Справа № 120/7982/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Яремчук К.О.
Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.
06 серпня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Смілянця Е. С. Драчук Т. О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19 грудня 2023 року № 0877046-2410-0208-UA32120030000030458, яким визначено до сплати суму податкового зобов'язання з транспортного податку за 2023 рік в розмірі 25000 гривень.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 19.11.2024 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити повністю. Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення ухвалено з неповним та невірним з'ясуванням фактичних обставин справи, порушенням норм матеріального права.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено, що у власності ОСОБА_1 перебував автомобіль марки Audi, модель Q8, 2021 року випуску, об'єм двигуна 2967 куб. см., тип пального - Н (гібрид).
19 грудня 2023 Головне управління ДПС у вінницькій області прийняло податкове повідомлення-рішення № 0877046-2410-0208-UA32120030000030458, яким позивачу визначено до сплати суму податкового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб за 2023 рік у розмірі 25000 гривень.
Вважаючи вказану податкову повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оспорюване податкове повідомлення-рішення є правомірним і не підлягає скасуванню.
Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02 грудня 2010 року (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до ПК України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким введено транспортний податок, що відповідно до статті 265, пункту 10.2 статті 10 ПК України є місцевим податком.
Законом України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» внесені зміни до ПК України, зокрема, в частині справляння транспортного податку, які набрали чинності з 01 січня 2016 року.
Відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 ст. 267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.
Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального.
Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального (підпункт 267.2.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України).
Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті (підпункт 267.3.1 пункту 267.3 статті 267 ПК України).
Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті (пункт 267.4 статті 267 ПК України).
Відповідно до підпункту 267.5.1 пункту 267.5 статті 267 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом податковою адресою (місцем реєстрації) платника податку, зазначеною в реєстраційних документах на об'єкт оподаткування. (підпункт 267.6.1 пункту 267.6 статті 267 ПК України).
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності (підпункт 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 ПК України).
Підпунктом 267.6.3 пункту 267.6 статті 267 ПК України встановлено, що органи, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, зобов'язані до 1 квітня 2015 року подати контролюючим органам за місцем реєстрації об'єкта оподаткування відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами.
Відповідно до підпункту 267.7.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України податок сплачується за місцем реєстрації об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
Статтею 8 Закону України від 03.11.2022 №2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено з 1 січня у 2023 року мінімальну заробітну плату у місячному розмірі - 6700,00 грн.
Тобто, 375 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2023 складали 2512500,00 грн.
Отже, у 2023 році власники транспортних засобів з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 2512500,00 грн, є платниками транспортного податку.
Механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей віднесення таких автомобілів до об'єктів оподаткування транспортним податком визначений Методикою визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, що затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року № 66 (далі - Методика № 66), відповідно до положень пункту 2 якої середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за такою формулою: Сср = Цн х (Г / 100), де Цн - ціна нового транспортного засобу в Україні з урахуванням марки, моделі, об'єму циліндрів двигуна, типу пального; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів з урахуванням строку експлуатації транспортних засобів у роках згідно з додатком 1 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 року № 403 (далі - Порядок № 403).
Пунктом 3 Порядку № 403 встановлено, що середньоринкова вартість транспортного засобу розраховується за методом аналогії цін ідентичних транспортних засобів за такою формулою: С ср = Ц н х (Г / 100) х (1 ± (Г к / 100), де: Ц н - ціна нового транспортного засобу в Україні; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації згідно з додатком 1; Г к - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу згідно з додатком 2.
Джерелом інформації про ціни нових транспортних засобів в Україні є офіційні прайс-листи виробників (дилерів) або довідкові дані про ціни щодо ідентичних або аналогічних нових транспортних засобів в Україні чи країнах-виробниках (експортерах) з урахуванням податків та зборів, що визначаються відповідно до законодавства (пункт 4 Порядку № 403).
Згідно з пунктом 5 Методики ідентичними є автомобілі, в яких збігаються такі ознаки і параметри: марка; країна-виробник; тип кузова (седан, універсал тощо); модель; конструкція привода тягових коліс; тип та робочий об'єм двигуна; потужність двигуна; тип коробки переключення передач та інших складників силової передачі; габаритні розміри; рік випуску; комплектація.
Відповідно до пункту 13 Методики № 66 Мінекономіки відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого податкового (звітного) року розміщує на своєму офіційному веб-сайті перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо зазначених автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.
У разі відсутності на офіційному веб-сайті Мінекономіки інформації про марку, модель легкового автомобіля, що має ознаки об'єкта оподаткування транспортним податком, Мінекономіки за зверненням ДПС та/або власника зазначеного легкового автомобіля визначає його середньоринкову вартість, доповнює перелік, зазначений в абзаці першому цього пункту, такою інформацією та розміщує її на своєму офіційному веб-сайті.
Згідно з пунктом 14 Методики № 66 Мінекономіки забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна та тип пального.
Аналіз наведених положень Методики № 66 та Порядку № 403 свідчить про врахування при розрахунку цієї вартості певних ознак, параметрів і характеристик транспортного засобу.
Водночас підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення є отримана від Мінекономіки інформація про автомобіль.
Подібних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 26 грудня 2023 року у справі № 822/2349/17.
Суд першої інстанції правильно зазначив, що відповідно до відомостей, поданих контролюючим органом, з офіційного веб-сайту Міністерства економіки України до переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2023 році віднесено автомобіль марки Audi, моделі Q8, рік випуску - до 4 років (тобто 2020-2023 років виписку), об'єм циліндрів двигуна - 2967 куб. см., тип палива - гібрид.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що належний позивачу автомобіль відноситься до об'єктів оподаткування транспортним податком у 2023 році.
Суд критично оцінює посилання позивача у позовній заяві на той факт, що середньоринкова вартість належного йому транспортного засобу становить 1 416 831,75 гривень, а тому такий транспортний засіб не є об'єктом оподаткування відповідно до пункту 267.2 статті 267 ПК України, позаяк розрахунок вартості здійснено станом на 18 червня 2024 року, а податковим органом нараховано транспортний податок з фізичних осіб за 2023 рік.
Слід зазначити, що середньоринкова вартість автомобіля визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року (абзац другий пункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України).
Відтак, суд першої інстанції правильно врахував правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові №822/2349/17 від 26.12.2023, за змістом якої касаційний суд дійшов висновку про правомірність нарахування податковим органом грошового зобов'язання з транспортного податку згідно податкового повідомлення-рішення з тих підстав, що автомобіль міститься в Переліку легкових автомобілів, які є об'єктом оподаткування у відповідному році.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Оцінюючи позицію апелянта, колегія суддів вважає, що обставини, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, у апеляційній скарзі не зазначено.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Смілянець Е. С. Драчук Т. О.