Справа № 149/1186/25
Провадження № 33/801/813/2025
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Олійник І. В.
Доповідач: Стадник І. М.
Іменем України
11 серпня 2025 рокум. Вінниця
Суддя Вінницького апеляційного суду Стадник І.М., розглянувши апеляційну скаргу захисника - адвоката Літинського Миколи Вікторовича, подану в інтересах ОСОБА_1 на постанову Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 15 липня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КпАП України,
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою АДРЕСА_1 ,
встановив:
Постановою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 15 липня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КпАП України, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з нього судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Не погодившись із зазначеною постановою, ОСОБА_1 , через свого захисника - адвоката Літинського М.В., подав апеляційну скаргу, у якій просить постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити в зв'язку з відсутністю в його діях як водія події і складу адміністративного правопорушення.
Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що в матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом, оскільки, як вважає захисник, на долучених відеозаписах не зафіксовано хто перебував за кермом транспортного засобу.
В судовому засіданні ОСОБА_1 , та його захисник - адвокат Літинський М.В. вимоги апеляційної скарги підтримали на умовах, викладених у ній, і просили задовольнити.
ОСОБА_1 суду пояснив, що дійсно 18.06.2025 року на щойно купленому мотоциклі заїхав на АЗС в м. Хмільник. Зайшов в приміщення АЗС і купив там каву з коньяком, яку тут же почав пити. Побачивши, що до АЗС під'їхало кілька екіпажів поліції, звернувся до них з проханням підвезти його додому, бо розумів, що якщо зараз сяде за кермо, щодо нього буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КпАП України.
Апеляційний суд згідно з вимогами статті 294 КпАП України переглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, що досліджувалися судом першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі статтею 245 КпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Положеннями частин 1, 2 статті 7 КпАП України передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 251 КпАП України передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №300879 водій ОСОБА_1 15.04.2025 о 02 год 27 хв по вул. Київська, 16 у м. Хмільник Вінницької області керував транспортним засобом Mustang GRANDER 250, без номерного знаку із ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук, від огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки у встановленому законом порядку відмовився.
Дії ОСОБА_1 були кваліфіковані працівниками поліції за частиною 1 статті 130 КпАП України.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з статтею 266 КпАП України особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначає Інструкція, затверджена наказом МВС, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735.
Відповідно до вимог п. 2.9а Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
При цьому відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №300879 від 15.04.2025 року зазначено, що ОСОБА_1 15.04.2025 о 02 год 27 хв по вул. Київська, 16 у м. Хмільник Вінницької області керував транспортним засобом Mustang GRANDER 250, із ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук.
Разом з тим, у ході апеляційного розгляду справи встановлено, що відомості, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідають фактичним обставинам справи та не узгоджуються з доданими до нього матеріалами.
Так, ОСОБА_1 під час апеляційного розгляду зазначив, що 15 квітня 2025 року, в нічний час, він мотоциклом Mustang GRANDER 250 заїхав на заправку, де випив кави з коньяком, а тому коли побачив працівників поліції, повідомив їм, що вжив алкоголь, і щоб уникнути складення щодо нього адміністративного протоколу, попросив завезти його додому. Зазначені пояснення матеріалами справи про адміністративне правопорушення не спростовуються.
Оскільки ОСОБА_1 свою відмову від проходження огляду на стан сп'яніння мотивував тим, що він не керував транспортним засобом, а вжив спиртне вже на заправці і після того за кермо не сідав, працівникам поліції належало спростувати цю обставину за допомогою одного із засобів доказування, що передбачений статтею 251 КпАП України, проте цього не зробили.
Так, під час перегляду в апеляційному суді відеоматеріалів з'ясовано, що фіксація подій починається із моменту спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції на автозаправці, під час якого просить завезти його додому, щоб уникнути складання адміністративного протоколу за ст. 130 КУпАП, оскільки тільки що вжив алкоголь.
Проте працівники поліції запропоновували ОСОБА_1 пройти медичний огляд, стверджуючи про те, що він навмисно підійшов до них.
Водночас будь-яких інших доказів, які підтверджували б факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом марки Mustang GRANDER 250, матеріали справи не містять. На відео не зафіксовано як ОСОБА_1 рухається транспортним засобом чи перебуває за кермом, або ж зупинений під час руху працівниками поліції.
Так, у рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів cуд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Зазначене викладено в п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України».
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України.
Між тим, в цій справі працівники поліції протиправно переклали обов'язок доведення обставин справи на особу, яка притягується до адміністративної відповідальності. З відеозапису слідує, що ОСОБА_1 послідовно посилався на те, що після вжиття алкоголю він за кермо не сідав, доказів керування ним транспортного засобу немає, й саме з цим пов'язана його відмова від проходження огляду на стан сп'яніння.
Працівники поліції жодних доказів на спростування таких пояснень особи не надали, проте висловилися про те, що «він доводитиме свою невинуватість у суді».
Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи мають тлумачитись на її користь.
Відповідно до вимог статті 7 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з ч. 7 ст. 294 КпАП України, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 245 КпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення була допущена істотна неповнота з'ясування обставин справи, яка вплинула на правильність прийняття рішення, а викладені в постанові судді висновки щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, не відповідають фактичним обставинам справи.
Оцінивши наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази в їх сукупності з урахуванням того, що всі виявлені під час складання протоколу про адміністративне правопорушення недоліки та сумніви мають тлумачитись на користь особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, а апеляційний суд не наділений повноваженням збирати докази винуватості чи невинуватості особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, апеляційний суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КпАП України не доведена.
За викладених обставин, постанову суду необхідно скасувати та провадження по справі закрити на підставі статті 247 п. 1 КпАП України за відсутністю складу цього адміністративного правопорушення, задовольнивши апеляційну скаргу.
Керуючись статтями 247, 294 КпАП України, Суд,
постановив:
Апеляційну скаргу захисника - адвоката Літинського Миколи Вікторовича, подану в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 15 липня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КпАП України скасувати, а провадження в адміністративній справі № 132/3015/24 - закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КпАП України.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І.М. Стадник