1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 05 серпня 2025 року, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10 липня 2025 року, відносно
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Рівне, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 336, ч. 4 ст. 358 КК України,
за участі: в режимі відеоконференцзв'язку прокурора захисника підозрюваного ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6
Вказаною ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 , та застосовано до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , та покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає про необґрунтованість підозри та недоведеність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Слідчим суддею не взято до уваги те, що підозрюваний раніше не судимий, до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягався, матеріальна шкода у кримінальному провадженні відсутня.
На думку апелянта, до ОСОБА_6 можливо застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, оскільки він має на утриманні двох малолітніх дітей, оскільки дружина перебуває у декретній відпустці.
Під час апеляційного розгляду захисник ОСОБА_5 усно змінив вимоги апеляційної скарги та просив застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби.
Заслухавши доповідь судді, доводи підозрюваного та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управління Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 25 липня 2024 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12024000000001523, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 409, ст. 336, ч. 2 ст. 209 КК України.
10 липня 2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 366, ч. 4 ст. 358 КК України.
10 липня 2025 року старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 , звернувся до Печерського районного суду м. Києва із клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10 липня 2025 року клопотання слідчого задоволено.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування та продовження запобіжного заходу.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основними завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні клопотання про продовження запобіжного заходу, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Розглядаючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу до підозрюваного слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування того чи іншого запобіжного заходу.
Як вбачається з ухвали слідчого судді та журналу судового засідання, на основі наданих слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують та встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правоопрушень мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, якими є фактичні обставини, наведені у клопотанні слідчого з доданими до нього матеріалами.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів слідчий суддя правильно визначив, що причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованих злочинів є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувальних заходів.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що висновки слідчого судді про їх існування є обґрунтованим з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, суворість можливого покарання за вчинені кримінальних правопорушень у разі визнання його винною.
Зокрема, підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Отже, доводи захисника про відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КК України, є непереконливими.
Разом з тим, розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, слідчий суддя належним чином не врахував дані про особу підозрюваного, передбачені п. п. 3 - 8 ст. 178 КПК України, хоча вони мають фактично визначальне значення при застосуванні будь-якого запобіжного заходу. Зокрема, слідчим суддею належним чином не враховано, що ОСОБА_6 раніше не судимий, має міцні соціальні зв'язки, на його утриманні двоє малолітніх дітей та дружина, яка перебуває у декретній відпустці та підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які не є тяжкими.
Ризик утечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні узи, а також будь-які інші зв'язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (Becciev v. Moldova п. 58).
З огляду на такі обставини, застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, є невиправдано обтяжливим для нього.
Тому колегія суддів вважає, що пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування стосовно підозрюваного ОСОБА_9 , є запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби.
Вказаний запобіжний захід, на думку колегії суддів, забезпечить швидке та повне проведення досудового розслідування, а також виконання ОСОБА_6 процесуальних обов'язків. З цією метою колегія суддів вважає доцільним покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
З урахуванням викладеного колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу захисника необхідно задовольнити, ухвалу слідчого судді скасувати і постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого задовольнити частково та застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, який на думку колегії суддів співмірний з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю інкримінованих йому злочинів та їхніми наслідками і підстави вважати його занадто м'яким відсутні.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 184, 194, 376 404, 405, 418, 422 КПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу із змінами захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10 липня 2025 року, відносно ОСОБА_6 , - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 , про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби з 22 год.,00 хв., до 06 год.,00 хв., ранку наступної доби, завиключенням необхідності отримання невідкладної медичної допомоги та/або прослідувати до місця укриття чи бомбосховища під час оголошення сигналу «Повітряна тривога» та подальшого невідкладного повернення до визначеного цією ухвалою місця домашнього арешту після сигналу «Відбій повітряної тривоги».
Зобов'язати підозрюваного з'являтися за кожною вимогою суду чи органу досудового розслідування протягом дії запобіжного заходу.
Роз'яснити підозрюваному, що, відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органів Національної поліції з метою контролю його поведінки мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , наступні обов'язки:
- не відлучатися з Рівненської області,без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою;
- повідомляти слідчого прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування із свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Контроль за виконанням ухвали покласти на орган Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_6 .
Строк дії ухвали про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби та покладення згаданих обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, визначити до 10 серпня 2025 року.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_10 ОСОБА_11 ОСОБА_12
Єдиний унікальний № 757/32483/25-к Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_13
Провадження № 11-сс/824/5594/2025 Доповідач: ОСОБА_1
Категорія ст.183 КПК України