07 серпня 2025 року м. Київ № 320/28816/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГТС РІТЕЙЛ ГАЛИЧИНА"
до Головного управління ДПС у Львівській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
I. Зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "ГТС РІТЕЙЛ ГАЛИЧИНА" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області форма «Р» від 06.02.2024 № 4408/13-01-07-01 за платежем податок на прибуток підприємств який сплачують інші підприємства за податковим зобов'язанням на суму 555 277,20 гри.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області форма «Р» від 06.02.2024 № 4413/13-01-07-01 за платежем податок на додану вартість за податковим зобов'язанням на суму 2 344 718,00 грн. Та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 586 180,00 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області форма «В4» від 06.02.2024 № 4418/13-01-07-01 зменшено розмір від ємного значення суми податку на додану вартість 71 600 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області форми «ПН» від 06.02.2024 № 4420/13-01-07-01 за платежем податок на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 3 400,00 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області форми «АН» від 06.02.2024 № 4412/13-01-09-02 за платежем акцизний податок з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) ПАЛЬНЕ (14021900) на суму 597 915,00 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області форми «АН» від 26.02.2024 № 6811/13-01-09-02 за платежем акцизний податок з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) ПАЛЬНЕ (14021900) на суму 747 393,91 грн.
II. Позиція позивача та заперечення відповідача
Позивач вважає податкові повідомлення-рішення протиправними, оскільки господарські операції з контрагентами були реальними, підтверджені первинними документами, товарно-транспортними накладними, актами, платіжними дорученнями та банківськими виписками. Представники контрагентів надали письмові пояснення про фактичне постачання товару. Контролюючий орган, на думку позивача, вийшов за межі своїх повноважень, самостійно визнавши правочини фіктивними, чого податкове законодавство не передбачає. Також позивач вказує на порушення процедури розгляду заперечень до акта перевірки.
У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх у повному обсязі.
Відповідач заперечує проти задоволення позову, вважаючи, що господарські операції були безтоварними, а документи - формальними. Контрагенти не перебували за місцезнаходженням, не подавали звітність, не мали персоналу та матеріально-технічної бази. Частина документів містить підписи осіб, які заперечують свою участь у діяльності контрагентів. Податкові повідомлення-рішення, на переконання відповідача, прийняті правомірно за результатами належно проведеної перевірки.
У судовому засіданні відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
III. Процесуальні дії у справі
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.07.2024 позовну заяву залишено без руху. Оскільки позивач у встановлений строк недоліки позовної заяви усунув, суд визнав подану позовну заяву і додані до неї матеріали достатніми для відкриття провадження у справі.
Ухвалою суду від 09.07.2024 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 04.09.2024.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 закрито підготовче провадження та призначити адміністративну справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні.
З огляду на звільнення судді ОСОБА_1 з посади судді Київського окружного адміністративного суду у зв'язку з поданням заяви про відставку, проведено повторний автоматизований розподіл даної справи, за результатами якого головуючим суддею визначено суддю Леонтовича А.М.
Ухвалою суду від 11.03.2025 адміністративну справу №320/28816/24 прийнято до провадження та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 08.04.2025.
Ухвалою суду від 08.04.2025 клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції- задоволено.
08.04.2025 р. у судове засідання прибув представник відповідача (у режимі відеоконференцзв'язку). Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце його проведення повідомлений належним чином. Суд на місці ухвалив перенести розгляд справи на 13.05.2025 року.
13.05.2025 р. у судове засідання прибув представник відповідача (у режимі відеоконференцзв'язку). Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце його проведення повідомлений належним чином. У зв'язку з його неявкою суд на місці ухвалив перенести розгляд справи на 16.06.2025 року.
16.06.2025 у судове засідання прибули сторони (відповідач у режимі відеоконференцзв'язку). Суд на місці ухвалив закрити підготовче судове засідання та перейти до розгляду справи по суті на 28.07.2025.
28.07.2025 у судове засідання прибули сторони (відповідач у режимі відеоконференцзв'язку). Вислухавши думку сторін, суд на місці ухвалив, подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Товариство з обмеженою відповідальністю «ГТС РІТЕЙЛ ГАЛИЧИНА» (далі - позивач), код ЄДРПОУ 42501985, зареєстроване в установленому законом порядку та здійснює господарську діяльність у сфері роздрібної торгівлі пальним (код КВЕД 47.30). Підприємство є резидентом України та є платником податків на загальних підставах.
В межах діяльності у звітному періоді позивачем було укладено ряд господарських договорів із контрагентами, що стали підставою для формування податкового кредиту та витрат.
Зокрема: З ТОВ «МЕЙН ТРЕЙД ГРУП»: Договір поставки від 10.10.2022 №?10/10-1/ГРГ.
За умовами цього договору контрагент зобов'язувався поставити позивачеві продовольчі товари, що підтверджується накладними та актами приймання-передачі.
Позивач, у свою чергу, зобов'язувався оплатити поставлений товар на підставі виставлених рахунків. У 4-му кварталі 2022 року позивач задекларував відповідний податковий кредит за цим договором.
З ТОВ «ПРОДАГРОТРЕЙД»: Договір поставки від 05.11.2022 №?05/11-1/ГРГ.
Предметом договору була поставка сільськогосподарської продукції. В рамках договору було оформлено первинні документи - видаткові накладні, податкові накладні та акти приймання товару, що стали підставою для включення сум до податкового кредиту.
Також 06.04.2020 р. між ТОВ «МЕЙН ТРЕЙД ГРУП» (надалі - Постачальник) та ТОВ «ГТС РІТЕЙЛ ГАЛИЧИНА» (надалі - Покупець) було укладено Договір поставки № ГЦО/31/04/20 (далі - Договір поставки № ГЦО/31/04/20).
Відповідно до п. 1.1. Договору поставки № ГЦО/31/04/20 постачальник постачає та передає у власність покупцю дизельне паливо (надалі - Товару), а ПОКУПЕЦЬ приймає і сплачує його вартість.
Кількість, асортимент, ціна та інші необхідні для поставки партії Товару дані визначаються у видаткових накладних та/або Заявках, що складаються покупцем в електронному вигляді та надсилаються на електронну адресу постачальника на умовах даного Договору.
Для реалізації пального з мережі АЗС на які наявні відповідні ліцензії на право роздрібної торгівлі, ТОВ «ГТС РІТЕЙЛ ГАЛИЧИНА» здійснювало закупівлю Товару (дизельного палива), що підтверджується первинними документами.
Отже, між ТОВ «МЕЙН ТРЕЙД ГРУП» та ТОВ «ГТС РІТЕЙЛ ГАЛИЧИНА» відбувався рух активів та сторони мали на меті реальні господарські операції.
Крім того, ТОВ «МЕЙН ТРЕЙД ГРУП» на запит ТОВ «ГТС РІТЕЙЛ ГАЛИЧИНА» було надано копії первинних бухгалтерських документів, що підтверджують закупівлі в період серпень 2020 р. Товару (дизельного палива) в постачальників, зокрема:
З постачальником TOB «АРСТАК» (код ЄДРПОУ 40623600) Договір поставки нафтопродуктів № 20200616-10 від 16.06.2020 р. з ТОВ «АРСТАК», ОСВ за серпень 2020, видаткові та товарно-транспортні накладні за серпень 2020 p.,
З постачальником ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «СОКАР Україна» (код ЄДРПОУ 37037544) договір поставки № 1891-2020 від 07.04.2020 p., ОСВ за серпень 2020 p., видаткові та товарно-транспортні накладні за серпень 2020 р.
З постачальником TOB «МАРТІН ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 40042088) договір поставки № 11/12-1-МТ від 11.12.2019 p., ОСВ за серпень 2020 p., видаткові та товарно- транспортні накладні за серпень 2020 p.,
З постачальником ПП «УКРПАЛЕТСИСТЕМ» (код ЄДРПОУ 32285225) договір № 518/06/20 від 23.06.2020 p., ОСВ за серпень 2020 з ПП «УКРПАЛЕТСИСТЕМ», видаткові та товарно-транспортні накладні за серпень 2020 р. з ПП «УКРПАЛЕТСИСТЕМ».
З постачальником ТОВ «АЛЬЯНС ОЙЛ Україна» (код ЄДРПОУ 34531124) генеральний договір № 86247 від 19,06,2020 p., ОСВ за серпень 2020 p., видаткові та товарно-транспортні накладні за серпень 2020 р.
ТОВ «МЕЙН ТРЕЙД ГРУП» створене та діє відповідно до норм чинного законодавства.
ТОВ «МЕЙН ТРЕЙД ГРУП» орендує нафтобазу за адресою: Львівська обл., смт. Куликів, вул. Шевченка, 87 на підставі договору оренди № 01/07/2020 від 01 липня 2020 p., Акт приймання-передачі від 01 липня 2020 p.,
Крім того, Позивач додає правовстановлюючі документи на нафтобазу, а саме: довідка від 20.06.2020 р. № 24, перелік нерухомого майна від 09.12.2003 p., свідоцтво про реєстрацію права власності від 09.11.2005 р. серія ЯЯЯ 029700, свідоцтво про реєстрацію права власності від 24.11.2005 р. серія ЯЯЯ 001361.
Між ТОВ «МЕЙН ТРЕЙД ГРУП» (далі - Зберігач) та ТОВ «ГТС РІТЕЙЛ ГАЛИЧИНА» (далі - Поклажодавець) було укладено договір відповідального зберігання № 1-ЗН/2020 від 31.08.2020 р. (надалі - Договір зберігання № 1-ЗН/2020 від 31.08.2020 p.).
Відповідно до п. 1.1. договору зберігання № 1-ЗН/2020 від 31.08.2020 р. Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на відповідальне зберігання нафтопродукти, далі пойменовані «Товар», - у кількості, асортименті, по ціні, на суму, на термін, що визначаються у попередньо погоджених сторонами Заявках-специфікаціях на кожну товарну партію.
Згідно п. 1.2. договору зберігання № 1-ЗН/2020 від 31.08.2020 р. Товар вважається переданим на зберігання з моменту підписання Сторонами Акту приймання-передачі V, товару. При цьому, право власності на товар до Зберігана не переходить.
Пунктом 1.4. договору зберігання № 1-ЗН/2020 від 31.08.2020 р. Поклажодавець оплачує послуги за договором шляхом перерахування на рахунок Зберігана суми, належної до сплати за кожною із Заявок-специфікацій. Підставою для розрахунку є Акт приймання-передачі наданих послуг. У суму винагороди за зберігання включаються витрати, пов'язані зі зливом товару в резервуари Зберігана, зберіганням та відвантаженням товару зі схову. Розмір винагороди за зберігання погоджується Сторонами у Заявках-специфікаціях на кожну товарну партію.
Відповідно Заявка-специфікація № 1 від 31.08.2020 р. та Акту приймання-передачі на відповідальне зберігання № 1 від 19.10.2020 р. (39960 л. дизельного палива), ТОВ «ГТС РІТЕЙЛ ГАЛИЧИНА» передало на відповідальне зберігання.
Крім того, ТОВ «МЕЙН ТРЕЙД ГРУП» (далі - Зберігай) та ТОВ «ГТС РІТЕЙЛ ГАЛИЧИНА» (далі - Поклажодавець) було укладено договір відповідального зберігання № 2-ЗН/2020 від 09.09.2020 р.
Відповідно Заявка-специфікація № 1 від 09.09.2020 р. та Акту приймання-передачі на відповідальне зберігання № 1 від 23.10.2020 р. (44741 л. дизельного палива), ТОВ «ГТС РІТЕЙЛ ГАЛИЧИНА».
Оплата за послуги зберігання підтверджується платіжною інструкцією № ЗО від 26.11.2020 р« № 26 від 20.11.2020 р., лист вих.№ 20/11-02 від 20.11.2020 р., лист вих.№ 26/11-02 від 26.11.2020 р., № 31 від 26.11.2020 р., № 25 від 20.11.2020 р., лист вих.№ 20/11-01 від 20.11.2020 р., лист вих. №26/11-01 від 26.11.2020 р.
Між ТОВ «ПРОДАГРОТРЕЙД» та ТОВ «ГТС РІТЕЙЛ ГАЛИЧИНА» було укладено договір поставки № НП - 19/01-2023 від 19.01.2023 р. (надалі - Договір № НП -19/01-2023 від 19.01.2023 р.).лл, тт
Відповідно до п. 1.1. Договору № НП - 19/01-2023 від 19.01.2023 р. Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця нафтопродукти в кількості та асортименті, що погоджені Сторонами відповідно до умов цього Договору, в подальшому - Товар, а Покупець зобов'язується прийняти Товар від Постачальника та оплатити його вартість на умовах цього Договору.
Згідно п. 1.5. Договору № НП - 19/01-2023 від 19.01.2023 р. Покупець передає, а Постачальник приймає та зобов'язується зберігати з моменту передачі Покупцем Постачальнику Товару (придбаного Покупцем у Постачальника), і повернути Товар Покупцю на умовах вказаних в цьому Договорі. Товар вважається переданим на зберігання Покупцем Постачальнику з дати підписання Сторонами видаткової накладної на Товар. Кількість Товару переданого Покупцем Постачальнику на зберігання дорівнює кількості Товару отриманого Покупцем за видатковою накладною.
Пунктом 1.6. Договору № НП - 19/01-2023 від 19.01.2023 р. протягом терміну зберігання право власності на Товар від Покупця до Постачальника не переходить.
Відповідно до 1.7. Договору № НП - 19/01-2023 від 19.01.2023 р. повернення Товару зі зберігання здійснюється Постачальником Покупцю (особі вказаній Покупцем).
Факт передачі права власності на Товар підтверджується видатковими накладними № 47 від 25 січня 2023 р., № 48 від 25 січня 2023 р., № 49 від 25 січня 2023 р., № 50 від 25 січня 2023 р № 51 від 25 січня 2023 р., № 52 від 25 січня 2023 р., № 53 від 25 січня 2023 р.
Керуючись п. 1.5. ТОВ «ГТС РІТЕЙЛ ГАЛИЧИНА» передало на відповідальне зберігання Товар, що підтверджується акт приймання передачі на відповідальне зберігання № 1 від 25.01.2023 р. ТОВ «ПРОДАГРОТРЕЙД».
ТОВ «ГТС РІТЕЙЛ ГАЛИЧИНА» та ТОВ «ПРОДАГРОТРЕЙД» домовилися, що Сторона-1 і Сторона-2, маючи одна до одної зустрічні однорідні вимоги, на підставі ст.601 Цивільного Кодексу України дійшли згоди про зарахування таких зустрічних однорідних вимог, що випливають з нижчевказаних договорів, у яких Сторона-1 і Сторона-2 є Сторонами, що підтверджується угодою про зарахування зустрічних однорідних вимог № 1/1 від 27 січня 2023 р. та № 1/2 від 30 січня 2023 р.
Позивач зазначає, що господарські операції з вказаними контрагентами були фактично виконані, а правовідносини належно оформлені первинною бухгалтерською документацією. Всі операції відображені в податковій звітності відповідно до вимог Податкового кодексу України.
У зв'язку з відображенням податкового кредиту за зазначеними операціями, до Головного управління ДПС у Львівській області було подано відповідні податкові декларації з ПДВ, а також документи на підтвердження правомірності формування податкового кредиту.
На підставі аналізу поданої звітності та інформації з баз даних, податковим органом було видано наказ про проведення документальної позапланової перевірки.
На підставі наказу Головного управління ДПС у Львівській області від 01.11.2023 № 3992-ПП, а також наказу від 29.11.2023 № 4352, яким продовжено строк проведення перевірки, контролюючим органом було призначено та проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ «ГТС РІТЕЙЛ ГАЛИЧИНА» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 27.09.2018 по 30.09.2023.
За результатами перевірки 15.12.2023 складено акт № 35170/13-01-07-01-08/42501985, в якому контролюючим органом сформульовано висновки про нібито порушення позивачем вимог податкового законодавства, зокрема:
- заниження податку на прибуток підприємств на суму 555 277,20 грн;
- заниження податку на додану вартість на загальну суму 2 344 718,00 грн;
- завищення від'ємного значення ПДВ на суму 71 600,00 грн;
- неподання акцизних накладних та відсутність ліцензії на торгівлю пальним.
На підставі вказаного акта Головним управлінням ДПС у Львівській області 06.02.2024 та 26.02.2024 винесено низку податкових повідомлень-рішень, зокрема:
- форми «Р» № 4408/13-01-07-01 (податок на прибуток);
- форми «Р» № 4413/13-01-07-01 (ПДВ + штрафні санкції);
- форми «В4» № 4418/13-01-07-01 (зменшення від'ємного значення ПДВ);
- форми «ПН» № 4420/13-01-07-01 (ПДВ - штраф);
- форми «АН» № 4412/13-01-09-02 та № 6811/13-01-09-02 (акцизний податок).
Позивач не погодився з висновками, викладеними в акті перевірки, та 18.01.2024 подав заперечення, однак запрошення на їх розгляд було отримано вже після дати засідання комісії. За результатами розгляду заперечення було залишено без задоволення.
Податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку шляхом подання скарг до ДПС України. За результатами їх розгляду рішеннями від 02.05.2024 № 12804/6/99-00-06-01-06 та від 16.05.2024 № 14444/6/99-00-06-01-01-06 скарги позивача залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.
У зв'язку з викладеним, позивач вважає, що податкові повідомлення-рішення від 06.02.2024 та 26.02.2024 підлягають скасуванню як такі, що прийняті з порушенням вимог податкового законодавства та без належної оцінки наданих документів, що підтверджують реальність господарських операцій.
V. Норми права, які застосував суд
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.
Згідно з п. 61.1 ст. 61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Також, п. п. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 ПК України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цьогоКодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Абзацом 1 п. 75.1 ст. 75 ПК України встановлено право контролюючих органів на проведення камеральних, документальних (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичних перевірок.
Згідно із п. п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства що укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Згідно із п. 80.1 ст. 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Відповідно до норм п. 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки.
Пунктом 81.1 ст. 81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити; наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави.
VI. Оцінка суду
За результатами документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ГТС РІТЕЙЛ ГАЛИЧИНА» контролюючим органом встановлено низку порушень вимог податкового законодавства, що стали підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Зокрема, встановлено порушення пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пунктів 135.1 статті 135 та 137.1 статті 137 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток підприємств за період з 27.09.2018 по 30.09.2023 у загальній сумі 555?277,20 грн, у тому числі за 2020 рік.
Також виявлено порушення вимог пункту 189.1 статті 189, пунктів 198.1, 198.3, 198.5 статті 198, пунктів 200.1, 200.2, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до державного бюджету, на загальну суму 2?344?718 грн. Зокрема, за серпень 2020 року - на суму 534?352 грн, за вересень 2020 року - на суму 82?622 грн, за вересень 2023 року - на суму 1?727?744 грн. Окрім того, за вересень 2023 року завищено суму від'ємного значення ПДВ, що підлягає включенню до податкового кредиту наступного звітного періоду, на 71?600 грн.
Підприємством допущено також порушення вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України шляхом не реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних при здійсненні операцій, передбачених пунктом 198.5 підпункту «ґ» статті 198 ПК України, на загальну суму ПДВ 1?799?343,71 грн, у тому числі за вересень 2023 року.
Окрім того, встановлено порушення вимог пункту 231.1 статті 231 Податкового кодексу України - підприємством не було складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі акцизних накладних документи щодо обігу пального за кодами УКТЗЕД 2905110000 (метанол технічний) в обсязі 155?035,79 літрів та 2710194300 (важкі дистиляти) в обсязі 3?259,86 літра.
Також встановлено факти здійснення роздрібної торгівлі пальним без наявності відповідної ліцензії, що є порушенням частини двадцять першої статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Крім того, підприємством порушено вимоги підпункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України, а також пункту 5 Формату даних, затвердженого наказом Мінфіну України від 27.11.2018 № 944, шляхом не подання електронних документів про фактичні залишки та обсяг обігу пального до Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів.
Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази, встановив наступне.
За результатами податкової перевірки встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ГТС РІТЕЙЛ ГАЛИЧИНА» з порушенням вимог п. 5 П(С)БО 15, п. 44.1 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України не відобразило у складі інших операційних доходів суму безоплатно отриманого дизельного палива, що призвело до заниження показника рядка 2120 Звітів про фінансові результати на загальну суму 3?084?873,33 грн за період з 27.09.2018 по 30.09.2023, у тому числі за 2020 рік.
Як вбачається з матеріалів перевірки, у серпні 2020 року між ТОВ «ГТС РІТЕЙЛ ГАЛИЧИНА» та ТОВ «Мейн Трейд Груп» (код ЄДРПОУ 43243093) були здійснені господарські операції на загальну суму 3?701?848 грн (у тому числі ПДВ - 616?974,67 грн), що підтверджується договором постачання № ГЦО/31/04/20 від 06.04.2020.
Умовами зазначеного договору передбачалося постачання дизельного палива, яке мало відповідати державним стандартам, із зазначенням усіх реквізитів у видаткових накладних та/або заявках, складених у електронній формі.
Однак суд звертає увагу на те, що видаткові накладні, надані до перевірки як підтвердження поставки палива на адресу позивача, містять суттєві недоліки. Зокрема, в них відсутні відомості про посаду, серію, номер і дату довіреностей, на підставі яких представники ТОВ «ГТС РІТЕЙЛ ГАЛИЧИНА» отримували дизельне паливо. Крім того, Товариство не надало на підтвердження таких довіреностей журнал їх реєстрації.
У сукупності вказані обставини свідчать про недостатність документального підтвердження фактичного одержання палива та суперечать вимогам податкового та бухгалтерського обліку щодо належного оформлення операцій з безоплатного надходження товарно-матеріальних цінностей.
Таким чином, суд вважає обґрунтованими висновки контролюючого органу щодо заниження ТОВ «ГТС РІТЕЙЛ ГАЛИЧИНА» податку на прибуток у зв'язку з невідображенням операційних доходів, отриманих внаслідок безоплатного отримання дизельного палива.
Суд також бере до уваги, що у видаткових накладних, наданих ТОВ «ГТС РІТЕЙЛ ГАЛИЧИНА» для підтвердження отримання дизельного палива від ТОВ «Мейн Трейд Груп», зазначено лише адресу постачальника - м. Київ, вул. Бажова, буд. 12, офіс 10. При цьому відсутня адреса покупця, а також не зазначено місце складання самих накладних, що суперечить вимогам належного документального оформлення господарських операцій.
Крім того, ТОВ «ГТС РІТЕЙЛ ГАЛИЧИНА» подано товарно-транспортні накладні, якими підтверджується перевезення 211?515 літрів дизельного палива за серпень 2020 року. Водночас суд встановив, що в зазначених ТТН, де замовником і вантажовідправником виступає ТОВ «Мейн Трейд Груп», відсутні обов'язкові реквізити, зокрема: номер і дата подорожнього листа, дата та час виїзду з підприємства-відправника, дата й час прибуття до вантажоодержувача, а також дата й час виїзду від вантажоодержувача.
Відсутність таких даних унеможливлює встановлення факту здійснення транспортування палива, що, у свою чергу, ставить під сумнів реальність відповідних господарських операцій.
Згідно з аналітичною інформацією ІТС «Податковий блок», ТОВ «Мейн Трейд Груп» (код ЄДРПОУ 43243093) зареєстроване 21.09.2019, є платником ПДВ з 01.11.2019, здійснює діяльність за КВЕД 46.71 - оптова торгівля паливом. Основним місцем податкового обліку є ГУ ДПС у Сумській області, юридична адреса - м. Суми, вул. Охтирська, 18.
Суд також звертає увагу, що керівником та засновником товариства є одна і та сама особа - ОСОБА_2 . З поданого підприємством звіту за формою № Д4 за серпень 2020 року вбачається, що чисельність штатних працівників становила 9 осіб, а середня заробітна плата - 4458 грн.
Разом з тим, відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, інформація про наявність у ТОВ «Мейн Трейд Груп» об'єктів нерухомості відсутня. Така обставина, у поєднанні з незначною чисельністю персоналу та низьким рівнем заробітної плати, свідчить про відсутність у цього суб'єкта достатнього матеріально-технічного ресурсу для здійснення значних обсягів операцій із постачання палива.
З огляду на викладене, суд погоджується з висновком контролюючого органу про формальний характер документів, поданих на підтвердження господарських операцій, та недоведеність реального руху товару. Відтак, обставини справи свідчать про неправомірне включення ТОВ «ГТС РІТЕЙЛ ГАЛИЧИНА» сум відповідних витрат до податкового обліку.
Фактичні обставини справи свідчать про те, що відповідно до поданих ТОВ «Мейн Трейд Груп» (код ЄДРПОУ 43243093) відомостей за формою 20-ОПП, підприємством задекларовано наявність наступних об'єктів оподаткування:
- офіс за адресою: м. Київ, Дніпровський район, вул. Бажова, буд. 12, офіс 10;
- офіс за адресою: м. Суми, Зарічний район, вул. Охтирська, буд. 18;
- нафтобаза за адресою: Львівська область, Жовківський район, смт Куликів, вул. Шевченка, буд. 87.
Разом із тим, як зазначає контролюючий орган, з січня 2023 року підприємство не подає податкову звітність до органів ДПС. У межах повноважень, визначених статтею 74 Податкового кодексу України, ГУ ДПС у Львівській області здійснено аналіз податкової інформації щодо ТОВ «Мейн Трейд Груп» і встановлено додаткові обставини щодо реалізованих ним у серпні 2020 року обсягів дизельного палива.
Зокрема, відповідно до даних Єдиного реєстру податкових накладних, ТзОВ «Мейн Трейд Груп» задекларувало постачання дизельного палива ТОВ «ГТС РІТЕЙЛ ГАЛИЧИНА» із залученням по ланцюгу постачання підприємства-посередника ТОВ «Аркадія Трейд Систем» (нині - ТОВ «Торгова компанія «Груз - Пром», код ЄДРПОУ 42486119), яке, за встановленими даними, не здійснювало фактичного придбання пального.
Суд бере до уваги, що ТОВ «Торгова компанія «Груз - Пром» було зареєстровано 20.09.2018 року, є платником ПДВ з 01.03.2019, а свідоцтво платника ПДВ анульовано 16.06.2022 на підставі відсутності поставок і неподання декларацій. Згідно з відомостями форми №?Д4 за серпень 2020 року, облікова кількість працівників становила 6 осіб із середньою заробітною платою 5?908 гривень.
При цьому, відповідно до наявної інформації, у зазначеного товариства відсутні основні засоби, не подавалося додатка АМ до податкової декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2020 року, а в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не виявлено відомостей про наявність у підприємства об'єктів нерухомого майна.
Враховуючи викладене, суд вважає обґрунтованими висновки контролюючого органу про фіктивний характер проміжної ланки у ланцюгу постачання, що слугує додатковим аргументом на користь недоведення реальності господарських операцій між ТзОВ «ГТС РІТЕЙЛ ГАЛИЧИНА» та ТОВ «Мейн Трейд Груп». Як наслідок, податкові наслідки, задекларовані позивачем у зв'язку з цими операціями, не можуть бути визнані обґрунтованими та правомірними.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, надані відповідачем, зокрема податкову інформацію, витребувану контролюючим органом у порядку статті 74 Податкового кодексу України, та оцінюючи її в сукупності з поясненнями сторін, дійшов наступного.
Як вбачається з матеріалів перевірки, ТОВ «ГТС РІТЕЙЛ ГАЛИЧИНА» відобразило у податковому обліку господарські операції із придбання дизельного палива від ТОВ «Мейн Трейд Груп», які контролюючим органом визнані нереальними через відсутність підтвердження фактичного постачання товару.
Зокрема, податковим органом встановлено, що ТОВ «Мейн Трейд Груп» здійснило поставку палива на загальну суму 3 701 848 грн (в т.ч. ПДВ - 616 974,67 грн), однак подані на підтвердження господарських операцій видаткові та товарно-транспортні накладні містять численні ознаки дефектності. Зокрема, у видаткових накладних відсутні обов'язкові реквізити, зокрема адреса покупця, місце їх складання, а також дані щодо довіреностей. У ТТН не зазначено дат та часу переміщення товару, номерів та дат подорожніх листів, що не дає змоги встановити реальний рух товару.
Крім того, згідно з податковою інформацією, наданою ГУ ДПС у Львівській області, у ланцюгу постачання фігурує підприємство ТОВ «Аркадія Трейд Систем» (нині - ТОВ «Торгова компанія «Груз - Пром»), яке не мало фактичного обсягу придбаного дизельного палива, не подавало звітності, не володіло необхідною матеріально-технічною базою, трудовими ресурсами, а також з грудня 2020 року не звітувалося до органів ДПС. Це підприємство, як вбачається з рішення комісії регіонального рівня, було віднесене до платників, що відповідають критеріям ризиковості.
З урахуванням викладеного, суд погоджується з висновком контролюючого органу про документальне оформлення нереальних господарських операцій з боку позивача із ТОВ «Мейн Трейд Груп», оскільки первинні документи не відповідають вимогам частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пунктів 2.1, 2.2 Положення № 88, і не містять достатніх даних для підтвердження реальності здійснення господарської операції.
Відтак, відсутність фактичного постачання товару, розрив ланцюга його переміщення, дефектність первинних документів та участь у ланцюгу транзитерів без ознак реальної господарської діяльності свідчать про правомірність висновку контролюючого органу про заниження ТОВ «ГТС РІТЕЙЛ ГАЛИЧИНА» податку на прибуток у зв'язку з необґрунтованим відображенням доходів та витрат, пов'язаних із такими операціями.
Суд, оцінюючи в сукупності встановлені контролюючим органом обставини, керуючись положеннями Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, дійшов висновку про те, що господарські операції, на які посилається позивач, не відповідають критеріям реальності, а отже - не створюють законних підстав для формування податкових витрат і податкового кредиту.
Відповідно до абзацу другого статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», активами визнаються ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, якщо їх використання, як очікується, забезпечить отримання економічних вигод у майбутньому. Водночас, у справі не встановлено факту реального придбання спірного товару, а отже - не відбулося формування відповідного активу в обліковому розумінні. Відсутність фактичного руху активу унеможливлює визнання відповідної дії господарською операцією у значенні абзацу п'ятого статті 1 зазначеного Закону.
Таким чином, перенесення ТОВ «ГТС РІТЕЙЛ ГАЛИЧИНА» інформації з первинних документів до регістрів бухгалтерського обліку та далі до фінансової звітності суперечить пункту 3 розділу ІІІ П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», згідно з яким у звітності повинні відображатися лише достовірні дані про фінансовий стан підприємства, засновані на реальних подіях.
Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, документи, які не підтверджують фактичне здійснення господарської операції, не можуть бути використані як підтвердження даних обліку доходів, витрат та іншої податкової інформації.
Таким чином, відображення у податковій звітності операцій, які фактично не мали місця, але зміст яких перенесено з недостовірних первинних документів, не створює правових підстав для формування податкового кредиту чи витрат.
Разом з тим, під час перевірки податковим органом встановлено, що ТОВ «ГТС РІТЕЙЛ ГАЛИЧИНА» у подальшому здійснило реалізацію товару - дизельного палива, ідентичного за характеристиками тому, який нібито був придбаний, однак без наявності належних підтверджуючих документів щодо його отримання. Така обставина, на переконання суду, свідчить про набуття підприємством у власність товару безоплатно, що, відповідно до пункту 5 П(С)БО 15 «Дохід», має враховуватися як дохід підприємства від безоплатно отриманих активів.
Натомість, ТОВ «ГТС РІТЕЙЛ ГАЛИЧИНА» відобразило таку операцію у бухгалтерському обліку за кореспонденцією рахунків Дт 28 Кт 631, що відображає звичайне придбання товару з відповідною оплатою, тоді як мала б бути відображена операція з безоплатного отримання: Дт 28 Кт 718.
Суд також погоджується з доводами податкового органу, що факт перерахування коштів без підтвердження реального постачання товару не є підставою для визнання таких витрат у податковому обліку. Відповідно до пункту 6 П(С)БО 16 «Витрати», витратами звітного періоду визнаються зменшення активів або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства. У цій справі валюта балансу залишилася незмінною, а отже - відсутні ознаки виникнення витрат у значенні бухгалтерського обліку.
Фінансовий результат до оподаткування не може бути зменшений у зв'язку з перерахуванням коштів за нереальними операціями без постачання товарів. Така оплата не створює обґрунтованого зменшення податкових зобов'язань.
Отже, дії позивача щодо формування податкового кредиту та витрат на підставі нереальних господарських операцій з ТОВ «Мейн Трейд Груп» були неправомірними, а висновки контролюючого органу - є обґрунтованими, документально підтвердженими і відповідають чинному законодавству. Підстав для їх скасування суд не вбачає.
Суд зазначає, що відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, що виникають відповідно до положень розділу III цього Кодексу.
Згідно з пунктом 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу підприємства (крім зростання капіталу за рахунок внесків його учасників), за умови, що така оцінка може бути достовірно визначена.
Разом з тим, як встановлено податковим органом і підтверджено матеріалами справи, фінансовий результат до оподаткування, визначений ТОВ «ГТС РІТЕЙЛ ГАЛИЧИНА» у податковій та фінансовій звітності, не враховував вартість безоплатно отриманого товару та включав недостовірні витрати на підставі нереальних господарських операцій.
Такий підхід суперечить вимогам пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пунктів 135.1 та 137.1 статті 135 і 137 Податкового кодексу України, оскільки підприємством не забезпечено достовірного формування об'єкта оподаткування з податку на прибуток.
Унаслідок цього, за результатами податкової перевірки встановлено, що у період з 27 вересня 2018 року по 30 вересня 2023 року ТОВ «ГТС РІТЕЙЛ ГАЛИЧИНА» занижено об'єкт оподаткування податком на прибуток на загальну суму 3 084 873,33 грн, у тому числі за 2020 рік - на цю ж суму. Це, у свою чергу, призвело до заниження податкових зобов'язань із податку на прибуток у розмірі 555 277,20 грн., з яких за 2020 рік - також 555 277,20 грн.
З огляду на викладене, висновки контролюючого органу є документально підтвердженими та відповідають вимогам податкового законодавства. Підстав для їх скасування суд не встановив.
Суд зазначає, що за результатами перевірки контролюючим органом встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до державного бюджету України, на загальну суму 2 344 718 грн за період з 27 вересня 2018 року по 30 вересня 2023 року. Зокрема, у серпні 2020 року податкове зобов'язання було занижено на суму 534 352 грн, у вересні 2020 року - на 82 622 грн, у вересні 2023 року - на 1 727 744 грн, а також неправомірно завищено від'ємне значення ПДВ, що зараховується до податкового кредиту наступного звітного періоду за вересень 2023 року, на суму 71 600 грн.
Згідно з результатами перевірки, підставою для таких порушень стало відображення ТОВ «ГТС РІТЕЙЛ ГАЛИЧИНА» у податковій звітності операцій з придбання дизельного пального від ТОВ «МЕЙН ТРЕЙД ГРУП» (код ЄДРПОУ 43243093) в серпні 2020 року на суму 3 701,84 тис. грн. Однак, як встановлено, реальність таких господарських операцій документально не підтверджується. Зокрема, по ланцюгу постачання не встановлено фактичного надходження товару від ТОВ «Аркадія Трейд Систем» (код ЄДРПОУ 42486119) до ТОВ «МЕЙН ТРЕЙД ГРУП» у зазначений період, оскільки з жовтня 2019 по липень 2020 року зазначене підприємство не здійснювало господарської діяльності, подавало звітність з від'ємним значенням ПДВ, і відповідно не мало товарного залишку дизпалива.
Крім того, контролюючим органом встановлено, що від'ємне значення ПДВ у ТОВ «Аркадія Трейд Систем» утворилось на підставі придбання у вересні 2019 року іншого товару - бітуму дорожнього на суму 12 009,5 тис. грн, що також виключає наявність залишків дизпалива, необхідних для подальшої реалізації.
У зв'язку з цим, у контролюючого органу були наявні правові підстави вважати, що операції з постачання дизельного пального від ТОВ «МЕЙН ТРЕЙД ГРУП» на користь позивача не мали реального характеру, а отже, включення сум ПДВ за вказаними операціями до податкового кредиту було неправомірним.
Як наслідок, суд погоджується з висновками податкового органу щодо неправомірного формування ТОВ «ГТС РІТЕЙЛ ГАЛИЧИНА» податкового кредиту у серпні 2020 року та, відповідно, заниження податкових зобов'язань із ПДВ на суму 616,97 тис. грн, що також вплинуло на визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 9 місяців 2020 року, який було занижено на суму 555,27 тис. грн.
Отже, висновки, викладені в акті перевірки, є обґрунтованими та документально підтвердженими. Суд не вбачає підстав для визнання протиправним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення у цій частині.
Суд бере до уваги, що за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт обліку ТОВ «ГТС РІТЕЙЛ ГАЛИЧИНА» залишку палива дизельного у розмірі 185 189 літрів загальною вартістю 3 987 321,19 грн, який протягом 2022 року та 9 місяців 2023 року не використовувався в господарській діяльності підприємства. При цьому товар обліковувався як за рахунком 201 «Сировина та матеріали» - на суму 1 877 254,27 грн у кількості 44 674 л, так і за рахунком 28 «Товари» - на суму 2 110 066,92 грн у кількості 140 515 л.
Водночас перевіркою встановлено, що у підприємства відсутні власні резервуари для зберігання такого обсягу палива протягом зазначеного періоду. Договори відповідального зберігання, укладені між позивачем та ТОВ «Мейн Трейд Груп» ще у 2020 році, самі по собі не підтверджують фактичного зберігання відповідної кількості палива в 2022-2023 роках, оскільки позивачем не проведено інвентаризації нафтопродуктів у місцях зберігання відповідно до вимог контролюючого органу.
Крім того, відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», під операційним циклом розуміється проміжок часу між придбанням запасів і отриманням грошових коштів від реалізації. В матеріалах справи зафіксовано, що середня оборотність товарів по підприємству становить 30 днів, тобто операційний цикл діяльності є коротким. Проте облік дизельного палива на балансі без фактичного руху понад 21 місяць (тобто понад 630 днів) значно перевищує типовий цикл операційної діяльності і не свідчить про використання цього товару в реальній господарській діяльності.
З огляду на викладене, суд погоджується з висновком контролюючого органу про те, що утримання дизельного палива в кількості 185 189 л на суму 3 987 321,19 грн без руху та без доказів зберігання і фактичного використання свідчить про його непов'язане з господарською діяльністю характер. Такий актив, відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 189.1 статті 189 Податкового кодексу України, не дає права на податковий кредит, що вказує на заниження податкових зобов'язань з ПДВ у сумі 797 464,24 грн, у тому числі за вересень 2023 року - в аналогічному розмірі.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що нарахування контролюючим органом податкового зобов'язання з ПДВ є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та положенням податкового законодавства. Підстав для скасування оскаржуваного рішення в цій частині не вбачається.
Судом враховується, що під час проведення податкової перевірки контролюючим органом встановлено: у січні 2023 року ТОВ «ГТС РІТЕЙЛ ГАЛИЧИНА» задекларувало придбання метанолу (метилового спирту) у ТОВ «ПРОДАГРОТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 34614200) у кількості 123,4 тон на загальну суму 6 011 270 грн, у тому числі ПДВ - 1 001 879,47 грн. При цьому станом на 30.09.2023 року цей обсяг метанолу відображено на балансі підприємства як залишок, без підтвердження фактичного руху товару або його використання в господарській діяльності.
Позивачем не подано первинних документів, які б підтверджували транспортування зазначеної партії товару, зокрема відсутні документи про перевезення метанолу або приймання-передачу. Також підприємство не надало доказів наявності резервуарів, необхідних для зберігання такого обсягу рідини, що викликає обґрунтовані сумніви щодо фактичного надходження товару до ТОВ «ГТС РІТЕЙЛ ГАЛИЧИНА».
З огляду на відсутність реального переміщення продукції, а також доказів її використання у господарській діяльності підприємства, суд погоджується з висновками контролюючого органу про те, що вказане «придбання» мало виключно формальний характер та переслідувало отримання податкової вигоди у вигляді податкового кредиту з ПДВ на суму 1 001 879,47 грн. Це суперечить вимогам пунктів 189.1 та 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, відповідно до яких податковий кредит формується виключно у зв'язку з використанням товарів у межах господарської діяльності платника податків.
Також у справі наявні інші аналогічні епізоди, які свідчать про загальну схему заниження податкових зобов'язань з ПДВ позивачем: у серпні 2020 року - на суму 534 352 грн, у вересні 2020 року - на 82 622 грн, а у вересні 2023 року - на 1 727 744 грн, а також завищення від'ємного значення ПДВ на 71 600 грн. У сукупності, за період перевірки з 27.09.2018 по 30.09.2023 встановлено заниження податку на додану вартість у загальній сумі 2 344 718 грн.
Враховуючи викладене, суд вважає обґрунтованими висновки контролюючого органу про неправомірне формування податкового кредиту з ПДВ та заниження податкових зобов'язань у зазначених сумах. Оскільки позивач не довів фактичного здійснення господарських операцій, облік таких витрат та сум ПДВ суперечить вимогам податкового законодавства. Підстав для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень у цій частині суд не вбачає.
Судом встановлено, що ТОВ «ГТС РІТЕЙЛ ГАЛИЧИНА» допустило порушення вимог пунктів 189.1 та 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 1?799?343,71 грн, у тому числі за вересень 2023 року - на зазначену суму.
Згідно з абзацом четвертим пункту 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України, неподання на реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної, складеної у випадках, передбачених пунктом 198.5 статті 198, зокрема у разі використання товарів не в господарській діяльності, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 3400 грн.
Суд звертає увагу, що вказані норми прямо покладають на платника податків обов'язок щодо складання і реєстрації податкової накладної в разі здійснення операцій, які, хоча й не призводять до реального постачання, але відповідно до пункту 198.5 ПК України вважаються такими, що підлягають оподаткуванню. Невиконання цього обов'язку є достатньою підставою для застосування санкцій, передбачених ПК України.
Враховуючи, що позивач не надав доказів реєстрації відповідних податкових накладних у ЄРПН та не спростував викладених в акті перевірки висновків щодо заниження податкового зобов'язання з ПДВ, суд доходить висновку про правомірність застосування штрафних санкцій за неподання податкових накладних, складених відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПК України.
Підстав для визнання протиправним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в цій частині не вбачається.
Судом встановлено, що на підставі даних ІКС «Єдине вікно подання електронної звітності» Системи електронного адміністрування реалізації пального (СЕАРП), ТОВ «Продагротрейд» 25.01.2023 було складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі акцизних накладних (ЄРАН) акцизні накладні на реалізацію метанолу технічного (метиловий спирт) загальною масою 123?400 кг (обсягом 155?035,79 л, приведених до температури 15°C) на користь ТОВ «ГТС РІТЕЙЛ ГАЛИЧИНА». Зазначене пальне було задеклароване як передане на пересувні акцизні склади позивача.
На підставі договору відповідального зберігання від 19.01.2023 № НП-19/01-2023, метанол було передано ТОВ «Продагротрейд» на відповідальне зберігання за адресою: Хмельницька область, смт Теофіполь, вул. Жовтнева, 12, що підтверджено актом приймання-передачі.
Відповідно до підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, передача пального, у тому числі без переходу права власності, розглядається як реалізація пального для цілей розділу VI цього Кодексу, що тягне за собою необхідність складання акцизної накладної.
Разом із тим, як встановлено в ході перевірки, ТОВ «ГТС РІТЕЙЛ ГАЛИЧИНА» не склало та не зареєструвало в ЄРАН акцизні накладні на обсяг 155?035,79 літрів метанолу (температурно приведений об'єм), що зберігався на пересувних акцизних складах. Також за кодом УКТЗЕД 2710194300 (важкі дистиляти) по акцизному складу 1012043 не було складено та зареєстровано відповідних акцизних накладних на обсяг 3?259,86 літрів, незважаючи на складання і реєстрацію контрагентом відповідної накладної.
Враховуючи наведене, контролюючим органом правомірно встановлено порушення ТзОВ «ГТС РІТЕЙЛ ГАЛИЧИНА» вимог пункту 231.1 статті 231 Податкового кодексу України щодо обов'язку складання та реєстрації акцизних накладних.
Згідно з пунктом 120-2.2 статті 120-2 ПК України, за відсутності реєстрації першого примірника акцизної накладної протягом десяти календарних днів з дня отримання податкового повідомлення-рішення передбачено застосування штрафної санкції в розмірі 50% обсягу реалізованого пального. У зв'язку з цим, Головним управлінням ДПС у Львівській області 26.02.2024 винесено податкове повідомлення-рішення №?6811/13-01-09-02, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 747?393,91 грн.
Оскільки факт порушення обов'язку щодо складання та реєстрації акцизних накладних підтверджено матеріалами справи, а позивач не надав належних доказів на спростування встановлених обставин, суд вважає податкові повідомлення-рішення №?4412/13-01-09-02 та №?6811/13-01-09-02 такими, що прийняті контролюючим органом обґрунтовано та відповідно до вимог Податкового кодексу України.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ГТС РІТЕЙЛ ГАЛИЧИНА» є необґрунтованим та не підлягає задоволенню, оскільки оскаржувані податкові повідомлення-рішення №?4412/13-01-09-02 від 06.02.2024 та №?6811/13-01-09-02 від 26.02.2024 ґрунтуються на належно встановлених фактичних обставинах, підтверджуються документальною базою та відповідають вимогам податкового законодавства.
Позивачем не спростовано висновків контролюючого органу, не надано доказів належного виконання обов'язку зі складання та реєстрації акцизних накладних на відповідні обсяги пального, а також відсутні підстави вважати, що накладені фінансові санкції є неправомірними, а отже позовні вимоги є необґрунтованими.
VІI. Висновок суду
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
VIІI. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
У зв'язку із відмовою у позові підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Леонтович А.М.