про повернення позовної заяви
04 серпня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/4889/25
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Сагун А.В., розглянувши матеріали у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області (вул. Пашутінська, 1, м. Кропивницький, 25015, ЄДРПОУ 38613719) про визнання протиправним та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся до суду з позовною заявою в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Кіровоградській області щодо зменшення в довідці від 16.12.2024 року № 5501-7272/5517.1/2023 станом на 01 січня 2023 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії у відсотковому розмірі;
-зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Кіровоградській області оформити та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 роки із включенням таких відомостей:: - надбавки за особливості проходження служби у розмірі (50% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років); премії (97% посадового окладу), які встановлені на 2023 рік та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2023 роки та розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених статтями 7 законів України про Державний бюджет України, відповідно на 2023 рік, для перерахунку пенсії з 01 лютого 2023 року.
Ухвалою судді від 21 липня 2025 року позовну заяву залишено без руху, з огляду на необхідність надання до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.
На усунення недоліків позовної заяви представником позивача подана заява про поновлення процесуального строку яка зводиться до того до перерахування судової практики, зокрема з огляду на висновки викладені у Постанові Верховного Суду від 26 січня 2021 року в справі № 380/1970/23 стосовно того, що до правовідносин щодо оскарження неправомірних дій чи бездіяльності уповноважених на те суб'єктів владних повноважень щодо видачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, та членам їх сімей, не підлягає застосовуванню встановлений частиною другою статті 122 КАС України шестимісячний строк звернення до адміністративного суду.
Суддя, розглянувши заяву про поновлення процесуального строку вважає за необхідне зазначити, що за приписами статті 122 КАС України передбачена можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду для захисту прав, свобод та інтересів особи.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.122 КАС України).
Таким чином, за змістом наведеної вище процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко розмежовувати поняття “дізнався» та “повинен був дізнатись».
Поняття “повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатись про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 340/1019/19).
Отже, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, суд зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення Європейського суду з прав людини у справах “Стаббігс на інші протии Великобританії», “Девеер проти Бельгії».
До того ж, суд зазначає, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Позивачу вже було виготовлено та видано довідку про розмір його грошового забезпечення, станом на 01.01.2023, на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2024 року у справі № 340/5606/24, тобто позивач фактично не погоджується із складовим цієї довідки.
В подальшому позивачу було видано оновлену довідку від 16.12.2024 станом на 01.01.2023.
Тобто із грудня 2024 року для позивача почався обраховуватись строк звернення до суду, при цьому позивач звернувся до суду 15.07.2025 (роздруківка пошти), тобто із пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
При цьому суд констатує, що отримання позивачем листа відповідача не може змінювати момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, з якого позивач в особі його представника почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в цьому випадку.
Тобто, представником позивача не було надано жодного доказу на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду, натомість заява про поновлення процесуального строку зводиться до перерахунку судової практики, частина якої була досліджена при вирішенні питання про залишення позовної заяви без руху.
Принагідно суддя зазначає, про врахування практики Верховного Суду викладена в Постанові від 12 грудня 2023 року у справі № 380/1907/23, а також в постанові Верховного Суду від 26 січня 2021 року в справі № 520/11178/2020, при цьому правова позиція викладена у зазначених постановах стосується права на звернення до відповідного органу із заявою про видачу довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії військовослужбовцям, однак вразі отримання не згоди з отриманою довідкою чи відмови у видачі такої довідки, особа має право на оскарження такої довідки/відмови у її видачі саме у строк, який визначений ст. 122 КАС України.
При цьому, позивачем так і не надано доказів на підтвердження неможливості звернення до суду протягом шести місяців з дня видачі довідки.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковим для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (справа “Перез де Рада Каванілес протии Іспанії»). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
До того ж, суд зазначає, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Принагідно суддя зазначає, що позивач має доводити обґрунтованість пропуску строку звернення до суду, про що позивачу було наголошено ще в ухвалі від 21 липня 2025 року про залишення позовної заяви без руху та запропоновано подати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.
Натомість позивач в особі його представника у поданій заяві не зазначив поважних причин та непереборних обставин тривалого пропуску строку, які б перешкоджали зверненню до суду за захистом порушеного права.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Отже, за сукупністю наведених обставин, враховуючи, що позивачем не усунуто недоліки адміністративного позову, а тому останній підлягає поверненню позивачу.
При цьому, суд роз'яснює, що згідно з частиною 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст. ст. 169, 248 КАС України, суддя, -
У задоволенні заяви про поновлення процесуального строку - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області про визнання протиправним та зобов'язання вчинити дії повернути позивачу з додатками доданими до позовної заяви.
Роз'яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали невідкладно направити позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, передбачений ст.295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду А.В. САГУН