Справа № 304/1477/24
Закарпатський апеляційний суд
05.08.2025 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі :
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні, у режимі відео конференції, матеріали судового провадження у кримінальному провадженні №11-сс/4806/459/25, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 , в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 12.06.2025 року,
Ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 12.06.2025 року, задоволено клопотання детектива та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 11 серпня 2025 року, із визначенням застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121 120 (сто двадцять одну тисячу сто двадцять) грн.
У разі внесення застави на ОСОБА_6 покладено наступні обов'язки: прибувати до детектива Територіального управління БЕБ у Закарпатській області ОСОБА_8 , прокурора та суду на першу їхню вимогу; повідомляти детектива Територіального управління БЕБ у Закарпатській області ОСОБА_8 , прокурора чи суд про зміну місця проживання.
Строком закінчення дії ухвали є 11 серпня 2025 року.
З матеріалів судового провадження слідує, що детектив звернувся до слідчого судді Перечинського районного суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на підставі матеріалів кримінального провадження, внесених до ЄРДР за № 72024071250000004 від 20 січня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204, ч. 1 ст. 209 КК України, про застосування відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
Клопотання мотивував тим, що підрозділом детективів Територіального управління БЕБ у Закарпатській області здійснюється досудове розслідування вказаного кримінального провадження за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204, ч. 1 ст. 209 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не будучи зареєстрованим як суб'єкт підприємницької діяльності в силу ст. 55 ГК України, в порушення вимог законодавства, бажаючи мати доходи за рахунок засобів, здобутих в результаті заняття незаконним видом діяльності, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше березня 2023 року, умисно, з метою незаконного збагачення, знаючи про заборону зберігання з метою збуту незаконно виготовлених підакцизних товарів, маючи умисел на подальшу реалізацію електронних цигарок без марок акцизного податку України, здійснив придбання незаконно виготовлених цигарок марки «Elfbar» без марок акцизного податку України з метою їх подальшої реалізації на території міста Ужгорода, Закарпатської та інших областей.
Детектив вказував, що достовірно знаючи про те, що придбані ним електронні сигарети невідомого походження та неналежної якості у зв'язку з низькою ціною закупівлі та відсутністю документів, які підтверджують їх походження та якість, розуміючи, що товар є популярним серед споживачів, особливо серед молоді, та володіючи відомостями про справжні ринкові ціни, діючи в порушення вимог вищезазначеного законодавства, яке регламентує порядок обігу підакцизних товарів, здійснював роздрібну діяльність з реалізації незаконно виготовлених електронних сигарет марки «Elfbar» з адреси свого проживання АДРЕСА_1 , на території м. Ужгород (серед основних місць ТЦ «Дастор» на вулиці Собранецькій, ТРЦ «ТОКІО», гуртожитки УжНУ та прилеглі кафе по вулиці Університетській), Закарпатської та інших областях України. За чітко розробленим злочинним планом, ОСОБА_6 набрав значну кількість підписників на каналі «Papiroska» у месенджері «Телеграм», які здійснювали замовлення електронних цигарок.
Також детектив зазначає, що з метою припинення протиправної діяльності ОСОБА_6 органом досудового розслідування 14 червня 2024 року проведено санкціонований обшук за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Шпонтака Івана, 8, за результатами якого виявлено та вилучено електронні цигарки без марок акцизного податку «Elfbar» наступного асортименту: DISPOSABLE POD DEVICE STRAWBERY KIWI 18000 у кількості три штуки, DISPOSABLE POD DEVICE CHERRYLIME 18000 у кількості три штуки, DISPOSABLE POD DEVICE BLUE RAZZ ICE 18000 у кількості п'ять штук, DISPOSABLE POD DEVICE PEPPER MINT 18000 у кількості дві штуки, DISPOSABLE POD DEVICE GREEN APPLE ICE 23000 у кількості одна штука, DISPOSABLE POD DEVICE WATER MELON ICE 23000 у кількості три штуки, PURPLE MINT 23000 у кількості вісім штук, POLAR MINT 23000 у кількості дев'ять штук, WATERMELON CHERR 23000 у кількості вісім штук, GREEN PLUM SOUR LIME 23000 у кількості вісім штук, GREEN APPLE ICE 23000 у кількості сім штук, STRAWBE RRY BANANA 23000 в кількості шість штук, APPLE PEAR 23000 у кількості чотири штуки, BLUE RAZZ ICE 23000 у кількості шість штук, GREEN PLUM SOUR LIME у кількості чотири штуки, COLOMBIAN COFPEE ICE 8000 у кількості одна штука; а також рідину для електронних цигарок «Chaser» наступного асортименту: зі смаком банана в кількості п'ять штук; зі смаком полуниці в кількості чотири штуки; зі смаком дині в кількості три штуки; зі смаком ківі в кількості одна штука; зі смаком мандарина в кількості одна штука.
Крім цього за позицією детектива, ОСОБА_6 , діючи умисно, в порушення вимог ст. 5 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», протягом 2023 року по 16 червня 2024 року вчинив дії, спрямовані на набуття, володіння і використання майна, одержаного злочинним шляхом, тобто легалізував кошти, одержані за збут незаконно виготовлених електронних цигарок «Elfbar» та рідин до них на загальну суму 55 730 грн.
Відтак, за позицією органу досудового розслідування, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204, ч. 1 ст. 209 КК України, та наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема рапортом про виявлення кримінального правопорушення від 20.01.2024; рапортами від 29.01.2024, 16.04.2024, 05.06.2024 щодо виконання доручення в порядку ст. 40-41 КПК України; протоколом огляду від 03.02.2024; протоколами негласних слідчих (розшукових) дій від 22.04.2024, 31.05.2024, 10.06.2024, 01.07.2024, 09.07.2024; протоколом огляду від 07.06.2024 сайту «PAPIROSKA»; протоколами допиту свідка ОСОБА_9 якого залучено до проведення негласної слідчої (розшукової) дії контролю за вчиненням злочину у формі контрольованої закупки; протоколом огляду від 07.06.2024 закуплених у ОСОБА_6 електронних сигарет; висновком товарознавчої експертизи № CE-19/107-24/6277-ТВ від 12.06.2024; протоколом обшуку від 14.06.2024 за адресою: АДРЕСА_1 ; протоколом огляду від 25.06.2024 мобільного телефону ОСОБА_6 ; протоколом огляду від 27.06.2024 вилучених у ОСОБА_6 електронних сигарет; висновком комплексної судової експертизи матеріалів, речовин та виробів, трасологічної та товарознавчої експертизи № 7768/24-34/7769/24-31/8137/24-53 від 02.08.2024; протоколами допиту свідків; протоколами огляду руху коштів; протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками; висновком аналітичного продукту №23.6/02.1/83-24-АП від 29.11.2024, та іншими матеріалами кримінального провадження.
Детектив вказував, що під час досудового розслідування стороною обвинувачення встановлені ризики, передбачені п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, однак у змісті клопотання наводить обґрунтування існування усіх ризиків, передбачених частиною 1 вказаної статті, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 переховується від органу досудового розслідування та/або суду і буде продовжувати робити це, намагатиметься знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, експертів у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, або ж вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжувати вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється.
Детектив обґрунтував кожен з наведених ризиків та вказав, що наведені ним обставини не дають можливості органу досудового розслідування звернутися із клопотанням про застосування відносно ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу, а відтак враховуючи суспільну небезпечність кримінального правопорушення, що ставиться йому у провину, сторона обвинувачення вважає, що підозрюваному слід обрати запобіжний захід виключно у вигляді тримання під вартою, оскільки інші, більш м'які запобіжні заходи за наведених вище підстав, не зможуть запобігти встановленим органом досудового розслідування ризикам.
Також детектив просив слідчого суддю врахувати характер та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, розмір заподіяної шкоди, а також майновий стан підозрюваного, обсяг та розмір покарання, яке може бути призначено за вчинення кримінального правопорушення.
На підставі вищенаведених обставин детектив просив клопотання задовольнити.
Ухвалою слідчого судді констатовано, що підозра у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204, ч. 1 ст. 209 КК України є обґрунтованою, а докази можливої причетності ОСОБА_6 до вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень достатніми. Слідчий суддя вказав, що станом на момент розгляду даного клопотання підозрюваний досяг 18-річного віку, є громадянином України, з 01 вересня 2024 року навчається на І курсі денної форми навчання у ДВНЗ «Ужгородський національний університет», де характеризується позитивно, раніше не судимий. Відомостей про застосування до підозрюваного раніше запобіжних заходів та про наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано. Крім того, слідчий суддя врахував вагомість наявних доказів про можливе вчинення ОСОБА_10 кримінальних правопорушень і тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винним. Приймаючи до уваги вищенаведені ризики та наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204, ч. 1 ст. 209 КК України, які є нетяжким (ч. 1 ст. 204 КК) та тяжким (ч. 1 ст. 209 КК) злочинами, слідчий суддя прийшов до висновку про неможливість обрання підозрюваному іншого більш м'якого запобіжного заходу. На переконання слідчого судді обрання відносно ОСОБА_6 іншого більш м'якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, застави або домашнього арешту не зможе запобігти встановленим ризикам та може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування. Крім того, слідчий суддя, з урахуванням досліджених даних, вирішуючи питання щодо визначення розміру застави, який буде відповідним і достатнім, зазначив, що заставу ОСОБА_6 слід установити в розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121 120 грн. Оскільки, на переконання слідчого судді, такий розмір застави не є завідомо непомірним для ОСОБА_6 та разом з покладеними на нього обов'язками, забезпечуватиме належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігатиме існуючим ризикам і таким, що не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК та вимогам статей 178, 182, 183 КПК.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_6 , в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу. В обґрунтування доводів зазначає, що підозрюваному особисто не вручено повідомлення про підозру та пам'ятку про права та обов'язки, натомість дані документи передано його бабусі та адвокату. Таке вручення не відповідає вимогам ст. 276 КПК України. Крім цього зазначає, що ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 і на момент ймовірного вчинених інкримінованих йому кримінально карних діянь не досяг 18 років. У порушення вимог закону, слідчий суддя жодного разу не залучив законного представника підозрюваного, а також його виклику у судове засідання. Разом з цим, вказує на безпідставність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Обираючи запобіжний захід, слідчий не врахував пом'якшуючу обставину, зокрема - вік ОСОБА_6 . На думку апелянта, слідчий суддя не в повній мірі обґрунтував, чому інші запобіжні заходи не пов'язані з обмеженням волі, є недостатніми. Також місцевим судом проігноровано, що ОСОБА_6 має постійне місце проживання за межами України, не ухилявся від слідства, всі судові засідання відвідував дистанційно, заявив про готовність брати участь у процесуальних діях у режимі відеоконференції. Між тим, адвокат вказує, що повний текст оскаржуваного рішення надіслано до електронного кабінету захисника 18.06.2025, поза межами робочого часу, який вона отримала 19.06.2025, тобто наступного робочого дня. Просить поновити строк апеляційного оскарження, ухвалу скасувати та відмовити у задоволенні клопотання детектива. Обрати щодо ОСОБА_6 запобіжний захід не пов'язаний із позбавленням волі, з урахуванням його віку, місця проживання, поведінки та готовності брати участь у слідчих діях у форматі дистанційного зв'язку.
Заслухавши доповідь судді про суть ухвали, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, про основні доводи апеляційної скарги, пояснення підозрюваного ОСОБА_6 (в режимі відео конференції) та його захисника-адвоката ОСОБА_7 , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, пояснення прокурора ОСОБА_5 , який заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив її відхилити, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Матеріалами судового провадження встановлено, що оскаржувана ухвала від 12.06.2025 року отримана захисником ОСОБА_7 19.06.2025.
Ці обставини, на переконання апеляційного суду, перешкодили обвинуваченому та його захиснику подати апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді в передбачений кримінальним процесуальним законом п'ятиденний строк, а тому, з огляду на приписи ст. ст. 21 та 117 КПК України, з метою недопущення порушення права підозрюваного на захист та доступ до правосуддя, причини пропуску строку на апеляційне оскарження, визнаються поважними, клопотання про поновлення строку визнається обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, а пропущений строк - поновленню.
Відповідно до ст. 177 КПК України запобіжні заходи застосовуються з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста в цьому ж кримінальному провадженні: перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України для цього підстав.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти передбаченим статтею 177 цього Кодексу ризикам, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Колегія суддів вважає, що клопотання про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_6 подано до суду в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування й відповідає приписам ст. ст. 177, 183, 184 КПК України, ґрунтується на вимогах закону та змісті викладених у ньому доводів.
При цьому, колегія суддів бере до уваги те, що у провадженні детективів Територіального управління БЕБ знаходиться кримінальне провадження за №72024071250000004, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.01.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204, ч. 1 ст. 209 КК України, процесуальне керівництво у якому здійснюється прокурорами Закарпатської обласної прокуратури.
З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання слідує, що клопотання розглядалось за участі як підозрюваного ОСОБА_6 , так і його захисника - адвоката ОСОБА_7 , а також прокурора ОСОБА_5 , що свідчить про дотримання слідчим суддею передбачених ст. 193 КПК України вимог, у тому числі, дотримання права особи на захист.
Твердження апеляційної скарги щодо особистого невручення повідомлення про підозру, суд апеляційної інстанції відхиляє з огляду на наступне.
З аналізу норм кримінального процесуального закону слідує, що запобіжні заходи (в тому числі тримання під вартою) можуть застосовуватися виключно до осіб, які у кримінальному провадженні мають відповідний процесуальний статус підозрюваного, обвинуваченого, засудженого. Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276 - 279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК України).
Стаття 135 КПК України передбачає можливість надіслання його поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою, а у разі тимчасової відсутності - вручення під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
Тому, враховуючи наведене вище, підозра ОСОБА_6 вручена відповідно до вимог КПК України.
Підозра у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204, ч. 1 ст. 209 КК України, є обґрунтованою, а докази можливої причетності ОСОБА_6 до вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень достатніми. Погоджуючись з указаним висновком, суд апеляційної інстанції також враховує позицію Європейського суду з прав людини, відображену в п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п. 32, Series A, N 182). При цьому, колегія суддів вважає, що додані до клопотання матеріали (докази) підтверджують на даному етапі досудового розслідування обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний має відношення до вчиненого кримінального правопорушення.
При цьому, апеляційний суд бере до уваги те, що на цій стадії процесу, як слідчий суддя, так і суд апеляційної інстанції, не вправі давати доказам оцінку з точки зору достовірності, достатності та взаємозв'язку, в інший спосіб перевіряти доведеність вини та кваліфікації дій підозрюваного, розглядати та вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження щодо обвинуваченого по суті.
Разом із тим, колегія суддів зазначає, що висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.
Обґрунтованим, на думку колегії суддів, є й висновок слідчого судді про існування передбачених п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення. Погоджуючись з указаним висновком, колегія суддів вважає, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень та фактичні обставини їх вчинення, у своїй сукупності з їх тяжкістю (вчинені кримінальні правопорушення віднесені до нетяжких (ч. 1 ст. 204 КК) та тяжких (ч. 1 ст. 209 КК), повністю підтверджують наявність вищевказаних ризиків та висновок слідчого судді й у цій частині.
При цьому, колегія суддів вважає, що підозрюваний ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке загрожує йому в разі визнання його винним, не буде виконувати покладені на нього обов'язки та може переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Поміж іншого, на підтвердження наявності ризику переховування свідчить і той факт, що підозрюваний має постійне місце за межами України та виїхав закордон невдовзі після проведеного 14.06.2024 року за місцем його проживання обшуку. Також апеляційний суд вважає, що підозрюваний ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, володіючи інформацією про кримінальне провадження відносно нього, обставини, які є предметом доказування у кримінальному провадженні, може самостійно або за допомогою інших осіб знищити речі і документи, які мають значення для кримінального провадження, в тому числі, що стосуються невстановлених фігурантів кримінального правопорушення, які ще не виявлені органом досудового розслідування. Крім того, ризик впливу на свідків/підозрюваних існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Також, враховуючи обставини кримінального правопорушення, зокрема його тривалість, наполегливість та цілеспрямованість дій ОСОБА_6 , вказане може свідчити про можливість вчинення ним інших кримінальних правопорушень.
Разом з цим, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого суду про те, що заявлений детективом у клопотанні ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином зводиться до можливості переховування підозрюваного від органу досудового розслідування, що охоплюється ризиком, передбаченим п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, який вмотивовано вище.
Про наявність вищевказаних ризиків, на переконання апеляційного суду, свідчать і відомості про особу підозрюваного ОСОБА_6 , зокрема те, що підозрюваний на момент розгляду даного клопотання досяг 18-річного віку, є громадянином України, з 01 вересня 2024 року навчається на І курсі денної форми навчання у ДВНЗ «Ужгородський національний університет», де характеризується позитивно, раніше не судимий, відомості про застосування до нього раніше запобіжних заходів та про наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення апеляційному суду не надано.
З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання також слідує, що слідчий та прокурор під час розгляду клопотання посилалися на вищенаведені обставини, і що слідчим суддею таким дана належна оцінка.
Крім того, апеляційний суд констатує, що твердження апеляційної скарги про те, що місцевим судом проігноровано, що підозрюваний має постійне місце проживання за межами України, не ухилявся від слідства, брав участь у судових засіданнях дистанційно та заявив про готовність брати участь у процесуальних діях у режимі відеоконференції свідчать про наявність ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Вказана обставина була обґрунтована слідчим суддею. На думку колегії судів, дистанційна участь у судових засіданнях та готовність до дистанційної співпраці не виключають вказаного ризику, особливо за фізичної відсутності підозрюваного на території України у разі потреби.
Разом із цим, захисником ОСОБА_7 не надано доказів щодо зняття підозрюваного ОСОБА_6 з місця його реєстрації. У судовому засіданні адвокат стверджувала, що її підзахисний виїхав на постійне місце проживання за кордон, однак відповідні докази також відсутні. Посилання апелянта на безпідставність передбачених п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, апеляційний суд, з огляду на наведене вище, відхиляє як такі, що не знайшли свого підтвердження та спростовуються вищенаведеним.
Апеляційний суд також звертає увагу, що проведення всіх процесуальних дій у режимі відео конференції є правом, а не обов'язком суду.
Разом з цим, твердження сторони захисту про те, що у порушення вимог закону слідчий суддя не залучив законного представника підозрюваного та не забезпечив його виклик у судове засідання, є безпідставними і не відповідають вимогам кримінального процесуального законодавства, оскільки на момент розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваний ОСОБА_6 уже досяг 18-річного віку. Відповідно до положень ст. 44 КПК України, участь законного представника є обов'язковою лише у кримінальному провадженні щодо неповнолітнього, тобто особи, яка не досягла 18 років на момент проведення відповідної процесуальної дії.
Вищенаведені обставини свідчать і про обґрунтованість висновку слідчого судді про те, що обрання відносно ОСОБА_6 іншого більш м'якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, застави або домашнього арешту не зможе запобігти встановленим ризикам та може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування, у зв'язку із чим, доводи апеляційної скарги про обрання запобіжного заходу не пов'язаного із позбавленням волі, апеляційний суд відхиляє як такі, що не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги та жодним чином не спростовують указаного висновку слідчого судді.
Відхиляючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів враховує і те, що навіть якщо підозрюваний і не має на меті переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, однак, обставини, за яких вчинено кримінальне правопорушення, його тяжкість та інші наведені вище обставини, у тому числі й дані про особу підозрюваного, дають обґрунтовані підстави вважати, що такі ризики мають місце, і їх запобіганню буде достатнім лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
При оцінці доводів апеляційної скарги та прийнятті судового рішення береться до уваги і те, що стороною захисту не вказується на наявність у ОСОБА_6 таких захворювань, які перешкоджають триманню його під вартою; що підозрюваний із урахуванням захворювань не може триматися під вартою; що тримання ОСОБА_6 під вартою може негативно відобразитись на стані його здоров'я. Будь-яких доказів, зокрема висновків лікарів тощо, у підтвердження таких фактів сторонами захисту не надано.
Крім того, колегія суддів вважає, що, постановляючи ухвалу про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, врахував і положення ст. ст. 182, 183 КПК України, характер кримінального правопорушення, кількість та ступінь ризиків та дані про особу підозрюваного ОСОБА_6 і дійшов належного висновку про те, що має місце виключний випадок і застава в розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму, що становить 121 120 грн. не є завідомо непомірною для ОСОБА_6 та разом з покладеними на нього обов'язками, забезпечуватиме належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігатиме існуючим ризикам і таким, що не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК та вимогам статей 178, 182, 183 КПК.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні, і, оцінивши в сукупності тяжкість кримінального правопорушення та покарання, яке може бути призначено за його вчинення, обставини його скоєння, наявні в матеріалах судового провадженні відомості про особу підозрюваного, кількість та ступінь передбачених ст. 177 КПК України ризиків, спричинений діями підозрюваного імовірний розмір вищевказаної матеріальної шкоди.
Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів вважає, що слідчим суддею підозрюваному ОСОБА_6 обґрунтовано обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави - 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, так як існують ризики невиконання ним своїх процесуальних обов'язків, а інший, менш суворий, запобіжний захід чи застава в меншому розмірі, не зможуть запобігти вищевказаним ризикам перешкоджати кримінальному провадженню.
Строк тримання підозрюваного ОСОБА_6 під вартою слідчий суддя встановив відповідно до приписів ч. 1 ст. 197 КПК України, а також обґрунтовано, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, покладено на підозрюваного ОСОБА_6 процесуальні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, зокрема: прибувати до детектива Територіального управління БЕБ у Закарпатській області ОСОБА_8 , прокурора та суду на першу їхню вимогу; повідомляти детектива Територіального управління БЕБ у Закарпатській області ОСОБА_8 , прокурора чи суд про зміну місця проживання.
Інші обставини, які б давали підстави для скасування судового рішення апеляційним судом не встановлено.
Процесуальних порушень, які б могли слугувати підставами для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
За цих обставин, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а ухвалу слідчого судді, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, як законну та обґрунтовану, необхідно залишити без зміни.
Приймаючи рішення колегія суддів також бере до уваги положення ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що жодних доказів чи даних про обставини, які б свідчили про незаконність ухвали слідчого судді, до апеляційної скарги не додано й будь-яких обґрунтованих клопотань прокурором із цього приводу прокурором не заявлялось.
Керуючись ст. ст. 176-183, 194, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд
Клопотання ОСОБА_6 , в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_7 задовольнити та поновити їм строк на апеляційне оскарженняухвали слідчого судді.
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 , в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_7 , відхилити.
Ухвалу слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 12.06.2025 року, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: