Справа № 297/2953/23
Закарпатський апеляційний суд
06.08.2025 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді судове провадження 11-сс/4806/494/25 за апеляційною скаргою прокурора Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 27.06.2025.
Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Берегівського РВП ГУ НП в Закарпатській області про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду, на строк до 25.08.2025, щодо:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , без освіти, непрацюючого, неодруженого, несудимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, у кримінальному провадженні № 12023071060000371, відомості про яке 13.06.2023 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Цією ж ухвалою на підозрюваного ОСОБА_8 покладено обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за першою вимогою; не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за межі Закарпатської області.
З матеріалів судового провадження вбачається, що у проваджені СВ Берегівського РВП ГУ НП в Закарпатській перебувають матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023071060000371, відомості про яке 13.06.2025 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
У ході досудового розслідування встановлено, що 31.05.2023 о 21 год 37 хв ОСОБА_8 , діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, у період воєнного стану, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, перебуваючи поблизу будинку № 130 по вул. Мукачівській у м. Берегово, та маючи в користуванні мобільний телефон потерпілого ОСОБА_9 , здійснив крадіжку грошових коштів з банківського рахунка потерпілого № НОМЕР_1 в сумі 3000 грн, використовуючи додаток в мобільному телефоні «А банк 24», шляхом переказу їх на банківський рахунок № НОМЕР_2 , після чого розпорядився ними на власний розсуд, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.
-2-
01.06.2023 о 22 год 03 хв ОСОБА_8 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, у період воєнного стану, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність, та настання суспільно-небезпечних наслідків, перебуваючи поблизу будинку № 130 по вул. Мукачівській в м. Берегове, та маючи в користуванні мобільний телефон потерпілого ОСОБА_9 , здійснив крадіжку грошових коштів з банківського рахунка потерпілого № НОМЕР_1 в сумі 5500 грн, використовуючи додаток в мобільному телефоні «А банк 24», шляхом переказу їх на банківський рахунок № НОМЕР_2 , після чого розпорядився ними на власний розсуд, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.
01.06.2023 о 23 год 42 хв ОСОБА_8 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, у період воєнного стану, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність, та настання суспільно-небезпечних наслідків, перебуваючи поблизу будинку № 130 по вул. Мукачівській в м. Берегово, та маючи в користуванні мобільний телефон потерпілого ОСОБА_9 , здійснив крадіжку грошових коштів з банківського рахунка потерпілого № НОМЕР_1 в сумі 2000 грн, використовуючи додаток в мобільному телефоні «А банк 24», шляхом переказу їх на банківський рахунок № НОМЕР_2 , після чого розпорядився ними на власний розсуд, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.
Необхідність застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий мотивував тим, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років та наявністю ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_8 , знаходячись на волі та передбачаючи можливість призначення йому реальної міри покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. ОСОБА_8 вже переховувався від органу досудового розслідування, непрацює, на утриманні неповнолітніх дітей немає, слідчий стверджує про неможливість запобігання ризикам, передбачених ст. 177 КПК України, шляхом застосування щодо підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів. Просить застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб та покладенням обов'язків, передбачених п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя вказав на те, що обґрунтованість підозри та можливість переховування підозрюваного від органу досудового розслідування не є підставою для застосування найбільш суворого запобіжного заходу, а доводи клопотання не переконують у тому, що, перебуваючи на волі, ОСОБА_8 може ухилятися від виконання процесуальних обов'язків, перешкоджати кримінальному провадженню чи вчиняти інші кримінальні правопорушення. У зв'язку з чим, взявши до уваги дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий та має постійне місце проживання, слідчий суддя прийшов до переконання, що запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту може повною мірою забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти його спробам переховуватися від органу досудового розслідування.
В апеляційній скарзі прокурор Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді від 27.06.2025 скасувати та застосувати до ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб та покладенням обов'язків, передбачених п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, вказує на те, що ухвала слідчого судді є необґрунтованою та підлягає скасуванню. Слідчим суддею
-3-
не враховано тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному ОСОБА_8 у разі доведення його вини, а також те, що останній тривалий час перебував у розшуку. Посилається на те, що, перебуваючи на волі, ОСОБА_8 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків чи понятих у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а застосований щодо нього запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту буде недостатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Судове провадження розглядається за відсутності підозрюваного та захисника. При цьому враховується, що вказані особи належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді, а також те, що від них не надходили заяви чи клопотання про відкладення розгляду судового провадження на інший термін та відомості про поважність причин його неявки.
Заслухавши доповідь судді, промову прокурора на підтримання доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню з таких підстав.
Доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість судового рішення колегія суддів відхиляє з таких підстав.
Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу повинно відповідати вимогам ст. 370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим та містити, як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи підозрюваного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Цим вимогам кримінального процесуального закону ухвала слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.06.2025 відповідає.
Як вбачається з ухвали, слідчим суддею встановлено, що у проваджені СВ Берегівського РВП ГУ НП в Закарпатській перебувають матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023071060000371, відомості про яке 13.06.2023 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
20.06.2025 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
27.06.2025 ухвалою слідчого відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про обрання щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та обрано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
За приписами ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
-4-
Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити речові докази, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому суд повинен врахувати обставини, які вказані в ст. 178 КПК України.
У порядку ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно положень ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні старшого слідчого СВ Берегівського РВП ГУ НП в Закарпатській області підстави для обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою перевірялись при розгляді клопотання. При цьому був допитаний підозрюваний ОСОБА_8 , вислухана думка прокурора та захисника, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання обрання запобіжного заходу.
При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя правильно встановив, що достатніх обставин для обрання підозрюваному ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою не має, оскільки даних, які б вказували на безумовну необхідність обрання щодо останнього запобіжного заходу у виді тримання під вартою навіть з огляду на доведеність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України та свідчили про недостатність застосування щодо нього більш м'яких запобіжних заходів у клопотанні слідчого не вказано та прокурором в судовому засіданні не доведено.
-5-
Апеляційний суд зауважує, що одна лише тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 , не може вважатись виключною підставою для попереднього його ув'язнення.
Колегія суддів уважає, що з урахуванням обставини кримінального провадження та даних про особу ОСОБА_8 , слідчий суддя дійшов вірного висновку про можливість застосування до останнього більш м'якого запобіжного заходу, а саме цілодобового домашнього арешту. Такий запобіжний захід зможе забезпечити дотримання підозрюваним ОСОБА_8 покладених на нього процесуальних обов'язків.
Слідчий суддя поклав на ОСОБА_8 й певні обов'язки, які повинні забезпечити виконання ним процесуальних дій, зокрема: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за першою вимогою; не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за межі Закарпатської області.
Таким чином, висновок слідчого судді про те, що докази та обставини, зазначені у клопотанні та наведені у судовому засіданні не дають підстав застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 винятковий запобіжний захід - тримання під вартою, ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження. Така позиція слідчого судді відповідає вимогам ст. 176-178, 183, 193, 194 КПК України, що регулюють вирішення питання про обрання запобіжного заходу щодо підозрюваного.
На думку апеляційного суду, застосування відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту з покладенням додаткових обов'язків є доцільним, достатнім та таким, що відповідає меті його застосування. При цьому, не порушує прав підозрюваного, гарантованих ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини.
Колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді щодо наявності відносно підозрюваного ризиків з числа передбачених ст. 177 КПК України, втім недостатньої їх вагомості для застосування до цього підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Доводи прокурора щодо необхідності застосування до ОСОБА_8 виключного запобіжного заходу, колегія суддів не вважає достатньо переконливими і такими, що у сукупності свідчать про можливість усунення встановлених щодо останнього ризиків з числа передбачених ст. 177 КПК України лише у такий спосіб.
Так, сам по собі факт вчинення інкримінованого підозрюваному ОСОБА_8 кримінального правопорушення та ймовірність призначення йому суворого покарання, за відсутності конкретних фактів ухилення його від слідства та суду, переховування, перешкоджання досудовому розслідуванню у будь-який спосіб, не свідчить про недостатність запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Разом з тим, домашній арешт по встановленій ч. 1 ст. 176 КПК України ієрархії тяжкості запобіжних заходів передує триманню під вартою, а тому є достатньо суворим заходом. З урахуванням встановлених слідчим суддею обставин з покладенням на підозрюваного обов'язків, домашній арешт цілком забезпечує мету застосування запобіжних заходів та повною мірою може запобігти наявним ризикам кримінального провадження без надмірного втручання в його повсякденний спосіб життя.
При цьому апеляційний суд враховує, відсутність в матеріалах судового провадження даних про недотримання підозрюваним ОСОБА_8 покладених на нього оскаржуваною ухвалою обов'язків.
Інші обставини, на які вказує прокурор в апеляційній скарзі були враховані слідчим суддею при прийнятті рішення. Зазначені посилання не можуть бути правовою підставою для скасування ухвали, у зв'язку з чим до підозрюваного ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід, який, на думку колегії суддів є співмірним з наведеними ризиками і відповідає даним про особу підозрюваного, тяжкості кримінального правопорушення та його наслідкам, і підстав уважати його м'яким, немає.
-6-
В контексті ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що серйозність обвинувачення або суворість санкції інкримінованого злочину не може бути єдиною підставою для тримання особи під вартою. Як зазначено у рішенні № 7064/05 від 01.06.2006 «Мамедова проти Росії» - «потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».
З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі прокурора доводи та підстави, з яких просить скасувати ухвалу слідчого судді не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду апеляційної скарги, і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення, а тому колегія суддів доводи апеляційної скарги прокурора відхиляє.
Також приймається до уваги твердження прокурора про те, що досудове розслідування в даному кримінальному провадженні закінчено та обвинувальний акт щодо ОСОБА_8 25.07.2025 направлено до Берегівського районного суду Закарпатської області та ухвалою від 04.08.2025 у даному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання на 26.08.2025.
Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, апеляційним судом не встановлено.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу
При прийнятті рішення колегія суддів також враховує вимоги ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; що під час апеляційного розгляду стороною обвинувачення не заявлялось клопотань щодо приєднання до матеріалів судового провадження доказів (документів), які б могли вплинути на висновки слідчого судді; положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що підстав для скасування ухвали слідчого судді, немає, а тому ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу прокурора Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 27.06.2025 щодо ОСОБА_7 , - без змін.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді