Справа № 752/3850/25 Головуючий в суді І інстанції - Вдовиченко О.О.
Провадження № 33/824/3346/2025 Доповідач в суді II інстанції - Свінціцька О.П.
01 серпня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд
в особі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Свінціцької О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 03 квітня 2025 року,
Постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 03 квітня 2025 року
ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 25.01.2025 року о 22.45 год., в м. Києві по вул. Жилянській 56, керував транспортним засобом «BMW», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння, водій ОСОБА_1 відмовився, що зафіксовано на нагрудну камеру поліцейського. Тобто ОСОБА_1 своїми діями порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає оскаржувану постанову необґрунтованою, такою, що винесена з порушенням його конституційних прав та норм КУпАП, що призвело до неправильного вирішення справи. В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказав, що викладена в протоколі суть адміністративного правопорушення не відповідає диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП. Також зазначив, що жоден із доказів які є в матеріалах справи, не містять інформацію щодо обставин правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , не розкривають об'єктивну сторону інкримінованого правопорушення, в них відсутня інформація щодо керування ОСОБА_1 транспортним засобом, що є головною кваліфікуючою ознакою ч.1 ст.130 КУпАП. Вказав, що з відео з бодікамер вбачається, що навпаки ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, на ньому видно, як поліцейський підходить до автомобіля, в якому знаходиться ОСОБА_1 , який в той час стоїть на полосі руху біля тротуару для встановлення його особи. При цьому, автомобіль перебуває в нерухомому стані, не заведений, працівники поліції не зупиняли на місці ОСОБА_1 , не бачили як останній керував транспортним засобом, а проїздили поруч, побачивши припаркований автомобіль. Зазначив, що в подальшому на відеозаписі видно о 22:51:00, як ОСОБА_1 завів транспортний засіб, що ще раз підтверджує факт відсутності керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Крім того, вказав, що оскільки при дослідженні відеозапису наявного в матеріалах справи не встановлено факту керування ним транспортним засобом, то відеозапис не відповідає дійсності подій які викладені в протоколі, а сам протокол не може бути доказом вчинення правопорушення. Також вказав, що згідно п.6 розділу І Інструкції № 1452/735 огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, однак він працівниками поліції зупинений не був, що свідчить про те, що він не виконував функції водія. За таких обставин просив оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
ОСОБА_1 та його захисник в судове засідання не прибули, заяв із зазначенням поважних причин неявки до суду не надходило. Суд звертає увагу на те, що 28.07.2025 року на електронну адресу Київського апеляційного суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Галича О.М., в якому він просив відкласти розгляд справи, призначений на 20.06.2025 року об 11 год. 45 хв., будь - яких заяв, які б стосувались судового засідання, призначеного на 01.08.2025р. до суду апеляційної інстанції не надходило. З урахуванням відсутності заяв ОСОБА_1 та його захисника про відкладення розгляду справи чи заяв, які б вказували на поважні причини неявки до суду, суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 та його захисника.
Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Висновки судді місцевого суду про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п.2.5 ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованими.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази суддя місцевого суду дійшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, правильності кваліфікації його дій за ч.1 ст. 130 КУпАП, необхідності накладення на нього стягнення та на законних підставах, із дотриманням вимог ст. 23 і 33 КУпАП наклав на нього стягнення у межах санкції, передбаченої ч.1 ст. 130 КУпАП.
Не ґрунтуються на вимогах законодавства та матеріалах справи доводи ОСОБА_1 щодо відсутності доказів, які б вказували на наявність в діях ОСОБА_1 об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме доказів того, що він керував транспортним засобом.
Я вбачається з наявного в матеріалах справи відеозапису з нагрудних камер працівників поліції, ОСОБА_1 знаходився за кермом транспортного засобу «BMW», реєстраційний номер НОМЕР_1 , при цьому в транспортному засобі увімкнута аварійна світлова сигналізація та працюють фари, транспортний засіб перебуває на смузі руху громадського транспорту, що свідчить про те, що до моменту зупинки транспортний засіб перебував у русі. Крім того, з відеозапису також вбачається, що під час спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції, останній запитував поліцейських про причину зупинки та зазначав про те, що його зупинили просто так. Вказаним обставинам суд першої інстанції дав належну оцінку та дійшов вірного висновку про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом.
Також не ґрунтуються на вимогах законодавства доводи апеляційної скарги щодо неналежності як доказу протоколу про адміністративне правопорушення складеного щодо ОСОБА_1 . Так, відповідно до ст.251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, у тому числі, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими доказами.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 25.01.2025р. щодо ОСОБА_1 , він містить дату, час та місце вчинення адміністративного правопорушення, також вказаний протокол містить викладення фактичних обставин вчинення правопорушення, зазначення статті та частини статті, за якою ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності. Крім того, викладені у вказаному протоколі обставини вчинення правопорушення узгоджуються з наявним в матеріалах справи відеозаписом. Відтак, вказаний протокол є належним та допустимим доказом, таким, що оформлений відповідно до вимог законодавства.
Посилання ОСОБА_1 на те, що суть правопорушення, викладеного в протоколі не відповідає диспозиції ч.1 ст. 130 КУпАП також є безпідставним, оскільки за ч.1 ст. 130 КУпАП відповідальність настає, у тому числі, за відмову особи пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 містить викладення обставин відмови ОСОБА_1 на пропозицію працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння.
З урахуванням викладеного суд вважає, що у ході розгляду цієї справи у суді першої інстанції із належною повнотою були доведені як подія адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП так і вина ОСОБА_1 у його вчиненні.
Порушень процесуального законодавства, які б могли слугувати підставами для зміни чи скасування судового рішення, не встановлено.
Отже, розгляд цієї справи суддею місцевого суду проведений відповідно до вимог закону, при її розгляді та ухваленні рішення суддею дотримані вимоги ст. 23, 245, 280 КУпАП, рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності із накладенням стягнення є обґрунтованим і належним чином мотивоване. Підстав для скасування чи зміни постанови судді Голосіївського районного суду м. Києва від 03 квітня 2025 року щодо ОСОБА_1 суд не вбачає, у зв'язку із чим залишає цю постанову без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючисьст. 294 КУпАП, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 03 квітня 2025 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Свінціцька