Справа № 307/2118/25
Закарпатський апеляційний суд
05.08.2025 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю секретаря ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/4806/451/25, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 , в інтересах якої діє представник - адвокат ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Тячівського районного суду від 16 червня 2025 року,
Ухвалою слідчого судді Тячівського районного суду від 16 червня 2025 року, задоволено клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, шляхом заборони розпорядження, користування та відчуження, а саме:
- транспортний засіб, автомобіль марки «Volkswagen» моделі «Passat» н.з. «MM89STA», румунської реєстрації, який згідно реєстраційного талону № НОМЕР_1 належить ОСОБА_7 , та перебуває у фактичному володінні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканка АДРЕСА_1 , та який поміщено на спеціальний майданчик тимчасового утримання транспортних засобів Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області в м. Тячів, вул. Промислова №6/А;
- мобільний телефон марки «Xiaomi» IMEI 1 « НОМЕР_2 » IMEI2 « НОМЕР_3 » з сім картою № НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканка АДРЕСА_1 , який поміщено та упаковано до спецпакету НПУ № ICR0183065.
З матеріалів судового провадження слідує, що в провадженні СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025071160000081 від 12.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що в рамках розслідування кримінального провадження №12025071160000081 від 12 лютого 2025 встановлено, що 14.06.2025 в ході проведення контролю за вчиненням злочину в рамках кримінального провадження, працівниками Тячівського РВП спільно з співробітниками прикордонного оперативно-розшукового відділу (з місцем дислокації населений пункт Тячів) головного оперативно-розшукового відділу НОМЕР_5 прикордонного загону та Управління міграційної поліції ГУНП в Закарпатській області в ході чого були затримані гр. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешк. АДРЕСА_2 та гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканка АДРЕСА_1 при спробі переправлення громадян України через державний кордон, поза встановлених пунктів пропуску, в межах Тячівського району, та отриманні грошової винагороди в розмірі 8 500 тисяч доларів США з однієї особи, а саме ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешк. АДРЕСА_3 ; ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 мешк. АДРЕСА_4 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешк. АДРЕСА_5 .
14 червня 2025 року в ході огляду місця події було виявлено та вилучено:
- транспортний засіб, автомобіль марки «Volkswagen» моделі «Passat» н.з. «MM89STA», румунської реєстрації, який згідно реєстраційного талону № НОМЕР_1 належить ОСОБА_7 , та перебуває у фактичному володінні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканка АДРЕСА_1 , та який поміщено на спеціальний майданчик тимчасового утримання транспортних засобів Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області в м. Тячів, вул. Промислова №6/А;
- мобільний телефон марки «Xiaomi» IMEI 1 « НОМЕР_2 » IMEI2 « НОМЕР_3 » з сім картою № НОМЕР_4 , який поміщено та упаковано до спецпакету НПУ № ICR0183065.
Тому слідчий просив, накласти арешт на вищевказане тимчасово вилучене майно з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12025071160000081 від 12.02.2025.
В ухвалі слідчий суддя констатував, що на вилучений в ході досудового розслідування автомобіль марки «Volkswagen» моделі «Passat» н.з. «MM89STA», румунської реєстрації, та мобільний телефон марки «Xiaomi» IMEI 1 « НОМЕР_2 » IMEI2 « НОМЕР_3 » з сім картою № НОМЕР_4 , оскільки такі можуть бути використані, як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та мають значення речового доказу у вказаному кримінальному провадженні.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, власник майна ОСОБА_5 , в інтересах якої діє адвокат ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу. Вважає, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням вимог кримінального процесуального закону, а висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження. Зокрема, суд першої інстанції не прийняв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки. Накладення арешту з обмеженням права володіння і користування транспортним засобом неспівмірно та необґрунтовано обмежить права його володільця. Оскільки, вилучений автомобіль був оглянутий слідчим 14 червня 2025 року. Відповідний огляд було проведено за письмової згоди підозрюваної ОСОБА_5 . Фактичним місцем проживання ОСОБА_5 є буд. АДРЕСА_6 , в якому вона проживає разом з 91 річною тіткою, за якою здійснює догляд. Тому автомобіль є єдиним засобом пересування для цих двох жінок до м. Тячів для придбання ліків чи для участі підозрюваної в слідчих та процесуальних діях. Просить скасувати ухвалу в частині накладення арешту на транспортний засіб «Volkswagen» моделі «Passat» н. з. « НОМЕР_6 », що належить на праві власності ОСОБА_12 , та перебуває у фактичному володінні ОСОБА_5 в частині заборони володіти і користуватись таким та постановити нову ухвалу, якою частково задовольнити клопотання слідчого про арешт майна щодо вищевказаного транспортного засобу в частині заборони розпоряджатись таким.
Судове провадження розглядається за відсутності учасників судового провадження, неявка яких, з огляду на положення ч. 4 ст. 405 КПК України, не перешкоджає його розгляду. Приймаючи рішення про розгляд судового провадження за відсутності сторін кримінального провадження береться до уваги те, що сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, а також клопотання представника власника майна - адвоката ОСОБА_6 про розгляд апеляційної скарги без її участі та ОСОБА_5 .
Заслухавши доповідь судді про суть ухвали слідчого судді, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.
Оскільки висновки, викладені у судовому рішенні у частині накладення арешту на мобільний телефон марки «Xiaomi» IMEI 1 « НОМЕР_2 » IMEI2 « НОМЕР_3 » з сім картою № НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_5 , не оспорюються, тому з огляду на приписи ст. 404 КПК України не перевіряються, вважаються належним чином вмотивованими.
Тому, ухвала слідчого судді переглядається у межах доводів апеляційної скарги, тобто у частині накладення арешту на транспортний засіб, автомобіль марки «Volkswagen» моделі «Passat» н. з. «MM89STA», румунської реєстрації, який згідно реєстраційного талону № НОМЕР_1 належить ОСОБА_7 , який перебуває у фактичному володінні ОСОБА_5 .
Доводи апеляційної скарги про порушення вимог кримінального процесуального закону, а також невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, колегія суддів відхиляє з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів із метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема, шляхом витребування необхідної інформації в Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частина 3 ст. 170 КПК України передбачає, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст. 173 КПК України, у разі задоволення клопотання про арешт майна, слідчий суддя в ухвалі повинен зазначити заборону відчуження, розпорядження або користування та вказівку на таке майно. При цьому заборона використання майна чи заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у тих випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Відповідно до ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Колегія суддів вважає, що при розгляді клопотання про накладення арешту на майно: автомобіль марки «Volkswagen» моделі «Passat» н. з. « НОМЕР_6 », - слідчим суддею були взяті до уваги вимоги Конституції України, дотримані вимоги кримінального процесуального закону та принцип верховенства права, закладений у Європейській Конвенції з захисту прав людини та основоположних свобод та Рішеннях Європейського Суду з прав людини, ретельно перевірені доводи клопотання й постановлено судове рішення, яке з огляду на вказані норми права визнається законним та обґрунтованим.
Із приєднаних до клопотання матеріалів слідує, що слідчим СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 12.02.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025071160000081 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
У ході розслідування встановлено, 14.06.2025 в ході проведення контролю за вчиненням злочину в рамках кримінального провадження, працівниками Тячівського РВП спільно з співробітниками прикордонного оперативно-розшукового відділу (з місцем дислокації населений пункт Тячів) головного оперативно-розшукового відділу НОМЕР_5 прикордонного загону та Управління міграційної поліції ГУНП в Закарпатській області в ході чого були затримані гр. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешк. АДРЕСА_2 та гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканка АДРЕСА_1 при спробі переправлення громадян України через державний кордон, поза встановлених пунктів пропуску, в межах Тячівського району, та отриманні грошової винагороди в розмірі 8 500 тисяч доларів США з однієї особи, а саме ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешк. АДРЕСА_3 ; ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 мешк. АДРЕСА_4 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешк. АДРЕСА_5 .
14 червня 2025 року в ході огляду місця події було виявлено та вилучено: транспортний засіб, автомобіль марки «Volkswagen» моделі «Passat» н.з. «MM89STA», румунської реєстрації, який згідно реєстраційного талону № НОМЕР_1 належить ОСОБА_7 , та перебуває у фактичному володінні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканка АДРЕСА_1 , та який поміщено на спеціальний майданчик тимчасового утримання транспортних засобів Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області в м. Тячів, вул. Промислова №6/А.
Відповідно до постанови від 14.06.2025 транспортний засіб марки «Volkswagen» моделі «Passat» н.з. «MM89STA», визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні.
Колегія суддів також вважає, що слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку про необхідність накладення арешту на вищевказаний транспортний засіб, оскільки він може бути використаний, як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та має значення речового доказу у вказаному кримінальному провадженні.
При цьому, колегія суддів вважає, що органом досудового розслідування доведено існування передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України ризиків та достатність підстав вважати, що такі ризики мають місце.
Також апеляційний суд вважає, що апелянтом не доведено, що накладення арешту на транспортний засіб з обмеженням права володіння і користування є неспівмірним, необґрунтованим та обмежить права володільця, і вважає, що слідчим суддею належним чином враховано розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Твердження апеляційної скарги про те, що транспортний засіб є єдиним засобом пересування його власника, не є підставою для скасування арешту. Крім того, доказів на підтвердження цього посилання, апелянтом не надано.
Відхиляючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів бере до уваги те, що саме з метою збереження речового доказу та недопущення інших протиправних дій щодо майна, на таке необхідно накласти арешт, оскільки існування зазначених у клопотанні та судовому рішенні ризиків підтверджується матеріалами судового провадження.
Інші обставини, які б давали підстави для скасування судового рішення апеляційним судом не встановлено.
Процесуальних порушень, які б могли слугувати підставами для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
За цих обставин, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а ухвалу слідчого судді, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, як законну та обґрунтовану, необхідно залишити без зміни.
Приймаючи рішення колегія суддів також бере до уваги положення ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; те, що апелянтом не заявлено обґрунтованих клопотань, які би підтверджували обґрунтованість доводів апеляційної скарги та спростовували б висновки слідчого судді, а не з'явившись на розгляд апеляційної скарги, апелянт позбавив себе можливості у наданні доказів та доведенні обставин, які б підтверджували доводи апеляційної скарги та спростовували висновки слідчого судді.
Керуючись ст. ст. 170-173, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 , в інтересах якої діє представник - адвокат ОСОБА_6 , відхилити.
Ухвалу Тячівського районного суду від 16 червня 2025 року, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: