справа № 752/19722/23
головуючий у суді І інстанції Мазур Ю.Ю.
провадження № 22-ц/824/6730/2025
суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.
Іменем України
09 липня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Мостової Г.І.,
суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф.,
за участі секретаря судового засідання Лазоренко Л.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 22 листопада 2024 року
у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
У вересні 2023 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 , у якому просило суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 28 лютого 2021 року, яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 205 351 грн 80 коп., заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 45 428 грн 60 коп.
Позов обґрунтовано тим, що 28 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву б/н від 28 лютого 2021 року.
У подальшому відповідач, ознайомившись із умовами обслуговування кредитних карток та підписавши паспорт споживчого кредиту від 28 лютого 2021 року, отримав картку типу: Преміальна картка World Elite кредитний ліміт до 400 000 грн.
Відповідач ухиляється від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 22 листопада 2024 року відмовлено у задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк».
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що АТ КБ «ПриватБанк» не надано будь-яких доказів про укладення договору б/н від 28 лютого 2021 року з ОСОБА_1 та внесення коштів на рахунок банку останнім, позивачем.
Анкета-заява не містить жодних даних про те, яку саме картку отримав відповідач, строк її дії, розмір наданого кредиту. Не надано будь-яких відомостей про номер карткового рахунку, дати вручення картки відповідачеві, повідомлення йому пін-коду, строку дії картки саме за цим позовом та наданим розрахунком заборгованості. Із даної анкети-заяви вбачається, що пам'ятка клієнта, яка є невід'ємною частиною договору, відповідачеві не видавалася. Відповідачем ОСОБА_1 не було підписано жодних документів, про які позивач зазначає у позовній заяві. Виписка за договором б/н за період 27 червня 2018 року - 29 серпня 2023 року не стосується даного позову та не може бути належним та допустимим доказом у справі.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, АТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 22 листопада 2024 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідач протягом тривалого періоду користувався послугами банку, та визнавав факт користування платіжними картками. Активація ним карток та користування картковим кредитним рахунком також свідчить про укладення сторонами договору на визначених ними умовах.
Враховуючи неодноразове підписання між сторонами Анкет-заяв про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, відповідач користується кредитним лімітом, починаючи з 27 червня 2018 року (після підписання ще первісної Анкети-заяви та встановлення ліміту на рахунок) та протягом тривалого періоду, переукладаючи договори у формі Анкет-заяв на нові, доки заборгованість за такою формою кредиту не стала простроченою.
На підтвердження вказаних обставин банком до позовної заяви було долучено зокрема, але не виключно виписку за договором б/н від 28 лютого 2021 року з історією кредитування клієнта за весь період, що є випискою по картковому рахунку відповідача.
Проте, суд першої інстанції не надав належної оцінки наданій виписці по рахунку, а лише зазначив, що нібито не надано доказів видачі кредиту.
Апелянт не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, оскільки з наданої банком виписки вбачаються беззаперечні та не спростовані відповідачем обставини отримання кредиту та в подальшому користування кредитними коштами.
Додатково вказує, що перед підписанням договору у формі заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг від 28 лютого 2021 року, відповідачем погашено існуючу заборгованість з метою переукладання договору та подальшого користування кредитними послугами банку.
Отже, кредитування здійснювалося шляхом встановлення кредитного ліміту на картковий рахунок, до якого видавались кредитні картки, що підтверджується наданою позивачем випискою по рахунку.
Вказує, що встановлення суми кредитного ліміту не є фінансовою операцією, що вимагає документального підтвердження від клієнта, а лише надає клієнту можливість використати суму кредитного ліміту або утриматися від її використання.
Таким чином, відповідач на власний розсуд вирішував чи використовувати наданий йому кредитний ліміт чи утриматися від його використання. Ключовим моментом є власне дії з ініціювання платіжної операції за рахунок не власних коштів, а за рахунок кредитних коштів, що становить собою операцію з кредитування рахунку у відповідності до статті 1069 ЦК України.
Щодо висновку суду першої інстанції про відсутність підстав для нарахування та стягнення відсотків за використанням кредитом, апелянт зазначає, що банком пред'явлено до стягнення відсотки у сумі 45 428 грн 60 коп., які розраховані за період з 01 лютого 2023 року по 01 серпня 2023 року.
Вказані нарахування здійснені банком на підставі Заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг б/н від 28 лютого 2021 року, копія якої надана разом з позовною заявою.
Відповідно до п. 1.3 підписаної сторонами Заяви про приєднання процентна ставка, відсотків річних визначена на рівні - 36 % - для Преміальних карток Platinum, World Black Edition, World Elite, Infinite, VISA Signature.
Зазначає, що відповідач завжди був наділений правом у разі незгоди з відсотковою ставкою відмовитись від послуг кредитування шляхом повернення позичених коштів і в подальшому утриматися від використання кредитного ліміту, проте, ним цього зроблено не було.
Стороною відповідача взагалі не надавався жоден доказ, який би спростував отримання ним кредитних коштів.
Також скаржник вказує на неможливості застосування правового висновку Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19 у цій справі.
Звертаючись до вказаного правового висновку, суд повинен врахувати об'єм та зміст доказів, наданих під час розгляду справи № 342/180/17 та № 752/19722/23. У справі № 342/180/17 АТ КБ «ПриватБанк» було надано у якості доказів лише Заяву, Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг.
Проте у даному випадку, у справі № 752/19722/23 наявна вищезгадана Заява про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 28 лютого 2021 року. Дані документи підтверджують саме конкретні запропоновані відповідачу умови кредитування, визначають процентну ставку, а також можливість надання пільгового періоду. відповідач в свою чергу з даними документами ознайомився та погодився, про що свідчить його власний підпис у відповідній графі.
Отже, суд повинен дійти висновку, що справа не є ідентичною справі, на основі якої Велика Палата Верховного Суду сформувала правовий висновок, а отже застосування даного правового висновку є неможливим.
Відповідач, повідомлений належним чином про розгляд справи у суді апеляційної інстанції, не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, заперечень щодо змісту та вимог апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не направив.
Представник АТ КБ «ПриватБанк» - Хитрова Л.В. у судовому засіданні підтримала вимоги апеляційної скарги.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Виходячи з положень статті 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т. ч. правом визначити свою участь в судовому засіданні, а з огляду на положення статті 372 ЦПК України явка до суду апеляційної інстанції не є обов'язковою.
Зважаючи на вимоги частини 9 статті 128, частини 5 статті 130, частини 2 статті 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, дійшла висновку про таке.
Судом установлено, що 28 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала заяву б/н від 28 лютого 2021 року.
ОСОБА_1 підписав зазначену анкету-заяву, чим підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua складає між ним та банком договір про надання банківських послуг.
Указана заява підписана ОСОБА_1 з використанням ОТП пароля у порядку, визначеному статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Разом із позовною заявою, крім зазначеної анкети-заяви, позивач подав до суду такі документи: розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за договором № б/н від 28 лютого 2021 року станом на 23 серпня 2023 року; виписку за договором б/н за період 27 червня 2018 року - 29 серпня 2023 року; довідку про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 , довідку про надання кредитних карт НОМЕР_1, відкритої 27 червня 2018 року, НОМЕР_2, відкритої 05 серпня 2021 року, витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», Умови та Правила надання банківських послуг, копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, витяг із статуту акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк».
Повна версія Умов, Правил і Тарифів надання банківських послуг розміщена на сайті банку https://privatbank.ua.
Позивач зазначав, що підписавши анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, ОСОБА_1 уклав з позивачем кредитний договір.
В анкеті-заяві визначено, що типом кредиту є відновлювальна кредитна лінія, строк кредитування - 12 місяців з пролонгацією, процентна ставка, відсотків річних - 36 % для преміальних карток Platinum, World Elite, World Elite, World Black Edition, Visa Signature, тип процентної ставки - фіксована.
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України.)
Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Указані висновки відповідають висновкам, які викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини 2 статті 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Отже, сума наданого кредиту, розмір процентної ставки, порядок її нарахування, розмір і порядок нарахування штрафу та пені повинні бути передбачені у письмовому договорі.
Згідно з частинами 1, 2 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Частиною 1 статті 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У цьому випадку, умови кредитного договору, який за своєю суттю є договором приєднання, розробив АТ КБ «ПриватБанк». Такі умови повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17-ц.
У анкеті-заяві від 28 лютого 2021 року не зазначено розмір наданого кредитного ліміту та відомостей про те, яку саме картку отримав відповідач, не зазначено номеру картки та реквізитів карткового рахунку.
Однак з наданої до позовної заяви довідки вбачається, що 26 червня 2018 року ОСОБА_1 видано кредитну картку НОМЕР_1 , тип картки - Mastercard World Black Edition, ІНФОРМАЦІЯ_1 - відкрито картку НОМЕР_2 , тип картки - Mastercard World World Elite (а.с. 45).
З довідки про зміну умов кредитування кредитної картки оформленої на ОСОБА_1 вбачається, що 22 липня 2021 року встановлено кредитний ліміт у розмірі 200 000 грн, 13 червня 2023 року розмір кредитного ліміту зменшено до 0 грн (а.с. 44).
Крім того, надані позивачем виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 підтверджують користування відповідачем кредитними коштами (а.с. 10-43).
Апеляційний суд враховує, що виписка має статус первинного документу з таких підстав.
У постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі № 161/16891/15-ц (провадження №61-517св18) зроблено правовий висновок про те, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Згідно із вказаною нормою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Отже, виписка з рахунка особи, яка відповідає зазначеним вимогам та надана відповідно до вимог закону, є документом, який може бути доказом і який суду необхідно оцінити відповідно до вимог цивільного процесуального закону при перевірці доводів про реальне виконання кредитного договору.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від від 26 травня 2021 року у справі № 204/2972/20 (провадження № 61-168св21), від 13 жовтня 2021 року у справі № 209/3046/20 (провадження № 61-9207св21), від 01 грудня 2021 року у справі № 752/14554/15-ц (провадження № 61-14046св21), від 01 червня 2022 року у справі № 175/35/16-ц (провадження № 61-648св21).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надано доказів сплати заборгованості за кредитним договором у розмірі більшому ніж це зазначено позивачем у розрахунках заборгованості, а також не надано доказів оспорення кредитного договору.
Судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні зазначено, що виписка з рахунку не стосується цього позову, оскільки охоплює період з 27 червня 2018 року по 29 серпня 2023 року у той час, коли анкета-заява підписана відповідачем 28 лютого 2021 року.
Разом із тим, підписання відповідачем анкети-заяви від 28 лютого 2021 року не спростовує наявність між сторонами договірних кредитних правовідносин, які передували підписанню цієї заяви.
З моменту підписання анкети-заяви від 28 лютого 2021 року правовідношення АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 регулювалися умовами цієї заяви та Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua.
При цьому апеляційний суд зауважує, що розрахунок заборгованості, питання про стягнення якої порушується у позовній заяві, здійснений позивачем за період з липня 2021 року по 23 серпня 2023 року (а.с. 6-9).
Частинами 1, 2 статті 1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до п. 1.3 підписаної сторонами Заяви про приєднання процентна ставка, відсотків річних визначена на рівні - 36 % - для Преміальних карток Platinum, World Black Edition, World Elite, Infinite, VISA Signature.
Тобто умовами анкети-заяви визначено фіксовану процентну ставку.
Згідно з розрахунком заборгованості та випискою по особовому рахунку розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором становить 250 780 грн 40 коп., яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 205 351 грн 80 коп., заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 45 428 грн 60 коп.
Враховуючи, що усі фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також положення частини другої статті 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, колегія суддів дійшла висновку, що банк вправі вимагати захисту своїх прав шляхом зобов'язання боржника повернути фактично отриману та неповернуту суму кредитних коштів у розмірі 205 351 грн 80 коп., та процентами за користування кредитом у розмірі 45 428 грн 60 коп.
Відповідно до частини 1 статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що заочне рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 22 листопада 2024 року ухвалене з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.
Таким чином, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову.
Щодо судових витрат.
Відповідно до частин 1, 13 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України у резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування судового рішення, та розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи - частина 1 статті 133 ЦПК України.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви у розмірі 3 761 грн 71 коп. та за подання апеляційної скарги у розмірі 4 514 грн 05 коп.
Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.
Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 22 листопада 2024 року скасувати з ухваленням нового судового рішення.
Задовольнити позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 250 780 грн 40 коп. за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 28 лютого 2021 року, яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 205 351 грн 80 коп., заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 45 428 грн 60 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 3 761 грн 71 коп. та за подання апеляційної скарги у розмірі 4 514 грн 05 коп.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 05 серпня 2025 року.
Головуючий Г.І. Мостова
Судді Р.В. Березовенко
О.Ф. Лапчевська