Справа № 603/637/24
Провадження №2/603/26/2025
07 серпня 2025 року м. Монастириська
Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:
головуючого судді Галіяна І. М.,
секретар судового засідання Бішко І. М.,
за участі позивача ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката Драус О. О. (в режимі відеоконференції), відповідача ОСОБА_2 , представника Служби у справах дітей Монастириської міської ради - Кварцянної М. М.,
розглянувши в підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей Монастириської міської ради, Бучацький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання батьківства,
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Драус О. О., звернувся до Монастириського районного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей Монастириської міської ради, Бучацький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - Бучацький відділ ДРАЦС), в якому просить визнати його батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внести відповідні зміни до актового запису про народження дитини, складеного 26.11.2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Монастириського районного управління юстиції у Тернопільській області, вказавши позивача батьком ОСОБА_3 , а також змінити прізвище останній з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 ».
В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що він тривалий час проживав із ОСОБА_6 як чоловік і жінка без реєстрації шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_2 в них народилася дочка. Оскільки батьки дитини не перебували у зареєстрованому шлюбі, ОСОБА_6 при реєстрації народження дочки вказала записати дитині своє прізвище « ОСОБА_4 », а в графі батька - « ОСОБА_7 ». Сумісне проживання ОСОБА_1 із ОСОБА_6 було припинене через зловживання жінкою алкоголем. Після припинення спільного проживання позивач постійно підтримував зв'язки з дочкою, часто забирав її на канікули додому. Рішенням Монастириського районного суду Тернопільської області від 06.03.2020 року у справі № 603/658/19 ОСОБА_6 позбавлено батьківських прав відносно ОСОБА_3 . Рішенням Монастириської міської ради неповнолітній ОСОБА_3 було призначено опікуном її тітку, проте остання залишила дитину без нагляду та виїхала за кордон. 08.07.2024 року виконавчим комітетом Монастирської міської ради повторно прийнято рішення про встановлення опіки над дитиною, позбавленою батьківського піклування, та призначено ОСОБА_2 опікуном ОСОБА_3 . У липні 2024 року позивач звернувся до Служби у справах дітей за консультацією щодо повернення дочки, проте йому роз'яснено, що оскільки у свідоцтві про народження він не зазначений батьком дитини, то таке питання може бути вирішене лише в судовому порядку. Позивач для усунення сумнівів щодо батьківства звернувся до медико-генетичного центру та відповідно до результатів молекулярно-генетичного дослідження ймовірність того, що ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_3 становить 99,9999 %. З огляду на наведені обставини, просить позов задовольнити.
Ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області від 24.10.2024 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в цивільній справі та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області від 13.02.2025 року задоволено клопотання представника позивача та призначено в справі судову молекулярно-генетичну експертизу, на вирішення якої постановлено питання чи є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , біологічним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (актовий запис про народження від 26.11.2013 року), та якою є вірогідність такого батьківства. Виконання експертизи доручено експертам Львівського НДЕКЦ МВС України. На час проведення експертизи провадження в справі зупинено.
У зв'язку з надходженням 25.06.2025 року на адресу суду висновку експерта № СЕ-19/114-25/4844-БД від 10.06.2025 року за результатами проведення в справі судової молекулярно-генетичної експертизи ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області від 26.06.2025 року провадження в справі поновлено та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області від 17.07.2025 року задоволено клопотання представника позивача і залучено до участі в справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Бучацький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Окрім того, вказаною ухвалою витребувано в Бучацького відділу ДРАЦС копію актового запису про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (актовий запис про народження від 26.11.2013 року).
Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Драус О. О. в підготовчому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 в підготовчому засіданні зазначила, що визнає позовні вимоги в повному обсязі, про що подала відповідну письмову заяву на адресу суду, у зв'язку з чим вважає за можливе розглянути справу при проведенні підготовчого засідання.
Представник Служби у справах дітей Монастириської міської ради - Кварцянна М. М. не заперечила проти задоволення позовних вимог.
Представник Бучацького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в підготовче засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання був повідомлений належним чином.
Виходячи з наведеного вище, суд вважає, що рішення в справі можливо ухвалити при проведенні підготовчого засідання відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України в порядку, встановленому ст. 206 ЦПК України.
Судом встановлено такі обставини.
Згідно з актовим записом про народження № 69, складеним 26.11.2013 року Монастириським відділом ДРАЦС реєстраційної служби Монастириського районного управління юстиції у Тернопільській області, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вказано ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Відомості про батька внесені відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України (далі - СК України) на підставі заяви матері від 26.11.2013 року.
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , позбавлено батьківських прав відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заочним рішенням Монастириського районного суду Тернопільської області від 06.03.2020 року у справі № 603/658/19, яке набрало законної сили 07.08.2020 року.
Рішенням виконавчого комітету Монастириської міської ради № 158 від 08.07.2024 року «Про встановлення опіки над дитиною, позбавленою батьківського піклування, та призначення опікуна» з 08.07.2024 року встановлено опіку над ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дитиною, позбавленою батьківського піклування. Окрім того, вказаним рішенням призначено ОСОБА_2 (відповідачку) опікуном ОСОБА_3 для захисту її прав та інтересів.
Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/114-25/4844-БД від 10.06.2025 року, наданого за результатами проведеної в справі судової молекулярно-генетичної експертизи, встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , може бути біологічним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ймовірність даної події становить не менше 99,9999999 %.
ОСОБА_3 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_2 , 07.08.2025 року подала Монастириському районному суду Тернопільської області заяву, в якій просить питання зміни прізвища з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 » розглянути на стадії підготовчого розгляду справи.
Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, заслухавши учасників справи, вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на такі підстави.
Статтею 51 Конституції України, ч. ч. 2, 3 ст. 5 СК України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.
Відповідно до ст. 121 СК України права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Спірні правовідносини стосуються визначення походження дитини від батька за заявою матері, яка не перебуває у шлюбі, та за відсутності спільної заяви батьків при реєстрації народження дитини.
Питання про визначення походження дитини, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою врегульовано положеннями ст. ст. 125, 126, 135 СК України.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.
Частиною 1 ст. 126 СК України передбачено, що походження дитини від батька визначається за заявою жінки чи чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
При народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою (ч. 1 ст. 135 СК України).
Згідно з ч. ч. 1, 2, 4 ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.
Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.
Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
Рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них.
В постанові від 16.05.2018 року в справі № 591/6441/14-ц Верховний Суд вказав, що СК України не визначає особливостей предмету доказування у цій категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.
Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (рішення ЄСПЛ в справі «Калачова проти Росії» від 07.05.2009 року, заява № 3451/05, § 34).
Аналогічний за змістом висновок, викладено в постановах від 31.01.2024 року в справі № 752/13549/22, від 13.09.2023 року в справі № 552/4291/22, в яких Верховний Суд резюмував, що висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є достатньою підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердження або спростування факту батьківства.
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
В ч. 1 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників (ч. 1 ст. 82 ЦПК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши та проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов є підставним і таким, що підлягає задоволенню. Встановлено, що в актовий запис про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запис про батька було здійснено зі слів матері на підставі ч. 1 ст. 135 СК України. Позивач вважає себе батьком дитини - ОСОБА_3 . Висновком експерта № СЕ-19/114-25/4844-БД від 10.06.2025 року, наданим за результатами проведеної в цій справі судової молекулярно-генетичної експертизи, встановлено, що вірогідність того, що ОСОБА_1 може бути біологічним батьком ОСОБА_3 становить не менше 99,9999999 %. Відповідач ОСОБА_2 визнала позов ОСОБА_1 , доказів на спростування наведених в позові доводів, суду не надала. Таким чином, оцінюючи зібрані в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів, суд вважає доведеним той факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до приписів ст. 134 СК України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.
Підпунктом 2.13.1 п. 2.13 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 96/5 від 12.01.2011 року, передбачено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема, рішення суду про визнання батьківства (материнства).
Зважаючи на задоволення позовних вимог щодо визнання батьківства, в актовий запис № 69, складений 26.11.2013 року Монастириським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Монастириського районного управління юстиції у Тернопільській області, про народження ОСОБА_3 , слід внести відповідні зміни, зазначивши її батьком ОСОБА_1 .
При вирішенні питання про зміну прізвища дитини суд дійшов таких висновків.
Одним із основних засобів ідентифікації дитини є її ім'я, яке надається дитині при народженні і складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить.
Відповідно до ст. 145 СК України прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати, батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Спір між батьками щодо прізвища дитини може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Частинами 3, 5 ст. 148 СК України передбачено, що у разі зміни прізвища одного з батьків прізвище дитини може бути змінене за згодою обох батьків та за згодою дитини, яка досягла семи років.
У разі заперечення одним із батьків щодо зміни прізвища дитини спір між ними щодо такої зміни може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. При вирішенні спору беруться до уваги виконання батьками своїх обов'язків щодо дитини, а також інші обставини, які засвідчують відповідність зміни прізвища інтересам дитини.
Інтереси дитини є пріоритетними і визначальними для вирішення спору щодо зміни прізвища дітей.
Враховуючи вищевикладене, а також згоду дитини і її опікуна на зміну прізвища, суд вважає, що ОСОБА_3 слід змінити прізвище з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 ».
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Оскільки ОСОБА_2 визнала позов до початку розгляду цієї справи по суті, з відповідачки слід стягнути на користь позивача 605,60 грн судового збору (50 % від 1211,20 грн) та повернути позивачу з державного бюджету 605,60 грн сплаченого судового збору (50 % від 1211,20 грн).
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 5, 121, 125, 126, 128, 134, 135 СК України, ст. ст. 4, 12, 13, 81, 82, 200, 206, 259, 263, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей Монастириської міської ради, Бучацький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання батьківства - задовольнити.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Змінити прізвище ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 ».
Бучацькому відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції внести зміни до актового запису № 69, складеного 26.11.2013 року Монастириським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Монастириського районного управління юстиції у Тернопільській області, про народження ОСОБА_3 , а саме:
- зазначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ), уродженця с. Супранівка Підволочиського району Тернопільської області, громадянина України, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , замість ОСОБА_8 ;
- змінити прізвище ОСОБА_3 на ОСОБА_9 .
Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету сплачений згідно з квитанцією № 5630-5013-7185-5845 від 30.09.2024 року судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Монастириської міської ради, місцезнаходження: вул. Шевченка, 19, м. Монастириська Чортківського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 43940645.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Бучацький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, місцезнаходження: вул. Міцкевича, 8, м. Бучач, код ЄДРПОУ 21161492.
Головуючий суддя І. М. Галіян