про відмову в забезпечені адміністративного позову
11 серпня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/3475/25-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнір В.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву адвоката Герегової Н.І. про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про заборона вчиняти дії,
Адвокат Герегова Н.І. звернулась з позовом в інтересах ОСОБА_1 , в якому просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо включення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей відносно ОСОБА_1 як про особу, яка перебуває на обліку військовозобов'язаних;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 актуалізувати дані відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів шляхом внесення відомостей про виключення його з військового обліку.
Ухвалою суду від 24.07.2025р. відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Представником позивача 08.08.2025р. подано клопотання про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти дії щодо виклику ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 для уточнення облікових даних та проходження медичного огляду, а також зупинення дії розпорядження №164 від 06.08.2025 про забезпечення прибуття ОСОБА_1 до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування цієї заяви зазначено, що за результатами медичного огляду військово-лікарською комісією, ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби та 09.02.2015 виключений з військового обліку, про що міститься відмітка у військовому квитку позивача серії НОМЕР_1 .
Разом з цим, відповідачем на адресу роботи позивача - Буковинський державний медичний університет надіслано розпорядження №164 від 06.08.2025 про необхідність забезпечення прибуття ОСОБА_1 до приміщення ТЦК до 09год.00хв. 14.08.2025 для уточнення облікових даних та проходження медичної комісії. При цьому, у повістці №4535355, яка долучена до даного розпорядження, зобов'язано з'явитись до 10год.00хв. 07.08.2025. Оскільки ОСОБА_1 перебуває у щорічній відпустці поза межами області, вказані розпорядження та повістка йому не вручені.
У своїй заяві представник позивач зауважує, що чинне законодавство не передбачає повторне взяття на облік осіб, які виключені з військового обліку на підставі п.3 ч.6 ст.37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу". При цьому, особа, яка не є військовозобов'язаною не повинна проходити медичний огляд, оскільки це обов'язок лише військовозобов'язаних.
Відтак, на думку представника позивача, проходження медичного огляду ВЛК буде грубим порушенням прав позивача та, у випадку задоволення його позову, поворот виконання забезпечити буде неможливо.
Відповідно до ч.1 ст.154 КАС України суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд виходить з наступного.
Частинами 1, 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За приписами ч.4 ст.150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
У відповідності до частин 1, 2 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1)зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони вчиняти певні дії.
При розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжитих заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; ймовірності виникнення ускладнень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.
За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову, існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику. Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно якоїсь із сторін у спорі; їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ'я сторін.
З обставин, повідомлених адвокатом, та матеріалів, доданих до позовної заяви та заяви про забезпечення позову видно, що позивача було визнано непридатним до військової служби та виключено з військового обліку 09.02.2015 року за станом здоров'я.
Під час формування даних у Єдиному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів 10.06.2025 ОСОБА_1 виявив, що у вказаній системі він зазначений як військовозобов'язаний, який перебуває на військовому обліку. У зв'язку з цим, 13.06.2025 ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про актуалізацію даних у Єдиному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів шляхом внесення відомостей про виключення його з військового обліку, яка була направлена рекомендованим листом та отримана відповідачем 23.06.2025.
І оскільки, відповідачем не було актуалізовано дані у Єдиному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів позивач 21.07.2025 року звернувся до суду.
Таким чином між позивачем і відповідачем існує спір щодо визначення статусу позивача, що і є предметом даного позову.
Однак, представник позивача зазначає, що 06.08.2025 відповідач надіслав за місцем роботи ОСОБА_1 розпорядження та повістку на його ім'я. І в розпорядженні і у повістці зазначено, що ОСОБА_1 викликається для уточнення облікових даних та проходження медичної комісії. Дані дії можуть утруднити виконання рішення суду в разі задоволення позову.
У заяві про забезпечення позову представник позивача просить суд забезпечити позов шляхом заборони відповідачу вчиняти дії щодо виклику ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 для уточнення облікових даних та проходження медичного огляду, а також зупинення дії розпорядження №164 від 06.08.2025 про забезпечення прибуття ОСОБА_1 до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Оцінивши наведені доводи заявника, суд дійшов висновку щодо їх необґрунтованості, оскільки ризик настання для позивача негативних наслідків при невжитті заходів забезпечення позову не підтверджено.
Отже, відсутні станом на день постановлення цієї ухвали підстави для висновку, що існуватиме неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття заходів забезпечення позову, а також що існуватиме необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому, оскільки позивачем не обґрунтовано невідворотність настання стверджуваних наслідків без застосування заходів забезпечення позову.
Крім того, суд зазначає, що можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06.09.2019 у справі №826/13306/18.
Суд зазначає, що необґрунтоване вжиття заходів забезпечення позову може привести до негативних правових наслідків для позивача та/чи відповідача, а також інших осіб, що не є сторонами провадження.
Отже, суд вважає, що позивачем не надано до суду обґрунтованих доводів та доказів необхідності вжиття заходів забезпечення позову, що не дає можливості встановити існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
З огляду на вищевикладене, враховуючи обсяг заявлених позовних вимог, виходячи з принципу співмірного вжиття заходів забезпечення позову, та з огляду на приписи статті 150 КАС України, за відсутності обґрунтованих підстав та доказів на підтвердження доводів, викладених у заяві про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 150, 154, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
В задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.
Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя В.О. Кушнір