Справа № 650/3600/25
провадження № 2/650/2365/25
про залишення позову без руху
07 серпня 2025 року суддя Великоолександрівського районного суду Херсонської області ознайомившись із матеріалами цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Милівської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно,
встановив:
06 червня 2025 року представник позивача ОСОБА_4 звернувся до суду із вказаним позовом в якому просить: визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатковий строк протягом трьох місяців для подання заяви про прийняття спадщини, після смерті матері ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка помела ІНФОРМАЦІЯ_3 ; визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку площею 10,1358 га, яка розташована на території Новокам'янської сільської ради Великоолександрівського району, Херсонської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6520983500:03:003:0042 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка помела ІНФОРМАЦІЯ_3 ; визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку площею 9,7705 га, яка розташована на території Новокам'янської сільської ради Великоолександрівського району, Херсонської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6520983500:04:012:0013 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка помела ІНФОРМАЦІЯ_3 ; визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку площею 9,7705 га, яка розташована на території Новокам'янської сільської ради Великоолександрівського району, Херсонської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6520983500:04:012:0012 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка помела ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Вказані позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що після смерті спадкодавця - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , було відкрито спадщину, до складу якої входять три земельні ділянки, розташовані на території Новокам'янської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області, загальною площею понад 29 га. Вказані ділянки належали спадкодавцю на праві приватної власності, що підтверджується державними актами та витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно з положеннями цивільного законодавства, позивач як донька спадкодавця є спадкоємцем за законом. Однак у передбачений шістимісячний строк вона не звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, у зв'язку з чим нотаріус обґрунтовано відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину. Разом з тим, невчинення дій щодо прийняття спадщини у встановлений строк було зумовлене об'єктивними та поважними причинами - зокрема, вимушеним переміщенням позивача внаслідок початку повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України. Як зазначено у матеріалах справи, починаючи з квітня 2022 року позивач проживала на території західних областей України, а також тимчасово виїжджала за кордон, що унеможливило своєчасне звернення до нотаріуса.
Інші спадкоємці, зокрема син позивача ОСОБА_2 (якому відповідно до заповіту від 23 грудня 2019 року було заповідано одну з земельних ділянок), так само не здійснили дій щодо прийняття спадщини. Жоден зі спадкоємців не проживав постійно зі спадкодавцем на момент її смерті, що підтверджується відповідною довідкою виконкому Зеленодольської міської ради.
У зв'язку з цим позивач просить суд визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини та визнати за нею право власності на спадкове майно, як на єдиний реальний спосіб захисту своїх спадкових прав. Позивач також вказує, що через розбіжність у вказаному в деяких документах імені матері (« ОСОБА_6 » та « ОСОБА_7 ») вона стикнулася з труднощами в оформленні спадщини, хоча інші дані особи (по батькові, прізвище, дата і місце народження) повністю збігаються.
Таким чином, на думку позивача, існують правові та фактичні підстави для задоволення позовних вимог, зокрема: встановлення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 Цивільного кодексу України; а також визнання за позивачем права власності на об'єкти нерухомого майна в порядку спадкування за законом згідно з практикою Верховного Суду та роз'ясненнями ВССУ.
Відповідно до вимог ЦПК України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає вона вимогам, встановленим в статті 175 цього Кодексу.
Відповідно до частини четвертої статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028 грн.
Отже, при поданні даного позову позивач повинен був додати до позову документ про сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн щодо кожної позовної вимоги, яка є самостійною та не похідною від іншої, або подати відповідні документи, які підтверджують підстави звільнення від його сплати.
Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зі змісту позову вбачається, що позивач просить суд визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини та визнати право власності на відповідне спадкове майно.
Разом з цим, вимога про визнання права власності не є взаємопов'язаною або похідною від вимоги про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки вимога про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини передбачає захист права спадкоємця на звернення до нотаріуса із відповідною заявою у випадку, коли шестимісячний строк, установлений статтею 1270 Цивільного кодексу України, був пропущений з поважних причин. Ця вимога не має наслідком автоматичне визнання за позивачем права власності на спадкове майно, а лише створює умови для реалізації спадкових прав у нотаріальному порядку.
Натомість вимога про визнання права власності на спадкове майно є самостійною і направлена на захист вже іншого права - права власності, у зв'язку з наявними перешкодами для його реалізації позасудовим шляхом. У разі задоволення вимоги про визначення додаткового строку позивач має право звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. У випадку ж задоволення вимоги про визнання права власності - позивач звертається до державного реєстратора для реєстрації набутого права власності, оминаючи нотаріальну процедуру оформлення спадщини.
Крім того, кожна із заявлених вимог має самостійний предмет доказування. У першому випадку необхідно доводити обставини, що свідчать про поважність причин пропуску строку, зокрема, об'єктивні перешкоди, які не залежали від волі позивача. У другому випадку необхідно доводити обставини щодо прийняття спадщини та наявність перешкод, які унеможливили отримання свідоцтва про право на спадщину в нотаріальному порядку.
Таким чином, з огляду на самостійний предмет доказування та різні юридичні наслідки задоволення кожної з вимог, вони не є похідними одна від одної. Тому при зверненні до суду з таким позовом необхідно сплачувати судовий збір окремо за кожну самостійну вимогу - як за немайнову (визначення додаткового строку), так і за майнову (визнання права власності на земельні ділянки).
За відсутності відповідних доказів сплати судового збору у повному обсязі або підтвердження звільнення від його сплати, позовна заява підлягає залишенню без руху відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України.
Оскільки позивачем сплачено судовий збір лише за майнову вимогу, йому слід усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду доказів сплати судового збору за іншу самостійну вимогу немайнового характеру, а саме - за вимогу про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
У разі, якщо позивач не є звільненим від сплати судового збору, така вимога підлягає оплаті відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» - у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Станом на 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028 грн, тому розмір судового збору становить 1211,20 грн.
У разі невиконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху у встановлений строк позовна заява в частині відповідної позовної вимоги буде вважатися неподаною та повертається позивачеві відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України.
Крім того, відповідно до пункту 5 частини третьої статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а також зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Вказана процесуальна вимога забезпечує можливість суду та інших учасників процесу отримати повну інформацію про фактичні підстави позову, що є необхідним для здійснення належного судового розгляду.
У цьому зв'язку слід зазначити, що представником позивача у поданій позовній заяві не наведено належного обґрунтування факту прийняття спадщини, що є невід'ємною умовою для розгляду вимоги про визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач зазначає про те, що строк для прийняття спадщини було пропущено, однак при цьому відсутні належні твердження чи докази того, що спадщина була фактично прийнята позивачем.
Вирішення питання про визнання права власності на спадкове майно у судовому порядку можливе виключно за умови доведення того, що спадкоємець прийняв спадщину у передбачений законом спосіб, або, у разі пропуску строку для її прийняття - за умови поновлення цього строку відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України та подальшого звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Саме факт прийняття спадщини, підтверджений належними доказами, є юридичною передумовою для переходу права власності на спадкове майно до спадкоємця, і відповідно - для задоволення позовної вимоги про визнання такого права у судовому порядку.
Таким чином, у відсутності викладених обставин про прийняття спадщини та ненадання відповідних доказів, позовна вимога про визнання права власності на спадкове майно є недостатньо обґрунтованою у розумінні вимог статті 175 ЦПК України, що перешкоджає прийняттю справи до розгляду в частині цієї вимоги без усунення відповідного недоліку.
З огляду на зазначене, представнику позивача слід визначитися з остаточними позовними вимогами, а саме: або уточнити позовну заяву, залишивши лише одну з вимог - або вимогу про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, або вимогу про визнання права власності на спадкове майно - що унеможливить подвійне нарахування судового збору; або залишити в позовній заяві обидві самостійні вимоги і надати суду доказ сплати судового збору також за вимогу немайнового характеру, тобто - за вимогу про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, у розмірі, встановленому законом.
Також суд роз'яснює, що недоведення у судовому порядку обґрунтованості позовних вимог або неправильне визначення позивачем способу захисту своїх прав та інтересів може призвести до відмови у задоволенні позову, що, відповідно до засад цивільного судочинства, є ризиком, який несе позивач.
Одночасно суд зазначає, що дата вирішення питання про відкриття провадження у справі обумовлена надмірним судовим навантаженням у Великоолександрівському районному суді Херсонської області, пов'язаним із кількістю працюючих суддів та визначеною територіальною підсудністю судових справ: Бериславського районного суду Херсонської області, Високопільського районного суду Херсонської області, Іванівського районного суду Херсонської області, Скадовського районного суду Херсонської області, Каланчацького районного суду Херсонської області, Чаплинського районного суду Херсонської області Великоолександрівському районному суду Херсонської області.
Згідно з Переліком місцевих судів, у яких надмірний рівень судового навантаження або в яких неможливо здійснювати правосуддя, затвердженим рішеннями Комісії від 26.02.2025 № 41/зп-25 та 05.03.2025 № 46/зп-25) Великоолександрівський районний суд Херсонської області займає перше місце серед усіх судів України за критерієм - надмірний рівень судового навантаження.
На підставі вищенаведених положень ЦПК України, суддя,
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Милівської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно - залишити без руху.
Надати позивачу строк п'ять днів для виправлення недоліків з дня отримання ним копії ухвали суду, яка підлягає виконанню шляхом подання позивачем до суду заяви про усунення недоліків із наведенням відповідних пояснень та обґрунтувань.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Роз'яснити, що у випадку невиконання вимог суду про усунення недоліків, позовна заява буде вважатися не поданою та повернута позивачу.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Суддя: ________________ О.О. Сікора