Справа № 675/820/24
Провадження № 1-в/675/74/2025
"06" серпня 2025 р. м. Ізяслав
Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , фактично проживаючого в АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, з середньою-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, засудженого вироком Ізяславського районного суду Хмельницької області від 28.02.2025 за ч. 1 ст. 121 КК України у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 квітня 2024 року за №12024244000000562, про скасування арешту майна,
Вироком Ізяславського районного суду Хмельницької області від 28.02.2025, який ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 09.07.2025 залишений без змін, ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років. Строк покарання ОСОБА_4 обчислювати з 28.08.2025, зарахувавши в цей строк термін його затримання та попереднього ув'язнення, починаючи з 03.04.2024 та по 27.02.2025 включно з розрахунку день за день.
Крім того, вказаним вироком вирішено цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 та стягнуто з ОСОБА_4 28 973,15 грн. матеріальної шкоди, та 200 000 грн. моральної шкоди. У задоволенні решти вимог цивільного позову ОСОБА_5 відмовлено.
Під час розгляду даного кримінального провадження ухвалою суду Ізяславського районного суду Хмельницької області від 28.06.2024 частково задоволено клопотання потерпілого про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, яке належить ОСОБА_4 , а саме: на автомобіль Hyundai IX35, 2010 року випуску, об'єм двигуна 1685 см. куб., реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , з забороною відчужувати та розпоряджатися ним.
31 липня 2025 року до суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах засудженого ОСОБА_4 , в якому останній просить скасувати арешт, накладений в рамках кримінального провадження № 12024244000000562 від 02.04.2024 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, на автомобіль Hyundai IX35, 2010 року випуску, об'єм двигуна 1685 см. куб., реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 .
Вказане клопотання обґрунтовано тим, що 04.04.2025 сплачено потерпілому ОСОБА_5 на банківський рахунок грошові кошти в загальній сумі 228974 грн, присуджені вказаним вироком. Тому засуджений просить скасувати вказаний захід забезпечення кримінального провадження.
Засуджений та його захисник адвокат ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились, подали до суду заяви, в яких просять розглянути заяву (клопотання) без них та задовольнити її.
Потерпілий ОСОБА_5 та його представник адвокат ОСОБА_6 в судове засідання не з'явились, хоча про місце та час розгляду заяви (клопотання) повідомлені належним чином, жодних заяв чи клопотань до суду не подали.
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про розгляд даної справи без його участі. Заперечень щодо задоволення заяви (клопотання) засудженого не має.
Відповідно до змісту ч. 5 ст. 539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.
Суд, вивчивши подану заяву (клопотання) та матеріали вказаного кримінального провадження, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що вироком Ізяславського районного суду Хмельницької області від 28.02.2025, який ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 09.07.2025 залишений без змін, ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.121 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років. Строк покарання ОСОБА_4 обчислювати з 28.08.2025, зарахувавши в цей строк термін його затримання та попереднього ув'язнення, починаючи з 03.04.2024 та по 27.02.2025 включно з розрахунку день за день.
Одночасно даним вироком цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 до ОСОБА_4 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 28 973,15 грн. матеріальної шкоди, та 200 000 грн. моральної шкоди. У задоволенні решти вимог цивільного позову ОСОБА_5 відмовлено.
Судом також встановлено, що ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 28.06.2024 частково задоволено клопотання потерпілого про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, яке належить ОСОБА_4 , а саме: на автомобіль Hyundai IX35, 2010 року випуску, об'єм двигуна 1685 см. куб., реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , з забороною відчужувати та розпоряджатися ним.
Згідно з даними квитанцій Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» від 04.04.2025, вбачається, що на виконання даного цивільного позову, потерпілому було здійснено переказ коштів в сумі 228000 грн та 974 грн, що загалом становить 228974 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.
Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі Агосі проти Об'єднаного Королівства). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
У справі «Раймондо проти Італії» («Raimondo v. Italy», рішення 24.01.1994 р.) заявник скаржився на контроль за використанням власності у зв'язку з провадженням кримінального розслідування, не знайшовши у цьому випадку порушення ст. 1 протоколу № 1, Суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань (п.35).
Як передбачено ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 цього Кодексу застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Враховуючи наведене, а також те, що транспортний засіб, належний засудженому, не підлягає конфіскації чи спеціальній конфіскації, та з урахуванням того, що засуджений добровільно сплатив потерпілому всі присуджені суми відшкодувань шкоди, завданої злочином, суд вважає, що вказаний захід забезпечення кримінального провадження та цивільного позову слід скасувати, оскільки застосування такого заходу безпідставно обмежує реалізацію конституційних прав засудженим як власником певного майна.
На підставі викладеного, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ч. 3 ст. 41 Конституції України, керуючись ст. ст. 98, 100, 170, 174, 537, 539 КПК України, суд
Клопотання задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 28.06.2024, а саме: на автомобіль Hyundai IX35, 2010 року випуску, об'єм двигуна 1685 см. куб., реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 .
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду через Ізяславський районний суд Хмельницької області протягом семи днів з дня її постановлення.
Суддя: ОСОБА_1