Справа № 595/806/25
Провадження № 2/595/358/2025
07.08.2025 місто Бучач
Бучацький районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого - судді Созанської Л.І.,
за участю секретаря судового засідання Швидкої Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором № 24737136 від 19.08.2024 у розмірі 19360 грн. Окрім того, просить стягнути з відповідача сплачений судовий збір в розмірі 2422 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 9000 грн.
В обґрунтування заявлених вимог представник позивача зазначив, що 19.08.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКО ФІН» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту кредитодавця (https://cashtancredit.com.ua), який є сукупністю інформаційно-комунікаційних систем позивача, в рамках якого реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено Договір про споживчий кредит / Кредитний договір № 24737136. Відповідно до умов Кредитного договору позивач взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 5500,00 грн; строк користування кредитними коштами 730 днів, з 19.08.2024 та закінчується 18.08.2026 (включно) та складається із дисконтного (пільгового) періоду та поточного періоду. Проценти за користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду становлять - 1.0 % за один день від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Підписанням Договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства. Таким чином, відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі, встановленому Договором. 05.05.2025 року було укладено Договір №05-05/25 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКО ФІН» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №24737136. Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до відповідача за договором №24737136. Заборгованість за Договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв'язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №24737136 від 19.08.2024, що підлягає стягненню з позичальника станом відповідно до розрахунку заборгованості, становить 19360,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) 5500,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 13530,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) 330,00 грн.
Ухвалою судді Бучацького районного суду Тернопільської області від 03 черв 2025 року відкрито провадження у справі за позовом ТОВ «Факторинг Партнерс»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
10 червня 2025 року відповідачем ОСОБА_1 подано до суду відзив на позов, в якому він просить у задоволенні позову ТОВ «Факторинг Партнерс»відмовити. Вказує, що позивач не надав докази видачі кредиту. Їх неможливе витребування позивачем через пропущення строку та долучення нових доказів. Вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України. Надання розрахунку суми заборгованості або витягу з реєстру прав вимоги є недостатнім для підтвердження наявності заборгованості, оскільки розрахунок заборгованості та витяг з реєстру прав вимоги не є первинними документами, що підтверджують факт готівкової чи безготівкової видачі коштів відповідачу. Належними доказами, що підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Розрахунок заборгованості за кредитом, сам по собі, без надання доказів отримання кредитних коштів відповідачем, не можуть бути належними та допустимими доказами її наявності та розміру, а також укладення кредитного договору, що узгоджується з висновком Верховного Суду викладеним у постанові від 21.10.2020 у справі №190/1419/19-ц. Виписка по картковому рахунку може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судами у сукупності з іншими доказами. Відповідач впевнений, що у матеріалах даної справи виписка по картковому рахунку відсутня. Разом із тим, позивачем на підтвердження своїх вимог не надано належних та допустимих доказів (письмових або електронних), які б відповідали вимогам процесуального законодавства, перерахування позивачем грошових коштів на користь відповідача. Тобто, долучені до позовної заяви документи (договір та додаток до нього, а також таблиця з персональними даними відповідача та умовами кредитування) не містять інформації щодо номера банківської картки відповідача. Розрахунок заборгованості, на який посилався позивач у позові, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані в позовній заяві, а, отже, не є належним доказом наявності заборгованості. Зазначений розрахунок з зазначенням конкретного розміру заборгованості є документом, що створений самим позивачем, а, відтак, інформація, зазначена в ньому, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких він був складений, не може бути доказом наявності заборгованості, на якій наполягає позивач. Таким чином, наданий позивачем розрахунок заборгованості не можна вважати допустимим і достатнім доказом наявності заборгованості, оскільки він не є первинним документом. Представником позивача не доведено розмір фактично взятих відповідачем кредитних коштів за умовами договору, не доведено обґрунтованість нарахування відсотків. З наданих представником позивача документів неможливо встановити по яку дату нараховувались відсотки за користування кредитом та з якою ставкою. В свою чергу, наданий представником позивача розрахунок заборгованості не підтверджений жодним первинним документом, що оформлений відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а отже не підтверджено передання коштів в розумінні частини 2 статті 1046 ЦК України. Отже, позивачем не було надано до суду жодних доказів видачі відповідачу кредитних коштів за спірним кредитним договором. Надання розрахунку суми заборгованості або витягу з реєстру прав вимоги є недостатнім для підтвердження наявності заборгованості, оскільки розрахунок заборгованості та витяг з реєстру прав вимоги не є первинними документами, що підтверджують факт готівкової чи безготівкової видачі коштів відповідачу. За перерахованих обставин вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні. Ненадання доказів позивачем видачі коштів за кредитними договорами ще раз доводить позицію відповідача про те, що позивачем не надано належних, достовірних та допустимих доказів, що б підтверджували перехід до позивача права вимоги за Договорами Позики. Проценти за користування кредитом нараховуються з першого дня перерахування позичальнику кредиту до моменту повернення кредиту кредитодавцю шляхом перерахування кредиту на рахунок кредитодавця, вказаний в цьому Договорі. Позивач бажає стягнути із нього суму нарахованих процентів, яка у декілька разів перевищує суму (тіло) кредиту), що не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності. У разі його неявки в судове засідання просить відкласти розгляд справи на іншу дату.
13 червня 2025 року до суду через систему «Електронний суд» представником ТОВ «Факторинг Партнерс»подано відповідь на відзив, у якому представник позивача зазначає, що на виконання умов укладеного договору позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 5 500,00 грн. Враховуючи, що ТОВ «ЕКО ФІН» не є банком або відповідною фінансовою установою, яка має право здійснювати грошові перекази, відповідна операція була здійснена ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН» на підставі укладеного між сторонами договору. Даний договір є частиною господарської діяльності товариства, що підтверджується відповідним листом. Дана обставина підтверджується листом ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН», згідно якого 19.08.2024 о 14:42:39 здійснено 1 успішний переказ грошових коштів на карту НОМЕР_1 у сумі 5 500,00 грн. Звертає увагу, що ні первісний кредитор, ні позивач не є банками та на них не розповсюджується дія ЗУ «Про банки та банківську діяльність». Разом з тим, кредитор є небанківською фінансовою установою, діяльність яких регулюється спеціальним законодавством для осіб, які надають небанківські фінансові послуги. Зокрема, небанківські фінансові установи позбавлені можливості створення виписок по картковим рахункам споживачів. Отже, твердження відповідача не заслуговують на увагу. Заперечення відповідачем факту укладення договору та отримання кредитних коштів є недоречними, оскільки відповідач частково сплачував заборгованість по кредитах, що свідчить про визнання факту укладення договору, отримання кредитних коштів та погодження з умовами кредитування. Твердження відповідача про те, що він не отримував кредитних коштів, тощо не заслуговують на увагу. Вбачається, що відповідач, отримавши кредитні кошти та уклавши кредитний договір в електронній формі, намагається уникнути обов'язку з повернення грошових коштів, отриманих у кредит. Відповідач вказує лише на недоведеність факту перерахування йому кредитних грошових коштів, але будь-яких доказів цьому не надає. У розрахунку заборгованості (розрахунку і первісного кредитора, і фактора) чітко вказано з чого складається заявлена сума заборгованості, відповідно до яких умов договору та за який період вона була нарахована. При цьому, перевірити правильність розрахунків можливо за допомогою елементарних математичних операцій множення, ділення та додавання. Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладення вказаного договору, шляхом заповнення заяви-анкети на отримання кредиту, у якій відповідач підтвердив, що він ознайомлений з умовами та правилами надання коштів в позику. При цьому, договір та його умови в судовому порядку не оскаржувались, не визнавалися недійсними, а тому є такими, що відповідають волевиявленню сторін. Більш того, відповідач тривалий час здійснював погашення заборгованості, що свідчить про визнання умов договору позичальником. 12.05.2025 відповідачу було направлено вимогу про дострокове погашення заборгованості. З розрахунку заборгованості вбачається, що нарахування відсотків здійснювалось до 11.05.2025 включно, тобто в межах строку кредитування, погодженого сторонами договору та не нараховувались після направлення вимоги про дострокове погашення. Таким чином, відсутні підстави для сумніву у правильності здійснених кредитором розрахунків. У справі, що розглядається, заборгованість складається із: заборгованості за тілом кредиту та заборгованості за відсотками. Позивач не нараховував пеню, неустойку та/або інші штрафні санкції за невиконання умов договору, а лише відсотки, у розмірі та строк, погоджений сторонами. Враховуючи, що відсотки не є пенею, їх зменшення чинним законодавством не передбачено. Отже, розмір та порядок нарахування відсотків погоджений сторонами кредитного договору, підстави виникнення заборгованості є законними, а її розмір розумним та справедливим. Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання. Крім цього, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. З врахуванням викладеного, просить поновити строк на подачу, долучити до матеріалів справи відповідь на відзив та позовну заяву задовольнити.
17 червня 2025 року ухвалою суду поновлено ТОВ «Факторинг Партнерс» строк на звернення з клопотанням про витребування доказів. За клопотанням представника позивача витребувано з АТ «Універсал Банк» наступну інформацію: інформацію про те, чи видавалась АТ «Універсал Банк» ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) платіжна картка № НОМЕР_1 ; докази зарахування на картку № НОМЕР_1 кредитних коштів у сумі 5500,00 грн., які 19 серпня 2024 року були на неї перераховані, а саме витребувати виписки по рахунку ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) за номером картки НОМЕР_1 за період із 19 серпня 2024 року по 19 вересня 2024 року; ідентифікаційні дані власника картки та повний номер картки № НОМЕР_1 , в тому числі, але не виключно прізвище, ім'я, по-батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта, адресу місця проживання, контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти тощо), та інші відомості про власника вказаної картки; інформацію щодо номеру телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_1 за період з 19 серпня 2024 року по 19 вересня 2024 року; інформацію, чи знаходиться номер телефону НОМЕР_3 в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ).
23 червня та 26 червня 2025 року до Бучацького районного суду Тернопільської області АТ «Універсал Банк», на виконання ухвали суду від 17 червня 2025 року, надано запитувану інформацію.
У судове засідання представник ТОВ «Факторинг Партнерс» не з'явилася, однак у прохальній частині позовної заяви просила суд розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, не заперечила щодо ухвалення заочного рішення.
Будучи належним чином повідомленим про судове засідання, зокрема і шляхом оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився без повідомлення про причини неявки.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.
Судом встановлено, що 19.08.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКО ФІН» та відповідачем ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту кредитодавця (https://cashtancredit.com.ua), який є сукупністю інформаційно-комунікаційних систем позивача, в рамках якого реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено Договір про споживчий кредит/Кредитний договір № 24737136.
Кредит надається в загальному розмірі (сума кредиту): 5500 грн. (п. 2.2. Договору).
Строк користування кредитними коштами складає 730 днів, який починається з 19.08.2024 та закінчується 18.08.2026 (включно) та складається із дисконтного (пільгового) періоду та поточного періоду (п. 2.3. Договору).
Відповідно до п. 2.4. Договору дисконтний (пільговий) період складає 14 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 01.09.2024 (рекомендована дата платежу).
Згідно з п. 2.5. Договору поточний період складає 716 днів, що настає з дня, наступного за днем завершення дисконтного (пільгового) періоду і закінчується 18.08.2026 року (дата остаточного погашення заборгованості).
Проценти за користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду нараховуються дисконтною (пільговою) процентною ставкою в розмірі 365 % відсотків річних (денна процентна ставка 1 % за один день) від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду (п. 2.6. Договору).
Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду нараховуються за базовою (стандартною) процентною ставкою в розмірі 365 % відсотків річних (денна процентна ставка - 1 % за один день) від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду. Застосування базової (стандартної) процентної ставки не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати процентів у бік погіршення для клієнта, оскільки надання кредиту за цим договором здійснюється саме на умовах базової (стандартної) процентної ставки (п. 2.7. Договору).
Договір про споживчий кредит/Кредитний договір № 24737136 від 19.08.2024 підписаний ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором NjBiYzg1.
Зі змісту анкети клієнта фізичної особи, що сформована за допомогою програмного забезпечення (ІТС ТОВ «ЕКО ФІН») слідує, що ОСОБА_1 зазначено адресу його місця проживання та реєстрації, паспортні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків, телефон та електронну пошту, що є підтвердженням здійсненої ним процедури ідентифікації в розумінні положень Закону України «Про електронну комерцію».
Згідно підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів товариством з обмеженою відповідальністю «ПрофідГід» 19.08.2024 о 14:42:39 було здійснено успішний переказ грошових коштів в сумі 5500 грн: платник: ТОВ ЕКО ФІН, номер транзакції: 42406-77582-52114, номер платіжної картки отримувача: НОМЕР_1 , призначення платежу: ОСОБА_1 , НОМЕР_2 , Кредитний договір № 24737136 від 19.08.2024, що також підтверджується квитанцією про виплату № 24737136-1724067758 та інформацією, наданою АТ «Універсал Банк» про рух коштів по картці від 26.06.2025.
Відповідно до копії виписки за кредитом перед ТОВ «ЕКО ФІН» станом на 05.05.2025 заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором №24737136 від 19.08.2024 становить 19360,00 грн., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 5500,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами - 13860,00 грн.
05.05.2025 між ТОВ «ЕКО ФІН» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено Договір № 05-05/25 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги.
Відповідно до п. 2.1 Договору за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у додатках № 1 та № 3 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб до яких перейшли обов'язки боржників або які зобов'язані виконати обов'язки боржників за договором позики/договором про споживчий кредит/кредитним договором, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим договором.
Згідно копії реєстру боржників до Договору № 05-05/25 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 05.05.2025 ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №24737136 в розмірі 19360,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 5500,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами - 13860,00 грн.
З копії платіжної інструкції № 0521560000 від 12.05.2025 вбачається, що ТОВ «ЕКО ФІН» отримало від ТОВ «Факторинг Партнерс» 35880,00 грн. як оплату за договором факторингу №05-05/25.
Згідно копії розрахунку заборгованості за кредитом перед ТОВ «Факторинг Партнерс» станом на 05.05.2025 заборгованість ОСОБА_1 а Кредитним договором №24737136 від 19.08.2024 становить 19360,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 5500,00 грн; заборгованість за відсотками 13860,00 грн.
12.05.2025 за №15940942 Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» направлено ОСОБА_1 вимогу про усунення порушень основного зобов'язання та сплатити нараховані проценти згідно з умовами Кредитного договору.
Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Даний принцип полягає у змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Стороні зобов'язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення, як того вимагають положення ст. 81 ЦПК України, за якими доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. ст. 13, 43, 81 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зобов'язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виникає спір.
Вимоги ч. 1 ст. 4 ЦПК України передбачають, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим ЦПК України випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч.1 ст. 15 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані (у письмовій або електронній формі, речовими об'єктами, висновками експертів, показаннями свідків), на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Вимогами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України в цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, згідно якого кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 19.08.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКО ФІН» та відповідачем ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту кредитодавця, який є сукупністю інформаційно-комунікаційних систем позивача, в рамках якого реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено Договір про споживчий кредит/Кредитний договір №24737136.
Відповідно до умов Кредитного договору позивач взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах:
- сума кредиту - 5500,00 грн.;
- строк користування кредитними коштами - 730.0 днів, з 19.08.2024, закінчується 18.08.2026 (включно) та складається із дисконтного (пільгового) періоду та поточного періоду.
Проценти за користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду становлять - 1.0 % за один день від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Відповідно до умов кредитного договору, при застосуванні Програми лояльності та/чи акційних умов отримання кредиту, відповідно до Правил можуть застосовуватися інші значення дисконтної (пільгової) процентної ставки.
Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду нараховуються за базовою (стандартною) процентною ставкою в розмірі 1.0 % за один день від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.
Відповідач, підписавши кредитний договір та отримавши кредитні кошти, зобов'язався повернути кредит та сплатити плату за користування Кредитом, у вигляді нарахованих на суму кредиту процентів за фактичний строк користування Кредитом у порядку, встановленому цим Договором (Графіку розрахунків (платежів), зокрема Протягом Дисконтного (пільгового) періоду кредитування Позичальник зобов'язаний сплатити Кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня Дисконтного (пільгового) періоду кредитування, а після закінчення Дисконтного (пільгового) періоду кредитування, Позичальник зобов'язаний сплачувати Кредитодавцю проценти щоденно.
Умовами Кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання Позичальником умов цього Договору, зокрема, але не виключно: порушення Позичальником строків оплати процентів, невжиття заходів щодо підтвердження його фінансового стану, тощо Кредитор має право вимагати дострокового погашення усієї заборгованості за Кредитом.
Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частинами 1 та 2 ст. 639 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Згідно вимог ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі, а відповідно частини 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами). Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним
Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».
Статтею 13 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Примірник укладеного в електронному вигляді договору про споживчий кредит та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит.
Обов'язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця.
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначений Порядок укладення електронного договору. Зокрема, відповідно до частини 3 цієї статті, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
За правилами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
Як вбачається з матеріалів справи, договір про споживчий кредит/кредитний договір №24737136 від 19.08.2024 містить основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату її видачі, строк повернення грошових коштів, розмір процентів, умови кредитування.
У нижньому рядку договору позики зазначено, що позичальник підписав вказаний договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
За вказаних обставин суд вважає встановленим факт укладення між відповідачем та ТОВ «ЕКО ФІН», правонаступником якого є ТОВ «Факторинг Партнерс», договору про споживчий кредит/кредитний договір №24737136 від 19.08.2024 з дотриманням вимог статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Позикодавець зі своєї сторони належним чином виконав свої зобов'язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору, що підтверджується відповідними доказами, які додані до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитодавця у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено законом чи договором.
За змістом статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
З аналізу долучених до матеріалів справи доказів підтверджено факт відступлення права грошової вимоги ТОВ «ЕКО ФІН» до ТОВ «Факторинг Партнерс» до боржника ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит/кредитний договір №24737136 від 19.08.2024.
Відповідно до положень ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже для належного виконання зобов'язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема, щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
З матеріалів справи вбачається, що договір про споживчий кредит/кредитний договір №24737136 від 19.08.2024 укладений у спосіб, визначений чинним законодавством України, з повним дотриманням вимог щодо їх укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Не виконуючи належним чином зобов'язання за вказаним договором, відповідач порушив зазначені вище норми законодавства та умови кредитного договору.
Відповідач не надав беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав його звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Суд зазначає, що відповідач, підписавши договір, підтвердив те, що ознайомився з текстом договору та Правилами, отримав всю необхідну інформацію, що забезпечує вірне розуміння змісту послуги та погодився з умовами кредитного договору, у тому числі строку кредитування, розміру кредиту та процентів, порядком їх нарахування, був обізнаний про реальну проценту ставку та орієнтовану загальну вартість кредиту.
Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання не виконав, у передбачений в договорі строк грошові кошти (суму кредиту) та нараховані проценти за користування позикою у повному розмірі не повернув, внаслідок чого виникла заборгованість.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, а також вимоги частини 2 статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором та сплати відсотків, що відповідає вимогам закону та фактичним обставинам у справі.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 19360,00 грн.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частина 1 ст. 141 ЦПК України визначає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, при зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 0524270019 від 26.05.2025.
Відтак, з урахуванням вказаних норм закону, сплачений судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України). Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Так, з договору про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024 вбачається, що ТОВ «Факторинг Партнерс» в особі директора Сердійчук Я.Я. уклало договір про надання правової допомоги з адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс».
Згідно з п. 1.1 договору про надання правової допомоги клієнт доручив, а адвокатське об'єднання прийняло на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.
Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 договору про надання правової допомоги вартість послуг узгоджується сторонами у заявці на надання юридичної допомоги, які є невід'ємними додатками до договору. Клієнт зобов'язується оплатити надані адвокатським об'єднанням послуги після надання адвокатським об'єднанням клієнту відповідного рахунку для оплати.
Факт надання послуг підтверджується заявкою про надання юридичної допомоги № 10 від 06.05.2025 та витягом з акта № 10 про надання юридичної допомоги від 20.05.2025.
Так, згідно з витягом з акта № 10 сторони підтвердили, що адвокат надав, а клієнт прийняв юридичну (правову) допомогу загальною вартістю 9000 грн, зокрема: надання усної консультації з вивчення документів; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду. Загальна кількість витраченого часу 4 год., а вартість наданих послуг становить 9000 грн.
Враховуючи відсутність клопотань відповідача стосовно зменшення розміру витрат на правничу допомогу, суд визнає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9000 гривень.
Керуючись ст. ст. 4, 13, 76-81, 89, 133, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 288, 289, 354 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за Договором про споживчий кредит/Кредитний договір № 24737136 від 19 серпня 2024 року у розмірі 19360 (дев'ятнадцять тисяч триста шістдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» судові витрати, пов'язані з оплатою судового збору в розмірі 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп, а також судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9000 (дев'ять тисяч) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», місцезнаходження вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, м. Київ, код ЄДРПОУ 42640371.
Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя: Л. І. Созанська