Справа №753/18611/24Головуючий у І інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-кп/824/4181/2025
24 липня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №20241000200003839, по обвинуваченню:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знятого з реєстрації та який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Дарницького районного суду міста Києва від 31 березня 2025 року,-
Вироком Дарницького районного суду міста Києва від 31 березня 2025 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки.
За встановлених судом обставин ОСОБА_7 06.09.2024, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на пропозицію надання неправомірної вигоди посадовій особі правоохоронного органу з метою уникнення адміністративної відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення, діючи умисно, достовірно усвідомлюючи, що перед ним знаходяться працівники правоохоронного органу, які безпосередньо виконують свої службові обов'язки та які згідно п.1 примітки до ст.364 КК України є службовими особами, запропонував сержанту поліції ОСОБА_8 неправомірну вигоду у сумі 5000 гривень за невчинення ним дій в інтересах ОСОБА_7 , після чого був попереджений про кримінальну відповідальність за пропозицію надання неправомірної вигоди службовій особі, що передбачена ст. 369 КК України. Не реагуючи на вказані попередження поліцейського, ОСОБА_7 продовжив пропонувати ОСОБА_8 отримати від нього неправомірну вигоду у сумі 5000 гривень, чим вчинив пропозицію службовій особі надати їй неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в його інтересах дій з використанням наданої їй службового становища, зокрема, за не складання адміністративних матеріалів та не притягнення ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В поданій апеляційній скарзі з уточненнями обвинувачений ОСОБА_7 , не оспорюючи встановлені судом фактичні обставини провадження та правову кваліфікацію свої дій, просить вирок суду змінити через невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, внаслідок суворості.
За доводами обвинуваченого, судом першої інстанції при призначенні покарання не враховано дані про його особу, а саме те, що він недавно похоронив батька та матір, має важкі хронічні захворювання, а саме відкриту форму туберкульозу та хронічний гепатит, у зв'язку з чим перебуває в інфекційному ізоляторі.
Звертає увагу колегії суддів, що судом було порушено його право на захист, оскільки не надано йому можливості залучити в даному кримінальному провадженні захисника.
За результатами апеляційного перегляду просить змінити вирок суду та пом'якшити призначене покарання.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення обвинуваченого на підтримку поданої апеляційної скарги, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних вимог та вважав вирок законним і обґрунтованим, перевіривши матеріали кримінального провадження, проаналізувавши апеляційні доводи, провівши судові дебати та заслухавши останнє слово обвинуваченого, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Суд першої інстанції, діючи у відповідності до положень ст.349 КПК України, за згодою учасників судового провадження визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювались, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу винного.
Встановлені судом першої інстанції фактичні обставини кримінального правопорушення та правова кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_7 за ч.1 ст.369 КК України учасниками судового провадження не оскаржуються та не оспорюються, а тому, у відповідності до положень ст.404 КПК України, апеляційною інстанцією не перевіряються.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.1 ст.369 КК України, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, дані про особу винного, який раніше не судимий, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності та відбував покарання у виді позбавлення волі, офіційно не працевлаштований, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, судом визнано щире каяття.
Обставиною, що обтяжує покарання, судом визнано вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
Обґрунтовуючи необхідність призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, яке є найбільш тяжчим видом покарання, передбаченого санкцією ч.1 ст.369 КК України, суд послався на те, що обвинувачений раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, проте належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та вчинив нове кримінальне правопорушення.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано та на законних підставах призначив ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі, оскільки призначення йому менш суворого виду покарання, передбаченого санкцією ч.1 ст.369 КК України, не забезпечить його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
При цьому судом апеляційної інстанції враховується, що обвинувачений ОСОБА_7 також обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України та утримується в ДУ «Київський слідчий ізолятор» (а.с.49-50), що свідчить про те, що він залишається суспільно небезпечною особою, схильною до вчинення кримінальних правопорушень.
З урахуванням характеру та тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та даних про особу винного, законних підстав для пом'якшення призначеного ОСОБА_7 покарання колегія суддів не вбачає.
Не спростовуються такі висновки суду і доводами, наведеними обвинуваченим в поданій апеляційній скарзі.
Оскільки вирок суду, ухвалений щодо ОСОБА_7 , є законним, обґрунтованим та вмотивованим, колегія суддів залишає його без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого - без задоволення.
Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Вирок Дарницького районного суду міста Києва від 31 березня 2025 року, ухвалений щодо ОСОБА_7 ,- залишити без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого - без задоволення.
Ухвала суду може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня отримання ним копії судового рішення.
Судді:
__________________ _________________ ________________ ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4