Справа № 143/551/25
04.08.2025 року м. Погребище
Погребищенський районний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді Тітової Т. Л.,
за участю секретаря Затоковенко Т.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м. Погребище Вінницької області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -
встановив:
У червні 2025 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» через свого представника Кудіну А. В. звернулося до суду з вказаним вище позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за договором позики № 79156237 в розмірі 14 672 грн та понесені судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10.07.2024 між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 79156237 шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію». Підписанням цього договору позики відповідач підтвердив, що він ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (п.п. 5.1 п. 5 договору позики), а також погодився, що до моменту підписання договору позики вивчив цей договір та правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, розміщені на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення цього договору йому зрозумілі (п.п. 5.3 п. 5 договору). Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні статей 641, 644 ЦК України.
14.06.2021 між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу № 14/06/21, відповідно до умов п. 1.1 якого ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних реєстрах боржників, які формуються в додатку № 1, є невід'ємною частиною договору. Відповідно до реєстру боржників № 38 від 26.11.2024 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.07.2021 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 14 642 грн, з яких: 8 600 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1 892 грн 40 коп. - сума заборгованості за відсотками; 4 179 грн 60 коп. - сума заборгованості за процентами за понадстрокове користування позикою; 0 грн - сума заборгованості за пенею.
Всупереч умовам договору відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючих заборгованостей ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАзПБ», ні на рахунки попереднього кредитора. З моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», що становить 14 642 грн, з яких: 8 600 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1 892 грн 40 коп. - сума заборгованості за відсотками; 4 179 грн 60 коп. - сума заборгованості за процентами за понадстрокове користування позикою; 0 грн - сума заборгованості за пенею.
Ухвалою судді від 18.06.2025 відкрито провадження у справі та постановлено її розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а. с. 40).
04.07.2025 від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшов відзив, в якому останній просить в задоволенні позову відмовити повністю. Відзив мотивовано тим, що відповідач вважає позов безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Зазначає, що позивачем не надано доказів переходу права вимоги до відповідача за договором факторингу, оскільки наданий акт прийому-передачі оформлено сторонами більше ніж три роки після укладення договору позики, а акт прийому-передачі від 14.06.2021 спеціально не надано суду, бо в ньому зазначено лише відомості про загальну кількість боржників, а витяги з реєстрів боржників не містять обов'язкових реквізитів, що унеможливлює встановити, що дійсно між вказаними товариствами було досягнуто згоди щодо відчуження права вимоги саме за спірним договором. Також зазначає, що доказом, який підтверджує заборгованість клієнта, є виписка з банківського рахунку. На думку відповідача, розрахунок заборгованості, на який посилається позивач, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані банком у позовній заяві, а отже, не є належним доказом існування боргу (а. с. 45-51).
15.07.2025 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зазначив, що відзив на позовну заяву відповідача вважають безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Зазначають, що саме відповідач ініціював укладення договору позики, оскільки, оформив заявку на сайті первісного кредитора, підписав договір з використанням одноразового ідентифікатора. Сторони договору позики узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення договору в електронній формі, на погоджених умовах шляхом підписання договору позики за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Доказів протилежного відзив на позовну заяву не містить. З чого слідує, що не спростування відповідачем презумпції правомірності кредитного договору - всі права, набуті сторонами правочину за цим договором, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору позики, підлягають виконанню. Також вказує, що чинним законодавством не заборонено відступлення майбутніх вимог. Вважають, що позивач надав суду належні та допустимі докази, які підтверджують факт переходу права грошової вимоги від первинного кредитора до ТОВ «ФК «ЄАзПБ». Крім того, наголошують, що договір позики та договір факторингу у встановленому порядку недійсними не визнавались. Просить позовні вимоги позивача задовольнити у повному обсязі. Зазначена відповідь на відзив направлена відповідачу ОСОБА_1 на його електронну пошту (а. с. 52-62).
З'ясувавши позиції сторін та дослідивши матеріали справи, повно і всебічно вивчивши всі її фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, встановивши суть спірних правовідносин, що склалися між сторонами, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
За змістом ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За правилами статей 2, 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Вимоги ст. 264 ЦПК України зобов'язують суд під час ухвалення рішення вирішити чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Звертаючись із позовом до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту і, діючи на засадах змагальності, повинен переконливими, належними та допустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог. Розглядаючи справу, суд має забезпечити сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Так судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 10.07.2024 було укладено договір позики № 79156237. Вказаний договір укладений у формі електронного документу, що не суперечить вимогам Цивільного кодексу України та іншого законодавства, а саме шляхом використання клієнтом електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до умов договору позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а останній зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики. Сума позики - 2 600 грн, строк позики - 30 днів, процентна ставка базова/день - 0,83 %, дата повернення позики 08.08.2024 (а. с. 8).
В подальшому, 15.07.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до договору позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 79156237, якою передбачено, що на підставі звернення позичальника, здійсненого за допомогою засобів інформаційно-комунікаційної системи, позикодавець збільшує суму наданої позичальнику позики 2 600 грн на 6 000 грн, таким чином загальний розмір наданої позики становить 8 600 грн, викладено в новій редакції у стовпці 6, 7 таблиці п. 2 договору. Додаткова угода підписана відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 04870 (а. с. 9-11).
14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» за плату, а останній відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов'язань, право на одержання яких належить клієнту.
Положеннями п.1.2. договору факторингу визначено, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі відповідного реєстру боржників згідно додатку № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та невід'ємною частиною цього договору (а. с. 14-16).
Згідно додаткової угоди № 2 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 сторони погодили внести зміни до п.1.3. договору та викласти його в наступній редакції: «1.3. Клієнт зобов'язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором позики фактору, повідомити боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних фактору, надати інформацію передбачену чинним законодавством про фактора, у спосіб, передбачений договором про споживчий кредит та вимогами чинного законодавства» (а. с. 17).
Додатковою угодою від 13.06.2022 № 7 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 сторони домовились викласти п. 9.1 договору в наступній редакції: «9.1. Даний договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення його печатками сторін. Договір дійсний протягом 12 місяців з дня набрання чинності, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором. У випадку, якщо жодна із сторін не направить письмове повідомлення про розірвання договору за один місяць до строку закінчення дії договору, даний договір автоматично пролонгується на кожний наступний рік» (а. с. 18).
У додатковій угоді від 26.11.2024 № 44 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 зазначено наступне: 1. Загальна суму прав вимоги, що відступаються згідно реєстру боржників № 37 від 26.11.2024 становить ... .2. В якості ціни продажу згідно реєстру боржників № 37 від 26.11.2024 фактор сплачує клієнтові суму грошових коштів, яка становить …% від основної суми заборгованості (тіло кредиту), що становить ... 3. Загальна сума права вимоги, що відступаються згідно реєстру боржників № 38 від 26.11.2024 становить ... 4. В якості ціни продажу згідно реєстру боржників № 38 від 26.11.2024 фактор сплачує клієнтові суму грошових коштів, яка становить … % від основної суми заборгованості (тіло кредиту), що становить ... (а. с. 19).
26.11.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» і ТОВ «ФК «ЄАзПБ» підписано акт прийому-передачі реєстру боржників № 38 за договором факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 (а. с. 20).
Відповідно до витягу з реєстру боржників № 38 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 79156237 в сумі 14 672 грн, з яких: з яких: 8 600 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1 892 грн 40 коп. - сума заборгованості за відсотками; 4 179 грн 60 коп. - сума заборгованості за процентами за понадстрокове користування позикою (а. с. 21).
На підтвердження факту отримання ОСОБА_1 позики позивачем також надано розрахунок заборгованості за договором позики № 79156237 від 10.07.2024, з якого вбачається, що за період з 26.11.2024 по 30.04.2025 наявна заборгованість в розмірі 14 672 грн, з яких: 8 600 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1 892 грн 40 коп. - сума заборгованості за відсотками; 4 179 грн 60 коп. - сума заборгованості за процентами за понадстрокове користування позикою (а. с. 22).
Відповідно до частин 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до статей 526, 612, 625 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
У частинах першій та другій ст. 639 ЦК України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ч. 1 ст. 642 ЦК України).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Частиною першою статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Отже, між сторонами виникли відносини з приводу стягнення заборгованості за договором позики, укладеним в електронній формі.
Договори укладені в електронній формі, є такими, що укладені у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
З матеріалів справи вбачається, що 10.07.2024 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір позики № 79156237. Сторонами погоджено розрахунок загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки за договором, що підтверджено електронним підписом ОСОБА_1 з одноразовим ідентифікатором 66272.
Позивачем, у якості доказу переходу прав вимоги до боржників щодо стягнення заборгованості за кредитним договором надано договір факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, укладеного між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАзПБ».
Однак, вказаний договір факторингу суду наданий не у повному обсязі, а саме: після аркушу під № 2, який закінчується п. 1.3, слідує аркуш під № 4, який розпочинається п. 2.1.9.; після аркушу під № 4, який закінчується п. 4.2, слідує аркуш під № 7, який розпочинається п. 8.1. А тому, вважаю, що договір факторингу є недопустимим доказом у справі, так як наданий суду не в повному обсязі.
Також, позивачем, у якості доказу переходу прав вимоги до боржників щодо стягнення заборгованості за кредитним договором надано додаткову угоду № 44 до договору факторингу № 14/06/2021 від 14.06.2021, укладену 26.11.2024 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», однак зазначена додаткова угода містить не завершені речення та пусті стрічки (а. с. 19).
Також, на підтвердження переходу права грошової вимоги ТОВ «ФК «ЄАзПБ» надало акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 14/06/2021 від 14.06.2021, підписаний 26.11.2024, однак зазначений акт також містить не завершені речення та пусті стрічки (а. с. 20).
Реєстр прав вимог боржників до договору факторингу № 14/06/2021 від 14.06.2021, який є його невід'ємною частиною, суду не наданий.
Окрім того, наданий витяг з реєстру боржників від 26.11.2024 № 38 не містить будь-яких посилань на первинні документи, які б підтверджували розмір заборгованості ОСОБА_1 , яку відступив первісний кредитор.
Отже, з наданих позивачем доказів, вбачається, що сторони не визначили загальну суму прав вимоги, що були відступлені попереднім кредитором ТОВ «ФК «ЄАзПБ» за договором факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, в якому не зазначена ні ціна продажу, тобто сума грошових коштів, що сплачується фактором клієнту після підписання сторонами акта прийому передачі реєстру боржників, ні загальна сума прав вимоги, що відступається фактору.
Так, в акті прийому-передачі реєстру боржників, що є невід'ємною частиною укладеного договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, не зазначено ні кількість боржників, що передаються фактору, ні загальна сума заборгованості, що відступається фактору.
Про необхідність перевірки доводів перерахування коштів на виконання умов договору про відступлення прав вимоги за кожним договором посилався Верховний Суд у постанові від 29.09.2021 у справі № 2-879/11, провадження № 61-10005 св 21.
В постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 905/306/17 Верховний Суд дійшов висновку, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 року у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 року у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 року у справі №5026/886/2012 ).
Отже, із умов договору вбачається, що сторони погодили умови переходу права вимоги від клієнта до фактора, проте, позивачем не надано доказів щодо набуття права грошової вимоги за зобов'язаннями ОСОБА_1 за договором позики № 79156237 від 10.07.2024, у зв'язку з укладенням договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАзПБ».
Щодо розміру заборгованості, яку позивач просить стягнути з ОСОБА_1 , суд виходить з наступного.
Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (частина перша статті 517 ЦК України).
Між тим, належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75 передбачено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками є належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором і ці докази мають знаходитися у кредитора, в тому числі нового, до якого перейшли права та обов'язки попередника.
Наданий позивачем розрахунок кредитної заборгованості та витяг з реєстру боржників, що не містять будь-яких посилань на первинні документи, які б підтверджували розмір заборгованості ОСОБА_1 , яку відступив первісний кредитор, не є безспірними доказами існування між сторонами договірних відносин та розміру боргу.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.03.2020 в справі № 703/3063/18.
Водночас, розрахунки заборгованості, сформовані самим позивачем не є документами первинного бухгалтерського обліку, є односторонніми арифметичними розрахунками стягуваних сум, які, відповідно, повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони.
Такий висновок щодо оцінки односторонніх документів банку кореспондує висновку Великої Палати Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17 та Верховного Суду України в постанові від 11.03.2015 № 6-16цс15.
Позивачем не надані банківські виписки за картковим рахунком відповідача.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження наявності у нього права грошової вимоги до відповідача, а також доказів, що підтверджують визначений у позовній заяві розмір заборгованості за договором позики від 10.07.2024 № 79156237, що відповідно до вимог процесуального закону є його процесуальним обов'язком.
Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, з'ясувавши у достатньому обсязі права та обов'язки сторін і обставини справи, перевіривши доводи сторін та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не доведені належними і допустимими доказами, а відтак задоволенню не підлягають.
Зважаючи, що за наслідками розгляду справи у задоволенні позову відмовлено, судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись статтями 2-7, 10, 133, 141, 258, 259, 263, 268, 279 ЦПК України, суд -
ухвалив:
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - відмовити.
Судові витрати по справі залишити як фактично понесеними.
Сторони по справі:
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ЄДРПОУ 35625014, адреса: вул. Симона Петлюри, буд. 30, м. Київ, 01032.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 08.08.2025.
Суддя