1 серпня 2025 року місто Київ
справа № 377/346/25
апеляційне провадження № 33/824/3906/2025
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Головачова Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Сіренка Максима Юрійовича на постанову судді Славутицького міського суду Київської області Теремецької Н.Ф. від 10 червня 2025 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , за частиною 1 статті 130 КУпАП,
Постановою Славутицького міського суду Київської області від 10 червня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605 грн 60 коп. на користь держави.
Не погоджуючись з постановою судді районного суду, 19 червня 2025 року захисник ОСОБА_1 - адвокат Сіренко М.Ю. звернувся із апеляційною скаргою, у якій просив скасувати постанову Славутицького міського суду Київської області від 10 червня 2025 року та закрити провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.
Скаржник зазначає, що працівниками поліції порушено порядок проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння, оскільки при виявленні ознак правопорушення, вчиненого військовослужбовцем, співробітники поліції зобов'язані викликати представників Військової служби правопорядку України для оформлення відповідних матеріалів. Відтак, вся процедура огляду, яку застосували до ОСОБА_1 , згідно з приписами статті 266-1 КУпАП є недійсною, а її результати недопустимими доказами, так як отримані всупереч умовам і порядку, встановлених законом.
У судовому засіданні в режимі відеоконференції захисник ОСОБА_1 - адвокат Сіренко М.Ю. підтримав апеляційну скаргу з наведених у ній підстав та просив задовольнити її в повному обсязі.
Згідно з частиною 7 статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.
Перевіряючи підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП, апеляційний суд встановив наступне.
3 квітня 2025 року о 18 год. 35 хв. поліцейським відділення поліції №2 (місто Славутич) Вишгородського районного управління поліції ГУНП в Київській області страшим сержантом поліції Ситенком Ю.М. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 289712 за частиною 1 статті КУпАП відносно ОСОБА_1 , зі змісту якого убачається, що 3 квітня 2025 року о 17 год. 49 хв. в місті Славутич, по Київському провулку, 36, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ford Mondeo, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, сповільненість мови. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена частиною 1 статті 130 КУпАП.
Суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Апеляційний суд вважає такий висновок суду законним і обґрунтованим, з огляду на таке.
Відповідно до статті 245 КУпАП серед завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з положеннями статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (стаття 251 КУпАП).
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Орган (посадова особа), у відповідності з приписами статті 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 289712, 3 квітня 2025 року о 17 год. 49 хв. в місті Славутич, по Київському провулку, 36, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ford Mondeo, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, сповільненість мови. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився.
До протоколу додано направлення на огляд водія транспортного засобу до КНП ЧОПНЛ в місті Чернігів.
У відповідності до пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до змісту частини 1 статті 130 КУпАП відповідальність за вказаною статтею також настає у випадку відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Положеннями частини 2 статті 266 КУпАП визначено, що під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року (далі - Порядок), огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоровця поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (пункт 8 Порядку).
Оскільки належним доказом вчинення правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, виходячи з його природи, є протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначені ознаки сп'яніння і дії водія транспортного засобу щодо відмови від проведення огляду у закладі охорони здоров'я, то відеозапис з нагрудної камери поліцейського має містити процесуальну послідовність фіксації відмови водія від проходження такого огляду.
Згідно відеозаписів із бодікамер, які долучені до протоколів про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 289712, ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан сп'яніння у лікаря-нарколога в закладі охорони здоров'я. Від проходження огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я ОСОБА_1 відмовився чітко (на відео 28 хвилина 49 секунда), однозначно, сумнівів у тому, що він не розуміє суть запропонованої поліцейським процедури проведення огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я записи з відеокамер не викликають.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, оскільки останній відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і факт його відмови підтверджується протоколом та відеозаписом.
Зміст протоколу про адміністративне правопорушення встановлений статтею 256 КУпАП, згідно положень якої у протоколі, окрім іншого, відображаються пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 289712 підписаний ОСОБА_1 без жодних зауважень або заперечень щодо викладених у ньому обставин події, правопорушення чи дій працівників поліції. Зокрема, розділ «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» не містить жодних відомостей щодо незгоди із зазначеними в протоколі відомостями, що свідчить про відсутність у нього на момент складання протоколу будь-яких заперечень або бажання висловити іншу позицію щодо факту події, правомірності дій працівників поліції. У контексті загального аналізу матеріалів справи цей факт додатково підтверджує, що ОСОБА_1 усвідомлював зміст правопорушення, яке йому інкримінувалося, не ставив під сумнів дії поліцейських та не скористався своїм правом на надання пояснень або висловлення заперечень.
Доводи апеляційної скарги про те, що при виявленні ознак правопорушення, вчиненого військовослужбовцем, співробітники поліції зобов'язані викликати представників Військової служби правопорядку України для оформлення відповідних матеріалів, є безпідставним, з огляду на наступне.
Об'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а також безпеки на річковому транспорті та маломірних суднах.
Суб'єкт адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, спеціальний - водій транспортного засобу, або інша особа, яка керувала транспортним засобом.
У статті 15 КУпАП передбачено особливості адміністративної відповідальності військовослужбовців та інших осіб, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів, за вчинення адміністративних правопорушень.
Так, відповідно до частини 1 статті 15 КУпАП військовослужбовці за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.
За змістом статті 266-1 КУпАП огляд на стан сп'яніння проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром, лише щодо військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин.
Огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Керування військовослужбовцем транспортним засобом на дорогах загального користування з ознаками сп'яніння до таких підстав не належить.
Відповідно до частини 4 статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою; під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
Судом встановлено, що 3 квітня 2025 року о 17 год. 49 хв. в місті Славутич, по Київському провулку, 36, водій ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції під час керування транспортним засобом Ford Mondeo, реєстраційний номер НОМЕР_1 , тобто поза межами території будь-якої військової частини. Також, ОСОБА_1 не надав відповідних документів про те, що на час зупинки автомобіля під його керуванням він виконував обов'язки військової служби.
Крім того, відповідно до частини 2 статті 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Даний порядок визначає процедуру огляду водіїв, в той же час положення статті 266-1 КУпАП передбачають порядок огляду військовослужбовців, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, а перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях. При цьому статус водія є спеціальною нормою для військовослужбовців і тому при проведенні огляду військовослужбовця водія таку процедуру проводить поліція, у випадку проведення огляду військовослужбовця пішохода такий огляд проводить військова служба правопорядку. Таким чином, під час процедури огляду на стан сп'яніння водія представники військової служби правопорядку не повинні запрошуватись.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б давали підстави вважати, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом Збройних Сил України або інших військових формувань, не додано жодних відомостей про те, що вказаний автомобіль у встановленому порядку був закріплений (облікований) за відповідною військовою частиною і про те, що 3 квітня 2025 року ОСОБА_1 , керуючи вказаним автомобілем, як водій, виконував обов'язки військової служби, відтак у даному випадку протоколи про адміністративні правопорушення мали право складати уповноважені на те посадові особи органів Національної поліції.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 289712 складений уповноваженою державою особою і дії посадової особи, що його складала, в порядку передбаченому чинним законодавством ОСОБА_1 не оскаржувалися, тобто останній не звертався із скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва із питанням ініціювання проведення службової перевірки щодо неправомірних дій працівників поліції під час складення ними протоколу, не звертався із позовом до суду в порядку КАСУ на дії працівників поліції, а також не звертався із відповідними заявами у порядку, передбаченому КПК України до правоохоронних органів щодо неправомірних дій працівників поліції під час складення ними протоколу, що позбавляє можливості враховувати доводи скаржника щодо неправомірності дій працівників поліції.
Суд апеляційної інстанції наголошує, що відповідальність згідно з частиною 1 статті 130 КУпАП настає, зокрема, у випадках, коли водій відмовляється пройти встановлений законодавством огляд на стан сп'яніння. Про обов'язок пройти такий огляд водія було проінформовано працівниками патрульної поліції відповідно до чинних правил.
Інші доводи апеляційної скарги не можуть свідчити про порушення норм КУпАП при прийнятті постанови суддею Славутицького міського суду Київської області.
З огляду на викладене, апеляційний суд доходить висновку, що обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, місцевим судом досліджені повно та об'єктивно, постанова судді місцевого суду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування не встановлені.
Таким чином, апеляційна скарга захисника ОСОБА_1 - адвоката Сіренка М.Ю. підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Сіренка Максима Юрійовича залишити без задоволення.
Постанову судді Славутицького міського суду Київської області від 10 червня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Я.В. Головачов