Справа № 759/13772/25 Слідчий суддя в суді першої інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/5103/2025 Суддя-доповідач: ОСОБА_2
15 липня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі: ОСОБА_5
за участю:
прокурора: ОСОБА_6 ,
захисника: ОСОБА_7 ,
підозрюваного: ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 25.06.2025, про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.307, ч.3 ст.28, ч.2 ст.317, ч. 3 ст. 311КК України у кримінальному провадженні №120230604500000243 від 18.10.2023, -
Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №12023060450000243 внесеного до ЄРДР 18.10.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 317 КК України.
В період не пізніше 16.12.2023 та в подальшому, ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , та ОСОБА_10 , з метою реалізації спільного злочинного умислу, направленого на незаконне виготовлення, придбання, зберігання з метою збуту психотропної речовини PVP, за допомогою автомобілів різних марок (в основному таксі) перемістили до приміщення будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , ряд придбаних у невстановлений час, у неустановлений спосіб та місці, а також через ГОВ «Нова пошта» предметів та хімічних речовин (предмети, схожі на колби, кулькові холодильники, штативи, респіратори, електричні плитки, різноманітні хімічні речовини, каністри, пластикові контейнери, електронні ваги, лійки, шпателі та ін.) з метою їх використання для виготовлення особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено PVP.
В подальшому приблизно у проміжок між 11.01.2024 - 24.02.2024 ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_11 , в декілька етапів за допомогою вказаних вище предметів та речовин незаконно виготовили та стали зберігати з метою подальшого збуту особливо небезпечну психотропну речовину обіг якої заборонено PVP з метою подальшого збуту у точно не установленій кількості.
11.01.2024 в приміщенні котельні будинку АДРЕСА_1 , з правої сторони від входу на підлозі під дерев'яною лавкою із прикріпленою до неї частиною вентилятора, на фрагменті полімерної плівки чорного кольору було виявлено кристалічну речовину, зразок якої містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) масою 0,9868 г. Того ж дня в приміщенні котельні за тією ж адресою поблизу електричної плитки з пластикового напівпрозорого контейнеру із нашаруваннями та стінках та дні кристалічної речовини було відібрано зразок, який містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) масою 0,1764 г, крім того, у приміщенні гаражу домоволодіння з пластикової ємності із морозильника було відібрано зарок рідини коричневого кольору, який містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) масою 0,3432 г. У вказаному гаражному приміщенні на підлозі на покривалі із перерізаної навпіл пластикової каністри із нашаруваннями кристалічної речовини було відібрано зразок який містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину PVP (1-феніл-2-піролідин- 1-іл-пентан-1-он) масою 0,08354 г.
Після 11.01.2024 ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_11 , перебуваючи за вказаною вище адресою діючи організованою групою продовжили незаконне виготовлення особливо небезпечної психотропної речовини PVP.
24.01.2024 в приміщенні котельні будинку АДРЕСА_1 , з правої сторони від входу із пластикового прозорого контейнеру із нашаруваннями кристалічної речовини, що стояв на дерев?яній лавці із прикріпленою до неї частиною вентилятора, з пластикового прозорого контейнера з підлоги що стояв ближче до фрагменту поліетиленової плівки чорного кольору, з прозорого поліетиленового зіп-пакету із кристалічною речовиною, що знаходився в гаражному приміщенні, були відібрані зразки речовин, які містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) масами 0,0388 г, 0,2667 г та 0,2767 г відповідно (загальна маса особливо небезпечної психотропної речовини обіг якої заборонено PVP становить 2,17214 г).
Продовжуючи реалізацію спільного із ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , злочинного умислу на незаконний збут виготовленої раніше психотропної речовини та ОСОБА_8 , 12.01.2024 о 12 год. 59 хв., на автомобілі таксі марки «Тойота» сірого кольору із неустановленими номерними знаками прибули до приміщення будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , де ОСОБА_8 за вказівкою ОСОБА_9 забрав неустановлену досудовим розслідуванням кількість особливо небезпечної психотропної речовини PVP після чого, того ж дня о 13 год. 41 хв., на тому ж автомобілі покинули вказане місце.
В подальшому ОСОБА_8 , 12.01.2024 приблизно о 17 год. 00 хв., направився до відділення ТОВ «Meest Пошта» №16 за адресою: м. Житомир, вул. Небесної Сотні, 52, де використовуючи вигадані дані відправника « ОСОБА_12 » та власний номер мобільного телефону « НОМЕР_1 » та отримувача « ОСОБА_13 » телефон « НОМЕР_2 » адреса отримувача: м. Кропивницький, вул. Академіка Тамма, 4 відділення №103 здійснив поштове відправлення із ТТН №715-9415720 в якому знаходився пакет із гігієнічним наповнювачем для тварин в середині якого знаходився зіп-пакет із речовиною кристалічної форми загальною масою приблизно 1001 г.
13.01.2024 під час огляду даного поштового відправлення в приміщенні відділення ТОВ «Meest Пошта» №268 за адресою:Київська область, Бучанський р-н, с.Софіївська Борщагівка, вул. Мала Кільцева, 10/1, було відібрано зразок кристалічної речовини із зіп-пакету масою приблизно 1,5 г, в якому згідно висновку експертизи містилась особливо небезпечна психотропна речовина PVP(1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) масою 0,6455 г.
15.10.2024 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 317, ч. 3 ст. 311 КК України.
16.10.2024 слідчим суддею Святошинського районного суд м. Києва відносно підозрюваного ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 13.12.2024 включно без визначення розміру застави.
29.01.2025 ОСОБА_8 , повідомлено про зміну підозри та повідомлено по нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 317 КК України.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023060450000243 до 10 місяців.
30.04.2025 ухвалою Святошинського районного суду м. Києва було продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_8 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 28.06.2025 включно з утримуванням останнього в ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Метою продовження запобіжного заходу ОСОБА_8 згідно частини першої статті 177 КПК України, є забезпечення належного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків чи інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_8 у даному кримінальному провадженні закінчується 28.06.2025, однак завершити досудове розслідування до вказаного строку не видається можливим, оскільки необхідно провести та завершити слідчі та процесуальні дії.
Обставини, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_8 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, та доводять, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів крім тримання під вартою не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, підтверджуються матеріалами справи та встановленні слідчими суддями під час обрання запобіжного заходу підозрюваному та його продовженні.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 25.06.2025 клопотання задоволено.
Продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 терміном на 52 доби, в межах строку досудового розслідування до 15.08.2025 включно без визначення розміру застави та утримувати його в Державній установі «Київський слідчий ізолятор МЮ України».
Не погоджуючись з ухвалою першої інстанції, підозрюваний ОСОБА_8 25.06.2025 подав апеляційну скаргу. Просив скасувати ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 25.06.2025 та постановити нову якою змінити запобіжний захід на нічний домашній арешт.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначив, що має на утриманні маму з онкологічним захворюванням, яка має інвалідність другої групи та потребує постійного догляду.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, в підтримку вимог поданої апеляційної скарги, які просили її задовольнити з наведених в ній підстав, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вважаючи її законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали провадження і перевіривши наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підозрюваного ОСОБА_8 , не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Стаття 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими підчас судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 184, 194, 199 КПК України.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням зазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
Ухвала слідчого судді про продовження строку тримання особи під вартою повинна відповідати вимогам ст. ст. 177, 178, 183, 184, 194, 199 КПК України.
Доводи захисника про те, що слідчий суддя виніс незаконну та необґрунтовану ухвалу, не ґрунтуються на змісті оскаржуваної ухвали.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №12023060450000243 від 18.10.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 317 КК України.
15.10.2024 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 317, ч. 3 ст. 311 КК України.
16.10.2024 слідчим суддею Святошинського районного суд м. Києва відносно підозрюваного ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 13.12.2024 року включно без визначення розміру застави.
29.01.2025 ОСОБА_8 , повідомлено про зміну підозри та повідомлено по нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 317 КК України.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023060450000243 до 10 місяців.
30.04.2025 ухвалою Святошинського районного суду м. Києва було продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_8 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 28.06.2025 включно з утримуванням останнього в ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_8 підтверджується зібраною у кримінальному провадженні сукупністю доказів.
Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_8 у даному кримінальному провадженні закінчується 28.06.2025, однак завершити досудове розслідування до вказаного строку не видається можливим, оскільки необхідно провести та завершити слідчі та процесуальні дії.
Обставини, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_8 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, та доводять, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів крім тримання під вартою не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, підтверджуються матеріалами справи та встановленні слідчими суддями під час обрання запобіжного заходу підозрюваному та його продовженні.
Зазначені ризики на даній стадії досудового розслідування не зменшилися та продовжують існувати.
Слідчий вказав, що на даний час ризики, які були враховані судом при застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшилися, є реальними, стійкими, триваючими та виправдовують необхідність продовження строку дії застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У зв'язку з викладеним, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, в ході досудового розслідування виникла необхідність у продовження строку тримання під вартою, оскільки існують реальні ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
ОСОБА_8 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення особливо тяжких злочинів, може планувати втечу з метою уникнення кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування, а також усвідомлюючи можливість призначення такого виду додаткового покарання як конфіскація майна у разі визнання його винуватим, вживатиме заходів до відчуження належного йому майна на користь інших осіб.
Колегія суддів вважає, що підозрюваний, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, може переховування від органів досудового розслідування та суду, в тому числі на території іншої країни з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності.
Враховуючи той факт, що наразі у зв'язку із введенням на території України воєнного стану, проведенням військових дій країною агресором, частина території держави Україна є тимчасово окупованою, що додатково може дати підозрюваному можливість переховуватись на тій території країни, яка непідконтрольна органам державної влади.
Також, з урахуванням відомих підозрюваному обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження, підозрюваний може вдатися до вчинення погроз, умовлянь, підкупу, шантажу, інших дій з метою впливу на інших підозрюваних, а також на свідків, які як допитані так і не допитані у кримінальному провадженні, та зміни останніми показів в частині фактичних обставин. Вплив на підозрюваних та свідків може сприяти уникненню притягнення підозрюваного до кримінальної відповідальності.
Окрім цього, у кримінальному провадженні не встановлено усіх осіб, можливо причетних до вчинення кримінального правопорушення, а відсутність належного та ефективного заходу забезпечення кримінального провадження та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного може негативно відобразитися на результатах досудового розслідування.
Враховуючи встановлення факту вчинення підозрюваним інкримінованих йому кримінальних правопорушень за попередньою змовою з іншими, у тому числі невстановленими на даний час особами, перебуваючи поза межами установи попереднього ув'язнення, останній, усвідомлюючи, що відомі йому особи можуть надати правдиві показання щодо його особистої ролі, підготовці та вчиненні кримінальних правопорушень, намагатиметься вплинути на таких осіб з метою домогтися надання ними неправдивих показань на свою користь, приховати інших активних учасників кримінального правопорушення.
Підозрюваний, перебуваючи поза межами установи попереднього ув'язнення, матиме можливість обговорювати з іншими невстановленими особами, причетними до протиправної діяльності, відомі органу досудового розслідування обставини щодо підготовки та вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, та усвідомлюючи невідворотність покарання, намагатиметься вплинути на цих осіб. Крім цього, враховуючи важливість та силу доказового значення висновків експертів у цьому провадженні підозрюваний, як особисто так і через інших невстановлених осіб може вдатися до впливу на них з метою дискредитації їх висновків, а також примусити експертів до надання неправдивих показань у суді.
Слідчий вказав, що на теперішній час у кримінальному провадженні не проведено увесь комплекс необхідних слідчих (розшукових) дій, не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування, не встановлені усі місця зберігання предметів та документів, що можуть бути використані як речові докази у кримінальному провадженні, а відтак наявний ризик того, що підозрюваний, перебуваючи на волі може знищити, приховати або спотворити речі та документи, які мають значення речових доказів у кримінальному провадженні.
Досудовим розслідуванням встановлено, що підозрюваний під час вчинення кримінального правопорушення, з метою узгодження дій з реалізації злочинного плану діяльності злочинної організації, активно вживав заходів конспірації та приховування своєї діяльності. Усвідомлюючи важливість доказового значення цих предметів для досудового розслідування, перебуваючи поза межами установи попереднього ув'язнення, підозрюваний матиме можливість вжити заходів до їх приховання, знищення чи спотворення наявної у них інформації, у тому числі використовуючи можливість віддаленого керування інформацією, яка міститься у вказаних засобах зв'язку. При цьому, перебуваючи поза межами установи попереднього ув'язнення, підозрюваний може безперешкодно відвідувати місця вчинення кримінальних правопорушень, а також вживати заходів з приховування або знищення слідів вчинення кримінальних правопорушень тощо.
Поряд з цим, на теперішній час органом досудового розслідування ще не встановлені всі місця здійснення та підготовки до вчинення кримінальних правопорушень іншими учасниками злочинної організації.
Кримінальне провадження №12023060450000243 від 18.10.2023 перебуває в активній стадії та на даний час проводяться слідчі дії, спрямовані на встановлення повного кола осіб, причетних до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, зможе сприяти переховуванню таких осіб від органу досудового розслідування, інформувати та попереджати таких осіб про їх кримінальне переслідування;
Зважаючи на викладене, а також враховуючи особу підозрюваного, у слідства є достатні підстави вважати, що він з метою отримання незаконного прибутку зможе вчинити інше кримінальне правопорушення, зокрема злочини у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин.
Ураховуючи викладене, беручи до уваги тяжкість та специфіку кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_8 , способи вчинення та приховування кримінальних правопорушень, дані про особу підозрюваного, з метою забезпечення виконання процесуальних обов'язків та запобігання наведеним у клопотанні ризикам, є необхідність у продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати:
1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину;
2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання особи під вартою згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто при вирішенні цього питання слідчий суддя керується загальними приписами, які регулюють застосування відповідного запобіжного заходу, однак з урахуванням додаткових відомостей і спливу строку досудового розслідування.
Згідно вимог ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно ч. 5 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тобто розглядаючи клопотання органу досудового розслідування про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Як встановлено колегією суддів, зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані в повному обсязі.
Під час розгляду клопотання про продовження строку тримання підозрюваного ОСОБА_8 під вартою, слідчий суддя всупереч твердженням апелянта, з'ясував, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованих кримінальних правопорушень.
З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для продовження ОСОБА_8 , строку тримання під вартою перевірялись судом при розгляді клопотання. При цьому був вислуханий підозрюваний доводи прокурора та позиція сторони захисту, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою.
Слідчий суддя, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.
Більш того, якщо виходити з поняття "обґрунтована підозра", приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_14 до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої підозри.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, чи невинуватості, дослідження та оцінка зібраних у справі доказів з точки зору їх належності та допустимості, потребують перевірки та оцінки у кримінальному провадженні під час судового розгляду по суті.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений, тобто наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, наявності або відсутності в особи умислу на вчинення злочину, та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.
Колегією суддів встановлено, що доказів, які надані органом досудового розслідування до клопотання про продовження запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою на момент розгляду вказаного клопотання, було достатньо для продовження такого запобіжного заходу, оскільки вони, в сукупності, можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальні правопорушення.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_8 , у разі визнання його винним у вчиненні злочинів, а також тяжкість самих злочинів, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 .
Відповідно до ст. 178 КПК України слідчим суддею враховано, вагомість наявних доказів про причетність ОСОБА_8 до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, в яких він підозрюється, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що в сукупності є підставами для застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Заявлені у клопотанні слідчого ризики є реальними і вони на момент розгляду клопотання про продовження ОСОБА_8 , строку тримання під вартою не зменшилися. У зв'язку з цим слідчий суддя обґрунтовано вказав, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не здатні запобігти вказаним ризикам.
Доводи апелянта, за змістом апеляційної скарги, про відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість застосування виключного запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
З урахуванням обставин кримінального провадження, наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів погоджується із висновками слідчого судді щодо необхідності продовження застосування ОСОБА_8 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому підстав для застосування щодо останнього більш м'яких запобіжних заходів не вбачається.
З огляду на зазначене вище, колегія суддів приходить до висновку, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст. ст. 176-178, 183, 194, 196, 197, 199 КПК України, з урахуванням характеру та ступеню суспільної небезпечності кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_8 , конкретних обставин кримінального провадження та даних про особу підозрюваного, продовжив підозрюваному ОСОБА_8 , строк тримання під вартою.
Доказів того, що ОСОБА_8 , за станом здоров'я не може утримуватись під вартою слідчому судді не надано, а також не надано під час апеляційного розгляду. При цьому особам, які утримуються під вартою надається медична допомога у встановленому законом порядку.
Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до сталого висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
При цьому слідчим суддею обґрунтовано враховано, положення п.п. 4, 5 ч. 4 ст. 183 КПК України, відповідно до яких, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків слідчого судді щодо наявності підстав для продовження ОСОБА_8 , строку тримання під вартою.
Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувану ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193, 376, 277, 278, 303, 404, 405, 407, 412, 422 КПК України, суд,
Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 25 червня 2025 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Судді:
____________ _____________ ___________
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3