, заборгованість за кредитним договором № 2037210276 від 16 серпня 2021 року в сумі 48231,06 грн (сорок вісім тисяч двісті тридцять одна грн 06 к.), з яких: 25201,15 грн загальна сума боргу по тілу кредиту, 23029,91 грн загальна суму боргу по відсотках, а також судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім грн 00 к.) та 3000,00 грн (три тисячі грн 00 к.) витрат на правову допомогу.
У стягненні решти витрат на правничу допомогу позивачу відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення - 12 серпня 2025 року.
Суддя О. В. Соловйов