Постанова
Іменем України
24 липня 2025 року
м. Київ
Справа № 932/3819/24
Провадження № 61-16039св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - головуючого судді Крата В. І., судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - розглянув у порядку письмового провадження справу,
учасниками якої є:
позивач - Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (далі - позивач), інтереси якого представляє адвокат Омельченко Євген Володимирович (далі - адвокат),
відповідачка - ОСОБА_1 (далі - відповідачка),
про стягнення заборгованості
за касаційною скаргою позивача на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 13 листопада 2024 року про відмову у відкритті апеляційного провадження, яку постановила колегія суддів у складі Максюти Ж. І., Космачевської Т. В., Халаджи О. В.
(1) Вступ
1. Суд першої інстанції ухвалив заочне рішення про відмову у задоволенні позову. На це рішення позивач подав апеляційну скаргу з пропуском строку на апеляційне оскарження. Зазначив, що отримав заочне рішення на електронну пошту більш ніж через місяць з дня його ухвалення та подав апеляційну скаргу протягом тижня після цього. Тому просив поновити строк на оскарження заочного рішення. Апеляційний суд залишив апеляційну скаргу позивача без руху та встановив строк, зокрема, для надання доказів поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження. Позивач вказав, що у матеріалах справи немає доказів надсилання копії заочного рішення сторонам у справі. Апеляційний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження через пропуск строку на апеляційне оскарження за відсутності поважних причин для поновлення цього строку.
2. У касаційній скарзі позивач стверджував, що подав апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання заочного рішення. Тому вважав поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження цього рішення.
3. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду мав відповісти на питання про те, чи є підстави відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою позивача на заочне рішення через пропуск строку на апеляційне оскарження, якщо відсутні докази того, що суд першої інстанції надіслав сторонам копію цього рішення, а позивач подав таку скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання такої копії. Вирішив, що у такому разі підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження немає. Тому касаційну скаргу задовольнив: скасував ухвалу апеляційного суду та скерував справу до нього для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
(2) Зміст позовних вимог і проваджень у судах першої й апеляційної інстанцій
4. У травні 2024 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з відповідачки 40 012,09 грн заборгованості за кредитним договором від 17 лютого 2015 року.
5. 25 червня 2024 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська ухвалив заочне рішення, згідно з яким відмовив у задоволенні позову.
6. 20 серпня 2024 року позивач подав апеляційну скаргу на заочне рішення, у якій, зокрема, просив поновити йому строк на апеляційне оскарження, оскільки копію оскарженого рішення він отримав 14 серпня 2024 року на електронну пошту.
7. 28 серпня 2024 року Дніпровський апеляційний суд постановив ухвалу, згідно з якою залишив апеляційну скаргу позивача без руху до надходження до цього суду матеріалів справи. Вказав, що останню треба витребувати із суду першої інстанції для вирішення питання про наявність підстав для відкриття апеляційного провадження.
8. 4 листопада 2024 року Дніпровський апеляційний суд постановив ухвалу, згідно з якою залишив апеляційну скаргу позивача без руху та встановив десятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків. Позивач мав подати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій вказати підстави такого поновлення, надати відповідні докази, а також нову апеляційну скаргу з уточненням рішення, яке оскаржив. Мотивував ухвалу так: позивач просив скасувати рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 червня 2024 року, яке є заочним; він подав апеляційну скаргу з пропуском строку на апеляційне оскарження; аргумент про отримання копії заочного рішення в електронному кабінеті лише 14 серпня 2024 року непідтверджений жодними доказами.
9. 6 листопада 2024 року позивач подав до апеляційного суду заяву про усунення недоліків, до якої, зокрема, додав нову редакцію апеляційної скарги з уточненою прохальною частиною та знімок екрана з електронної пошти на підтвердження надходження документа «Реєстраційна картка» у справі № 545/2224/20. Повторно наголосив, що у матеріалах справи немає доказів надсилання судом першої інстанції копії заочного рішення сторонам.
10. 13 листопада 2024 року Дніпровський апеляційний суд постановив ухвалу, згідно з якою відмовив позивачеві у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на заочне рішення. Мотивував так: до заяви про усунення недоліків апеляційної скарги позивач не надав докази, які підтверджують підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження; позивач не навів інші поважні причини пропуску цього строку.
(3) Провадження у суді касаційної інстанції
11. 27 листопада 2024 року адвокат в інтересах позивача подав до Верховного Суду касаційну скаргу. Просив скасувати ухвалу апеляційного суду від 13 листопада 2024 року та скерувати справу до цього суду для повторного розгляду питання щодо відкриття апеляційного провадження.
12. 12 лютого 2025 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою позивача та про витребування справи із суду першої інстанції.
13. 21 липня 2025 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою призначив справу до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п'яти суддів.
(1) Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
14. Позивач мотивував касаційну скаргу так:
14.1. Апеляційний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою позивача, мотивуючи це тим, що позивач не підтвердив доказами дату отримання оскарженого судового рішення, а отже, не довів, що не пропустив строк на апеляційне оскарження.
14.2. «Безглуздо надавати суду через Електронний суд докази того, що рішення було доставлено в Електронний суд у визначену у скарзі дату, оскільки суд самостійно може переглянути в Електронному суді дату доставки рішення».
14.3. Позивач не міг надати таку інформацію, бо не існує в системі «Електронний суд» документа, що підтверджує дату доставки рішення.
14.4. Згідно з карткою руху документа, доданою до касаційної скарги, заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 червня 2024 року у справі № 932/3819/24 доставлене до електронного кабінету позивача 13 серпня 2024 року о 20:08.
(2) Позиції інших учасників справи
15. Відповідачка відзив на касаційну скаргу не подала.
(1) Межі розгляду справи у суді касаційної інстанції
16. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 12 лютого 2025 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою позивача на підставі, визначеній останнім абзацом частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
17. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншим (частина перша статті 400 ЦПК України).
18. З огляду на цей припис Верховний Суд переглядає оскаржене судове рішення у межах тих доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставами для відкриття касаційного провадження.
19. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).
(2) Оцінка аргументів позивача та висновку апеляційного суду
(2.1) Чи є підстави відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою позивача на заочне рішення через пропуск строку на апеляційне оскарження, якщо відсутні докази того, що суд першої інстанції надіслав сторонам копію цього рішення, а позивач подав таку скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання такої копії?
20. Суд першої інстанції ухвалив заочне рішення про відмову у задоволенні позову. Позивач оскаржив це рішення в апеляційному порядку з пропуском встановленого для цього строку. Підставою для поновлення останнього вказав те, що отримав копію заочного рішення на електронну пошту більш, ніж через місяць з дня його ухвалення, і після цього протягом тижня подав апеляційну скаргу.
21. Апеляційний суд двічі залишав апеляційну скаргу позивача без руху. Спершу - до отримання матеріалів справи із суду першої інстанції для вирішення питання про наявність підстав для відкриття апеляційного провадження. Вдруге, - зокрема, для надання позивачем доказів поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
22. У заяві про усунення недоліків позивач наголосив, що у матеріалах справи взагалі немає доказів надсилання судом першої інстанції копії заочного рішення сторонам. Однак апеляційний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження, оскільки виснував про неповажність причин пропуску строку на апеляційне провадження.
23. Позивач із ухвалою апеляційного суду не погодився. У касаційній скарзі стверджував, що цей суд безпідставно не врахував поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду погоджується з позивачем. Витребувавши матеріали справи, апеляційний суд вочевидь міг переконатися у них немає жодних доказів надсилання сторонам копії заочного рішення (ні у паперовому, ні в електронному вигляді), зокрема немає доказів надсилання електронної копії 14 серпня 2024 року, про що стверджував позивач.
24. За змістом пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункту 8 частини третьої статті 2 ЦПК України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
25. Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом (частина друга статті 288 ЦПК України).
26. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина перша статті 354 ЦПК України).
27. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (пункт 1 частини другої статті 354 ЦПК України).
28. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення (частина п'ята статті 272 ЦПК України).
29. Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (частина шоста статті 272 ЦПК України).
30. Процесуальне законодавство передбачає два способи надсилання судового рішення: рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через «Електронний кабінет», у тому числі шляхом надсилання листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС. Надсилання судового рішення у той чи інший спосіб учаснику справи є процесуальним обов'язком суду. Відомості про вручення (доставлення) рішення суду учаснику справи є у розписці про вручення, у повідомленні про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи, у поштовому повідомленні про вручення судового рішення, а також у документах, визначених пунктами 4 і 5 частини шостої статті 272 ЦПК України. За відсутності таких відомостей судове рішення вважається неврученим (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 травня 2025 року у справі № 159/1942/22).
31. Апеляційний суд не позбавлений можливості, вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, самостійно витребувати інформацію з Центральної бази даних автоматизованої системи документообігу Державної судової адміністрації України щодо надсилання судового рішення стороні(див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2025 року у справі № 161/7088/22).
32. Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 358 ЦПК України).
33. Згідно з матеріалами справи № 932/3819/24:
- 25 червня 2024 року суд першої інстанції ухвалив заочне рішення про відмову у задоволенні позову (а. с. 72 - 74);
- відсутні будь-які докази надсилання сторонам копії заочного рішення;
- 20 серпня 2024 року позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив поновити строк на апеляційне оскарження; мотивував тим, що копія оскарженого заочного рішення надійшла на електронну скриньку 14 серпня 2024 року (а. с. 76 - 77);
- 28 серпня 2024 року апеляційний суд постановив ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху до надходження витребуваної справи із суду першої інстанції (а. с. 75);
- 15 жовтня 2024 року суд першої інстанції надіслав матеріали справи до апеляційного суду (а. с. 85);
- 4 листопада 2024 року апеляційний суд постановив ухвалу, згідно з якою знову залишив апеляційну скаргу позивача без руху та встановив строк, зокрема, для надання доказів отримання позивачем копії заочного рішення в електронному кабінеті 14 серпня 2024 року;
- 6 листопада 2024 року позивач скерував до апеляційного суду заяву про усунення недоліків, у якій вказав, що у матеріалах справи немає доказів надсилання заочного рішення сторонам. Зауважив, що оскільки на електронну скриньку позивача щодня надходить понад 1 000 листів, а ця скринька розташована на державному поштовому сервісі mail.gov.ua, то відповідний працівник позивача змушений відразу після відпрацювання вхідного листа видаляти його. В іншому випадку через встановлені обмеження об'єму кореспонденції скринька заповниться на 100 %, і нові вхідні листи не будуть надходити. Зробити знімок екрана на момент отримання листа неможливо. «Щоб дата надходження листа стала цифровою, необхідно зачекати понад тиждень». Оскільки відсутні докази, що суперечать поясненням позивача, «посилання банку на отримання рішення електронною поштою мають рівнозначну силу поясненням банку щодо отримання інформації з ЄДРСР» (а. с. 89 - 96);
- 13 листопада 2024 року апеляційний суд постановив ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України. Вказав, що позивач не виконав повністю вимоги ухвали від 4 листопада 2024 року щодо підтвердження підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.
34. Колегія суддів не погоджується з висновком апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження. За відсутності підтвердження надсилання судом першої інстанції копії заочного рішення позивачеві й отримання ним цієї копії у будь-якій формі висновок апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження через пропуск позивачем строку на апеляційне оскарження є помилковим. Апеляційний суд:
- витребував матеріали справи із суду першої інстанції саме «для вирішення питання про наявність правових підстав для відкриття апеляційного провадження», але належно не перевірив поважність причин пропуску позивачем строку на апеляційне оскарження згідно з аргументом про відсутність у цих матеріалах будь-яких доказів надсилання копії заочного рішення учасникам справи. Інакше кажучи, апеляційний суд міг пересвідчитися у тому, що у матеріалах справи немає доказів ні того, що суд першої інстанції надіслав позивачеві копію заочного рішення на поштову адресу, ні того, що таку копію він надіслав до електронного кабінету позивача, ні того, що останній отримав відповідну копію безпосередньо у суді;
- не врахував, що згідно з пунктом 1 частини другої статті 354 ЦПК України подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення судує достатньою підставою для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, а позивач подав таку скаргу 20 серпня 2024 року за відсутності у матеріалах справи доказів надсилання йому копії заочного рішення навіть станом на вказану дату.
35. Верховний Суд додатково звертає увагу апеляційного суду на те, що у системі «Електронний суд» є дані про надходження копії заочного рішення в електронний кабінет позивача 13 серпня 2024 року о 20:08. Отже, за змістом останнього абзацу частини шостої статті 272 ЦПК України це рішення вважається врученим позивачеві 14 серпня 2024 року. Саме про це позивач двічі наголошував апеляційному суду (в апеляційній скарзі та заяві про усунення її недоліків). Апеляційний суд мав можливість перевірити цей аргумент, але цього не зробив.
36. Беручи до уваги викладене та сформульовані після подання касаційної скарги у наведених вище постановах Верховного Суду висновки щодо застосування норм процесуального права, така скарга позивача є обґрунтованою.
(3) Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
(3.1) Щодо суті касаційної скарги
37. Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду (пункт 2 частини першої статті 409 ЦПК України).
38. Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі (частина шоста статті 411 ЦПК України).
39. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції (частина четверта статті 406 ЦПК України).
40. З огляду на висновки цієї постанови щодо застосування норм процесуального права оскаржену ухвалу апеляційного суду слід скасувати, а справу передати до цього суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-Банк» задовольнити.
2. Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 13 листопада 2024 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді Д. А. Гудима
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
П. І. Пархоменко