справа № 752/6382/24
головуючий у суді І інстанції Слободянюк А.В.
провадження № 22-ц/824/6644/2025
суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.
Іменем України
09 липня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Мостової Г.І.,
суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф.,
за участі секретаря судового засідання Лазоренко Л.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 10 грудня 2024 року
у справі за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У березні 2024 року АТ «Кредобанк» звернулося до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, у якому просило суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором № 43836/2021 від 17 серпня 2021 року у розмірі 613 144 грн 87 коп., судові витрати покласти на відповідачів.
Позов обґрунтовано тим, що 17 серпня 2021 року між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 43836/2021, відповідно до умов якого банк зобов'язується надати позичальнику кредит, а позичальник зобов'язувався у порядку та на умовах, визначених кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, що передбачені графіком погашення кредиту.
Сума виданого кредиту становить 551 412 грн строком до 16 серпня 2028 року. Процента ставка змінювана. Орієнтована загальна вартість кредиту 981 796 грн 44 коп. Кредит видавався на покупку транспортного засобу марки «CHERY», модель «TIGGO 8», рік випуску 2021, номер шасі (кузову) НОМЕР_1 .
У забезпечення виконання зобов'язань позичальника, банк та ОСОБА_1 уклали 18 серпня 2021 року договір застави, відповідно до якого позичальник передав у заставу банку автомобіль «CHERY», модель «TIGGO 8», рік випуску 2021, номер шасі (кузову) НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .
З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 17 серпня 2021 року позивачем також укладений з ОСОБА_2 договір поруки.
Банк належним чином виконав свій обов'язок щодо надання позичальнику кредиту, проте позичальник належним чином не повертає отримані кредитні кошти, внаслідок чого наявна заборгованість за кредитним договором у розмірі 613 144 грн 87 коп., що складається з 523 463 грн 31 коп. тіла кредиту та 89 681 грн 56 коп. відсотків.
Позивачем направлено відповідачам досудову вимогу з пропозицією погасити заборгованість, яка залишилась без задоволення, борг не сплачено. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачами кредитних зобов'язань, позивач просив позов задовольнити.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 10 грудня 2024 року задоволено позовні вимоги АТ «Кредобанк».
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь АТ «Кредобанк» заборгованість за кредитним договором № 43836/2021 від 17 серпня 2021 року у розмірі 613 144 грн 87 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Кредобанк» судовий збір у сумі 5 536 грн 59 коп.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідачі не виконали належним чином зобов'язання перед АТ «Кредобанк» та не повернули отримані ОСОБА_1 кошти та проценти, на що позивач розраховував при укладенні Кредитного договору. Ввідповідачем ОСОБА_1 не доведено належними та допустимими доказами настання форс-мажорних обставин, які б зумовили звільнення відповідачів як від виконання зобов'язання за кредитним договором, так і від відповідальності за його невиконання.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 10 грудня 2024 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що у зв'язку з початком військової агресії рф проти України, що призвело до погіршення економічної ситуації в Україні, суттєвого погіршення фінансового та майнового стану, апелянт, як тільки дозволила обстановка у місті Києві, повідомив представникам позивача про настання обставин непереборної сили (форс-мажор) та підтвердив цей факт загальним офіційним листом ТПП України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1 щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) відповідно до пункту 5.7. кредитного договору.
Зазначений лист ТПП України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1 щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) був прийнятий АТ «КРЕДОБАНК», як доказ настання такої форс-мажорної обставини та позивач застосував підпункт 5.7.5 кредитного договору, згідно з яким виникнення та дія форс-мажорних обставин продовжує строк виконання зобов'язань сторін за кредитним договором на період дії цих обставин.
Апелянт не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 жодних доказів такого звернення до АТ «КРЕДОБАНК» з повідомленням обставин непереборної сили разом з листом ТПП від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1 та отримання позивачем повідомлення суду не надав.
АТ «КРЕДОБАНК» у відповіді на відзив безпосередньо отримання такого повідомлення та листа не заперечував, спростовуючи лише юридичну природу листа ТПП від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1.
Також скаржник не погоджується з висновком суду про те, що не нарахування заборгованості за тілом кредиту та відсотків за кредитом, протягом березня, квітня, травня та червня 2022 року, не є достатнім та належним доказом повідомлення позичальником кредитодавця про настання обставин непереборної сили, яким повинен бути документ ТПП, про що імперативно було врегульовано сторонами у кредитному договорі.
Апелянт неодноразово наголошував на тому, що не здійснення позивачем протягом березня, квітня, травня та червня 2022 року нарахування заборгованості за тілом кредиту та відсотків за кредитом є доказом прийняття листа ТПП від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1, як підтвердження настання форс-мажорних обставин для апелянта.
Наголошує, що між АТ «КРЕДОБАНК» та ОСОБА_1 погоджено, що форс-мажорна обставина на період її дії не тільки звільняє від відповідальності за порушення зобов'язання, а і від виконання самого зобов'язання на період її дії. Це також визнається безпосередньо позивачем, який в додатках до позовної заяви надав розрахунок заборгованості в якому відсутні нарахування за березень, квітень, травень, червень 2022 року
Апелянт додатково посилається на постанову Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 березня 2024 року у справі № 686/16312/22, у якій викладена правова позиція щодо форс-мажору.
Зазначає, що АТ «КРЕДОБАНК» прийнято лист ТПП України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1 щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) як доказ настання форс-мажорної обставини, позивач застосував відтермінування строку повернення кредиту та процентів за ним, що не потребує подання сертифікату ТТП.
На думку скаржника, враховуючи, що судом першої інстанції порушено норми цивільно-процесуального законодавства та враховуючи положення кредитного договору, а саме підпункту 5.7.5, строк погашення кредиту не настав, що виключає можливість його стягнення за рішенням суду, оскільки відсутнє порушене право позивача - АТ «КРЕДОБАНК».
Від АТ «КРЕДОБАНК» надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Відзив обґрунтовано тим, що твердження апелянта щодо настання форс-мажорних обставин вважаю є не доведеними та спростованими.
Вказує, що банк належним чином виконав свої зобов'язання, надав кредит що визнається апелянтом та не оспорюється. Заборгованість за кредитом апелянт не погашає, оплати не здійснюються протягом тривалого часу, заставне майно позивач переховує, від виконання своїх зобов'язань ухиляється. Борг не сплачує хоча має можливість погасити за рахунок реалізації заставного майна.
Від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої, апелянт підтримує вимоги апеляційної скарги та просить задовольнити.
Інші учасники справи, повідомлені належним чином про розгляд справи у суді апеляційної інстанції, не скористалися своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, заперечень щодо змісту та вимог апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не направили.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Бакулін О.Ю. у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги.
Представник АТ «КРЕДОБАНК» у судове засіданні не з'явився, у відзиві на апеляційну скаргу просив розглянути справи за відсутності представника банку.
ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Виходячи з положень статті 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т. ч. правом визначити свою участь в судовому засіданні, а з огляду на положення статті 372 ЦПК України явка до суду апеляційної інстанції не є обов'язковою.
Зважаючи на вимоги частини 9 статті 128, частини 5 статті 130, частини 2 статті 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, дійшла висновку про таке.
Відповідно до анкети-заяви № 43836/2021 від 16 серпня 2021 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до АТ «Кредобанк» на отримання кредиту під заставу транспортного засобу (а.с. 21).
17 серпня 2021 року між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 , як позичальником, укладений кредитний договір № 43836/2021 (а.с. 11-17).
Відповідно до п. п. 1.1, 2.1 кредитного договору, банк зобов'язується надати у власність позичальникові грошові кошти у розмірі та на умовах, обумовлених цим кредитним договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти за користування ними, комісії та інші платежі, передбачені цим кредитним договором. Банк видає позичальнику кредит у сумі 551 412 грн на строк до 16 серпня 2028 року.
Пунктом 2.2 кредитного договору встановлено, що кредит видається для здійснення повної/часткової сплати за договором купівлі-продажу транспортного засобу «CHERY», модель «TIGGO 8», рік випуску 2021, кузов НОМЕР_1 , укладеного між позичальником та філія «Автоцентр на Теремках» ПАТ «Українська автомобільна корпорація».
Згідно з п. п. 3.3, 4.1, 4.1.1 кредитного договору, на момент укладення цього договору сторонами обумовлено значення змінюваної процентної ставки на перший період дії ставки, надалі первинна процентна ставка в розмірі 9,99 % річних. Починаючи з другого та всіх наступних періодів дії ставки проценти за користування кредитом сплачуються відповідно до встановленого для цих періодів значення змінюваної процентної ставки. Позичальник зобов'язаний повернути банку кредит у повному обсязі в порядку і строки (терміни), передбачені цим кредитним договором. Повернення суми кредиту здійснюється щомісячно разом із нарахованими процентами рівними сумами протягом усього строку кредитування, відповідно до графіку погашення заборгованості.
У п.п. 4.7, 4.8 кредитного договору визначено, що банк у випадках передбачених п. 2.10 цього кредитного договору вправі вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за кредитним договором, про що письмово повідомляє позичальника. Позичальник зобов'язаний після отримання повідомлення банку, передбаченого п. 4.7 кредитного договору, усунути порушення умов кредитного договору, вказаних у повідомленні, протягом 30 календарних днів із дня отримання такого повідомлення. Якщо позичальник не усунув вказані порушення, то він зобов'язаний достроково повернути кредит, проценти, комісії та інші належні до сплати платежі за кредитним договором не пізніше 31-го календарного дня після отримання письмового повідомлення банку (п. 4.7 кредитного договору).
Відповідно до п. 6.1 кредитного договору виконання зобов'язань за цим договором забезпечується заставою транспортного засобу марки «CHERY», модель «TIGGO 8», рік випуску 2021, кузов НОМЕР_1 ; договором поруки № 43836/2021/2 на суму 551 412 грн.
18 серпня 2021 року між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладений договір застави на забезпечення виконання зобов'язань щодо повернення суми кредиту за кредитним договором № 43836/2021 від 17 серпня 2021 року. Предметом застави є транспортний засіб «CHERY», модель «TIGGO 8», рік випуску 2021, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 (а.с. 22-23).
Також з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 43836/2021 від 17 серпня 2021 року між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_2 , як поручителем, укладений договір поруки № 43836/2021/2 від 17 серпня 2021 року (а.с. 30).
Відповідно до п. п. 1.1, 2.1, 2.2 договору поруки, поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором за виконання ОСОБА_1 зобов'язань в повному обсязі (повернення кредиту, сплати процентів та комісій за користування кредитом, пень, штрафів, неустойок) за кредитним договором № 43836/2021 від 17 серпня 2021 року, укладеним між боржником та кредитором.
У випадку невиконання боржником своїх зобов'язань за кредитним договором кредитор письмово повідомляє поручителя про це із зазначенням суми заборгованості боржника.
Поручитель зобов'язаний сплатити кредитору заборгованість протягом 7 календарних днів з моменту невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором.
Відповідно до помісячного розрахунку заборгованості за кредитним договором № 43836/2021 від 17 серпня 2021 року та виписки по особовим рахункам, станом на 01 листопада 2023 року заборгованість за тілом кредиту становить 523 463 грн 31 коп., заборгованості за відсотками - 89 681 грн 56 коп. (а.с. 44, 45, 47-50).
11 квітня 2023 року АТ «Кредобанк» направило відповідачу ОСОБА_1 рекомендованим листом досудову вимогу № 85-14251776/23 щодо погашення кредитної заборгованості у сумі 582 074 грн 13 коп. (а.с. 31, 32).
06 червня 2023 року АТ «Кредобанк» направляло відповідачці ОСОБА_2 рекомендованим листом досудову вимогу № 85-14251776/23 щодо погашення кредитної заборгованості у сумі 590 932 грн 07 коп. (а.с. 40, 41).
29 листопада 2023 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Львівської області Моргун О.С. за заявою АТ «Кредобанк» вчинено виконавчий напис №2634 щодо звернення стягнення на рухоме майно, яке належить ОСОБА_1 , а саме на транспортний засіб «Chery Tiggo 8», 2021 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 на користь АТ «КредоБанк» за кредитним договором № 43836/2021 від 17 серпня 2021 року (а.с. 24).
За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, отриманих шляхом повного доступу, рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 29 жовтня 2024 року у справі №752/1634/24, було визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №2634 від 29 листопада 2023 року, вчинений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Львівської області Моргун О.С. Рішення суду набрало законної сили 29 листопада 2024 року.
Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина 1 статті 526 ЦК України).
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Частинами 1, 2 статті 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до пункту 1 статті 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників, так і від будь-кого з них окремо.
З огляду на норми частини 1 статті 1054 ЦК України, кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.
Позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором та надав кредит ОСОБА_1 у сумі 551 412 грн, що підтверджується меморіальним ордером № 47228125 від 19 серпня 2021 року (а.с. 46).
ОСОБА_1 не заперечується факт отримання кредитних коштів у зазначеному розмірі, а також ним не надано доказів сплати заборгованості за кредитним договором у розмірі більшому ніж це зазначено позивачем у розрахунку заборгованості.
У своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що він повідомив АТ «Кредобанк» про настання обставин непереборної сили (форс-мажор) та підтвердив цей факт загальним офіційним листом ТПП України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1 щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) відповідно до пункту 5.7. кредитного договору.
Відповідно до статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
На рівні норм ЦК України законодавець не внормував застосування конструкції форс-мажору в цивільних відносинах.
Традиційно в цивільних відносинах форс-мажор є договірною підставою звільнення від цивільно-правової відповідальності.
Проте це не перешкоджає учасникам цивільного обороту врегулювати свої відносини з врахуванням принципу свободи договору.
Пунктом 5.7 кредитного договору визначено, сторона, яка порушила зобов'язання за Кредитним договором, звільняється від відповідальності за таке порушення, якщо вона доведе, що порушення сталося внаслідок випадку або дії (впливу на неї) визначених Законом України «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили, що засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами).
Доказом дії форс-мажорних обставин є відповідний документ, виданий ТПП (пп. 5.7.2 кредитного договору).
Сторона, яка знаходиться під дією обставини непереборної сили, повинна повідомити про це іншу сторону протягом 3 (трьох) днів з дати початку дії на неї обставини непереборної сили та в цей же строк звернутися в ТПП для одержання документів, визначених у пп. 5.7.2 кредитного договору. Документи, визначені в пп. 5.7.2 кредитного договору, мають бути надані стороною, яка знаходиться під дією непереборної сили, іншій стороні впродовж трьох днів з дня одержання цих документів (пп. 5.6.3 кредитного договору).
Також п.п. 5.7.4 - 5.7.5 договору визначено, що порушення стороною пп. 5.7.3 кредитного договору позбавляє її права посилатися на форс-мажорну обставину як на підставу звільнення від відповідальності за порушення кредитного договору. Виникнення та дія форс-мажорних обставин продовжує строк виконання зобов'язань сторін за кредитним договором на період дії таких обставин (а.с. 11-14).
Статтею 141 Закону України «Про Торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов'язань за даних умов здійснення господарської діяльності.
Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.
Указані висновки відповідають висновкам, які викладені у постанові Верховного Суду по справі № 904/3886/21 від 25 січня 2021 року.
Відповідно до статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частинами 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина 6 статті 81 ЦПК України).
Посилаючись на те, що ОСОБА_1 у березні 2022 року повідомив АТ «Кредобанк» про настання обставин непереборної сили, апелянтом не надано доказів на підтвердження такого повідомлення.
До відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 долучено копію листа Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28 лютого 2022 року Торгово-промислова палата України на підставі ст.ст. 14, 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02 грудня 1997 року № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) (а.с. 139).
Однак, як правильно зазначено судом першої інстанції, указаний лист ТПП України адресований «Всім, кого це стосується», тобто необмеженому колу суб'єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв'язку у конкретному зобов'язанні.
Враховуючи викладене, лист ТПП від 28 лютого 2022 року №2024/02.0-7.1 не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб'єктів, зокрема і для ОСОБА_1 .
Кожен суб'єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов'язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.
Щодо посилань апеляційної скарги на постанову Верховного Суду у від 13 березня 2024 року у справі № 686/16312/22, у якій викладена правова позиція щодо форс-мажору, апеляційний суд враховує таке.
У справі № 686/16312/22 Верховним Судом зазначено, що за допомогою такого універсального регулятора приватних відносин як договір його сторони можуть регулювати, зокрема:
застосування конструкції форс-мажору в своїх відносинах (на які випадки поширюється форс-мажор, які правові наслідки існування форс-мажору (наприклад, право на зміну чи розірвання договору);
чим підтверджується форс-мажор;
чи впливає існування форс-мажору на виконання цивільно-правового зобов'язання, яке виникло на підставі такого договору;
як позначається існування форс-мажору на строках виконання цивільно-правового зобов'язання, яке виникло на підставі договору.
Зі змісту постанови у справі № 686/16312/22 вбачаться, що відповідач отримав сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), яким Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Разом із тим, ОСОБА_1 не надав доказів того, що він, діючи відповідно до умов кредитного договору, звертався до Торгово-промислової палати України для засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та отримав відповідний сертифікат.
ОСОБА_1 надано лише лист Торгово-промислової палати України, адресований необмеженому колу суб'єктів.
У постанові від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20) Велика Палата виснувала, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмета позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами, насамперед, за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб'єктним і об'єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
Таким чином, висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 13 березня 2024 року у справі № 686/16312/22 не спростовують висновки суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні, оскільки у цій справі та справі, що переглядається, відмінними є фактичні обставини, а саме: отримання сертифікату про форс-мажорні обставини, тому висновки наведеної постанови не є релевантними для розгляду цієї справи.
Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що строк погашення кредиту не настав, що виключає можливість його стягнення за рішенням суду, оскільки пунктами 4.7, 4.8 кредитного договору визначено, що банк у випадках передбачених пунктом 2.10 цього кредитного договору вправі вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за кредитним договором, про що письмово повідомляє позичальника.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, правильності висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному судовому рішенні, вони не спростовують, а тому відхиляються апеляційним судом у зв'язку з їх необґрунтованістю.
Підстави для скасування рішення суду першої інстанції у суду апеляційної інстанції відсутні.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки, судове рішення залишено без змін, а апеляційна скарга без задоволення, то судовий збір за подання апеляційної скарги не відшкодовується та покладається на особу, яка подала апеляційну скаргу.
Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 10 грудня 2024 року в частині вимог Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 05 серпня 2025 року.
Головуючий Г.І. Мостова
Судді Р.В. Березовенко
О.Ф. Лапчевська