ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"07" серпня 2025 р. справа № 300/7924/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:
судді Біньковської Н.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,-
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Златі Н.С., звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області відповідно до змісту якого просить: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 22.07.2024 №155950014453 «Про відмову в перерахунку пенсії»; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити переведення на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії з 15.07.2024, з врахуванням до стажу державної служби періодів роботи в митних органах з 02.08.1994 по 18.07.2024.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що отримує пенсію за віком згідно Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 15.07.2024 звернувся до пенсійного органу із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону “Про державну службу», однак рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області протиправно відмовлено у такому переведенні та не зараховано до стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України “Про державну службу», періоди роботи позивача з 02.08.1994 по 18.07.2024. Просить позов задовольнити.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області скористалося правом подання відзиву на позов, в якому стосовно задоволення позовних вимог заперечує. Зазначає, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 22.07.2024 відмовлено у переведенні на пенсію згідно Закону України “Про державну службу» у зв'язку із недостатністю стажу державної служби. Вважає, що відсутні правові підстави для зарахування до стажу державної служби позивача періоду роботи в органах митної служби України (у період з 02.08.1994 по 18.07.2024 позивач працював в орган митної служби України), оскільки ОСОБА_1 було присвоєно спеціальне звання. Станом на 01.05.2016 у позивача відсутній 20-річний стаж роботи на посадах державного службовця та віднесених до них посад державних службовців. ОСОБА_1 не набув достатньо стажу для призначення пенсії державного службовця, а відповідно і права на призначення пенсії за віком згідно Закону №889. Просить в задоволенні позову відмовити (а.с.48).
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області також скористалося правом подання відзиву на позов, в якому просить в задоволенні позову відмовити. Зазначає, що позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою від 15.07.2024 про переведення з пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію згідно Закону України «Про державну службу». За принципом екстериторіальності розгляд зазначеної заяви здійснювався Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області № 155950014453 від 22.07.2024 позивачу було відмовлено в перерахунку пенсії, оскільки чинним законодавством визначено, що пенсія за віком (в тому числі державним службовцям) призначається виключно на умовах та в порядку Закону № 1058. Стверджує, що оскільки загальний стаж позивача на посадах державної служби станом на 01.05.2016 становить менше 20 років, тобто не відповідає вимогам, встановленим п. 10-12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889, тому у пенсійного органу були відсутні законні підстави для призначення позивачу пенсії за віком відповідно до Закону № 889. Період роботи позивача в органах митної служби не може бути зарахований до стажу державної служби, оскільки посади, на яких позивач працював у цей період, не відносяться до роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України “Про державну службу». Просить в задоволенні позову відмовити (а.с.46).
Заяв про розгляд справи з викликом сторін суду не надходило. У відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в справі матеріалами.
Суд, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши в сукупності письмові докази, встановив наступне.
ОСОБА_1 з 08.07.2022 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (а.с.54, 68, 101).
1507.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду Українив Одеській області із заявою про переведення на пенсію згідно із Законом України “Про державну службу» (а.с.51).
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 22.07.2024 за №155950014453 відмовлено ОСОБА_1 у переведенні на пенсію за віком згідно Закону України “Про державну службу» у зв'язку із тим, що стаття 25 Закону №3723 не поширюється на працівників митної служб, та в заявника відсутній стаж державної служби. Зазначено, що відповідно до трудової книжки ОСОБА_1 за період з 1994 року по теперішній час працює в органах митної служби України (а.с.51).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
У статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Право вибору пенсійних виплат закріплено у статті 10 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
01 травня 2016 року набув чинності Закон України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу" (надалі також - Закон № 889-VIII), підпунктом 1 пункту 2 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" якого визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про державну службу" №3723-XII , крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Пунктами 10, 12 розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно з частиною 1 статті 37 Закону №3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Таким чином, необхідною умовою для наявності у державних службовців, які на день набрання чинності Законом №889-VIII займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, та осіб, які на день набрання чинності Законом №889-VIII мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, право на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно частини 1 статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ після 1 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 Закону України № 3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ, а саме щодо віку, страхового стажу та стажу державної служби.
Отже, після 01 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом №889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №889-VIII, та мають передбачені частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ вік і страховий стаж.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 822/524/18, у постанові Верховного Суду від 02.04.2020 у справі № 687/545/17, від 17 травня 2021 року у справі № 607/5615/17.
Згідно з пунктом 4 “Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб» затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 (надалі також - Порядок №622) пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Як слідує із трудової книжки позивача від 01.09.1979 серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 (а.с.27):
- 02.08.1994 прийнятий на посаду інспектора Ренійської митниці, наказ від 02.08.1994 №91-к;
- 01.06.1996 призначений на посаду заступника начальника ВМКТЗ - начальника сектора №3, наказ №115-к від 23.05.1996;
Прийняв присягу державного службовця 05.06.1995.
- 15.07.1997 звільнений з роботи згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку із ліквідацією Ренійської митниці в званні «інспектор митної служби 3 рангу», наказ №41-л від 15.04.1997;
- 16.04.1997 призначений на посаду старшого інспектора митного поста «Рені» Придунайської митниці, наказ №6-к від 16.04.1997;
- 20.06.1997 присвоєно персональне звання інспектора митної служби 2 рангу, наказ №275 від 20.06.1997;
- 19.06.1998 присвоєно персональне звання «Інспектор митної служби 2 рангу», наказ №276 від 19.06.1998;
- 21.12.1998 призначений на посаду старшого інспектора служби БК та ПМП, наказ №128 від 29.12.1998;
- 03.07.2000 присвоєно персональне звання «радник митної служби З рангу», наказ №301-к від 03.07.2000;
- 31.10.2002 звільнений відповідно до п. 5 ст. 36 КЗпП України у зв'язку із переведенням, наказ №208-к від 30.10.2002;
- 01.11.2002 прийнятий на посаду провідного інспектора відділу митного контролю та митного оформлення енергоносіїв у м. Рені, в порядку переведення з Придунайської митниці, наказ від 01.11.2002 №199-к;
- 12.11.2003 призначений на посаду головного інспектора зазначеного відділу, наказ №201 від 12.11.2003;
- 01.04.2004 присвоєно спеціальне звання «Радник митної служби ІІІ рангу», наказ №299 від 30.03.2004;
- 31.08.2005 звільнений у порядку переведення для подальшої роботи в Енергетичній регіональній митниці, п. 5 ст. 36 КЗпП України, наказ від 30.08.2005 № 154-к;
- 01.09.2005 прийнятий на посаду головного інспектора відділу митного контролю та митного оформлення енергоносіїв у м. Рені, в порядку переведення з Центральної енергетичної митниці, наказ від №7-к від 31.08.2005;
Відділ митного контролю та митного оформлення енергоносіїв у м. Рені з 18.02.2006 перейменовано у відділ митного оформлення у м. Рені, наказ від 18.02.2006 №116.
- 27.04.2009 звільнений з роботи у порядку переведення для подальшої роботи в Ізмаїльській митниці, п. 5 ст. 36 КЗпП України, наказ №96-к від 23.04.2009;
- 28.04.2009 призначений на посаду провідного інспектора митниці, наказ від 28.04.2009 №137-к;
Ізмаїльська митниця реорганізована шляхом приєднання до Південної митниці, наказ №1218 від 14.10.2010.
- 22.10.2010 призначений на посаду провідного інспектора сектору митного оформлення №1 відділу митного оформлення №5 митного поста «Ізмаїл» Південної митниці, наказ №839-к від 21.10.2010;
- 10.02.2012 переведений на посаду головного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Рені», наказ від 10.02.2012 №199-к;
- 09.11.2012 переведений на посаду головного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Ізмаїл», наказ №1510-к від 09.11.2012;
Південну митницю реорганізовано шляхом приєднання до митниці Міндоходів, постанова Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 №229;
- 01.06.2013 переведений на посаду головного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Ізмаїл» Південної митниці Міндоходів, наказ від 31.05.2013 №250;
- 24.07.2013 присвоєний дванадцятий ранг державного службовця, наказ від 24.07.2013 №208-о.
Як слідує із трудової книжки позивача від 14.11.2013 серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 (а.с.32 зворот):
- 14.11.2013 переведений на посаду головного державного інспектора відділу митного оформлення №2, наказ №538-о від 14.11.2013;
- 26.12.2013 присвоєно спеціальне звання «Радник податкової та митної справи 3 рангу», наказ №719-о від 26.12.2013;
- 26.12.2014 переведений на посаду головного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці ДФС, наказ від 26.12.2014 №209-о;
- 01.03.2017 переведений на посаду головного державного інспектора сектору митного оформлення 24 митного поста «Імаїльський» Одеської митниці ДФС, наказ №180-о від 28.02.2017;
- 12.06.2017 переведений на посаду головного державного інспектора відділу митного оформлення №4 митного поста «Імаїльський» Одеської митниці ДФС, наказ №564-о від 12.06.2017;
- 07.12.2019 звільнений із займаної посади в порядку переведення до Одеської митниці Держмитслужби, відповідно до Закону України «Про державну службу», наказ від 947-о від 06.12.2019;
- 08.12.2019 призначений на посаду головного державного інспектора відділу митного оформлення №4 митного поста «Імаїльський» Одеської митниці Держмитслужби в порядку переведення з Одеської митниці ДФС, наказ №24-о від 06.12.2013;
- 08.12.2019 присвоєний 6 ранг державного службовця, наказ №60-о від 12.12.2019;
- 25.06.2020 присвоєно спеціальне звання «Радник митної служби З рангу», наказ №449-о від 25.06.2020;
- 04.08.2020 переведений на посаду головного державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Імаїльський» Одеської митниці Держмитслужби, наказ №538-о від 03.08.2020;
- 30.06.2021 звільнений із займаної посади в порядку переведення до Одеської митниці Держмитслужби, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 41 Закону України «Про державну службу», наказ від 592-о від 30.06.2021;
- 01.07.2021 призначений на посаду з укладанням контракту про проходження державної служби на посаду головного державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Рені», наказ від 30.06.2021 №27-о;
Підтверджено спеціальне звання «Радник митної служби 3 рангу».
- 03.02.2024 переведено на посаду головного державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Придунайський» Одеської митниці з укладенням контракту про проходження державної служби, наказ від 01.02.2024 №90-о;
- 18.07.2024 припинено державну службу та звільнено із займаної посади головного державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Придунайський» Одеської митниці у зв'язку із виходом на пенсію відповідно до п. 7 ч.1, ч. 3 статті 85 Закону України «Про державну службу», наказ від 27.06.2024 №674-о.
Відповідно до розрахунку страхового стажу позивача його страховий стаж становить 43 роки 11 місяців 27 днів. Зараховано до 30.06.2024 (а.с.54, 92-93, 101).
З матеріалів справи судом встановлено, що фактичною підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" було відсутність у нього необхідного стажу державної служби у зв'язку з не зарахуванням до стажу державної служби періоду його роботи на посадах працівника митної служби.
Пунктом 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII визначено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Отже, стаж державної служби за періоди роботи до 01 травня 2016 року обчислюється відповідно до законодавства, що діяло раніше, та на тих умовах і в порядку, що були ними передбачені.
Стаж державної служби до набрання чинності Законом № 889-VIII обчислювався відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року № 283 (надалі також - Порядок № 283), та додатку до нього (були чинними до 01 травня 2016 року).
Пунктом 1 Порядку № 283 встановлено, що цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.
Згідно з пунктом 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба): на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статті 25 Закону України "Про державну службу" (3723-12), а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців; на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів; на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком.
Пунктами 4, 5 Порядку № 283 визначено, що документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи. Обчислений відповідно до цього Порядку стаж державної служби застосовується для встановлення державним службовцям надбавки за вислугу років, надання додаткових оплачуваних відпусток та призначення пенсії.
Спеціальним законом, що визначає статус працівників митної служби в Україні, її функції та правові основи діяльності є Митний кодекс України.
Так, стаття 154 Митного кодексу України № 1970-ХІІ від 12.12.1991 передбачала, що службовим особам митних органів України присвоюються персональні звання відповідно до займаних посад і стажу роботи.
Статтею 430 Митного кодексу України № 92-ІV від 11.07.2002 (який набрав чинності 01.01.2004) було визначено, що пенсійне забезпечення посадових осіб митної служби України здійснюється відповідно до умов і порядку, встановлених Законом України "Про державну службу". Пенсійне забезпечення працівників митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, які не є посадовими особами, здійснюється на загальних підставах відповідно до законодавства України про пенсійне забезпечення.
Відповідно до частин 1, 2 статті 569 МК України (у редакції Закону від 13 березня 2012 №4495-VI) посадовими особами митної служби України є працівники митних органів України, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності митної служби України і яким присвоєно спеціальні звання митної служби. Посадові особи митної служби України є державними службовцями.
Правове становище посадових осіб митної служби України визначається цим Кодексом, а в частині, не врегульованій ним, законодавством про державну службу та іншими актами законодавства України.
Відповідно до ч. 1 ст. 588 МК України (у редакції Закону від 13 березня 2012 №4495-VI) пенсійне забезпечення посадових осіб митної служби України здійснюється відповідно до умов і порядку, встановлених Законом України «Про державну службу». Час служби зазначених осіб в митних органах зараховується до стажу державної служби, необхідного для призначення пенсії державного службовця.
Частиною 1 статті 588 МК України (у редакції Закону № 405-VII від 04.07.2013) передбачено, що пенсійне забезпечення посадових осіб органів доходів і зборів здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу».
При цьому період роботи (служби) зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) в органах доходів і зборів зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
Крім того, частиною 17 статті 37 Закону № 3723-ХІІ визначено, що період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Аналогічні положення щодо віднесення посадових осіб органів доходів і зборів до державних службовців та пенсійного забезпечення посадових осіб органів доходів і зборів в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу», були передбачені і Митними кодексами України від 11.07.2002 та від 12.12.1991 (зокрема, ч. 3 ст. 154 МК України в редакції Закону № 1970-XII).
Отже, законодавством, яке діяло в період роботи (служби) позивача, та яке діє на теперішній час, визначено, що посадові особи державної митної служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в митних органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.
Вказане підтверджується також положенням п. 7 ч. 2 ст. 46 Закону № 889-VIII, згідно з яким до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.
Окрім того, частиною 2 статті 46 Закону № 889-VIII та Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 229 від 25.03.2016 (надалі також - Порядок № 229), які діють з 01.05.2016, закріплено, що до стажу державної служби зараховується, зокрема, час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.
Виходячи з наведеного, посадові особи митних органів, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в митних органах зараховується до стажу державної служби, який дає право на набуття пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена у рішенні Верховного Суду від 04 квітня 2018 року (зразкова справа № 822/524/18) та постанові Верховного Суду від 10.07.2018 справа №591/6970/16-а.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що періоди роботи позивача з 02.08.1994 по 18.07.2024 в митних органах підлягають зарахуванню до стажу державної служби.
Таким чином, оскільки позивач станом на час звернення до пенсійного органу досягнув 62 років та має загальний стаж роботи понад 40 років, понад 20 років стажу державної служби, тому наявні правові підстави для переведення позивача з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".
Згідно із частиною 3 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Відповідно до пункту 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 р. № 622 пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права.
З огляду на наведене суд зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області протиправно прийнято рішення від 22.07.2024 №155950014453 про відмову позивачу у переведенні на пенсію за віком згідно Закону України “Про державну службу».
Стосовно вимоги позивача зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити переведення на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії з 15.07.2024, з врахуванням до стажу державної служби періодів роботи в митних органах з 02.08.1994 по 18.07.2024, суд зазначає наступне.
Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 Порядку 22-1, заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Із вказаного слідує, що після реєстрації 15.07.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області заяви позивача, органом пенсійного забезпечення, який її розглядав і вирішував за принципом екстериторіальності питання про наявність чи відсутність права на пенсію, в розумінні Порядку №22-1 є Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.
Тож, дії зобов'язального характеру щодо призначення позивачу пенсії за віком має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах, яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України Івано-Франківській області.
Такого ж висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 08.02.2024 в справі №500/1216/23, від 07.05.2024 в справі №460/38580/22.
Підсумовуючи вищенаведене, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до стажу державної служби позивача період роботи з 02.08.1994 по 18.07.2024 в митних органах та перевести позивача з 01.07.2024 на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII згідно заяви від 15.07.2024.
У відповідності до частин 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що спір виник внаслідок протиправного рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, відтак підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області сплачений судовий збір в сумі 1695,68 грн, що пропорційно становить 70% задоволених позовних вимог. Доказів понесення інших судових витрат сторонами суду не надано.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 22.07.2024 №155950014453.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 період роботи з 02.08.1994 по 18.07.2024 в митних органах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області перевести з 01.07.2024 ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-XII згідно заяви від 15.07.2024.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1695,68 грн (одна тисяча шістсот дев'яносто п'ять гривень 68 копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ),
відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018),
відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, вул. Канатна, 83, м. Одеса, Одеська область. 65012).
Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.