07 серпня 2025 року м. Кропивницький Справа № 640/33710/20
провадження № 2-іс/340/306/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Строительство и монтаж» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення,-
Товариства з обмеженою відповідальністю “Строительство и монтаж» звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.10.2020 року № 0002520701, прийняте ГУ ДПС у Київській області на підставі Акту перевірки від 10.09.2020 року №422/10-36-05-01/31298427.
03.03.2021 Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження в адміністративній справі.
Законом України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідований, утворений Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом. На виконання вимог Закону України “Про внесення зміни до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» та визначає порядок передачі не розглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративних судових справ іншим окружним адміністративним судам України наказом ДСА України від 16.09.2024 №399 затверджений Порядок передачі судових справ, не розглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (ОАСК).
Згідно з пунктами 4-7 Порядку №399 на розгляд та вирішення судам належать передачі судові справи, що не розглянуті ОАСК та передані до Київського окружного адміністративного суду, але до набрання чинності Законом, не розподілені між суддями. Матеріали щодо розгляду та вирішення окремих процесуальних питань у межах нерозглянутих судових справ належать передачі до судів, визначених у результаті автоматизованого розподілу судових справ між судами, проведеного відповідно до правил, установлених цим Порядком. Судові справи, вказані у переліку, що належать передачі судам, мають бути зареєстровані у базі даних. Перелік складається відповідальною особою протягом семи робочих днів після опублікування цього Порядку за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку, та формується в електронній формі із застосуванням КЕП.
На виконання вимог пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX та Порядку №399 на підставі Акта приймання-передачі судових справ, не розглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва від 05.03.2025, згідно супровідного листа Київського окружного адміністративного суду від 05.03.2025 №01-19/3049/25 до Кіровоградського окружного адміністративного суду передано 689 судових справ (у тому числі дану адміністративну справу).
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями дана адміністративна справа передана судді А.В. Сагуну, у зв'язку з чим суддя прийняв справу до свого провадження.
В обґрунтування вимог представник позивача посилається на те, що відповідач у акті перевірки прийшов до хибних висновків щодо нереальності здійснення операцій контрагентом позивача та його подальшими постачальниками по ланцюгу, а наведена контролюючим органом інформація не спростовує реальності операцій Товариства з обмеженою відповідальністю “Строительство и монтаж» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрім Таун».
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву ( т.1 а.с.32-36), в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що перевіркою встановлено, що акти виконаних робіт складені за результатами господарських операцій між ТОВ «СИМ», з порушенням ст.9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність», у зв'язку з відсутністю у вказаних актах місця ix складання, дати складання та посад осіб, які є відповідальними за складання первинних документів та правильність ix оформлення.
Крім цього, до перевірки не надано: документи, які б підтверджували зберігання та транспортування будівельних матеріалів для робіт ТОВ «ДРІМ ТАУН» на об'єктах ТОВ «СИМ», оскільки відсутня інформація про складські приміщення у власності чи в оренді ТОВ «ДРІМ ТАУН».
Також, до перевірки та до заперечення, не надано акти передачі матеріалів, видаткові накладні на матеріали, які передані ТОВ «СИМ» для виконання робіт ТОВ «ДРІМ ТАУН», документи, що підтверджують перевезення матеріалів.
В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази здійснення оплати ТОВ «СИМ» на користь ТОВ «Дрім Таун» за виконані роботи за Договорами №23 та №27 від 01.06.2020.
Hi актом перевірки, ні з матеріалів справи не вдається точно встановити, якими силами та засобами (з яких саме матеріалів) виконувались спірні роботи, хто виступав їхнім безпосереднім виконавцем, яким чином забезпечувався доступ цих виконавців до об'єктів, яким чином позивач здійснював контроль за станом виконання ремонтних робіт.
Сам факт наявності у ТОВ «СИМ» податкових, видаткових накладних, актів наданих робіт (послуг), інших документів з посиланням на поставку товарів (послуг), виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах. Для податкового обліку значення має саме факт поставки (надання послуг) тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту.
Представником позивача подано відповідь на відзив, в якій просив задовольнити вимоги. Зазначив, що у запереченні до акту перевірки ним було додатково надані документи, що мали бути враховані під час прийняття рішення податковим органом. Щодо суті спірних правовідносин вказано, що виписані контрагентом податкові накладні містять усі обов'язкові реквізити, передбачені п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України, та були належним чином зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних, отже позивач мав право для віднесення до податкового кредиту сум ПДВ. ( т.2 а.с. 1-2).
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
На підставі наказу ГУ ДПС у Київській області від 19.08.2020 № 1015, виданого відповідно до п.78.4 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України проведено позапланову виїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОИТЕЛЬСТВО И МОНТАЖ», код за ЄДРПОУ 31298427, щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2020 року у податковій декларації з податку па додану вартість від 20.07.2020 №9171725956 від'ємного значення з податку на додану вартість.
Перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2020 року у Декларації від'ємного значення з ПДВ, встановлено порушення платником податків:
1. п. 198.1, п. 198.3, п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, із змінами та доповненнями, оскільки ним завищено від'ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду, на суму 300 456,00 грн.
Не погоджуючись з висновками викладеними в Акті перевірки ( т.1 а.с.4-31), платником податків подано заперечення №513 від 29.09.2019 ( т.1 а.с.34-41).
Розглянувши заперечення ТОВ «СИМ», ГУ ДПС у Київській області залишив Акт перевірки від 10.09.2020 №422/10-36-05-01/31298427 без змін, а заперечення без задоволення( т.1 а.с.42-53).
За результатами розгляду заперечень та на підставі Акту перевірки ГУ ДПС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.10.2020 №0002520701 ( т.1 а.с.54-55).
Не погодившись із податковим повідомленням-рішенням ТОВ «СИМ» на адресу Державної фіскальної служби України подало скаргу на податкове повідомлення- рішення від 13.10.2020 №0002520701.
Рішенням від 18.12.2020 №35771/6/99-00-06-02-03-06 ДФС України повідомила ТОВ «СИМ», що податкове повідомлення-рішення від 13.10.2020 №0002520701 залишено без змін, а скаргу платника податків - без задоволення ( а.с.50-69).
Не погоджуючись з прийнятим рішення, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України).
Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
За приписами пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу).
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ПК).
Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
За правилами пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Пунктом 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України визначено формулу розрахунку суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН.
Відповідно до пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених ПК України, можуть бути подані не пізніше 1095 днів, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
Згідно пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Відповідно до підпункту 200.7.1 пункту 200.7 цієї статті формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Абзацом 1 пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
У відповідності до абзаців 1, 2 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
За приписами пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Згідно частини першої статті 9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, встановлені обов'язкові реквізити для первинних документів, а саме: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
За статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції.
Як визначено підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
У відповідності до статті 1 Закону № 996-XIV господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Отже правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод (витрат та податкового кредиту) виникають за таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.
Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування податкових вигод.
Недоведеність наявності вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на їх формування та відображення у бухгалтерському та податковому обліку.
Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб'єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.
Недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з фактично вчиненою господарською операцією учасників правовідносин.
Під час перевіряємого періоду позивачем здійснювались господарські операції з ТОВ «Дрім Таун».
Так, згідно договору №27 від 01.06.2020 укладеного між ТО ІЗ «СИМ» (Замовник), та ТОВ «ДРІМ ТАУН», код ЄДРПОУ 43205901 (Підрядник):
«Замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов'язання виконані роботи по об'єкту «Капітальний ремонт внутрішніх приміщень в комунальному закладі «Нікольська загальноосвітня школа І - III ступенів №1 імені Якименка А.Д. Нікольської районної ради Донецької області» опорна школа (1 черга) ( завершення робіт) (продовження робіт) відповідно до умов цього договору. Обсяг виконуваних робіт визначається Договірною ціною на базі локальних кошторисів, затвердженої Замовником, що с невід'ємною частиною Договору.
Підрядник зобов'язаний:
Своїми силами, якісно виконати роботи за цим договором, в терміни, узгоджені сторонами, з дотриманням діючих в Україні нормативно-технічних документів, вимог щодо забезпечення охорони навколишнього природного середовища, норм техніки безпеки, пожежної безпеки і охорони прані.
Здача-приймання виконаних робіт оформляється актами виконаних робіт за формами КВ-2 га КБ-3.
Вартість робіт по договору визначена твердою договірною ціною, складає 1207144.01 гри., в т.ч. ПДВ - 201 190.67 грн.
Якщо фактична вартість закінчених робіт, перевищує ціну, яка визначена, всі пов'язані з цим витрати несе підрядник без подальшого відшкодування замовником. Даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2020.
Також, згідно договору №23 від 01.06.2020 укладеного між ГОВ «СИМ» (Замовник) та ТОВ «ДИМ ТЛУН», код ЄДРПОУ 43205901 (Підрядник):
«Замовник доручає, а підрядник бере па себе зобов'язання виконати роботи по об'єкту «Капітальний ремонт будівлі Сіверської ЗОШ І ~ III ступенів №2 Артемівської районної ради Донецької області, за адресою: Донецька область, Бахмутський район, м. Сіверськ. вул. Богдана Хмельницького. 2» (завершення робіт) (коригування) (залишкові роботи) відповідно до умов цього договору.
Обсяг виконуваних робіт визначається Договірною ціною на базі локальних кошторисів, затвердженої Замовником, що є невід'ємною частиною Договору.
Підрядник зобов'язаний:
Своїми силами, якісно виконати роботи за цим договором, в терміни, узгоджені сторонами, з дотриманням діючих в Україні нормативно-технічних документів, вимог щодо забезпечення охорони навколишнього природного середовища, норм техніки безпеки пожежної безпеки і охорони праці.
Здача-приймання виконаних робіт оформляється актами виконаних робіт га формами КБ-2 га КБ-3.
Вартість робіт по договору визначена твердою договірною ціною, складає 595589,36 грн., в ї.ч.ПДВ-99264.89 грн.
Якщо фактична вартість закінчених робіт, перевищує ціну, яка визначена, всі пов'язані ч, цим витрати несе підрядник без подальшого відшкодування замовником.
Даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2020.
В періоді, що перевірявся, ТОВ «СИМ» включило до 23 рахунку «Виробництво» вартість послуг згідно актів приймання виконаних будівельних робіт з реквізитами ТОВ «ДРІМ ТАУН» на суму 1802733,37 грн.
Станом на 30.06.2020 по взаємовідносинам існує кредиторська заборгованість ТОВ «СИМ» перед ТОВ «ДРІМ ТАУН» у розмірі 1667733.37 грн.
В періоді, що перевірявся ТОВ «СИМ» включило до податкового кредиту з податку на додану вартість суми податку на додану вартість згідно податкових накладних, з реквізитами ТОН «ДРІМ ТАУН» (код ЄДРПОУ 43205901 за червень 2020 - 300455,56 грн.
В акті перевірки зазначено, що акти виконаних робіт складено з порушеннями (ст.9 ЗУ «ПРО БУХ. Облік)», у зв'язку з тим, що у них відсутнє місце складання, дата складання та посада особи, яка відповідальна за складання первинних документів та правильність їх оформлення, що є обов'язковими реквізитами при складанні первинних документів, відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Крім цього, до перевірки не надано: документи, які б підтверджували зберігання та транспортування будівельних матеріалів для робіт ТОВ «ДРІМ ТАУН» на об'єктах ТОВ «СИМ», оскільки відсутня інформація про складські приміщення у власності чи в оренді ТОВ «ДРІМ ТАУН».
На думку відповідача, ТОВ «СИМ» документально не підтверджено отримання будівельно-монтажних послуг від ТОВ «ДРІМ ТАУН» (код ЄДРПОУ 43205901) та їх використання в господарській діяльності, що свідчить про відсутність реального здійснення операції. Також не встановлено придбання ТОВ «ДРІМ ТЛУН» (код СДРПОУ 43205901) будівельно-монтажних робіт у інших СГД.
Стосовно певних недоліків в оформленні акту виконаних робіт, зокрема, в частині відсутності місця складання, дати складання та посади особи, яка відповідальна за складання первинних документів та правильність їх оформлення, на переконання суду сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі платника у зв'язку з його господарською діяльністю.
Зміст господарської операції може встановлюватися з урахуванням змісту цивільно-правових чи господарсько-правових зобов'язань сторін, але не вичерпується останнім, оскільки господарська операція може мати місце навіть за відсутності цивільно-правових чи господарсько-правових відносин між платниками податків. З метою податкового обліку господарські операції можуть оформлюватися будь-якими первинними документами, зміст яких відповідає наведеним вимогам податкового законодавства, та складення яких відповідає законодавчо установленим вимогам щодо оформлення такої операції або звичаєвій практиці. Умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені.
Вказане узгоджується з правовими позиціями Верховного суду, що викладені у постановах від 12.06.2018 року у справі №826/11879/13-а та від 30.03.2018 року у справі №821/2106/13-а.
Так, в актах виконаних робіт з ТОВ «ДРІМ ТАУН» зазначено:
назву документа :
- Акт приймання виконаних будівельних робіт за об'єктом будівництва - Капітальний ремонт внутрішніх приміщень в комунальному закладі «Нікольська загальноосвітня школа 1-ІІІступенів № і імені Якименка А. Д. Нікольської районної ради Донецької області» опорна школа (1 черга) (завершення робіт) (продовження робіт)
- Акт приймання виконаних будівельних робіт за об'єктом будівництва - Капітальний ремонт будівлі Сіверської ЗОШ І-ПІ ступенів № 2 Артемівської районної ради Донецької області за адресою: Донецька область, Бахмутський район, м. Сіверськ, вул. Богдана Хмельницького, 2 (завершення робіт) (коригування) ( залишкові роботи)
дату складання:
акти містять період складання на 1 аркуші актів зазначено за червень 2020 та відповідну дату підписання:
назву підприємства, від імені якого складено документ: ТОВ «ДРІМ ТАУН» код ЄДРПОУ -43205901;
зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції:
акти приймання виконаних будівельних робіт містять: найменування робіт і витрат, обґрунтування одиницю виміру, кількість, розмір заробітної плати та іншу інформацію, яка обов'язково зазначається. Акти виконаних робіт складені відповідно до Додатку ДСТУ 1-1:2013;
посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення: директор ТОВ «ДРІМ ТАУН» - Золотарьова О.Р., яка відповідальна за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції:
від замовника акти виконаних будівельних робіт містять підпис директора ТОВ "СТРОИТЕЛЬСТВО И МОНТАЖ" - В.Є. Опря, печатку ТОВ "СТРОИТЕЛЬСТВО И МОНТАЖ",
від підрядника акти виконаних будівельних робіт містять підпис директора ГОВ «ДРІМ ТАУН» - Золотарьової О.Р. та печатку підприємства ТОВ «ДРІМ ТАУН».
Тобто, всі акти приймання виконаних будівельних робіт з підрядником ТОВ «ДРІМ ТАУН» містить всі обов'язкові реквізити первинного документа відповідно до п.2 ст.9 Закону від 16.07.99р. № 996-ХІУ.
Отже, матеріалами справи підтверджується складання між позивачем та контрагентом всіх первинних документів на виконання господарських операцій, якими, в свою чергу, підтверджується факт того, що спірні правочини набули реального настання тих правових наслідків, на настання яких були спрямовані.
На момент здійснення операцій з придбання послуг підрядник - ТОВ «Дрім Таун» був зареєстрований платником податку на додану вартість (свідоцтво № 200481105 від 01.10.2019). Ознаки фіктивності платника податків відсутні.
Таким чином, обставини встановлені судом та надані контролюючому органу в процесі перевірки первинні документи підтверджують фактичне виконання укладених договорів, які носять реальний характер, та повністю відповідають вимогам законодавства.
Суд зауважує, що контролюючий орган безпідставно зробив висновки про те, що за будівельними операціями лише оформлювались окремі первинні документи з метою створення зовнішніх ознак фактичного здійснення операцій та правомірності формування податкового кредиту, щоб отримати необґрунтовану податкову вигоду у вигляді витрат та податкового кредиту з ПДВ, на підставі інформації по другому ланцюгу постачання.
Зокрема, судом встановлено, що до таких висновків контролюючий орган дійшов під час перевірки господарських операцій контрагентів позивача на предмет дотримання податкового та іншого законодавства із контрагентами у другому ланцюгу постачання, а саме по ТОВ «Дрім Таун» із контрагентами ТОВ «Будком Альянс» (код СДРПОУ 42895492), ТОВ «Треджтізе Мджет» (код СДРПОУ 42923388),ТОВ «Клінсервіс» (код СДРПОУ 42944790), ТОВ «Вортекс Сервіс» (код СДРПОУ 43194350), ТОВ «Ньюстрейд» (код СДРПОУ 43363766), ТОВ «Екодрєв ЛТД» (код СДРПОУ 43546304).
Так, відповідачем вказано, що ТОВ «Треджтізе Мджет» є фігурантом кримінального провадження № 32019220000000096, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.09.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205-1 KK України, а ТОВ «Ньюстрейд» с фігурантом кримінального провадження №32017000000000147 від 09.08.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 27, ч.3 ст.212 KK України. Таким чином, виникають очевидні сумніви щодо реальності постачання будівельних матеріалів на користь ТОВ «Дрім Таун», що в свою чергу унеможливлює виконання робіт з капітального ремонту на замовлення ТОВ «СИМ».
Суд вважає необхідним застосувати та зазначити правові висновки Верховного Суду сформовані у постанові від 08.08.2023 у справі № 821/1871/16:
- будь-який документ, виданий від імені суб'єкта господарювання (платника податків), що не був позбавлений відповідного статусу на час складення цього документа, має силу первинного документа і згідно зі ст. 44 ПКУ і ст. 9 Закону № 996-ХІУ підтверджує дані податкового обліку суб'єкта господарювання та/або його контрагентів у тому разі, якщо цей документ містить, зокрема: достовірні дані про фактично здійснену господарську операцію та відображає її економічну суть;
- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Водночас інший платник податків під час використання такого документа у своєму податковому обліку повинен діяти розумно, добросовісно та з належною обачністю, а також щодо сумніву в достовірності даних, унесених до відповідного документа своїм контрагентом, у т. ч. стосовно даних щодо можливих дефектів правового статусу такого контрагента, а також щодо підпису й інших засобів ідентифікації представників контрагента, які брали участь у господарській операції;
- норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог Закону щодо формування витрат і податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента і злагодженості дій між ними;
- вирок щодо посадової особи контрагента, а також ухвала про звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності не можуть створювати преюдицію для адміністративного суду, якщо тільки суд кримінальної юрисдикції не встановив конкретних обставин щодо дій чи бездіяльності позивача. Такі вирок чи ухвала суду за результатами розгляду кримінального провадження мають оцінюватись адміністративним судом разом із наданими первинними документами й обставинами щодо наявності первинних документів, правомірності їх оформлення, можливості виконання (здійснення) спірних господарських операцій, їх зв'язку з господарською діяльністю позивача та можливого використання придбаного товару (робіт, послуг) у подальшій діяльності;
- помилки в оформленні документів не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних убачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків, у зв'язку з його господарською діяльністю, мали місце.
Відповідно, на підтвердження реальності фінансово-господарських правовідносин з ТОВ «Дрім Таун» підприємством надавалися в ході перевірки, платіжні доручення/банківські виписки, акти приймання-передачі виконаних робіт (КБ-2, КБ-3), які містять необхідну для цілей оподаткування інформацію про зміст, обсяг та вартість поставлених робіт (послуг) та товарів.
Суд звертає увагу, що позивач діяв у відповідності до вимог п. 198.2 ст. 198 ПК України, при внесенні суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту за датою отримання послуг, що підтверджується відповідними актами та оборотно - сальдовою відомістю по рахунку 631 за червень 2020 - жовтень 2020 року.
Щодо посилання відповідача на неналежність та недопустимість доказів - 4 копії платіжних доручень наданих позивачем до позовної заяви на підтвердження здійснення розрахунків за господарськими операціями (т.1, а.с.184-187) то суд зазначає, що відповідачем не доведено, що вказані докази є підробленими.
Також, згідно правових висновків викладених у постанові Верховного Суду від 19.06.2023 у справі № 810/1577/17, слідує, що норми податкового законодавства не визначають обсяг матеріальних та/або трудових ресурсів у платника під час здійснення господарської діяльності як критерій правового статусу платника щодо отримання податкової преференції у формі податкової вигоди.
Верховний Суд у постановах від 17.04.2018 у справі №826/14549/15, від 06.02.2018 у справі №816/166/15-а, від 13.08.2020 у справі №520/4829/19, від 21.10.2020 у справі №140/1845/19, від 11.08.2023 у справі 640/6374/21 сформував наступну правову позицію про те, що відсутність у контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу); основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.
За правовими позиціями в постановах Верховного Суду від 06.02.2018 в справі №816/166/15а, від 27.03.2018 року в справі №816/809/17, від 28.09.2022 у справі №200/14542/19-а, від 01.12.2022 року у справі №320/5878/19, вбачається, що будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб'єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.
У постанові Верховного Суду від 01.02.2023 у справі №380/9660/21 відмічено, що за відсутності відповідних доказів, які беззаперечно могли б свідчити про неможливість виконання операції або про її невиконання контрагентами, платник не може бути позбавлений можливості відображення такої операції у своєму податковому обліку.
Суд вкотре відмічає, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними, що узгоджується із правовими висновками Верховного Суду сформовані у постановах від 17.11.2021 року у справі № 640/18105/18, від 06.12.2021 у справі № 640/8883/19, від 23.12.2021 у справі № 814/322/16.
Верховний Суд в постанові від 08.02.2024 у справі № 400/962/19 зробив наступні висновки: «У зв'язку із наведеним та в аспекті висновків суду апеляційної інстанції слід зазначити, що Велика Палата Верховного Суду (далі - ВП ВС) в постанові від 07 липня 2022 року у справі №160/3364/19 відступила від висновку Верховного Суду України про безумовні й наскрізні наслідки фіктивного підприємництва (його несумісність з легальною підприємницькою діяльністю) й запровадила диференційований підхід до аналізу господарських операцій між суб'єктами господарювання. ВП ВС зазначила, що сам факт використання первинних документів з недостовірними даними для підтвердження обставин здійснення господарської операції не повинен автоматично вказувати на безпідставність даних податкового обліку. Натомість, контролюючий орган має довести, що платник податків, приймаючи від контрагентів та використовуючи певні документи для цілей податкового обліку, діяв нерозумно, недобросовісно або без належної обачності. Це також пов'язано з фактичною можливістю й економічною доцільністю перевірки самим платником податків достовірності відомостей, які були включені до первинних документів. Мають бути наявні докази того, що розумними заходами добросовісний платник податків міг перевірити правдивість відповідних документів, а також: мав достатні підстави, діючи з належною обачністю, для обґрунтованих сумнівів у їх змісті.
Тобто, з огляду на принцип індивідуальної відповідальності, у разі, коли іншою особою були внесені до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати негативних наслідків, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце».
Таким чином, враховуючи вищезазначене та встановлене, на позицію суду позивач не має нести відповідальність за дії чи бездіяльність суб'єктів господарювання у першому, зокрема в другому ланцюгу постачання, навіть у разі відповідного доведення контролюючим органом нереальності господарських операцій в даному ланцюгу, фіктивність підприємств, наявності вироків суду щодо незаконного створення підприємств та ведення незаконної діяльності з метою отримання неправомірної вигоди, прибутку, тощо.
Така відповідальність можлива за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними і такі дії належними доказами доведені контролюючим органом. Та, такі факти мають бути підтверджені належними та достатніми доказами.
Суд зауважує, що з Акту перевірки та в ході розгляду справи відповідачем не наведено та не доведено обґрунтованих доводів та не надано належних доказів для висновків щодо діяльності контрагентів позивача як за першим так і за другим ланцюгом, враховуючи, що зустрічні звірки не були проведені за відсутності адресатів за юридичними адресами, відповідно первинна та бухгалтерська документація не перевірялась, оцінка такій не надавалась.
За висновками суду, вчинені між позивачем та його контрагентом господарські операції носять реальний характер, мають своїм наслідком зміну у майновому стані учасників правочинів, є економічно виправданими, факт виконання господарських зобов'язань сторін підтверджується первинними документами бухгалтерської та податкової звітності, які є належними та достатніми доказами того, що господарські операції фактично відбулися, а операція між позивачем та його контрагентами врахована відповідно до її дійсного економічного змісту, обумовлена розумними економічними причинами (цілями ділового характеру) та відповідає меті здійснення господарської діяльності.
Суд вважає висновки контролюючого органу щодо нереальності здійснення господарських операцій із контрагентом помилковими, не підтвердженими доказами, такі, що ґрунтуються на припущеннях, та висновки Акту перевірки загалом базуються на податковій інформації за другим ланцюгом постачання, та такі не підтверджені належними та достатніми доказами, і останні не спростовують реальність господарських операцій позивача із його контрагентами у першому ланцюгу.
Враховуючи зазначене суд вважає необхідним також застосувати висновки Верховного Суду у п. 37 постанови від 28.05.2020 у справі № 826/17201/17, що суб'єкт владних повноважень не може обґрунтовувати правомірність рішення, що оскаржується, іншими обставинами, ніж ті, що зазначені безпосередньо в документів, що оскаржується. За іншого підходу він би самостійно та довільно міг би змінювати (доповнювати) обґрунтування своїх дій (рішень) після їх вчинення (ухвалення), що не сумісне з принципами правової визначеності та належного урядування, які є фундаментальними для правової держави.
Таким чином, суд приходить до висновків про недоведеність відповідачем завищення позивачем у перевіряємому періоді по контрагенту ТОВ «Дрім Таун» від'ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду, на суму 300 456,00 грн., що вказує на протиправність прийнято податкового повідомлення-рішення.
Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.».
З огляду на припис наведеної норми процесуального права, при розгляді судом спору щодо правомірності рішень контролюючого органу, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи відмовлено у наданні податкових вигод, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.
Враховуючи все вище викладене відповідачем не доведено порушення позивачем вимог податкового законодавства, а тому спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
В свою чергу, позивачем доведено належними та допустимими доказами правильність декларування податкових зобов'язань та наявність права на податковий кредит.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28 серпня 2018 року (справа № 802/2236/17-а).
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки в даному випадку суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, то судові витрати підлягають відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293,295-297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Строительство и монтаж» (вул. Володимирська, буд. 22-А, м. Васильків, Київська область, 08600, ЄДРПОУ 31298427) до Головного управління ДПС у Київській області (вул. Святослава Хороброго, буд. 5, корпус а, м. Київ, 03151, ЄДРПОУ 44096797) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області від 13.10.2020 року № 0002520701.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Строительство и монтаж» (ЄДРПОУ 31298427) судові витрати у розмірі 4 507,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (ЄДРПОУ 44096797).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду А.В. САГУН