Справа № 485/849/25
Провадження №2/485/391/25
Заочне рішення
іменем України
12 серпня 2025 року м. Снігурівка
Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючий - суддя Соловйов О.В.,
секретар судового засідання Гусарова І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Снігурівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІННОВА ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
У травні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ІННОВА ФІНАНС" (далі ТОВ "ІННОВА ФІНАНС") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11 листопада 2024 року між ТОВ "ІННОВА ФІНАНС" та ОСОБА_1 у вигляді електронного документу укладено договір про надання грошових коштів у позику № 6003361124 строком дії 360 днів, відповідно доумов якого відповідач отримав позику у сумі 5000,0 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1 % за один день користування кредитом. Відповідач всупереч умовам договору позики свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, суму позики не повернув, відсотки за користування грошовими коштами не сплатив, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 23100,00 грн, з яких: 5000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 8100,00 грн - заборгованість за відсотками, 10000,00 грн - пеня за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.
Позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість та понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.
В судове засідання сторони не з'явилися.
Представник позивача у поданій позовній заяві просив проводити розгляд справи за відсутності представника ТОВ "ІННОВА ФІНАНС".
Відповідач ОСОБА_1 про день, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом з повідомленням за місцем реєстрації яку він отримав 26 червня 2025 року. що підтверджується поштовим повідомленням про вручення (а.с 74). Причини неявки суду невідомі. Відзив на позов не надійшов.
За наявності умов, визначених у ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив про проведення заочного розгляду справи.
У зв"язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснено без фіксування судового процесу.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.
Судом встановлено, що 11 листопада 2024 року між ТОВ "ІННОВА ФІНАНС" та ОСОБА_1 укладено договір про надання грошових коштів у позику № 6003361124 , відповідно до умов якого відповідач отримав кредит на споживчі потреби у розмірі 5000,00 грн шляхом перерахування коштів на поточний рахунок зазначеної ним платіжної картки та зобов"язався повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов"язки, передбачені договором (а.с. 14-24) .
Укладаючи вище зазначений договір, сторони погодили строк кредиту (строк дії договору) 360 днів. За користування кредитом нараховується стандартна процентна ставка 1% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в договорі. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів, останній платіж з періодом внесення 30 днів. Сторони домовились, що повернення ркедиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розмром та періодичністю внесення,здійснюватимуться згідно графіка платежів, що узгоджується з п. 2.3, 2.5, 2.6.1, 6.1.
За поушення позичальником строків повернення позики та/або прострочення сплати процентів у строки, визнаені договором, позикодавець має право стягнути з позичальника пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставик Каціонального банку України, що діяла у період прострочення, але не більше 15% від суми просатроченого платежу (п. 7.4 договору).
Договір укладено та підписано сторонами в електронній формі, зокрема відповідачем договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором 6292, що відповідає ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" (а.с. 41).
Факт перерахування коштів у сумі 5000,00 грн на банківську картку відповідача номер НОМЕР_1 підтверджується інформацією АТ КБ "Приватбанк", відповідно до якої на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 , на яку 11 листопада 2024 року здійснено переказ коштів на суму 5000,00 грн(а.с. 76).
Згідно наданого позивачем розрахунку, в зв'язку з неналежним виконанням взятих на себе зобов'язань, у відповідача ОСОБА_1 станом на 22 квітня 2025 року утворилася заборгованість у розмірі 23100,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 5000,00 грн, заборгованість за відсотками 8100,00 грн, пеня 10000,00 (а.с. 42-43).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
За змістом ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Подані позивачем документи підтверджують укладення відповідачем договору надання грошовоих коштів у позику, отримання кредиту. Розрахунки підтверджують існування заборгованості, викладеної в позовних вимогах.
Відповідач не довів належного виконання зобов"язань за кредитним договором, розрахунок заборгованості не спростував, відзив на позов не надав.
Разом з тим, щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у зв"язку з простроченням виконання грошового зобов'язання, суд звертає увагу на наступне.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 10000,00 грн задоволенню не підлягають.
Враховуючи вище наведене, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором обґрунтовані та підлягають до задоволення, однак частково у розмірі 13100,00 грн, з яких: 5000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 8100,00 грн - заборгованість за відсотками.
У відповідності до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн, відповідно до вимог ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (а. с. 44).
У зв'язку з чим, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (56,71 %) в розмірі 1373,74 грн.
Керуючись ст. 4, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІННОВА ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІННОВА ФІНАНС", ЄДРПОУ 44127243, місцезнаходження: вул. Болсуновська, 8, поверх 9, м. Київ, 01104, заборгованість за договором про надання грошових коштів у позику № 6003361124 від 11 листопада 2024 року, станом на 22 квітня 2025 року, в сумі 13100,00 грн (тринадцять тисяч сто грн 00 к.), що складається з: 5000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 8100,00 грн - заборгованість за відсотками; та понесені судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору пропорційно задоволених позовних вимог в розмірі 1373,74 грн (одна тисяча триста сімдесят три грн 74 к.).
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення..
Дата складення повного судового рішення - 12 серпня 2025 року.
Суддя О. В. Соловйов