04 серпня 2025 року
м. Київ
єдиний унікальний номер судової справи 362/4082/24
номер провадження №22-ц/824/8612/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду
цивільних справ:
головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,
суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,
за участю секретаря судового засідання Єфіменко І.О.,
учасники справи: представник відповідача Голікова О.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» - Семенченка Руслана Олександровича
на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 13 листопада 2024 року /суддя Лебідь-Гавенко Г.М./
у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк», третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Прокопенко Леся Володимирівна, Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Чучков Михайло Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
У серпні 2024 р. представник позивача звернулася до суду з позовом про визнання виконавчого напису від 25.03.2024 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокопенко Л.В., зареєстрованого в реєстрі за №472, яким звернено стягнення на нерухоме майно, яке належить на праві власності ОСОБА_1 на задоволення вимог ПАТ АБ «Укргазбанк» у розмірі 16 908 641,66 грн. за Договором №1404/2022/Київ ОД-МСБ, таким, що не підлягає виконанню.
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 13 листопада 2024 року позов задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 25.03.2024 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокопенко Лесею Володимирівною та зареєстрований у реєстрі за № 472, про звернення стягнення на нерухоме майно, яке належить на праві власності ОСОБА_1 на задоволення вимог Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк «Укргазбанк» у розмірі 15000000,00 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 328795,83 грн. заборгованості по процентах, 30000,00 грн. простроченої заборгованості по комісії, що становить загальну заборгованість, що підлягає стягненню, у сумі 16908641,66 грн. за Договором №1404/2022/Київ ОД-МСБ про приєднання до Правил надання кредиту клієнтам мікро-, малого, середнього та корпоративного бізнесу за Програмою фінансової державної підтримки суб'єктів підприємництва «Доступні кредити 5-7-9%» в АБ «УкргазБанк» від «23» вересня 2022 року та витрати, понесені ПАТ АБ «УкргазБанк» на здійснення виконавчого напису в розмірі 25000,00 грн.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк «УкргазБанк» на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1462 грн. 44 коп. /т. 2 а.с. 109-119/
Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ПАТ АБ «Укргазбанк» - Семенченко Р.О. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини справи, зокрема те, що виконавчий напис нотаріуса вчинено на нотаріально посвідченому іпотечному договорі, який забезпечує виконання кредитного зобов'язання, а не на кредитному договорі, тому відсутність нотаріального посвідчення кредитного договору не є підставою для визнання напису таким, що не підлягає виконанню; вимога про усунення порушень була надіслана належним чином відповідно до умов договору та законодавства; сума заборгованості є безспірною, оскільки боржник не оскаржив її вчасно, а нотаріусу надано необхідні документи, включаючи розрахунок заборгованості та докази її непогашення; суд порушив процесуальні норми, розглянувши справу без участі представника банку попри заяву про розгляд у режимі відеоконференції; висновки суду суперечать практиці Верховного Суду щодо умов вчинення виконавчих написів на іпотечних договорах.
У відзиві представник позивача Мишковська Т.М. заперечувала проти апеляційної скарги, з посиланням на те, що кредитний договір не є нотаріально посвідченим, що унеможливлює вчинення виконавчого напису відповідно до Переліку документів після скасування змін постановою КМУ №662; вимога про усунення порушень не була належно надіслана та отримана позивачем, оскільки спосіб надсилання не забезпечував фактичне вручення, а номер телефону не належав позивачеві; сума заборгованості не є безспірною через наявність домовленостей про досудове врегулювання та зміну строків кредитування; висновки суду першої інстанції відповідають практиці Верховного Суду (постанови Великої Палати ВС від 23.06.2020 у справі №645/1979/15-ц, від 02.07.2019 у справі №916/3006/17 тощо).
У заперечення на відзив позивача, представник апелянта наголошував, що виконавчий напис вчинено на нотаріально посвідченому іпотечному договорі, вимога надіслана належно з доказами відправлення, сума безспірна, а висновки суду першої інстанції суперечать нормам Закону України «Про іпотеку» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явились, про час та дату судового розгляду повідомлені належним чином, тому колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності у відповідності до положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, який з'явився у судове засідання, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а судове рішення залишенню без змін на підставі наступного.
Судом встановлено, що 23.09.2022 року між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ТОВ «Торговий Дім «Ягоди України» укладено кредитний договір №1404/2022/Київ ОД-МСБ про приєднання до Правил надання кредиту клієнтам мікро-, малого, середнього та корпоративного бізнесу за програмою «Доступні кредити 5-7-9%», з лімітом 15 000 000 грн на поповнення обігових коштів, строком до 22.09.2025 року. Договір не посвідчено нотаріально.
Для забезпечення зобов'язань укладено договір іпотеки №1404/2022/Київ ОД-МСБ-І від 23.09.2022 року між банком та ОСОБА_1 , посвідчений нотаріусом Лосєвим В.В. (реєстр №485), за яким в іпотеку передано 6 садових будинків та 6 земельних ділянок у Київській області.
Станом на 12.12.2023 року утворилася заборгованість у розмірі 16 908 641,66 грн.
Банк надіслав вимоги про усунення порушень від 05.07.2023 та 09.02.2024 року, докази фактичного отримання вимог у матеріалах відсутні.
25.03.2024 року нотаріус Прокопенко Л.В. вчинила виконавчий напис №472 на іпотечному договорі про звернення стягнення на предмет іпотеки для погашення заборгованості. 03.04.2024 року приватний виконавець Чучков М.О. відкрив виконавче провадження №74632038.
Позивач дізнався про напис у травні 2024 року та оскаржив його, посилаючись на відсутність нотаріального посвідчення кредитного договору, неналежне повідомлення про вимогу та спірність суми заборгованості через домовленості про досудове врегулювання.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вірно керувався ст. 87-88 Закону України «Про нотаріат» про те, що виконавчий напис вчиняється за умови безспірності заборгованості, підтвердженої документами з Переліку; ст. 35 Закону України «Про іпотеку» про те, що іпотекодержатель повинен надіслати вимогу про усунення порушень, з обов'язком доведення фактичного повідомлення; ст. 15, 16, 18 ЦК України про те, що захист цивільних прав шляхом визнання виконавчого напису не підлягає виконанню можливий у разі порушення процедури його вчинення або спірності вимог.
Судом першої інстанції зроблено вірний висновок про те, що виконавчий напис не підлягає виконанню, оскільки кредитний договір, що встановлює основне зобов'язання, не посвідчено нотаріально, що суперечить Переліку документів після визнання незаконною постанови КМУ №662 (рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі №826/20084/14); банк не довів фактичне отримання позивачем вимоги про усунення порушень (відсутні докази вручення, спосіб надсилання не забезпечував доставку); сума заборгованості не є безспірною через наявність листування про досудове врегулювання та відсутність первинних бухгалтерських документів для підтвердження розрахунку; висновки узгоджуються з практикою Верховного Суду (постанови Великої Палати ВС від 23.06.2020 у справі №645/1979/15-ц, від 02.07.2019 у справі №916/3006/17, від 21.10.2020 у справі №172/1652/18).
Доводи апеляційної скарги, щодо того, що виконавчий напис вчинено на нотаріально посвідченому іпотечному договорі, а не на кредитному договорі, і тому відсутність нотаріального посвідчення кредитного договору не є підставою для визнання напису таким, що не підлягає виконанню, є необґрунтованими.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис вчиняється за умови безспірності вимог та подання документів, передбачених Переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172. Після визнання незаконною постанови КМУ від 26.11.2014 № 662 (рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14, яке набрало законної сили), для вчинення виконавчого напису на стягнення заборгованості за кредитом необхідне нотаріальне посвідчення саме кредитного договору як основного зобов'язання. Іпотечний договір є забезпечувальним, а не основним, тому відсутність нотаріального посвідчення кредитного договору № 1404/2022/Київ ОД-МСБ робить виконавчий напис недійсним, що узгоджується з практикою Великої Палати Верховного Суду (справи № 916/3006/17, № 645/1979/15-ц, та №910/10374/17).
Щодо доводів апелянта про належне надсилання вимоги про усунення порушень відповідно до умов договору та законодавства, колегія суддів вважає їх також безпідставними.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 35 Закону України «Про іпотеку», іпотекодержатель зобов'язаний надіслати письмову вимогу про усунення порушень. У матеріалах справи відсутні докази фактичного вручення вимог від 05.07.2023 та 09.02.2024 років (розписки про отримання, підтвердження доставки рекомендованого листа з повідомленням про вручення чи інші належні докази), зазначене не заперечувалось апелянтом.
Доводи апеляційної скарги стосовно безспірності суми заборгованості в розмірі 16 908 641,66 грн., оскільки боржник не оскаржив її вчасно, а нотаріусу надано необхідні документи, включаючи розрахунок заборгованості та докази її непогашення, також підлягають відхиленню. Суд першої інстанції вірно встановив, що сума не є безспірною через наявність листування сторін про досудове врегулювання спору, можливу зміну строків кредитування та відсутність первинних бухгалтерських документів. ОСОБА_1 у зв'язку з неналежним повідомленням, не отриманням вимоги, фактично втратив можливість щодо доведення спірності суми боргу.
Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та містяться на формальних міркуваннях.
Відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» - Семенченка Руслана Олександровича на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 13 листопада 2024 року - залишити без задоволення.
Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 13 листопада 2024 року - залишити без змін.
Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.
Головуючий: Судді: