Ухвала від 07.08.2025 по справі 2-69/11

Справа № 2-69/11

Провадження №6/590/7/25

УХВАЛА

іменем України

07.08.2025 с-ще Ямпіль

Суддя Ямпільського районного суду Сумської області Сатарова О.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 (зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 , ІНП: НОМЕР_1 ), Заінтересовані особи: ОСОБА_2 (зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_2 ); Орган опіки і піклування Шосткинської міської ради /юридична адреса: вул.Садовий бульвар, 14, м.Шостка Шосткинського району Сумської області, 41100, ЄДРПОУ: 36080075/

про зміну способу і порядку виконання рішення суду про стягнення аліментів,

установив:

Заявник ОСОБА_1 05.08.2025 звернувся до Ямпільського районного суду Сумської області із зазначеною заявою, в якій просив змінити спосіб і порядок виконання рішення Ямпільського районного суду Сумської області від 21 квітня 2011 року у справі №2-69/11р, постановивши ухвалу про внесення 30% стягуваної суми аліментів з ОСОБА_1 на картковий рахунок НОМЕР_2 , відкритий в Сумському регіональному управлінні АТ «Ощадбанк» МФО 337568, код отримувача 3944402659, отримувач ОСОБА_3 , дозволивши ОСОБА_3 самостійно використовувати кошти на власний розсуд.

Згідно з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2025 вказану заяву передано в провадження судді Ямпільського районного суду Сумської області Сатаровій О.В..

Дослідивши заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов до такого висновку.

За приписами ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Звернення до суду не є беззаперечним і повинно відбуватись за правилами визначеними процесуальним законом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Разом з тим, потрібно звернути увагу на те, що розділ VI ЦПК України врегульовує процесуальні питання, пов'язані з виконання судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб), як заключного етапу в процесі реалізації захисту цивільних прав.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У частині першій ст. 435 ЦПК України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

При цьому, у розділі VI ЦПК України законодавцем не визначено вимог до форми і змісту такої заяви, а тому при її подачі потрібно керуватися загальними вимогами процесуального законодавства, передбаченими ст. 183 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.183 ЦПК України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити, зокрема, перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення) та інші відомості, що вимагаються цим Кодексом.

Водночас, відповідно ч. 2 ст. 183 ЦПК України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

До матеріалів заяви не долучені докази на підтвердження направлення заяви іншим учасникам справи, подана в одному екземплярі. Крім того сама заява не містить обґрунтування та підстав звернення заявника з вказаною заявою до суду.

Отже, оскільки нормами ЦПК України передбачений обмежений строк для розгляду заяви про зміну способу виконання судового рішення та обов'язок повідомлення учасників справи про розгляд такої заяви, необхідною передумовою дотримання судом основних засад цивільного судочинства під час розгляду зазначеної категорії заяв є направлення заявником учасникам справи тексту самої заяви та доказів на підтвердження викладених в ній обставин, позаяк сторони у справі повинні бути заздалегідь повідомленні про таку заяву для надання їм достатнього часу для ознайомлення з її змістом та можливості підготовити свої пояснення (заперечення) на відповідну заяву.

Таким чином, неотримання учасниками справи копії заяви порушує визначені законом засади змагальності, рівності учасників процесу перед законом і судом, а також позбавляє учасників справи можливості своєчасно ознайомитись з відповідними матеріалами, надати свої доводи і заперечення.

Конституційний Суд України у рішенні від 12.06.2007 року №2-рп/2007 вказав, що необхідно відрізняти поняття "обмеження основоположних прав і свобод" від прийнятого у законотворчій практиці поняття "фіксація меж самої сутності прав і свобод" шляхом застосування юридичних способів (прийомів), визначаючи таку практику допустимою. При цьому, як слідує зі змісту Рішення Конституційного Суду України від 25.12.1997 року №9-зп, не є порушенням права на судовий захист відмова суду в прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства.

Отже, зазначені вимоги до заяв, передбачені ЦПК України, носять не формальний характер, а є обов'язковими для осіб, що звертаються до суду за захистом своїх порушених прав, недотримання яких, відповідно, тягне за собою її залишення без руху або повернення.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

За встановлених обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення заявнику - ОСОБА_1 , заяву про зміну способу та порядку виконання рішення суду, оскільки при зверненні до суду заявником не долучено доказів, які мали підтвердити надіслання засобами поштового зв'язку та/або надання іншим учасникам справи копії заяви про зміну способу та порядку виконання рішення суду разом з додатками, що зумовлює застосування наслідків, передбачених ч. 4 ст.183 Цивільного процесуального кодексу України.

Крім того, Суд звертає увагу, що заявник уже звертався до суду з аналогічною заявою 5 грудня 2024 року, яку було повернуто ухвалою суду від 19 грудня 2024 року із детальним зазначенням її недоліків, зокрема: відсутність доказів направлення заяви іншим учасникам справи, подання заяви в одному примірнику, а також відсутність у ній обґрунтування та підстав звернення до суду /а.с. 102-105/. Зазначена ухвала отримана заявником /а.с. 107/, та не була ним оскаржена. Повторне звернення до суду з ідентичною заявою, що містить ті ж самі недоліки, суд розцінює як зловживання заявником своїми процесуальними правами.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 183, 184, 260, 353, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

постановив:

Заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду про стягнення аліментів, - повернути суб'єкту звернення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана ним протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Ухвала підписана суддею 07.08.2025.

Суддя: О.В. Сатарова